Connect with us

Події

Український ПЕН оголосив конкурс на здобуття премії Шевельова

Published

on



Український ПЕН оголосив про початок прийому зголошень на здобуття премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це ПЕН повідомляє на сайті.

Заявки прийматимуться по 15 жовтня.

Зідно з умовами, запропонувати кандидатів можуть українські та іноземні культурні інституції, видавництва, наукові центри і творчі обʼєднання.

До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів (нонфікшн), написані українською мовою та опубліковані в паперовому вигляді (книжка, збірка) протягом 2025 року.

У ПЕН наголосили, що кожен твір може брати участь у конкурсі на здобуття премії лише один раз.

Для зголошення на здобуття премії слід заповнити електронну форму, а також надати два паперові примірники книжки. Примірники слід надіслати за адресою: Київ, відділення Нової пошти №308, отримувач – Анна Шевченко (телефона +380968249032).

Премія заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.

Читайте також: Вручення премії імені Стуса відбудеться 11 вересня у Києві

Лауреатами премії Шевельова минулих років стали Тарас Прохасько (2013 рік, “Одної і тої самої”) та Андрій Портнов (2013, “Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (2014, “Сполохи”), Олександр Бойченко (2015, “Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (2016, “Чарунки долі”), Андрій Любка (2017, “Саудаде”), Володимир Єрмоленко (2018, “Плинні ідеології”), Діана Клочко (2019, “65 українських шедеврів. Визнані й неявні”), Тарас Лютий (2020, “Культура принад і спротиву”), Андрій Бондар (2021, “Ласощі для Медора”), Андрій Павлишин (2022, “Нам і далі загрожує вічність”), Олександр Михед (2023, “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”), Мирослав Лаюк (2024, “Бахмут”).

Вручення премії відбувається щороку в Києві 17 грудня – у день народження Шевельова.

Читайте також: ТОП-15 книг про війну, написаних після повномасштабного вторгнення

Засновниками премії є Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.

Як повідомляв Укрінформ, роман “Доця” письменниці, перекладачки та волонтерки Тамари Горіха Зерня увійшов до короткого списку престижної німецької літературної відзнаки Hotlist 2025 року.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Організатори Євробачення пропонують суттєво змінити правила голосування

Published

on



Європейська мовна спілка (EBU) пропонує внести суттєві зміни в правила голосування за учасників пісенного конкурсу Євробачення.

Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.

Згідно з чинною системою голосування, глядачі можуть голосувати до 10 разів за свого улюбленого виконавця телефоном, текстовим повідомленням або онлайн.

У своєму листі до мовників країн-членів, EBU запропонувала повністю перенести голосування в онлайн і змусити глядачів обирати лише трьох найкращих виконавців, замість того, щоб мати можливість голосувати по кілька разів за одного учасника.

EBU вважає, що «політично вмотивоване голосування стало постійним явищем, що у багатьох викликає глибоке занепокоєння».

Зазначається, що правила голосування на Євробаченні перебувають під пильною увагою відтоді, як ізраїльський уряд заохочував шанувальників віддавати по декілька голосів за учасника його країни у 2025 році.

Пісня Юваль Рафаель «New Day Will Rise» посіла 15-е місце серед журі конкурсу, але випередила всіх інших учасників у публічному голосуванні, набравши 297 балів.

Зрештою, Рафаель посіла загальне друге місце у підсумку.

Низка мовників вказали на той факт, що офіційні акаунти в соціальних мережах, пов’язані з урядом Ізраїлю, включаючи акаунт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, просили людей проголосувати за Рафаель 20 разів, що є максимально дозволеною кількістю.

У відповідь EBU змінила правила голосування на 2026 рік, зменшивши максимальну кількість голосів до 10.

Крім цього, організатори Євробачення напередодні конкурсу торік винесли офіційне попередження ізраїльському мовнику KAN після того, як його учасник опублікував відео, в яких закликав своїх прихильників «голосувати 10 разів за Ізраїль».

Читайте також: Євробачення посилило вимоги до глядацьких прапорів

Як повідомляв Укрінформ, Європейська мовна спілка (EBU) запровадила низку змін у правилах міжнародного телевізійного пісенного конкурсу.

 Фото: Andres Putting & Thomas Hanses/eurovision.tv 



Джерело

Continue Reading

Події

До фіналу конкурсу «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів

Published

on


До фіналу національної культурної ініціативи «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив в Івано-Франківську, де триває третій етап цієї державної програми підтримки культури.

«Сьогодні в Івано-Франківську відбувається фінальний етап відбору національної ініціативи «Тисячовесна». 1227 проєктів дійшли до фіналу. Суперцифра. І ця цифра доводить, що все наше українське мистецтво може стати ще більшою силою», – сказав Зеленський.

На його думку, результати першої «Тисячовесни» будуть дуже важливими.

«Які саме проєкти будуть створені за державної підтримки, яку оцінку їм дасть український глядач, слухач, усі наші люди, для яких «Тисячовесна». Чи будуть цікавитися цим українці загалом, чи стане це сильним голосом України у світі. Це для нас дуже важливо, особливо в час війни», – наголосив Президент.




Він запевнив, що не сумнівається в успіху ініціативи, і додав, що рівно за рік будуть не лише підведені сухі статистичні підсумки першої «Тисячовесни» вже у втілених проєктах, а «будемо говорити про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва, якому точно бути».

Зеленський також зауважив, що ініціатива «Тисячовесна» триватиме і в наступні роки.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.







«Тисячовесна» – день другий / Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ

1 / 13

Як повідомляв Укрінформ, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд грн. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.

Читайте також: Мінкульт формує каталог культурних проєктів для міжнародних подій

12 серпня в Івано-Франківську розпочався третій етап державної програми підтримки культури «Тисячовесна». Впродовж чотирьох днів автори з усієї України публічно презентуватимуть свої проєкти у семи напрямах, а 16 серпня оголосять переможців, які отримають фінансування на реалізацію своїх ідей.

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Події

На Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів

Published

on



У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.

Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.

Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.

Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).

До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).

До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).

Читайте також: Писанку визнали нематеріальною культурною спадщиною штату Парана в Бразилії

Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.

Фото: Вінницька обласна рада



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.