Російські війська активно застосовують повітряні безпілотники, зокрема для атак у Чорному морі. У ВМС пояснюють розвиток цього напрямку технологіями, які РФ отримала від Ірану. Українські військові практично цілодобово знищують такі цілі, а загроза повітряних дронів залишається актуальною.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука в етері телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Дронові атаки Росії у Чорному морі

Повітряні безпілотники залишаються одним із головних засобів, які російські війська використовують для атак у Чорному морі. Дмитро Плетенчук пояснив, що саме цей напрямок безпілотних систем отримав у Росії найбільший розвиток.

“Що стосується повітряної складової, ви бачите, це якраз та, на яку росіяни зробили основну ставку, зокрема її для ударів в морі”, — сказав Дмитро Плетенчук.

За його словами, можливості Росії у використанні повітряних безпілотників пов’язані з отриманням технологій від Ірану. Саме тому російські війська зараз значно активніше застосовують у бойових діях дрони з повітря, ніж безекіпажні катери.

“Повітряні дрони Росія отримала у вигляді трансферу технологій від свого союзника Ірану, який свого часу їх теж скопіював з німецьких дронів. Тому тут цілком логічно, що вони здебільшого тиснуть саме на цю компоненту. Вона, на жаль, актуальна”, — пояснив речник ВМС.

Морські дрони у Чорному морі

Паралельно Україна продовжує використовувати власні безекіпажні катери. Значна частина таких операцій залишається непублічною, тому інформація про них з’являється лише в окремих випадках.

Одним із таких епізодів стало зіткнення українського та російського безекіпажних катерів. Дмитро Плетенчук назвав цей випадок унікальним та уточнив, що український апарат знищив російський.

“Це такий перший був двобій саме двох безекіпажних катерів, ну, точніше, знищення нашим катером російського катера”, — розповів Дмитро Плетенчук.

У ВМС також враховують, що російські війська надалі можуть активніше застосовувати свої безекіпажні катери. Тому українські сили готуються протидіяти не лише повітряним, а й потенційним загрозам на воді.

“Ми зі свого боку так само очікуємо можливих викликів щодо застосування морських дронів з боку ворога”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Новини.LIVE писали, що Росія активно розвиває власні морські безпілотники та намагається скоротити відставання від України. Розвиток цього напрямку пов’язують зі змінами, які українські морські дрони внесли у ситуацію в Чорному морі. РФ при цьому має значні ресурси для розвитку безпілотних технологій. 

Раніше Дмитро Плетенчук розповідав Новини.LIVE і про російський морський дрон, який створює загрозу для Одещини. Йшлося про безпілотник, здатний не лише самостійно завдавати ударів, а й переносити FPV-дрони. У ВМС тоді оцінювали можливі ризики від його застосування в Чорному морі. 

Уряд ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Апеляційний суд в Одесі підтвердив скасування штрафів на 306 тисяч гривень для підприємця з ринку “7 кілометр”. Держпраці не довела, що призначила перевірку саме щодо нього за правилами.

Про це йдеться у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Влітку 2025 року Південне міжрегіональне управління Держпраці перевіряло засоби індивідуального захисту на ринку “7 кілометр” в Авангарді. У приватного підприємця знайшли маску зварника та захисний сітчастий щиток.

За даними перевірки, на товарі не було інструкції українською, декларації та знака відповідності. Тому Держпраці заборонила продавати ці вироби, доки їх не приведуть до вимог.

Підприємець повідомив, що зняв товар з продажу та повернув постачальнику, який відмовився усувати недоліки.

У серпні 2025 року Держпраці перевірила виконання рішення. Інспектор не отримав доступу до товару, а документів про усунення порушень не було. Підприємцю виписали чотири штрафи: 102 тисячі, 51 тисячу, 102 тисячі та 51 тисячу гривень, разом 306 тисяч.

Підприємець оскаржив постанови. Одеський окружний адміністративний суд 2 червня 2026 року задовольнив позов повністю. Держпраці подала апеляцію, але суд її відхилив.

Колегія суддів зазначила, що в наказі про перевірку та в направленні не було згадки про цього підприємця. Там ішлося лише про продавців на території ринку.

Також Держпраці не надала доказів, що направлення вручили підприємцю – є лише розписка про роз’яснення прав.

Через ці порушення рішення за результатами перевірки, зокрема штрафи, суд визнав такими, що не мають законної підстави.

Окремо суд зазначив, що підприємець діяв, як вимагає закон: припинив продаж, повернув товар постачальнику й письмово повідомив про це Держпраці з підтвердними документами. Ці пояснення були в акті перевірки, але відповідач їх не врахував.

Ірина Глухова