Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, під час якої сторони обговорили зміцнення української протиповітряної оборони, а також домовилися про подальшу координацію між командами.

Про це у Сеймі Польщі під час дебатів щодо порушення польського повітряного простору російською ракетою X-101 заявив у п’ятницю віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає кореспондент Укрінформу.

«Попри ваше виття, попри вашу дезінформацію, ми продовжуватимемо допомагати Україні, яка воює. Чим більше російських ракет буде збито над територією України, тим меншою буде загроза для Польщі», – наголосив Косіняк-Камиш, звертаючись до депутатів опозиції.

Він нагадав, що Польща вже передала Україні кілька ракет-перехоплювачів для систем Patriot на прохання Сполучених Штатів. За словами міністра, критика цього рішення з боку опозиції фактично означає критику позиції стратегічного союзника Польщі.

«Ви можете рахувати ракети на складах, але українці можуть збивати ракети, що летять у напрямку Польщі. Я волію, щоб їх збивали над територією України», – підкреслив глава міноборони РП.

Косіняк-Камиш зазначив, що останні заяви частини польської опозиції свідчать про небезпечну зміну її підходу до оцінки загроз національній безпеці.

«У дискусії, яка триває від учора, багато політиків опозиції – як “Права і справедливості”, так і “Конфедерації” – взагалі не бачать Російської Федерації як загрози для Польщі. Для вас Росія перестала бути ворогом. Від певного часу ворогом номер один стала Україна», – підкреслив міністр.

Він наголосив, що Росія не лише не перестала бути загрозою, а навпаки – після переходу на воєнну економіку стала ще небезпечнішою для Польщі та всього НАТО.

Глава міноборони РП розкритикував також представників ультраправої партії «Конфедерація». Він нагадав, що кандидатка цієї політичної сили на парламентських виборах 2023 року Самуела Торковська вже після початку повномасштабного вторгнення РФ написала у соцмережах, що «зустріла б росіян з розпростертими обіймами» і попросила б їх «допомогти провести денацифікацію польського уряду».

Міністр також дорікнув опозиції тим, що вона дедалі частіше представляє Україну, а не Росію, як головне джерело небезпеки для Польщі.

За словами Косіняка-Камиша, всі матеріали, зібрані польськими військовими та слідчими, свідчать про те, що об’єкт, який у четвер упав у Люблінському воєводстві після порушення польського повітряного простору, був російською крилатою ракетою Х-101.

«Не забувайте, хто запускає ці ракети. Хто вбиває людей в Україні», – наголосив він.

Косіняк-Камиш звернув увагу, що лише у червні цього року в Україні загинули близько 300 цивільних осіб, ще понад 2000 були поранені. Він підкреслив, що це найбільша кількість жертв серед мирного населення в Україні з квітня 2022 року.

Міністр наголосив , що Росія навмисно провокує небезпечні ситуації поблизу польського кордону.

«Навіщо Росія це робить, навіщо запускає ракети й дрони? Вона свідомо провокує», – сказав Косіняк-Камиш.

Він підкреслив, що підтримка України є складовою польської стратегії національної безпеки.

«Стратегія безпеки Польщі – це підтримка України і віддалення Росії від польського кордону, а не щоденне очорнення українців у Польщі», – зазначив польський урядовець.

Окремо міністр став на захист польських військових, які ухвалювали рішення під час нічної російської атаки. За його словами, саме військові, а не політики, повинні визначати, коли необхідно застосовувати зброю для збиття повітряних цілей.

Косіняк-Камиш запевнив, що нинішній уряд повністю підтримує рішення військового командування та бере на себе відповідальність за дії Збройних сил Польщі.

Як повідомляв Укрінформ, у Люблінському воєводстві Польщі напередодні впала російська крилата ракета X-101, виготовлена у другому кварталі 2026 року в Московській області.

Раніше у Польщі розгорілася гостра внутрішньополітична суперечка між президентом і урядом країни з приводу передачі Україні ракет PAC-3 до ЗРК Patriot цього року.

Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії надала Україні військової допомоги на суму близько 16,5 млрд злотих (майже 4 млрд євро), при цьому 90% цієї допомоги було надано в 2022-2023 роках.

Фото: Ministerstwo Obrony Narodowej 

Посолка Естонії Аннелі Кольк завершує свою трирічну дипломатичну місію в Україні.