Відбудова
Уряд цьогоріч виділив ₴3,6 мільярда на відбудову та розвиток Донеччини
Кабінет міністрів від початку 2025 року виділив 3,6 млрд грн на проєкти швидкої відбудови та розвитку Донецької області, яка, за оцінками Світового банку, є найбільш постраждалим регіоном через російську агресію.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає Укрінформ.
Прем’єр-міністр разом з урядовцями та головою обласної військової адміністрації Вадимом Філашкіним обговорили кроки з підтримки Донецької області, зокрема у забезпеченні прифронтових лікарень, відновленні житла та спорудженні фортифікацій.
Урядовці обговорили можливість використання деревини з постраждалих від пожеж лісів регіону для оборонних цілей.
“Міндовкілля готує відповідні рішення. Також за пропозицією Мінагрополітики напрацьовується механізм компенсації аграріям за землю, на якій розташовані фортифікації. Компенсувати ці збитки повинна Росія”, – зауважив глава уряду.
Шмигаль дав доручення оцінити можливість внесення відповідного пункту до реєстру збитків. Також, за підсумками спілкування з ОВА та військовими дав необхідні завдання Міноборони й Мінстратегпрому.
На нараді заслухали інформацію щодо наявності ліків та медичного персоналу.
Міністерство охорони здоров’я тісно співпрацює з ОВА, аби забезпечити потреби людей. Торік було реалізовано будівництво та облаштування укриттів у трьох медичних закладах. За час війни закладам охорони здоров’я у області було поставлено медичного обладнання на суму більше 110 млн грн. Окремо виділили субвенцію понад 20 млн грн для станції переливання крові в Краматорську, бо це те, що напряму рятує сьогодні життя людей.
“За оцінками Світового банку, Донеччина найбільш постраждалий регіон через війну. Потреба на відновлення складає майже 78 млрд доларів”, – зауважив прем’єр-міністр і поінформував, що від початку року уряд виділив 3,6 млрд грн на проєкти швидкої відбудови та розвитку Донецької області.
Урідовці заслухали інформацію від віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби щодо ситуації з житлом. Мінрозвитку готує рішення щодо двох напрямків. Зокрема, буде спрощена процедура обстеження майна на територіях, які перебувають в зоні активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.
Що стосується компенсації за житло на окупованих територіях — подали відповідні зміни до Верховної Ради. Очікуємо в Римі підписати угоди, які дадуть необхідний фінансовий ресурс. Насамперед, для компенсації за втрачене житло військовим та їхнім родинам, особам з інвалідністю, багатодітним сім’ям та іншим вразливим групам населення.
Як повідомляв Укрінформ, у Донецькій області, яка контролюється українською владою, станом на 26 червня залишалося 270,6 тис. цивільних, з яких 19,9 тис. – діти.
Фото: Рixabay
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал