“Ми не повинні втрачати з поля зору, що в Європі все ще триває війна. І тому сьогоднішнє засідання Ради в Брюсселі також надсилає сигнал, що наша солідарність з Україною зберігається”, – сказала Райхе.

За її словами, Німеччина наразі є найбільшим фінансовим донором Фонду підтримки енергетики України і продовжувати й надалі сприяти відновленню її інфраструктури, зокрема, електромереж.

“Ми підтримуємо та допомагаємо Україні у відновленні зруйнованої енергетичної інфраструктури та продовжуємо військову підтримку. Сьогодні ми також займаємося розширенням мереж. Відновлювані джерела енергії, які потрібні не лише в Німеччині, а й у всій Європі, можна ефективно використовувати лише за наявності потужних мереж. Тому важливо посилювати, розширювати та значно прискорювати будівництво мереж за межами європейських кордонів. Тут Єврокомісія може діяти сміливіше”, – сказала міністерка.

Водночас вона наголосила, що федеральний уряд працює над стабілізацією енергетичних цін у ФРН на тлі зростання вартості пального та енергоносіїв. За словами Райхе, уряд ФРН планує посилити повноваження Федерального картельного відомства для швидшого проведення секторальних розслідувань у випадку різкого зростання цін. Крім того, планується обмежити можливість підвищення цін на пальне на автозаправках – не більше одного разу на день.

Міністерка також повідомила, що Німеччина разом із партнерами з країн Міжнародного енергетичного агентства готова за потреби вивести частину стратегічних запасів нафти на ринок, щоб знизити ціни.

Як повідомляв Укрінформ, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком обговорив із президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер постачання обладнання, необхідного для ремонтів енергооб’єктів. Запланована частина обладнання вже демонтована та підготовлена до відправки.

«Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест нової категорії Міжнародного реєстру збитків — A3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Долучайтеся до тестування, якщо через війну залишилися без роботи чи доходу», – йдеться в повідомленні.

Подати заяву зможуть українці, які працювали або були самозайнятими особами в Україні і втратили роботу з 24 лютого 2022 року через війну: наймані працівники (за трудовим договором чи контрактом), фахівці, що працювали за цивільно-правовими договорами (ЦПХ), самозайняті особи, особи, що працювали за усним договором або на умовах неявно вираженої угоди.

Для участі в тестуванні знадобляться РНОКПП та електронна пошта: частину інформації система підтягне з електронних реєстрів, а решту потрібно буде внести вручну.

Послугу в «Дії» реалізують Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу здійснюється в межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev, та швейцарсько-української Програма EGAP. Партнер проєкту UK DIGIT та виконавець програми EGAP — Фонд Східна Європа.

Як повідомлялося, з 10 березня фізичні особи, які через російську агресію втратили прибуток від приватного підприємництва на території України, можуть подавати заяву до Міжнародного реєстру збитків.

Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає Укрінформ.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев провів зустріч з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.

Учасники зустрічі обговорили українсько-німецьке співробітництво за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).

«Україна прагне відбудувати сучасну, стійку та інтегровану в ЄС промислову економіку. І програма «Промисловий Рамштайн» забезпечує операційний механізм для досягнення цієї мети. Зокрема співпраця з KfW надає можливості для масштабної модернізації нашої промисловості та довгострокового економічного партнерства між Україною та Німеччиною», – зазначив Соболев.

Сторони обговорили також інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.

Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.

Затвердження та офіційна презентація Стратегії Національного інституту розвитку на 2026-2030 роки заплановані на квітень-травень цього року. НУР планує залучити 1,3 млрд євро протягом 2026-2030 років, що дозволить приватним фінансовим установам вкласти в економіку 3,3 млрд євро у вигляді програм фінансування МСП.

Крім того, НУР готує програму фінансування зі 140 млн євро від ЄС у 2026-2027 роках. Уряд підтримує необхідність додаткової капіталізації НУР для підтримки розширеного портфеля продуктів.

Як повідомлялося, Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу.

В Україні діяльність KfW зосереджена на підтримці малого та середнього бізнесу; будівництві та енергозбереженні, охороні навколишнього середовища; фінансуванні соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання, освіта, охорона здоров’я тощо); експортному та проектному фінансуванні; рефінансуванні.

Фото: me.gov.ua