Відбудова
Уряд створив закупівельну організацію для Агентства відновлення
Кабмін схвалив постанову про створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) для Держагентства відновлення; цим документом також передбачено запровадження єдиних стандартів систем контролю та належного рівня підзвітності, що підвищить прозорість закупівель.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Створення ЦЗО для Агентства відновлення – крок до того, щоб підвищити прозорість та ефективність закупівель, а як результат: покращити роботу Агентства загалом. Це вперше на рівні держави ми будемо проводити закупівлі товарів та послуг для будівництва централізовано”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Міністерство розвитку громад та територій спільно з Агентством презентують модель ЦЗО найближчим часом.
Діяльність ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі, які охоплюватиме діяльність організації: експертиза проєктів будівництва та технічний нагляд, інженерно-консультаційні послуги, будівельні роботи, а також експлуатаційне утримання доріг.
Централізована закупівельна організація (ЦЗО) ‒ юридична особа, визначена Кабінетом міністрів України, як замовник, який організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Державна установа «Професійні закупівлі», впродовж 2017-2018 років виконувала функції централізованої закупівельної організації в межах пілотного проєкту. На основі успішного закінчення пілотного проєкту Кабінетом міністрів було прийнято Постанову № 1216 “Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.”
Як додав Олексій Кулеба у Фейсбуці, створення Централізованої закупівельної організації є важливим рішенням для прозорого відновлення, яке дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.
За його словами, раніше закупівлі на місцях здійснювали обласні служби відновлення. Як пояснив Кулеба, “тепер усі ключові закупівельні процеси переходять до ЦЗО — через відкриті торги або рамкові угоди”.
“Модель створювалася у партнерстві з Антикорупційною ініціативою ЄС — дякую за підтримку і фаховий супровід”, — зауважив Кулеба.
Він зазначив, що наступним кроком буде публічна презентація моделі ЦЗО, конкурс на керівника і впровадження принципів корпоративного врядування.
За словами Кулеби, міжнародні партнери вже зараз активно долучаються до проєктів відбудови.
“Ми бачимо довіру. І маємо показати результат — не у відновлених будівлях чи метрах доріг, а й у тому, як саме ми це будуємо. Відновлення потребує довіри. А довіра – конкретних рішень”, — наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2024 року Кабінет Міністрів удосконалив низку положень щодо функціонування системи публічних закупівель, зокрема Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури отримало можливість створити централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для робіт і послуг.
Фото: КМУ
Під час повномасштабного вторгнення РФ у Києві пошкоджень зазнали 195 закладів освіти, з них 130 об’єктів уже відновили.
Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація, передає Укрінформ.
«130 об’єктів уже відновили, а на 65 роботи тривають. Лише в червні від атак ворога були пошкоджені ще 38 освітніх закладів. Переважно фасади, вікна, двері, а в окремих випадках – покрівлі. Наразі ці заклади обстежують фахівці КП «Київекспертиза». Також готують відповідну проєктно-кошторисну документацію, після чого Київрада виділить кошти з резервного фонду. Після цього розпочнуться ремонтні роботи», – сказав заступник голови КМДА Валентин Мондриївський під час виїзної наради до початкової школи «Кияночка».
Серед пошкоджених об’єктів: 75 закладів дошкільної освіти (з них 1 приватний); 87 закладів загальної середньої освіти (з них 4 приватні); 16 спеціальних закладів; 2 позашкільні заклади; 1 міжшкільний навчально-виробничий комбінат; 9 закладів професійної (професійно-технічної) освіти; 4 коледжі; 1 заклад вищої освіти.
Як повідомлялося, у пʼяти прифронтових регіонах України планується побудувати 76 підземних шкіл.
Фото: КМДА
Під’їзд багатоповерхівки у Луцьку на вулиці Озерецькій, який найбільше постраждав внаслідок російської ракетної атаки 6 червня, комісія визнала технічно непридатним для експлуатації, його потрібно демонтувати, щоб збудувати новий.
Про це повідомила Луцька міськрада, передає Укрінформ.
“Науково-дослідна лабораторія експлуатаційної надійності будівель і споруд Національного університету водного господарства та природокористування надала технічний звіт про проведення обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж будинку на вулиці Озерецька, 12, який постраждав внаслідок ракетного обстрілу 6 червня. Експерти оглянули будинок, вивчили його стан та дійшли висновку, що секція № 1 не придатна для проживання і підлягає демонтажу. Секція №2 має пошкодження технічного поверху, який можна відновити”, – йдеться у повідомленні.
У міськраді зазначили, що будинок складається з двох секцій (під’їздів). Перша секція будинку зазнала значних руйнувань. Тому після демонтажу аварійної частини будинку проведуть додаткову експертизу другої секції. Це необхідно для перевірки конструкцій, щоб упевнитись у відсутності можливих прихованих пошкоджень, що нині неможливо виявити. Лише після цього стане відомо, чи зможуть жителі будинку безпечно повернутися в свої квартири.
Нині жителі почергово вивозять речі з другої секції будинку. А жителі першої секції зможуть це зробити лише після проведення робіт з підсилення будівельних конструкцій та у супроводі працівників ДСНС.
Наступним етапом стане розроблення проєктно-кошторисної документації для відновлення будинку.
Як повідомляв Укрінформ, у Луцьку внаслідок ворожої атаки 6 червня зафіксовані численні руйнування та пожежі. Серед уражених об’єктів – житловий дев’ятиповерховий будинок. Повідомлялося про 30 постраждалих і двох загиблих.
Фото: Артур Лучик – про Луцьк, Телеграм
Кабінет міністр ухвалив рішення про виділення 700 млн грн на 35 проєктів у сфері енергетики, зокрема, для Харківської, Запорізької та Сумської областей.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 25 червня, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Сьогодні ухвалюємо рішення про виділення понад 700 млн грн на 35 проєктів у сфері енергетики, які критично важливі для проходження зими в окремих громадах”, — сказав він.
Шмигаль зазначив, що йдеться про будівництво альтернативних джерел тепла та енергії, реконструкцію котелень та мереж теплопостачання, будівництво і встановлення газопоршневих та когенераційних установок. За його словами, найбільше коштів піде на проєкти в Харківській, Запорізькій та Сумській областях.
Як повідомляв Укрінформ, уряд утворив штаб з підготовки до наступного опалювального сезону, який очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Фото: КМУ
-
Усі новини1 тиждень agoІгор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події1 тиждень agoФільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Усі новини1 тиждень agoвчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика1 тиждень agoМЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Політика1 тиждень agoЧернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Усі новини1 тиждень agoЗахист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin
-
Політика1 тиждень ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня