Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Мінрозвитку.

Зазначається, що під час зустрічей українська та німецька сторони обговорили систему соціального, доступного та орендного житла, механізми її фінансування, а також роль муніципалітетів і житлових компаній у забезпеченні громадян житлом.

Українська делегація представила перебіг житлової реформи, підходи до створення соціального житла та механізми житлового забезпечення населення.

«Цей візит є частиною системного та довгострокового діалогу між Україною та Німеччиною у сфері житлової політики та міського розвитку. Ми визначили наступні кроки співпраці та розпочали підготовку нових спільних заходів для підтримки житлової реформи та відновлення України», – зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Окрему увагу сторони приділили питанням просторового планування. Українська делегація ознайомилася з німецькою моделлю управління просторовим розвитком і будівельним законодавством, а також представила власні напрацювання у сфері цифровізації містобудівної діяльності, розвитку Містобудівного кадастру та створення цифрової системи просторового планування.

За словами Козловської, Україна впроваджує підхід інтегрованого відновлення, який передбачає комплексний розвиток громад із поєднанням житлової, транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури в єдиній системі планування.

У межах візиту українська делегація провела зустрічі з представниками Федерального міністерства житлового будівництва, міського розвитку та будівництва Німеччини, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку, Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку, KfW, GIZ, Сенату Берліна та муніципальних житлових компаній.

У міністерстві зазначили, що візит став практичним продовженням реалізації Декларації про стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною та Спільної декларації про наміри, підписаної у квітні 2026 року.

Як повідомлялося, голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник підписав меморандум із представниками німецької гуманітарної організації Arbeiter-Samariter-Bund про реалізацію спільних проєктів до 2028 року.

Фото: Мінрозвитку

На порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.

Конференція з відновлення України – традиційний майданчик для фіналізації угод між українськими державними та приватними компаніями, а також платформа для обговорення візій майбутнього. Цьогоріч лише у сфері енергетики під час конференції було підписано 28 угод загальною вартістю майже EUR2 млрд. Про що домовилися із партнерами з відновлення та розбудови енергетичного сектора України – в огляді Укрінформу.

ВІДНОВЛЕННЯ – ПЕРШ ЗА ВСЕ

Підтримку української енергетики почали обговорювати у польському Гданську ще напередодні відкриття конференції – на четвертому засіданні “енергетичного Рамштайну”. За словами першого віцепрем’єр-міністра України – міністра енергетики Дениса Шмигаля, це було одне із найсильніших засідань із усіх, що досі відбувалися. Формат Координаційної групи розширився за рахунок неєвропейських країн – Японії, США, Південної Кореї, а також набув системності.

За підсумками засідання партнери оголосили про нові внески на відновлення енергетичної інфраструктури та до Фонду підтримки енергетики України, зокрема, США – 175 млн доларів; Швеція – 137 млн євро; Норвегія – 77 млн євро; Естонія – 2,125 млн євро; Ісландія – 550 тис. євро; Литва – 4 млн євро. Загалом партнери планують спрямувати 375 млн євро на підтримку українських енергетиків.

Низку угод про підтримку підписали державні енергетичні компанії.

Так, Група Нафтогаз підписала угоду із американським EXIM Bank про залучення до 300 млн доларів на закупівлю американського обладнання, необхідного для відновлення газової інфраструктури.

“Команда Нафтогазу готувала документ упродовж останніх 6 місяців. Фінально згода по ньому була досягнута під час візиту прем’єр-міністерки Юлії Свириденко до США та переговорів із президентом EXIM Bank Джоном Йовановичем”, – зазначив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.

Наступним етапом реалізації проєкту буде робота з американськими компаніями над фінансовим механізмом, який дозволить напряму кредитувати американських постачальників та підрядників для закупівлі обладнання компаніями Групи Нафтогаз.

АТ “Укрнафта”, що входить до Групи Нафтогаз, залучила додаткові 44,6 млн євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на будівництво розподіленої генерації. Ці кошти мають “підкріпити” попередній кредит на 80 млн євро і прискорити будівництво 62 МВт нових потужностей.

За участі Дениса Шмигаля НЕК “Укренерго” підписала угоду із ЄБРР про залучення цільового кредиту на 90 млн євро. Ці кошти спрямують на відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання. Крім того, передбачене фінансування реконструкції трьох підстанцій 330 кВ та будівництво нової підстанції на заході України.

До слова, ЄБРР є одним із найбільших донорів для української енергетики. Зокрема, за час повномасштабної війни Укренерго отримало від установи понад 582 млн євро грантових та кредитних коштів на підтримку ліквідності компанії, закупівлю критичного обладнання та облаштування антидронового захисту.

Ще 11 млн євро надасть українському оператору енергосистеми німецький банк розвитку KfW – на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею.

У межах конференції Україна та Британія фіналізували угоду про спрямування 210 млн фунтів стерлінгів на закупівлю палива для українських АЕС. “Це важливі домовленості, що дозволять і надалі забезпечувати надійну роботу атомної генерації України. Вона є основою стабільної і прогнозованої роботи нашої енергосистеми”, – прокоментував Шмигаль.

Із Нідерландами була підписана дорожня карта співпраці в енергетичній сфері. Документ передбачає, серед іншого, виділення 170 млн євро для підготовки України до зими та розвитку розподіленої генерації, а також передачу вже восени декомісованих (виведених з експлуатації) газових турбін.

Крім того, Україна та Нідерланди співпрацюватимуть у залученні нідерландських технологій і приватного сектору до розвитку розподіленої генерації.

Литва зобов’язалася передати Україні 4 млн євро для встановлення сонячних панелей та систем зберігання енергії у соціальних об’єктах, перш за все, у школах та лікарнях. Країна вже є учасницею програми “Промінь надії”: за її підтримки 6 українських закладів охорони здоров’я уже встановили сонячні електростанції, ще один такий проєкт перебуває на стадії розробки.

У присутності Шмигаля Група ДТЕК та американська компанія GE Vernova підписали меморандум, який передбачає надання українським енергетикам парогазової електростанції потужністю 650 МВт. Обладнання буде встановлене на одному із енергооб’єктів ДТЕК.

СТРАТЕГІЧНІ ДОМОВЛЕНОСТІ ЗАВЖДИ НА ЧАСІ

Окрім питань відновлення енергетичного сектора українські компанії уклали домовленості й стратегічного характеру. Група Нафтогаз домовилася з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про співпрацю у залученні приватних інвестицій в Україну. Тепер IFC може надавати технічну та консультаційну підтримку для підготовки потенційних інвестиційних проєктів у нафтогазовому секторі України.

Зі своїм постійним партнером, польською компанією ORLEN, Нафтогаз домовився посилити співпрацю у постачанні зрідженого газу в Україну й у сфері сталого розвитку та декарбонізації. Група також розширить співпрацю із ЄБРР сфері енергетичної безпеки, відновлення та модернізації інфраструктури.

Укргідроенерго під час конференції пролонгувало співпрацю із турецькою компанією Doğuş İnşaat ve Ticaret. Йдеться про реалізацію таких проєктів, як будівництво Канівської ГАЕС, третьої черги Дністровської ГАЕС, відновлення Каховської ГЕС, а також модернізацію Дністровської ГЕС. Українська гідрогенеруюча компанія також підписала меморандум про співпрацю зі шведською фінансовою установою розвитку Swedfund International AB. Установа допомагатиме у розробці техніко-економічних обґрунтувань, впровадження установок зберігання енергії, інтеграція відновлюваних джерел енергії, підвищення гнучкості та резервування енергосистеми.

Меморандум про співпрацю підписали керівники НАЕК “Енергоатом” та ŠKODA JS. Документ передбачає науково-технічне співробітництво у сфері мирного використання атомної енергії, реалізації проєктів з підвищення безпеки, реконструкції та модернізації атомних станцій, а також поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.

УКРАЇНА ПРАГНЕ ВІДНОВИТИ ГЕНЕРУЮЧІ ПОТУЖНОСТІ ДО РІВНЯ 2014 РОКУ

Майданчик Конференції з відновлення України – це ще і можливість обмінятися баченням майбутнього та обговорити нагальні питання.

На панельній дискусії «Розподілена генерація як основа енергетичної стійкості України» заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко наголосила, що в умовах постійних російських атак на енергетику розподілена генерація стала питанням національної безпеки та одним із ключових напрямів трансформації енергосистеми.

За її словами, наразі в Україні вже встановлено 1,8 ГВт розподіленої генерації, ще 1,5 ГВт планується ввести щонайпізніше упродовж наступного опалювального сезону. При цьому із тих потужностей, що перебувають на етапі будівництва, 700 МВт встановлюється завдяки обладнанню, наданому партнерами.

Однією із центральних подій конференції стала презентація проєкту оновленої Енергетичної стратегії України, розробленої у партнерстві зі Світовим банком.

“Наша стратегічна амбіція – повернутися до 54 гігават встановленої потужності. Це рівень, який Україна мала до початку російської агресії у 2014 році. Але ми не намагаємося відтворити стару систему. Ми будуємо новий енергетичний баланс”, – наголосив Шмигаль під час презентації.

Оновлена стратегія базується на трьох ключових елементах: половину генеруючих потужностей становитиме атомна енергетика; сектор ВДЕ має сягнути 30%; ще 20% складатиме нова генерація на газовому паливі та модернізований сектор теплоенергетики.

Крім того, Україна і надалі формуватиме архітектуру «енергетичних сот» – певних кластерів, які будуть здатні самостійно забезпечити себе енергією навіть за умов пошкодження центральної мережі. Також в енергосистему буде вмонтований захист на трьох рівнях: архітектурний (наприклад, захисні споруди), військовий захист, стійкість на рівні системи.

І, звичайно, Україна будуватиме єдиний енергетичний простір із Європою.

“Пріоритетами є розширення потужності транскордонної інтеграції з ENTSO-E до 4,5 ГВт, розвиток пропускних потужностей у газовій сфері, використання українських газосховищ, розвиток власного газовидобутку, посилення енергетичних маршрутів до Центральної Європи та експорт чистої енергії”, – сказав Шмигаль.

Під час діалогу високого рівня з питань енергетики за участі Шмигаля, міністра енергетики Польщі Мілоша Мотики та єврокомісара Валдіса Домбровскіса піднімалася тема посилення санкцій проти Росії. Український урядовець відзначив унікальну роботу Євросоюзу упродовж останніх років із диверсифікації постачання газу й нафти, що зменшило залежність від агресора.

“Важливо також почати поступову відмову від російських ядерних технологій і ядерного палива. Кремль заробляє близько 200 млрд доларів на контрактах у ядерній галузі. Перший крок із диверсифікації стане сильним сигналом Росії, що вона втратить європейський ринок”, – зазначив Шмигаль.

Окремо він подякував Польщі за пропозицію використовувати заморожені російські активи для відновлення енергетичної інфраструктури.

Україна також учергове висловила готовність ділитися своїм унікальним досвідом забезпечення стійкості енергосистеми в умовах російських атак. Таким чином наша держава виступає не лише у ролі прохача допомоги. Нам є що запропонувати для нової моделі європейської енергетичної безпеки.

Вікторія Наконечна, Київ