Найчастіше нерухомість купувала теща полковника СБУ. Так, у неї з’явились квартири в Києві, Одесі та Хмельницькому. Сама теща живе у місті Ніжин Чернігівської області, розповідається у розслідуванні hromadske.

У 2019 році Олексій Прокопенко став заступником начальника управління СБУ в Одеській області, а потім у 2021 році перейшов на керівну посаду до Кримського управління. Його теща Світлана Борис у 2022 році стала власницею двох квартир в одеських ЖК бізнес-класу.

Жінка купувала майнові права на квартири в будинках, які уже були здані в експлуатацію. У грудні 2022 Світлана Борис придбала квартиру у ЖК Avinion. Це клубний будинок із закритою територією, цілодобовою охороною та поруч із пляжем.

Сама квартира — площею понад 80 м² і ціною 50 тисяч доларів. Це майже ринкова вартість на той момент.

У жовтні 2022-го теща полковника СБУ купила ще одну квартиру, в одеському ЖК “Олімпійський”, також на узбережжі Чорного моря. Це один із найвищих комплексів в Одесі. Апартаменти площею майже 67 м² обійшлися Світлані Борис у 63 тисячі доларів, хоча ринкова вартість такої оселі мала б тоді становити приблизно 78 тисяч доларів.

Цю квартиру жінка продала наприкінці лютого 2025 року, а замість неї купила невелику квартиру ЖК “Щасливий” у Хмельницькому, де саме зараз служить Олексій Прокопенко. Йдеться про квартиру площею 55,6 м². Ринкова вартість такої оселі сягає близько 40 тисяч доларів.

Цікаво, що сама Світлана Борис не живе в Одесі, або в Хмельницькому. Вона разом зі своїм чоловіком Анатолієм мешкає в старому будинку в Ніжині Чернігівської області. Журналісти стверджують, що цю інформацію отримали від сусідів подружжя.

“Для чого з Ніжина вкладатися в елітне житло в Києві, Одесі та Хмельницькому — Світлана Борис нам пояснювати не захотіла. Походження коштів — теж”, – заявляють журналісти.

Але на початку 2025 року теща полковника СБУ придбала ще одну квартиру. Це дворівневі апартаменти площею майже 180 м² в одній із новобудов.

Журналісти звернулися із запитом до самого Олексія Прокопенка, щоби він особисто розповів про походження майна його родичів. Полковник СБУ відмовився від зустрічі, натомість надіслав відповідь письмово.

Олексій Прокопенко стверджує, що вже розлучився зі своєю дружиною. Але це сталось влітку 2025 року, тобто вже після того, як його теща стала власницею кількох квартир.

Всі ці покупки родичів Прокопенка в СБУ пояснили їхніми заощадженнями. Уже колишня теща Прокопенка, за версією СБУ, з 2002 до 2022 року займалася гуртовою торгівлею продуктами, хоча, відповідно до її ФОП, Світлана Борис торгувала у роздріб. Торік жінка почала торгувати одягом. Мовляв, тоді вона заробила 2 мільйони 150 тисяч гривень. Водночас слідів її діяльності як постачальника в мережі немає.

Цікаво, що у тестя полковника СБУ, 61-річного пенсіонера, який раніше працював у ДСНС, немає квартир, але є дорогий мотоцикл Harley-Davidson за 13 тисяч доларів, причому сусіди розповідають, що по Ніжину він їздить на велосипеді.

Також кілька дорогих квартир є у батьків полковника СБУ. Всі вони розташовані у Києві.

Нагадаємо, у НАБУ повідомляли, що на начальника сектору Департаменту захисту національної державності СБУ та ще двох осіб відкрито матеріали про вимагання неправомірної вигоди.

В той же час в СБУ стверджують, що викрили на веденні бізнесу в Росії одного з голів регіонального управління Національного антикорупційного бюро України Руслана Магамедрасулова.

Спробуйте уявити: у вас є всього 2 костюми на 7 років. Одна подушка на 15. Один настільний телефон на 20. І це не сцена з постапокаліптичного роману, а український споживчий кошик — той самий, на основі якого розраховується прожитковий мінімум. В реальності 2025 року. Український прожитковий мінімум — це офіційний соціальний стандарт, який, згідно з Конституцією, має гарантувати людині рівень життя. Не виживання, а життя. Але, на жаль, реальний ПМ перетворився на штучний індикатор, відірваний від потреб сучасної людини.

Як все починалось?

Поняття прожиткового мінімуму існує в Україні понад два десятиліття. З 2000 року він офіційно визначається законом і закладається в бюджет. Ухвалений у липні 1999 року спеціальний закон встановив для прожиткового мінімуму статус ключового соціального орієнтиру, закріпивши, що це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Водночас дедалі з кожним роком його поступово стали використовувати як якесь універсальне мірило для усього на світі, прив’язуючи до прожиткового мінімуму не лише соціальні виплати, а й зарплати чиновників, суддів, прокурорів, штрафи, державні збори — понад 150 різних платежів.

А коли минулого десятиліття «бюджетний» прожитковий мінімум почав з кожним роком відставати від фактичного його розміру і вони стали рухатись автономними курсами, значення законодавчо встановлюваного прожиткового мінімуму ще більше девальвувало його первісну соціальну суть.

Важливо

Що з цього вийшло? Очікувано: чим нижчий прожитковий мінімум у бюджеті — тим менше витрат із бюджету. Логіка очевидна. Людям — виживання, цифрам — баланс. Уряд навіть визнає це офіційно: у Бюджетній декларації зазначено, що прожитковий мінімум використовується не за призначенням — як технічна величина для обчислення понад 180 показників, більшість із яких не мають до нього жодного стосунку.

Мінімум, на який не проживеш

У 2025 році бюджетний прожитковий мінімум становить 2920 грн. У той час як фактичний, розрахований Мінсоцполітики на основі цін і потреб, — майже втричі вищий: понад 8000 грн. І це при тому, що навіть цей «фактичний» базується на кошику, в якому немає інтернету, мобільного зв’язку, сучасної побутової техніки. Зате є 25 хвилин стаціонарного телефонного зв’язку на місяць.

Цей «кошик» — точка болю. Він містить в собі уявлення про потреби людини з кінця 90-х, але зовсім не враховує реальність: ні цифрову, ні соціальну, ні економічну. Тож фактично українцям пропонують жити на показниках, які не просто принизливі — вони небезпечні. Бо за ними формуються пенсії, допомога малозабезпеченим, соціальні виплати родинам з дітьми та іншим вразливим категоріям громадян, для яких кожна гривня має значення.

Європа: інший підхід до прожиткового мінімуму

У ЄС прожитковий мінімум — не сакральний показник і не універсальний індикатор для всіх сфер. У більшості країн замість нього використовується мінімальна заробітна плата як головний інструмент соціального захисту. І ця мінімалка встановлюється на рівні, який дозволяє людині гідно жити, а не балансувати на межі голоду.

У країнах Центрально-Східної Європи, таких як Польща чи Словаччина, ПМ існує, але виконує свою пряму функцію — слугує порогом бідності, а не універсальною лінійкою для суддівських окладів і штрафів. І саме до цього нам варто прагнути.

Що потрібно змінити в Україні

Потрібно відірвати прожитковий мінімум від усього зайвого, що абсолютно невиправдано прив’язалося до нього за минулі десятиліття.

Прожитковий мінімум має бути лише соціальним стандартом — як базова величина, яка має гарантуватись державою для кожного, для визначення права на допомогу малозабезпеченим, а не базою для зарплат держорганів чи обчислення штрафів.

Необхідно скласти чесний і сучасний споживчий кошик. Без стаціонарних телефонів, зате з мобільним зв’язком, ефективними ліками, повноцінним для здорового життя набором продуктів харчування, інтернетом, одягом, який не розлазиться за 3 роки, достатнім пакетом різноманітних витребуваних послуг. Не мінімум виживання — а мінімум життя. Виходячи з реального складу щомісячних витрат для українців різних вікових категорій, базуючись на справжніх, а не занижених їх цінах.

Крім того, важливо передбачити поступову ліквідацію розриву законодавчо встановленого з фактичним прожитковим мінімумом. Порахувати справедливу вартість кошику, ввести перехід на новий ПМ впродовж 3 років — так, щоб бюджет це витримав.

Чи є гроші в бюджеті та що вже зроблено

Уряд каже: підвищити не можемо — немає ресурсів. Але ресурси є. Щороку держава втрачає до 900 млрд грн через тіньову економіку. Ще понад 200 млрд (і це щонайменше) — через неефективне використання коштів (за даними Рахункової палати). Плюс — безкінечні програми з нульовим результатом, які потребують чесного перегляду. Детінізація, аудит державних видатків, ефективна податкова політика — ось де гроші. Не у заниженому прожитковому мінімумі.

11 липня у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроєктів, які мають відв’язати прожитковий мінімум від невластивих несоціальних функцій. Пропонується ввести окремі базові величини для зарплат, штрафів, стипендій — і залишити ПМ лише там, де він має сенс. Це — лише перший крок. Далі — реформа системи соціальних допомог, уніфікація виплат, підвищення адресності й автоматизації через «Дію».

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Аварія мала місце у місті Тараща Білоцерківського району. Її подробиці розкрила Патрульна поліція Київщини на свої сторінці Facebook.

Повідомляється, що 74-річна жінка на мопеді Honda рухалася другорядною дорогою і на перехресті не пропустила 24-річного водія мотоцикл Ducati, який їхав головною дорогою та мав перевагу в русі.

Важливо

Унаслідок зіткнення пенсіонерка отримала тілесні ушкодження та потрапила до лікарні. Також постраждали транспортні засоби.

Тим часом у Білоцерківському районному управлінні поліції почали розслідування по ч. 1 Ст. 286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості).

Якщо вину пенсіонерки буде доведено, їй загрожує штраф від 51 до 85 тис. гривень, або виправні роботи на строк на 2 років, або арешт термін до 6 місяців чи обмеження волі на строк до 3 років. Також можливе позбавлення водійських прав на строк до 3 років.

Раніше Фокус розповідав про найдешевші електричні скутери та мопеди вартістю від $140.

Також ми писали, що розбили культовий суперкар Porsche за $1,5 мільйона.