На початку повномасштабного вторгнення команда Одеського археологічного музею ухвалила критично важливе рішення — згорнути основну експозицію та перемістити артефакти в безпечне місце. Цей крок дозволив зберегти найцінніші експонати, а завдяки підтримці громадської організації Museum for Change, міжнародних партнерів — UNESCO, Aliph, CER та інших донорів — музей отримав необхідні пакувальні матеріали та технічне оснащення для подальшої цифрової трансформації.

Як розповіла в. о. завідувачка відділу наукової обробки та збереження фондів Марія Лобанова, уже з перших місяців війни почалась активна робота над фотофіксацією та цифровізацією архівних документів. З грудня 2023 по березень 2024 року, за підтримки UNESCO, професійний фотограф здійснив масштабну фотофіксацію колекцій. Було задокументовано понад 20 000 артефактів, що є одним з наймасштабніших проєктів такого роду серед українських музеїв.

Системна адміністраторка Ірина Мєдвєдь налаштовує сервер. Фото: Оксана Грицюта

Найінтенсивніший етап робіт припав на музейну практику у 2024 році. Завдяки новому обладнанню, яке музей отримав в межах проєкту, вдалося відсканувати 23 000 інвентарних паспортів артефактів і понад 4 000 плівкових фотонегативів. Наступним етапом стала реалізація гранту від CER: влітку — восени 2024 року було оцифровано ще 5 300 скляних фотонегативів, що зберігаються у фондах. У 2025 році ці роботи продовжуються у співпраці з одеськими ВНЗ.

“Після реалізації низки проєктів цифровізації в нас накопичувалася велика кількість цифрових матеріалів. І вони зазвичай зберігалися на великій кількості зовнішніх накопичувачів, що може бути небезпечним. Була проблема з роботою з цими данних. Тож ми вирішили податися на проєкт з цифровізації від House of Europe. Наша ідея полягала в облаштуванні серверної”, — розповіла керівниця проєкту Марія Лобанова.

Студенти ОНУ імені І.І. Мечникова за оцифровкою. Фото: Оксана Грицюта

До роботи над створенням серверної залучили команду фахівців, які провели налаштування обладнання, інтеграцію сервера з комп’ютерами та ноутбуками в музеї, а також забезпечили адміністрування системи. Цей забезпечило безпечне зберігання цифрових копій колекції, дозволить структурним підрозділам музею працювати з матеріалами в єдиному просторі та забезпечить стабільний доступ до даних.

“Ми дуже тішимося, що нам це вдалося зробити. Багато оцифрованих матеріалів буде доступним, і це може допомогти для натхнення ще більшої кількості ідей”, – зазначила Марія Лобанова.

Олеся Ланцман