Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.

Гру створили розробник Віталій Чиж і студія Brenntkopf Development.

Події The Hollow розгортаються наприкінці 1960-х років в альтернативному світі. За сюжетом, попри офіційну ліквідацію системи ГУЛАГ, для “найнебезпечніших” політичних в’язнів у Сибіру існує секретний табір “Заслон”, розташований у кратері Тунгуського метеорита. Саме там Радянський Союз утримує науковців і в’язнів, нелояльних до режиму.

Гравець діє від імені персонажа на ім’я Морок – сина вченого, який працював над створенням секретної зброї на основі вигаданого мінералу “тунгусій”. Основне завдання героя – з’ясувати природу цієї зброї та встановити, хто контролює її використання.

У грі є як вигадані персонажі зі світу “Тигроловів”, так і реальні історичні постаті. Серед них – герой роману Григорій Многогрішний, сам Іван Багряний, правозахисник Михайло Сорока, конструктор Юрій Кондратюк, а також Левко Лук’яненко.

Окремим простором гри є Чорноклин – вигадана незалежна держава, поділена на так звані “Зачепилівки”, віртуальні зони, натхненні реальним населеним пунктом Зачепилівка на Харківщині. У світі The Hollow Чорноклин, де живуть представники УНРівського середовища, протистоїть Білій гвардії, яка також існує в альтернативній реальності гри.

За жанром The Hollow поєднує елементи шутера, виживання, дослідження й горору. Гравець має протистояти ворожим угрупованням і незрозумілим сутностям, досліджувати ізольований простір табору та поступово розкривати історію цього світу.

Розробник описує гру як політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу. Водночас за механіками The Hollow наслідує шутери середини 2000-х: серед референсів до неї згадують Xenus, перший Far Cry і ранні збірки S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost.

Як повідомляв Укрінформ, за два дні після релізу відеогри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” було продано 1 мільйон копій.

Про це повідомляється на сторінці фестивалю у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Попереду – зустрічі з авторами, живі розмови, натхнення і багато книг”, – обіцяють організатори.

Як повідомили Укрінформу у департаменті культури Вінницької міської ради, цьогоріч VinBookFest пройде під гаслом «Історії, які єднають покоління». Насичена програма передбачає понад 50 заходів за участю близько 80 авторів і 20 українських видавництв.

Зокрема, під час фестивалю діятиме книжкова виставка-продаж, проходитимуть зустрічі з письменниками та автограф-сесії. Заплановані також панельні дискусії, лекції, тренінги та тематичні інтерактивні локації, будуть облаштовані фотозони.

Центральною локацією фестивалю стане новий сучасний павільйон «VinBookHall – територія книги», де буде представлено книжкову продукцію найбільших українських видавництв.

Окремо працюватиме «Алея авторів» – наметове містечко сучасних письменників, де відвідувачі зможуть поспілкуватися з авторами особисто.

Серед учасників літературної події – відомі вітчизняні письменники Василь Шкляр, Марія Матіос, Сергій Пономаренко, Віталій Запека, Дмитро Чекалкін, Люко Дашвар, Світлана Талан, Брат Капранов, Міла Іванцова, Василь Добрянський, Володимир Шовкошитний, Людмила Охріменко, Наталія Гурницька, Василь Піддубний, Любов Долик, Олександр Хоменко, Надія Синьовська, Микола Ніколаєв, Олег Гавріш, Ігор Захаренко, Оксана Чорна, команда «Бандерас», Руслан та Людмила Горові, Сашко Дерманський, Дара Корній, Ірен Роздобудько, Віталія Савченко, Надія Руда та інші.

Важливою частиною події стане «Вінницький літературний простір» – локація для понад 50 місцевих авторів, де відбуватимуться презентації книг.

Майданчик «BookHub – простір живих історій» запросить на творчі зустрічі, панельні дискусії та презентації у форматі Open Air. Діятимуть також інтерактивні локації для дітей і дорослих «Від мрії до ЄС: спадок Шумана», «Гаррі Поттер і Гоґвортська школа чарів і чаклунства», «Детективна лабораторія Шерлока Голмса», а також шаховий простір «Хід поколінь».

Матиме продовження й благодійна акція «Подаруй книгу воїну», яка проводиться четвертий рік поспіль. Учасники та відвідувачі фестивалю об’єднуються, щоб передати україномовні книги нашим захисникам і захисницям, які проходять лікування та реабілітацію у медичних закладах міста.

Як повідомляв Укрінформ, торік книжковий фестиваль VinBookFest проходив під гаслом «Озброєні словом, нескорені духом».

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це в коментарі Укрінформу у межах конференції Ukrainian Culture Security Forum 2.0, яка 7-8 травня проходить у Варшаві, сказав перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

Український урядовець зазначив, що торік був створений Український фонд культурної спадщини, ідея якого полягає в отриманні платформи, де інші країни можуть робити свої фінансові внески для того, щоб українська сторона могла у прозорий спосіб, з довірою міжнародних партнерів реалізовувати проєкти із захисту української культурної спадщини. За його словами, зараз уже є внески до цього фонду від кількох європейських країн для реалізації перших проєктів. Йдеться про фінансові внески Польщі, Естонії, Данії, Нідерландів, Великої Британії, Іспанії, Люксембургу.

«Ми сподіваємося, що цього року матимемо перші результати, і вже тоді, власне, цей фонд зможе запрацювати повною мірою… Ми працюємо над тим, щоб кількість цих країн збільшувалася, адже розуміємо, що збереження української культури – це, в тому числі, збереження української ідентичності, збереження того, що хоче знищити Росія, аби потім казати, що українців тут ніколи не було, а завжди жили росіяни», – наголосив Вербицький.

Він підкреслив, що зараз головне завдання – фізичний захист українських культурних цінностей.

«Йдеться про евакуацію усіх культурних цінностей з 50-кілометрової зони вздовж лінії бойового зіткнення. І зараз ми інтенсивно працюємо над тим, щоб, власне, всі культурні цінності були евакуйовані», – наголосив перший заступник міністра культури.

За словами Вербицького, «критично важливою» є також співпраця з іноземними партнерами щодо повернення в Україну викрадених Росією на окупованих територіях і вивезених за кордон українських культурних артефактів.

«Ми робимо свою частину роботи, яка пов’язана, наприклад, із діджиталізацією і створенням переліку того, що залишилося на окупованих територіях, і які предмети є в цьому «червоному списку», які не може бути незаконно переміщено. І далі разом з нашими партнерами ми фіксуємо ті випадки, коли це стається», – наголосив український урядовець.

Перший заступник міністра культури зазначив, що Україна також потребує від іноземних партнерів обладнання, зокрема приміщень для зберігання культурних цінностей.

Він наголосив, що захисту потребують не лише культурні цінності, а й нематеріальна спадщина.

«Йдеться про пісні, які ми співаємо, обряди, які ми звершуємо, традиції, яких ми дотримуємося, певні вміння чи навички – тобто якісь дуже відомі речі як борщ чи покровською каша – що, власне, формує нас як народ і спільноту і що зараз особливо перебуває під загрозою знищення»,- наголосив Вербицький.

Він пояснив, що війна часто знищує культурну екосистему певного регіону. Наприклад, мінні поля зменшують площі сільськогосподарських угідь, де вирощуються культури, з яких готується унікальна їжа того чи іншого регіону.

«Нам дуже важливо зберігати ці речі і для цього нам потрібна підтримка міжнародних партнерів», – констатував Вербицький.

Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини працюватиме за кордоном, але спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.