Події
В Одесі цього місяця розпочнуться зйомки фільму «Режисер»
На вулицях Одеси у квітні розпочнуться зйомки фільму «Режисер» про життя Олександра Довженка.
Про це у Фейсбуці повідомили на Одеській кіностудії, передає Укрінформ.
«Наступний етап знімального процесу відбудеться у квітні-травні цього року на вулицях Одеси, локаціях Одеської кіностудії, а також у Києві (на території Національної кіностудії ім. О. Довженка, ВДНГ, Музеї залізничного транспорту)», – йдеться в повідомленні.
Директор Одеської кіностудії Андрій Осіпов зазначив, що вони завершили попередній рік із прибутком і на сьогоднішній день кіностудія являє собою стабільне підприємство, яке не тільки продовжує знімати унікальний історичний фільм, а й працює над новими проєктами.
Як повідомляв Укрінформ, в середині літа на Одеській кіностудії планували розпочати зйомки фільму «Режисер» про життя та творчість Олександра Довженка. Знімальні майданчики планувалося облаштувати просто на вулицях міста. Через те, що знімальний процес мав стартувати з недоформованим бюджетом, до зйомок у масовці запрошували всіх охочих.
В коментарі Укрінформу на кіностудії зауважили, що на створення фільму «Режисер» близько $300 тисяч планували виділити компанії з Туреччини, Молдови та Румунії. Проте зйомки довелося перенести.
Фото: Одеська кіностудія
Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.
Як передає Укрінформ, про це Посольство Японії в Україні повідомило у Фейсбуці.
«Раді повідомити про відкриття прийому заявок на 20-й Міжнародний конкурс манґи», – ідеться у повідомленні.
Період подання триватиме з 15 квітня до 30 червня 2026 року.
Подробиці можна дізнатись за посиланням.
Заявки необхідно надіслати до 30.06.2025 23:59 за японським часом.
Громадяни України подають свої роботи до Посольства Японії в Україні.
Як правило, роботи подаються виключно у цифровому вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України у співпраці з фондом «Повір у себе» й дослідницькою компанією Gradus розпочинає перший етап національного дослідження читання в Україні.
У Києві відбулася перша церемонія вручення Премії з документалістики імені Руслана Ганущака. Головну нагороду отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников.
Про це повідомляє пресслужба премії, передає Укрінформ.
Церемонія відбулася 14 квітня, у день народження документаліста та воїна Руслана Ганущака. Як зазначається, експертна рада під керівництвом Лариси Покальчук оцінювала роботи за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.
Головну нагороду ім. Руслана Ганущака отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников за репортаж «Божевільня. Костянтинівка».
У номінації «Герой у кадрі» переміг Едуард Тимошенко зі стрічкою «Очі війни» із найсильнішим візуальним образом воїна з передової.
У номінації «Кіно-слово» здобув перемогу фільм Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту» / MY DEAR TEO — за майстерне поєднання тексту та візуального ряду.
У номінації «Документалістика гідності» за висвітлення незламності духу перемогла стрічка «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб і Дениса Мельника.
У номінації «Тиша у війні» перемогла Олена Максьом із фільмом «Не питай мене, чи я вбивав»/ Don’t Ask Me If I Killed — за глибоке дослідження психологічного стану людини на війні.
«Ім’ям року» став Артем Рижиков із фільмом «Простий солдат» — як головне відкриття року в документалістиці.
У номінації «Світло майбутнього» нагородили “молодих авторів, які сміливо документують історію” — Вікторію Гнатюк та Марію Шевченко.
Спеціальні відзнаки за мужність «Кришталева лінза» отримали: Олег Петрасюк (спеціальна відзнака «Фотомить» за кадри з Костянтинівки), Владислав Винарівський («Вєня») (68-ма ОЄБр) та Ілля Мальцев («Білий янгол») — «Герой у кадрі», Артем Дубина (12-та бригада «Азов») — особлива відзнака захиснику та медійнику, а також Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр.
Експерти також відзначили Дмитра Коновалова за висвітлення воєнних злочинів проти дітей, Андрія Варьонова за популяризацію професії оператора, Сергія Неретіна та команду фільму «Приборкати страх».
Церемонію нагородження провели офіцер ЗСУ Віта Титаренко та директорка фундації Христина Бабляк. Захід розпочався з хвилини мовчання “Перерваний кадр” – на екрані демонструвалися імена документалістів, операторів та репортерів, які загинули з 2014 року.
“Пам’ять має перетворюватися на дію. Саме тому була створена наша фундація. Ми хочемо, щоб кадри тих, хто пішов у вічність, продовжували жити, а ті, хто сьогодні тримає камеру як зброю, відчували підтримку”, — зазначила засновниця фундації, сестра Руслана Ганущака Ірина Ганущак-Форостян.
Як повідомляв Укрінформ, Руслан Ганущак – військовий журналіст, фотограф та оператор, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. Його родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, що започаткувала премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів.
Фото: 1 центр ІКП Сухопутних військ
На Рівненщині у Дубенському замку презентували факсимільну копію унікальної пам’ятки староукраїнської писемності XI століття – Турівського Євангелія, це один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи і зберігається в бібліотеці Академії наук Литви.
Про це у Фейсбуці повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Унікальну пам’ятку староукраїнської писемності XI століття, яка збереглась усього на 10 пергаментних аркушах, тепер можна побачити на Рівненщині. Турівське Євангеліє презентували у нашому Дубенському замку, мав за честь розділити з науковцями, військовими, волонтерами цю урочисту подію. Звісно, йдеться про факсимільну копію стародруку», – написав Карауш.
Як зазначається, факсимільна копія стародруку з’явилась, великою мірою, завдяки ентузіастам. Серед них – видавництво «Горобець», яке у вигляді копій повертає в Україну втрачені книги. А ще – науковців, до цієї когорти входить і професор із Житомира Віктор Мойсієнко, він, до звільнення із лав ЗСУ за віком, давав тлумачення цієї та інших книг просто із зони бойових дій.
Турівське Євангеліє – один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи. Він зберігається в бібліотеці Академії наук Литви, а науковці певні, що книга створена в середині XI ст. у Софійському соборі в Києві. Як наголосив голова облради, у ній – найдавніші риси української мови, і «саме це вказує, що у нас вже тоді були свої мовні особливості, відмінні від недосусідів. Ми – не один народ, і ви знаєте, що московія не може з цим змиритись».
Окрім того, Карауш звертає увагу, що у Турівському Євангелії є вкладні грамоти князя Костянтина Острозького. А Дубенський замок – це фортеця, заснована саме цим княжим родом. Як нагадав голова облради, саме Костянтин Острозький, керуючи об’єднаним військом, розбив переважаючу орду московитів у битві під Оршею.
Як повідомляв Укрінформ, у Дубенському замку на Рівненщині до півтисячолітнього ювілею князя Василя-Костянтина Острозького відкрили зал князів Острозьких.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні