Війна кардинально змінила суспільні настрої та запити українців. Те, що ще кілька років тому сприймалося як звичайна частина культурного життя, сьогодні викликає суперечки й внутрішні сумніви. Нацвідбір на Євробачення у воєнний час для багатьох став не просто телешоу, а маркером того, як суспільство балансує між болем війни та потребою жити далі. Одні вважають конкурс підтримкою духу нації, інші — недоречним на тлі щоденних втрат і зборів на армію.

Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати у місцевих, чи дивились вони євробачення та чи доцільно на їх погляд у воєнний період витрачати кошти на конкурс? 

Реклама

Новини з фронту

Людмила цього року не стежила за нацвідбором. За її словами, увагу повністю забирають новини з фронту та переживання за близьких і знайомих, які служать. У такому емоційному стані розважальні шоу здаються далекими й навіть трохи не на часі. 

“Ні, не дивились,тому що діти воюють і не до цього. Може і треба, як кажуть, жити далі, але у кожного своя ситуація життєва — кожен сам вирішує”, — каже Людмила.

Аліна зізнається, що повністю весь відбір не переглядала, але слідкувала за обговореннями і окремими виступами. Її цікавить не стільки сам формат конкурсу, скільки те, як Україна виглядає на міжнародній сцені. Вона звертає увагу на професійність артистів і те, чи здатні вони донести емоцію та сенс через музику. 

“Я не спостерігала дуже активно, але вважаю, що нашу країну мав представляти Mr. Vel. Мені сподобався його виступ і вокал”, — говорить Аліна.

Кошти на нацвідбір

Вероніка розповідає, що в день нацвідбору в неї не було світла, тому дивитися трансляцію вона фізично не змогла. Але відсутність перегляду не означає відсутності позиції. Жінка переконана, що навіть у війні суспільство не може зупинитися повністю — інакше люди просто зламаються морально. 

“Ні, не дивилась. Світла не було. Але, незважаючи ні на що, треба проводити. Не можна помирати — треба жити далі. Ми повинні думати і про фронт, і про тил”, — каже Вероніка.

Микита реагує спокійно й без емоцій. Він не стежить за Євробаченням і не відчуває до нього особливого інтересу. Водночас хлопець не бачить проблеми в тому, що інші знаходять у музиці й конкурсах підтримку чи відволікання. На його думку, у воєнний час особливо важливо не нав’язувати одне бачення всім. Кожен має право проживати ці роки по-своєму.

“Я цим не цікавлюсь банально. Якщо людям подобається — хай виступають, це їх право”, — зазначає Микита.

Дмитро говорить із помітною впевненістю й навіть трохи з пафосом. Він проводить історичні паралелі й нагадує, що культура виживала навіть у найстрашніші часи. Для нього сцена — це не просто розвага, а форма національного голосу. 

“У будь-якому випадку, Україна повинна розвиватися навіть у період воєнного стану. Навіть під час Другої світової люди співали і танцювали. І ми маємо право на культуру теж. Тому я вважаю, що це доцільно”, — каже Дмитро.

Допомога ЗСУ 

Вікторія дивиться на ситуацію більш прагматично. Вона давно звертає увагу на бюджети, які витрачаються на шоу та конкурси. У час, коли волонтери постійно оголошують збори, будь-які великі культурні витрати викликають у неї внутрішній спротив. 

“Я давно думаю, що не потрібно це проводити. Такі гроші витрачають роками — краще б ці кошти спрямувати на інші потреби. Зараз і так багато зборів, і люди постійно допомагають”, — говорить Вікторія.

Попри різні погляди, одеситів об’єднує головне — війна змінила сприйняття всього, навіть культури й розваг. Для когось нацвідбір — це спосіб зберегти внутрішню опору й відчуття нормальності, для інших — болюче нагадування про те, що країна живе в умовах щоденних втрат. 

Раніше ми писали, що у суботу,  пройшов фінал Національного відбору на Євробачення-2026. Яке було цьогорічне шоу, чому воно спричинило справжній резонанс? А також, як організатори й продюсери експериментували з форматом. Також, ми писали, що нацвідбір на Євробачення-2026 пройшов, а скандал навколо нього не вщухає. Користувачі мережі обурені результатами голосування та висловлюванням Руслани, яка була в журі.

Ваша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчилася

РФ продовжує невпинно атакувати Одещину ударними БпЛА. Під прицілом знову цивільна інфраструктура, зокрема об’єкти енергетики. Цієї ночі під обстрілом опинився південь області.

Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, передає Новини.LIVE.

Реклама

Наслідки атаки

Уночі, 10 лютого, ворог завдав чергового удару по енергетичній інфраструктурі Одещини. На півдні регіону зафіксували пошкодження енергооб’єкта, там спалахнула пожежа. Також постраждала адміністративна будівля. За попередніми даними, обійшлося без поранених.

Через атаку частина населених пунктів у трьох громадах залишилася без електропостачання. Об’єкти критичної інфраструктури перевели на резервне живлення від генераторів, щоб не допустити зупинки важливих процесів. Наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та поетапне відновлення електропостачання.

Окремо в ДТЕК повідомили, що в частині Ізмаїльського району світло зникло через локальну аварію в мережі. Фахівці вже на місці та виконують відновлювальні роботи.

Нагадаємо, ми повідомляли, що РФ атакувала Запорізьку область. Внаслідок атаки постраждали четверо людей, зокрема — дитина. Упродовж доби окупанти завдали 657 ударів по 35 населених пунктах регіону.

Також ми писали, що в ніч на 9 лютого під ударом ворожих дронів опинилася Одеса. РФ масовано обстріляла житлові квартали міста. Очевидці розповіли Новини.LIVE, що пережили під час атаки.

Ворог намагається скопіювати успішний український досвід використання морських безпілотників, представивши власну розробку під назвою “Скорлупа”. Цей катер-база керується через тонкий кабель і здатен перевозити дрони-камікадзе ближче до намічених цілей. Українські військові вже вивчають нову розробку, щоб ефективно протидіяти потенційним атакам на південні регіони.

Про це в ефірі “Єдині новини” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передають Новини.LIVE.

Реклама

Як працює нова техніка

Головною особливістю російської “Скорлупи” є спеціальний ангар, з якого прямо під час руху можуть вилітати FPV-дрони. Фактично, катер працює як мобільна платформа, що збільшує радіус дії маленьких безпілотників-камікадзе. Управління через оптоволокно робить катер невразливим до засобів радіоелектронної боротьби, адже сигнал неможливо “заглушити” у повітрі. Проте така конструкція має суттєві недоліки: катер дуже хиткий, боїться хвиль і обмежений довжиною самого кабелю. Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук зазначає, що поява таких апаратів — це спроба окупантів наздогнати Україну в технологічній війні на морі.

“Ми з вами вже проговорювали раніше, що, звісно, ворог намагається скопіювати наш успішний досвід, наші технічні рішення і якийсь спосіб це використати на свою користь. Але, в будь-якому разі, якщо вас копіюють, це означає, що ви йдете попереду”, — підкреслив речник ВМС.

За словами Плетенчука, будь-яка технологія потребує тривалого часу на випробування та виправлення помилок, тому реальна ефективність “Скорлупи” поки залишається під питанням.

Загроза для Одещини та Миколаївщини

Хоча “Скорлупу” називають морським дроном, через його хиткість експерти прогнозують використання переважно в річищі Дніпра. Проте для Одеської та Миколаївської областей це все одно створює додаткові ризики, оскільки ворог шукає нові способи обійти нашу оборону. ​

“Ми розраховуємо те, що ворог може використовувати подібні засоби нападу і враховуємо це у своїй повсякденній діяльності”, — запевнив Плетенчук.

Речник додав, що на відео випробувань FPV-дрон під час вильоту ледь не знищив сам катер-носій, що вказує на сирість розробки.

Нагадаємо, ми повідомляли, що 10 лютого РФ атакувала південь Одещини. Під ударом опинилася критична інфраструктура. Частина регіону без світла.

Також ми писали, що в ніч на 9 лютого під обстріл потрапила Одеса. Росія атакувала житлові квартали міста. На жаль, одна людина заигнула, ще двоє отримали поранення.