Події
В Одеському археологічному музеї провели театралізовані екскурсії
В Одеському археологічному музеї до 200-річчя закладу Київське творче об’єднання «Ніч в Університеті» провело театралізовані екскурсії.
Про це Укрінформу розповіли в Одеському археологічному музеї.
За словами завідувачки відділу експонування Одеського археологічного музею Оксани Грицюти, з Київським творчим об’єднанням «Ніч в Університеті» співробітники музею познайомилися минулого року під час заходів у рамках проєкту з 3-D моделювання артефактів. Тоді ж з’явилася ідея провести театралізовану виставу-екскурсію до 200-річчя музею.
Форма для реєстрації на екскурсію закрилася вже за годину після її оприлюднення. Загалом екскурсію відвідали 250 людей.
Для об’єднання «Ніч в Університеті» це «ювілейна», п’ятдесята, історична постановка, але перша за межами Києва.
«Наша організація працює в Києві вже 9 років, а приїзд до Одеси став експериментом. З нами до Одеси приїхала і київська публіка, щоб відвідати цей захід – це понад 100 людей. Ми хотіли відтворити життя історичних постатей, яких усі звикли бачити на картинах та на сторінках підручників. Важко уявити, як вони говорили, сміялися, жартували, а завдяки театралізованим екскурсіям це стало можливо. Основна мета заходу – розповісти відвідувачам більше про історію музею, який відсвяткував 200-річчя, а також розповісти більше про розвиток археології на півдні України», – розповіла Олександра Іванова, менеджерка з партнерства і комунікацій Творчого обʼєднання «Ніч в Університеті».
На чотирьох локаціях глядачам представили образи історичних постатей Одеси XIX століття. Зокрема, були відтворені сцени зі святкування відкриття будівлі музею, а також події шостого археологічного з’їзду 1884 року. Також показали, як проводилися розкопки на острові Зміїний у 1840 році.
«Ми показуємо на екскурсії образ першого директора музею Жана Поля Бларамберга, Миколу Мурзакевича, який був секретарем Одеського товариства старожитностей, показуємо тих, хто долучився до спорудження сучасної будівлі археологічного музею – архітектора Фелікса Гонсіровського, тодішнього мецената і мера Одеси Григорія Маразлі. Також показуємо істориків того часу, показуємо культурний простір Одеси XIX століття, зокрема українську акторку та співачку Марію Садовську-Барілотті. Тобто наша екскурсія присвячена заснуванню, становленню і першим 50 рокам діяльності археологічного музею», – розповів Олексій Руденко, керівник Творчого обʼєднання «Ніч в Університеті».
В Одеському археологічному музеї провели театралізовані екскурсії / Фото: Ада Хрол та Оксана Грицюта
Одеський археологічний музей НАН України заснований у 1825 році й це – найстаріший археологічний музей нашої держави. У його основному фонді – великі колекції артефактів Північного Причорномор’я від часів кам’яної доби до Середньовіччя, зібрання єгипетських старожитностей, античних раритетів тощо. До повномасштабної війни у виставкових залах музею розміщувалося близько 6 000 експонатів. Опісля Одеський археологічний закрив двері для відвідувачів, «скарби» перемістили у фондосховище. Влітку 2024-го співробітники музею все ж вирішили поновити виставкову роботу і створили експозицію, присвячену острову Зміїний.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеському археологічному музеї відкрили виставку світлин фотожурналістки, керівниці студії видання «Інтент» Наталі Довбиш «Музей у часі та поза ним».
Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.
«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.
Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.
У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».
Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.
Фото: Читомо
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.
“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство6 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців