Росіяни створюють у тимчасово окупованому Криму інфраструктуру для морських безпілотників. На березі Донузлава вже виявили щонайменше 21 укриття для таких катерів. Військові експерти припускають, що їх можуть використовувати для атак на цивільні судна та портову інфраструктуру Великої Одеси.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю капітана першого рангу запасу ВМС Андрія Риженка в ефірі телеканалу “Ми — Україна”.

Реклама

Для чого Росії морські дрони

За словами Андрія Риженка, росіяни фактично перейняли український досвід використання морських безекіпажних катерів. Однак застосовувати їх так само, як Україна проти Чорноморського флоту РФ, окупанти не можуть: біля українського узбережжя немає відповідних бойових кораблів, які могли б стати основними цілями для таких атак.

“Очевидно, що БЕКи їм потрібні для ударів по цивільних суднах, для того, щоб переривати судноплавство з портів Великої Одеси”, — зазначив Андрій Риженко.

Нову інфраструктуру для морських дронів росіяни створюють на Донузлаві в західній частині окупованого Криму. Андрій Риженко звернув увагу, що звідти відносно невелика відстань до підконтрольного Україні узбережжя, тому за розвитком цієї бази необхідно стежити вже зараз.

“Ці ударні морські дрони, скоріш за все, будуть призначені для того, щоб не дати нам можливості відновити судноплавство і вражати портову інфраструктуру в наших портах”, — сказав Андрій Риженко.

Скільки дронів Росія може розмістити у Криму

Нову інфраструктуру росіяни облаштовують на березі озера Донузлав поблизу Новоозерного. OSINT-аналітики виявили там щонайменше 21 укріплений елінг, які можуть використовувати для зберігання та підготовки безекіпажних катерів. Будувати їх почали ще у лютому 2026 року. Андрій Риженко припускає, що можливості цієї бази не обмежуються двома десятками катерів. 

“Я думаю, що можна казати про те, що там можна розташувати близько сотні цих дронів”, — зазначив Андрій Риженко.

Водночас Донузлав має особливість, яка робить російські катери вразливими. Щоб потрапити у відкрите море, вони мають вийти з озера через вузьку горловину. Крім того, місцевість навколо бази рівнинна, тому приховати велику кількість безекіпажних катерів складніше.

Андрій Риженко нагадав, що саме в Донузлаві перебував російський ракетний катер “Івановець”, який українські сили уразили морськими дронами Magura під час його спроби вийти з озера. На його думку, розташування нової російської бази також може дозволити українським силам перехоплювати ворожі катери ще на виході в море.

Раніше Новини.LIVE писали, що Одеса залишається важливою ціллю для російських військових через її роль у морському експорті України. Водночас противник не має можливості провести повноцінну морську блокаду, тому намагається тиснути ударами по портовій та іншій інфраструктурі.

Також Новини.LIVE повідомляли, що днями у Криму українські сили уразили російський “Бастіон”. Цей комплекс є носієм ракет “Онікс” та “Циркон”, які російські військові використовують для ударів по Україні. Це вже друга знищена така установка. Наприкінці серпня на тимчасово окупованому півострові Військово-морські сили ЗСУ уразили стартові позиції та місце дислокації берегового ракетного комплексу “Бастіон”.

Російські військові розширюють можливості для ударів по Одесі — тепер до ракет і безпілотників додалися ще й керовані авіабомби, які окупанти запускають з Криму. Через близькість окупованого півострова особливу загрозу для Одеси становить балістика, адже після пуску в містян залишається вкрай мало часу на реагування.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука в ефірі телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Чому росіяни почали застосовувати КАБи по Одесі

Раніше росіяни не застосовували КАБи на одеському напрямку. За словами Дмитра Плетенчука, тепер їм вдалося розширити можливості цієї зброї завдяки новим технічним рішенням. Дмитро Плетенчук, каже, що російські військові намагаються підтримувати високий темп атак по Одесі, однак постійно використовувати для цього лише ракети потребує значних ресурсів. Реактивні безпілотники також залишаються дорогим засобом ураження. Саме тому росіяни розширюють набір зброї для ударів.

“Обстрілювати лише ракетами досить дорого. Дрони реактивні теж недешевий засіб доволі. Можливо, це і є причиною, чому вони вирішили асортимент, так би мовити, збільшити”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Зазначимо, що Росія вперше застосувала керовані авіабомби для удару по Одещині 24 жовтня 2025 року. Тоді з літака Су-34 над акваторією Чорного моря запустили три КАБи з підвищеною дальністю ураження. Сили протиповітряної оборони збили дві авіабомби, ще одна впала на відкритій місцевості. Руйнувань і постраждалих унаслідок атаки не було. 

Скільки летить балістика з Криму до Одеси

Окупований Крим росіяни використовують для розміщення авіації, безпілотників та ракетних комплексів. Через невелику відстань до Одеси при запуску балістики часу на реагування залишається вкрай мало.

“Тут польотний час складає з Криму для балістики півтори-дві хвилини. Тому з якої саме точки пускати — це не стоїть як критичне питання”, — сказав Дмитро Плетенчук.

За його словами, росіяни фактично перетворили окупований півострів на велику військову базу. Там розміщена авіація, звідти запускають балістичні ракети та безпілотники. Дмитро Плетенчук наголосив, що ефективніше знищувати самі засоби, якими росіяни завдають ударів, ніж уже запущені ракети та безпілотники.

“Вбити лучника завжди краще, ніж відбивати його стріли. І про це вже на всіх рівнях каже керівництво нашої країни і військове керівництво. І цю тактику ми з вами спостерігаємо”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Як писали раніше Новини.LIVE днями у Криму українські сили уразили російський “Бастіон”. Цей комплекс є носієм ракет “Онікс” та “Циркон”, які російські військові використовують для ударів по Україні. Це вже була друга знищена така установка за літо. Наприкінці серпня на тимчасово окупованому півострові Військово-морські сили ЗСУ уразили стартові позиції та місце дислокації берегового ракетного комплексу “Бастіон”.

В Одесі готуються до реалізації великого проєкту будівництва сміттєпереробного заводу за південнокорейською технологією. Його мають збудувати за принципом waste-to-energy, а підготовку документації профінансує корейська сторона.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.

Реклама

Сміттєпереробний завод в Одесі

Виконавчий комітет Одеської міської ради погодив зміни до середньострокового плану публічних інвестицій. Проєкт будівництва сміттєпереробного комплексу за технологією waste-to-energy перевели до галузі “міська інфраструктура”.

Це рішення необхідне для подальшого залучення південнокорейських інвестицій та пріоритизації об’єкта на державному рівні. Наступний етап запланований на 1 жовтня 2026 року, коли проєкт мають подати до єдиного проєктного портфеля громади. Надалі його планують включити до державного портфеля.

Сам проєкт реалізують у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України. У липні 2025 року під час Ukraine Reconstruction Conference у Римі Одеська міська рада та південнокорейська корпорація POSCO International підписали Меморандум про взаєморозуміння. Проєкт також схвалив корейський Фонд економічного співробітництва та розвитку EDCF, який і фінансуватиме будівництво, а в червні 2025 року його зареєстрували у державній системі DREAM.

Коли планують почати будівництво

Розробка передпроєктної документації має розпочатися у першому кварталі 2027 року. У третьому кварталі 2027 року готову передпроєктну документацію мають передати EDCF. Після цього розпочнеться підготовка технічного проєкту.

До будівельних робіт планують перейти у 2029 році. За оптимальних умов зведення комплексу триватиме від двох до двох з половиною років. Остаточну вартість та технічні характеристики об’єкта визначать після розробки техніко-економічного обґрунтування.

Яку користь отримає Одеса

Комплекс працюватиме за технологією waste-to-energy. Його будівництво має допомогти місту розв’язати проблему утилізації побутових відходів, але цим роль нового об’єкта не обмежуватиметься. Під час переробки сміття комплекс вироблятиме енергію. Таким чином, після запуску об’єкта Одеса має отримати додаткові джерела тепла та електроенергії.

Ще на початку 2025 року Новини.LIVE писали, що навколо будівництва сміттєпереробного заводу в Одесі виникла суперечка між міською та обласною владою. Тоді йшлося про можливе фінансування у межах шведського грантового проєкту. В Одеській ОДА заявляли, що місто не подавало пропозицій щодо розміщення об’єктів з переробки відходів та їхніх технічних характеристик. Через це необхідні дані не потрапили до Регіонального плану управління відходами до 2030 року.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині також планували розвивати автономну генерацію для критичної інфраструктури. Йшлося про газопоршневі електростанції, які мали забезпечувати роботу систем тепло- та водопостачання у разі проблем з енергосистемою. За тодішніми розрахунками, такі установки мали дати Одесі близько 40 МВт потужності, а області — ще 40–60 МВт.

Також Одещина розглядала й інші проєкти альтернативної генерації за підтримки іноземних партнерів. Велика Британія планувала спрямувати понад 20 мільйонів доларів на проєкт виробництва водню та відновлюваної енергії в регіоні. Він передбачав водневий завод потужністю 100 МВт, а також сонячну та вітрову електростанції на 120 і 80 МВт відповідно.