Російські війська вночі атакували пункт пропуску “Виноградівка” на Одещині. Через пошкодження він тимчасово не пропускає людей і транспорт. Роботу КПП можуть відновити за кілька днів, якщо вдасться облаштувати тимчасові конструкції. Наразі потік перенаправляють на сусідні пункти пропуску.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

Реклама

Пошкодження КПП

Пункт пропуску “Виноградівка” на Одещині після нічної атаки Росії тимчасово не працює. Через значні пошкодження прикордонної інфраструктури там зараз неможливо проводити пропускні операції для людей і транспорту. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко зазначив, що під час небезпеки пропуск людей і транспорту на пункті зупинили. Це дозволило уникнути жертв серед тих, хто перетинав кордон.

“Коли є небезпека від дій противника, то пропускні операції припиняються на тому чи іншому пункті пропуску. Так це було і цієї ночі у Виноградівці, але знову ж таки прикордонна інфраструктура зазнала великих ушкоджень і фактично цей пункт пропуску зараз тимчасово не функціонує”, — зазначив речник ДПСУ.

За словами Демченка, відновити роботу КПП можна буде лише після того, як там створять безпечні умови для роботи прикордонників та митників.

Атаки стали системними

Речник ДПСУ вважає, що російські війська вже не вперше атакують пункти пропуску на Одещині. Минулого тижня під удар потрапив КПП “Табаки”, який розташований неподалік від “Виноградівки”. Демченко також зазначив, що удари по прикордонній інфраструктурі фіксували і на інших напрямках — як на кордоні з Молдовою, так і з Румунією.

“Це вже, на жаль, не вперше, коли ворог б’є по пунктах пропуску на Одещині, і на кордоні з Молдовою, і, власне, на кордоні з Румунією. Але і минулого тижня, і цього разу, на жаль, інфраструктура пунктів пропуску досить сильно пошкоджена”, — зауважив Демченко.

За словами речника ДПСУ, пошкодження наразі не дають повноцінно проводити пропускні операції.

Коли відновлять роботу

Точний термін відновлення “Виноградівки” залежатиме від того, чи вдасться швидко встановити тимчасові конструкції. Вони мають забезпечити місця для роботи прикордонної та митної служб. Якщо це буде можливо, КПП можуть запустити значно швидше, ніж у разі повного відновлення зруйнованих постійних конструкцій.

“На минулому тижні, коли ворог атакував Табаки, то фактично на наступний день вже вдалося саме через розміщення тимчасових конструкцій, де облаштовувалися робочі місця для контролюючих служб, поновити пропускні операції. Сподіваюся, що у Виноградівці в подібний спосіб вдасться за кілька днів поновити функціонування цього напрямку”, — зауважив Андрій Демченко.

Водночас речник наголосив, що спочатку потрібно оцінити безпеку території та можливість розміщення тимчасових споруд.

Чи зростуть черги

“Виноградівка” не належить до великих пунктів пропуску, однак цей напрямок активно використовували для перетину кордону. За словами Демченка, сусідні КПП мають можливість прийняти додатковий потік людей і транспорту. Тому наразі його закриття не призвело до значного збільшення черг на інших пунктах пропуску в цьому регіоні.

“Сусідні пункти пропуску спроможні також забезпечити ту кількість людей, які обирають цей регіон для перетину кордону, і до великих черг те, що не функціонує на даний момент Виноградівка, не призводить”, — додав він.

У ДПСУ радять перед поїздкою стежити за ситуацією на пунктах пропуску та враховувати завантаженість різних напрямків.

Куди перенаправляють потік

Наразі транспортний потік із “Виноградівки” перенаправляють на сусідні пункти пропуску. Люди можуть самостійно обирати напрямок залежно від маршруту та завантаженості КПП. За словами Демченка, зараз потік скеровують до пунктів пропуску “Табаки” та “Навітроя”.

“Люди, моніторячи інформацію про пункти пропуску в цьому регіоні, зважаючи на логістичні напрямки, куди їм зручніше і куди їм необхідно дістатися, можуть самі обрати напрямки. Але на даний момент транспортний потік перенаправляється до пунктів пропуску Табаки та Навітроя”, — підсумував речник.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 23 серпня Росія знову атакувала Одещину. Після удару спалахнув двоповерховий житловий будинок, а в самій Одесі загорілася господарська техніка. Цього разу обійшлося без загиблих та постраждалих.

Також Новини.LIVE писали, що На Одещині росіяни реактивним дроном Shahed влучили у локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса. У складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Завдяки завчасному попередженню про загрозу поїзд встигли терміново зупинити, людей евакуювали.

В Одесі помер депутат міської ради Дмитро Танцюра. Він був депутатом п’яти скликань та багато років працював у міськраді. Танцюра також займався підприємницькою діяльністю та мав юридичну освіту. Йому було 47 років. Інформація про причину смерті наразі невідома.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на пресслужбу політичної партії “Довіряй ділам“.

Реклама

Що відомо

Дмитро Танцюра народився 8 грудня 1978 року в Одесі. У 1986–1996 роках навчався у школі №9, яка нині має статус гімназії №2. Після школи вступив на факультет державного будівництва та управління юридичного інституту Одеського державного університету. У 1998 році факультет перевели до Одеської державної юридичної академії. У 2001 році Танцюра закінчив академію за спеціальністю “правознавство”, а у 2002 році отримав ступінь магістра державної служби.

Кар’єра депутата

Танцюра розпочав професійну діяльність у бізнесі. У 1998–2000 роках працював комерційним директором ТОВ “Вага”, а з 2000 до 2003 року був директором ТОВ “Панком-Авто”. У 2008 році він заснував юридичну компанію “Південна правова компанія”. З 1 січня 2010 року Танцюра обіймав посаду генерального директора ТОВ “Д.І.М.-Груп”. Також у 2020 році він був обраний депутатом Одеської міської ради від партії “Довіряй ділам”.

За даними “ПолітХабу”, Танцюра був депутатом Одеської міської ради IV, V, VI, VII та VIII скликань. У нинішній міськраді він представляв округ №1 та входив до постійної комісії з питань планування, бюджету і фінансів.

Смерть депутата

Інформацію про причину смерті наразі не повідомляли. Дату та місце прощання з Дмитром Танцюрою обіцяють повідомити додатково.

Хто замінить депутата

Після його смерті мандат має перейти наступному за черговістю кандидату відповідно до виборчого законодавства. Хто саме отримає мандат, має визначити Одеська міська територіальна виборча комісія.

Першою у черзі на заміну Дмитра Танцюри в Одеській міській раді є Олександра Сакали. На місцевих виборах 2020 року вона балотувалася як технічний кандидат. Тоді Сакали жила в селі Кубей Болградського району та тимчасово не працювала.

Із жовтня 2021 року Олександра Сакали зареєстрована як фізична особа-підприємець. Якщо вона відмовиться від мандата або з інших причин не зможе його отримати, наступною кандидаткою є Любов Шевчук. Після неї черговість переходить до Захара Петровицького.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі 1 квітня попрощалися з Володимиром Комаровим. Церемонія відбулася у Свято-Пантелеймонівському чоловічому монастирі. Провести його прийшли рідні, друзі та містяни. Близькі кажуть — разом із ним пішла частина душі Одеси.

Також Новини.LIVE писали, що в Одесі попрощалися з депутатом міськради Олександром Іваницьким. Церемонія відбулася на Другому християнському цвинтарі. Тіло депутата знайшли в автомобілі, вранці, 20 квітня, в Приморському районі Одеси. За попередніми даними, він загинув внаслідок самогубства із застосуванням вогнепальної зброї. 

Росія продовжує створювати загрози для судноплавства в Чорному морі та намагається ускладнити роботу українських портів. Попри це, морський коридор продовжує працювати, а окремі судна заходять до українських портів. Водночас російський тіньовий флот стикається з дедалі більшими проблемами через удари України.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Хто захищає судна

Безпеку судноплавства в українських водах зараз забезпечують саме сили оборони України. За словами Плетенчука, йдеться не лише про Військово-морські сили, а й про морську охорону та інші підрозділи, які беруть участь у відбитті російських атак.

“Що стосується забезпечення безпеки судноплавства в нашій акваторії, в нашому територіальному морі, звісно, це завдання, які покладаються на Військово-морські сили, на морську охорону, зокрема. Це й інші складові сили оборони України, які безпосередньо беруть участь у відбитті цих атак. Тому станом на сьогодні ці завдання виконують сили оборони України”, — розповів речник ВМС.

Плетенчук також зазначив, що долучення інших країн теоретично можливе, але для цього потрібні політичні рішення. Наразі кожна держава Чорноморського регіону діє у межах своєї зони відповідальності та міжнародного морського права.

Ризики для судновласників

Росія намагається зробити роботу українських портів настільки небезпечною, щоб судновласники самі відмовлялися від заходу в них. Плетенчук називає це частиною тактики РФ зі створення морської блокади, однак повторити сценарій 2022 року Росії зараз складніше.

“Це тактика нашого ворога — створити такі умови, за яких ризики будуть перевищувати вигоду. Створити умови для морської блокади класично. Звісно, ворог не може цього зробити. Причина лише одна: вони не можуть навіть вийти в море, запустити “Калібри”. Готові ризикувати власною базою. Тому мова про те, щоб повторити свої дії 2022 року, наразі не йдеться”, — зауважив Плетенчук.

За словами речника ВМС, саме можливість Росії завдавати ударів по судноплавству залишається одним із головних ризиків для роботи коридору.

Ціна для економіки

Морський експорт має велике значення для України, оскільки країна має прямий вихід до світових торговельних шляхів. Повна зупинка коридору створила б серйозні проблеми для експорту українських товарів.

“Тут казати про те, що Україна може жити без морського експорту, важко. Ми всі з вами пам’ятаємо, як із потягів і вантажів сипалося українське збіжжя на землю. На жаль. Морські коридори працюють з іншими правилами”, — додав речник Військово-морських сил ЗСУ.

Плетенчук наголосив, що вихід до моря дає Україні можливість бути менш залежною від інших країн під час переміщення та продажу своїх товарів і послуг. Водночас це вимагає здатності самостійно захищати власну акваторію.

Захист суден

Попри російські загрози, окремі судна продовжують заходити в українські порти та виходити з них. Водночас у ВМС не розкривають деталі організації їхнього руху та заходів безпеки. Однак так званих “мангалів” для захисту кораблів не встановлюватимуть. Йдеться про спеціальні конструкції, які раніше можна було помітити на російських суднах. За словами Плетенчука, таким чином Росія намагається фактично прирівняти цивільні судна до бойової техніки.

“Ми поки що не можемо розкривати подробиці роботи, але таких суден я не бачу. І тут треба розуміти, що ці елементи захисту, про які ви зараз гадали, — це, в принципі, якраз на тих суднах можна було побачити, які є власністю країни-агресорки. Тому я думаю, в нашому коридорі ви це навряд чи побачите”, — зауважив він.

Проблеми тіньового флоту

Окремо Плетенчук розповів про російський тіньовий флот, який використовується для підтримки воєнно-економічного потенціалу РФ. За його словами, для Росії морський експорт виявився важливішим, ніж могло здаватися раніше, а обмеження роботи суден уже створюють для неї проблеми.

“Що стосується виходу в море суден, які забезпечують російський воєнно-економічний потенціал надходженнями зовнішньої валюти, тут у них ситуація доволі скрутна. Як виявилося, експорт збіжжя для Росії через Чорноморські порти набагато більше важить, ніж вважалося. Дійсно, вони зробили велику ставку саме на ці постачання”, — сказав Плетенчук.

Речник ВМС додав, що російський зерновий експорт серйозно потерпає. Водночас проблеми виникають і з іншими морськими перевезеннями, зокрема нафтовими.

Новий флот РФ

Росія також намагається створити окремий тіньовий флот для перевезення газу та обходу санкцій. Плетенчук вважає, що Москва й надалі шукатиме способи обійти обмеження, хоча газовози значно складніші за звичайні танкери через особливості зберігання газу.

“Так, звісно, вони будуть намагатися. І вони, до речі, мають такий досвід. Мабуть, із ними поділилися іранські колеги, як обходити санкції щодо експорту і щодо імпорту. Тому в цьому немає нічого дивного. Так, із газовозами ситуація трохи інша. Вони набагато складніші за конструкцією”, — додав речник.

Плетенчук навів приклад пожежі на газовозі, який українські військові гасили кілька діб. За його словами, така ситуація показує, наскільки складною може бути робота з подібними суднами у разі займання.

Скільки суден залишилось

Точно визначити, яку частину російського тіньового флоту вже знищено або виведено з ладу, складно. Причина в тому, що інформація про власників таких суден часто непрозора, а сам флот постійно поповнюється новими кораблями.

“Щодо суден тіньового флоту тут порахувати важко, тому що там досить часто незрозуміла ситуація ні з власниками, ні з іншими даними. Якщо дивитися на MarineTraffic, то зараз доволі тихо. Але аналізувати такі джерела досить складно, щоб визначити, який відсоток знищено”, — повідомив Дмитро Плетенчук.

Водночас Плетенчук вважає головним не конкретний відсоток втрат, а масштаб проблем, із якими зіткнулася Росія. За його словами, Україна вивела з ладу десятки суден, тоді як росіянам доводиться шукати способи замінити сотні пошкоджених або виведених з експлуатації суден.

“Головний результат такий: фактично, почавши цю кампанію, росіяни, якщо дивитися на рахунок, її можна сказати, що програли. Тому що у нас мова про десятки суден, причому легальних, у них — про сотні, виведених із ладу. І повірте, вони так само зараз шукають вихід із цієї ситуації. Насправді їх це дуже хвилює”, — підсумував він.

Як повідомляли Новини.LIVE, Україна неодноразово атакувала російський порт у Новоросійську, що вплинуло на його роботу. Через удари відвантаження різко скоротилися. Це створює проблеми для економіки РФ та її спроможності повноцінно використовувати портову інфраструктуру.

Також Новини.LIVE писали, що сили оборони України провели масштабну атаку по військовій базі та портовій інфраструктурі Росії в Новоросійську. Унаслідок операції уражено три військові кораблі Чорноморського флоту РФ. Серед них — два носії крилатих ракет “Калібр”. Також під удар потрапили російська РЛС, причали та об’єкти нафтової інфраструктури.