Connect with us

Суспільство

В Офісі генпрокурора назвали ім’я затриманого у ході обшуків детектива НАБУ

Published

on


Офіс Генерального прокурора спільно з СБУ затримали одного із керівників детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова щодо пособництва росіянам.

Про це повідомила пресслужба відомства, передає Укрінформ.

“Офіс Генерального прокурора разом із Службою безпеки України викрили та затримали керівника одного з територіальних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова. Високопосадовцю НАБУ готується повідомлення про підозру в пособництві державі-агресору за ст. 111-2 Кримінального кодексу України”, – зазначили у пресслужбі.

За даними слідства, цей керівник підрозділу НАБУ із дислокацією у Дніпрі координує діяльність НАБУ у прифронтових областях України.

При цьому фігурант підтримує контакти з країною-агресором та домовлявся з представниками сектору економіки РФ про продаж технічної коноплі, поінформували у ОГП.

“Зокрема, Руслан Магамедрасулов виступав у ролі посередника продажу до Республіки Дагестан (РФ) партій технічної коноплі, незаконне вирощування якої організував його батько-підприємець — Сентябр Магамедрасулов. Таким чином він допомагає своєму батькові вести незаконну торгівлю з рф та завдавати шкоди Україні”, – йдеться у повідомленні.

Також під час розслідування було встановлено, що високопосадовець антикорупційного бюро мав тісний контакт із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком, який втік з країни і співпрацює зі спецслужбами РФ та впливає на діяльність НАБУ.

Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо контактів цього детектива Національного антикорупційного бюро з російськими спецслужбами та передачі їм таємної інформації, в тому числі щодо розслідування справ.

Під час документування протиправної діяльності посадовця НАБУ було зʼясовано і те, що Магамедрасулов мав бути дислокований у Дніпрі та відповідати за роботу в прифронтових регіонах, та натомість майже увесь час перебував у Києві і нещодавно кілька тижнів відпочивав на Канарських островах (острові Тенеріфе).

Читайте також: В Одесі затримали ексучасника бойового угруповання при «ОПЗЖ», створеного Кивою

Досудове розслідування триває. Вживається комплексних заходів для з’ясування всіх обставин злочину і притягнення винних до відповідальності.

Як повідомлялося, Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора проводять спецоперацію із нейтралізації російського впливу на Національне антикорупційне бюро України.

Фото надана джерелом в СБУ



Джерело

Суспільство

Від укусів змій цього року постраждали 50 українців

Published

on



З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.

Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.

Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.

У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.

Читайте також: На Львівщині дитина та двоє дорослих постраждали від укусів змій

«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.

Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У морі біля Одеси підірвалося цивільне судно » СrimeZone

Published

on


У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.

Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.



За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.

“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.

Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні

Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.



Джерело

Continue Reading

Одеса

ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Published

on


Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE

Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?

Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?

Реклама

Читайте також:

Одеса в ЮНЕСКО

Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.

 “Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.

Одесит Анатолій про фінансування від ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE

Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.

 “Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.

Одеситка Світлана про охорону історичної спадщини Одеси. Фото: Новини.LIVE

Пам’ятники без захисту

На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.

 “Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.

Місцева жителька Олена про захист міста. Фото: Новини.LIVE

Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.

 “Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.

Одесит Артем про байдужість ворога до механізмів врегулювання конфлікту. Фото: Новини.LIVE

Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.

 “Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.

Місцева жителька Світлана про те, як ЮНЕСКО має допомагати Одесі. Фото: Новини.LIVE

​​​

Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.

Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.