Політика
В ОП обговорили з представниками країн Північної Європи і Балтії партнерство у межах «коаліції охочих»
Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Брусило і керівники дипломатичних представництв та військові аташе країн Північної Європи та Балтії обговорили безпекове партнерство у межах британсько-французької ініціативи зі створення «коаліції охочих».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.
У зустрічі взяли участь заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр, заступник міністра оборони Валерій Чуркін і представник командування Сил логістики Збройних сил України.
Ключові теми обговорення – посилення міжнародної військово-технічної співпраці, пріоритетні напрями зміцнення оборонного потенціалу України та першочергові потреби українського війська.
Брусило подякував представникам дипломатичного корпусу за допомогу Україні в боротьбі з російською агресією.
«Ваш регіон відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні дієвої архітектури безпеки Європейського континенту. Сьогодні підтримка наших північноєвропейських партнерів має ключове значення для стримування агресора та зміцнення обороноздатності України», – зауважив він.
Сторони обмінялися думками щодо загальної ситуації у світі і домовленостей, досягнутих переговорними командами України та США в Саудівській Аравії.
Окрема увага була зосереджена на консолідації зусиль у межах британсько-французької ініціативи зі створення «коаліції охочих» – механізму, спрямованого на напрацювання дієвих гарантій безпеки для України.
Представники країн NB8 підтвердили готовність продовжити підтримку України на двосторонньому рівні і в межах багатосторонніх форматів співпраці.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон ведуть переговори із 37 країнами про створення «коаліції охочих» в Україні.
Фото: ОП
Власного фінансового ресурсу Україні не вистачить, щоби одразу утримувати Збройні сили на 800 тис. осіб, тому українська сторона розглядає фінансування армії з боку партнерів як складову гарантій безпеки.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання, чи буде здатна Україна самостійно фінансувати армію у 800 тис. осіб за умови припинення вогню, передає Укрінформ.
«Ні, не здатна, не вистачить фінансового ресурсу, тому я цей діалог і проводжу з лідерами, тому що розглядаю частково фінансування нашої армії за рахунок партнерів як гарантію безпеки для нас, бо Збройні сили України — це передусім «номер один» гарантія безпеки. Якийсь термін нам потрібен, щоби вирівняти повоєнну економіку і вийти на можливість самостійного фінансування нашої армії. Поки що потрібна допомога партнерів», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, чисельність Збройних сил України, згідно з проєктом можливої мирної угоди, становитиме 800 тис. осіб.
Україна передала своє бачення щодо питань територій, становища ЗАЕС та фінансування відновлення американській стороні, і очікує на результати обговорень цих питань між США та Росією.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, відповідаючи на питання про “точки перетину” України та США у “найважчих питаннях перемовин”.
“Найважчі питання були і залишаються – це територія України, Запорізька атомна електростанція. Третє питання – гроші на відновлення. Є кілька ще технічних питань щодо гарантій безпеки, формату моніторингу тощо. Це – якщо ми говоримо про 20-пунктний план. Тут питання не в точках перетину, а в тому, що на сьогодні, на саме цей момент, на цю годину, ми передали своє бачення Сполученим Штатам Америки. Вони будуть спілкуватись з Росією, і ми чекаємо на відповідь”, – сказав він.
Президент акцентував: щодо інших документів, зокрема, щодо тих, що стосуються відновлення, гарантій безпеки також українська сторона передала своє бачення США. За його словами, зараз буде спілкування у української та американської груп у Флориді щодо цього.
Оновлюється…
Політика
Греція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі повідомили у пресслужбі Ради Європи.
“Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо завданої шкоди Україні. Документ у Страсбурзі підписав постійний представник Греції при Раді Європи Ніколас Сігалас”, – поінформували в пресслужбі.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що Міжнародна комісія з розгляду заяв уособлює справедливість і надію для десятків тисяч жертв. “Це наше тверде переконання, що ті, хто постраждав, не будуть забуті. Закликаю до якнайшвидшої ратифікації, щоб ми могли оперативно розпочати роботу комісії для народу України”, – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса6 днів agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Одеса1 тиждень ago
Ліцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Війна1 тиждень agoСирський окреслив ключові зміни — деталі
-
Суспільство1 тиждень ago
Занедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси
-
Суспільство7 днів agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду