Про це у коментарі Укрінформу заявила професорка, докторка наук кафедри соціології Близькосхідного технічного університету (METU) в Анкарі, авторка досліджень, академічних праць та книг з історії сучасної України Айшегюль Айдингюн.

«Єдиний шлях припинити російсько-українську війну та запобігти майбутнім конфліктам – це дотримання міжнародного права. Якщо міжнародне право не поважається, то сильні світу цього просто діятимуть на власний розсуд. Ми маємо усталену систему безпеки та інституції, які повинні виконувати свої обов’язки; інакше вся ця система може обвалитися, спричинивши хаос для всіх нас. Тому це питання стосується не лише України – це питання глобальної безпеки для кожної людини на цій планеті», – зазначила Айдингюн.

Науковиця наголосила, що якщо світові держави продовжуватимуть робити те, що хочуть, якщо не поважатимуть суверенітет націй, міжнародно визнані політичні кордони, система безпеки зазнає краху.

«В іншому випадку по всьому світу спалахнуть конфлікти різного масштабу. Це не той курс, якого ми повинні дотримуватися. Ми повинні залишатися відданими чинній міжнародно-правовій базі», – зауважила Айдингюн.

Експертка висловила переконання, що тиск на міжнародні організації безпеки необхідно посилити.

«Ми повинні змусити їх виконувати свої обов’язки, тому що це стосуватиметься не лише України. Європа принаймні має усвідомити, що Україна є частиною Європи – і що Росія вже перебуває в Європі. Європі потрібно згадати універсальні цінності, які вона сама створила, і діяти відповідно до цих цінностей. Небезпека набагато ближча, ніж здається», – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте високо оцінив результати переговорів у Женеві, але наголосив, що до завершення війни в Україні ще далеко, і що також необхідні окремі обговорення між НАТО та ЄС з низки питань.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це вона повідомила у коментарі для ЗМІ, передає Укрінформ.

«Багато разів у публічному просторі зʼявлялися чутки про мої можливі призначення – від посла до міністра чи керівника НБУ. Насправді жодної пропозиції я не отримувала. Якби вона надійшла, я б її розглянула. Призначення міністра юстиції – це відповідальність уряду та парламенту», – заявила Мудра.

Вона також відреагувала на закиди у своїй недостатній самостійності.

«Щодо тверджень, що я «людина Єрмака» – я служу не персоналіям, а державі. Моє завдання було і залишається працювати в інтересах України, незалежно від посади», – наголосила заступниця керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, 19 листопада Верховна Рада підтримала звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції та Світлани Гринчук з посади міністра енергетики.

Кабінет міністрів поклав виконання обовʼязків міністра на заступницю міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.

За даними ЗМІ, серед політиків, імена яких з’являються у списку претендентів на посаду міністра юстиції, окрім Ірини Мудрої, є також голова комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

Цю інформацію Укрінформу підтвердили у пресслужбі РНБО.

Там уточнили, що секретар РНБО виступав як свідок і відповідав на питання, які стосуються кримінального провадження щодо втручання в діяльність державного діяча.

Інших деталей про візит Умєрова до НАБУ в пресслужбі не надали.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.

НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.

Як повідомив з посиланням на свої джерела проєкт «Схеми», отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого бекофісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.

За даними НАБУ, офіс, який використовували для операцій, розташовувався в центрі Києва в приміщенні, що належить родині зрадника Андрія Деркача – колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ. У цьому офісі, за даними слідства, велася «чорна бухгалтерія», зберігалася готівка та обліковувалися всі платежі.

Фото архівне