Події
В ОП пояснили значення культурних проєктів для нацбезпеки країни
Реалізація культурних проєктів є питанням національної безпеки, адже саме завдяки їм українці не залишатимуть країну.
На цьому наголосила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська в коментарі Укрінформу за підсумками презентації Школи для громад “Культура у відновленні”.
“Дискусія про доцільність вкладання грошей в культуру під час війни триває весь час. Наше суспільство сьогодні зараз дуже вразливе, тому що людям боляче. Мова йде особливо про тих українців, у яких рідні перебувають на фронті, й тих, хто втратив домівки, хто втратив свої міста. Їм боляче, тому вони дуже реагують на такі речі”, — пояснила Ковальська.
Вона навела приклад палкої дискусії у суспільстві, яка виникла під час заміни радянського герба на тризуб на монументі “Україна-Мати”.
“Якщо подивитися з точки зору національної безпеки і питання української ідентичності, з одного боку, це питання є стратегічним. Адже мова йде фактично про бренд України, головний маркер. А ми ж бачили на монументі радянський герб. Це фактично теж саме якби на щиті була літера “Z” чи фашистський хрест. Це просто неможливо. Дискусія тривала два тижні, але є результат: діти, яким зараз п’ять років, не згадають цього радянського герба взагалі. Тому і потрібно, щоб це відбувалось”, — наголосила заступниця керівника ОП.
За її словами, питання культури є питанням національної безпеки.
“Всі проблеми вирішуються спочатку в наших головах. І коли ми будемо наголошувати на важливості культури, коли всі наші селебриті будуть говорити, що це так само важливо, як і зброя, гостроти цього питання вже не буде. Будемо чесні: якби в Україні цим займалися всі 30 років незалежності, можливо, ми б не втрачали території. Якби ж української культури було б трошки більше в Криму (до анексії півострова — ред.). Тому я і кажу про те, що культура – це елемент національної безпеки і це потрібно доносити людям”, — додала вона.
Ковальська також подякувала українським артистам, які гастролюють до прифронтових міст, а також населених пунктів, які постраждали внаслідок атаки РФ.
“Я дуже вдячна київським театрам, львівським театрам, українським, які роблять гастролі туди, нашим українським співакам, які їздять на фронт. І я не знаю, може, умовно кажучи, один візит в Харків Вакарчука робить для людей стільки ж, скільки робить, наприклад, (закупівля — ред.) установки ППО. Це підтримує і надихає людей. А коли відчувають себе щасливішими, вони менше купують квитки до Варшави”, — додала Ковальська.
Як повідомляв Укрінформ, в рамках платформи Culture for Recovery в Україні стартує школа для громад «Культура у відновленні» – проєкт, який сприятиме закріпленню культурного компонента в планах відновлення.
Раніше у Римі на сесії “Культура та туризм: каталізатори відновлення України” презентували Платформу культурного відновлення та пілотний освітній проєкт для громад.
Перші 16 громад вже долучилися до платформи під час форуму місцевого самоврядування «Україна-Італія», який відбувся до Конференції в Римі.
У лютому 2025 року в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури України «Співпраця заради стійкості», організована за ініціативи МКСК у партнерстві з європейськими державами та міжнародними організаціями. Результатом конференції стало ухвалення Декларації про посилення стійкості культурного сектору, яка закріпила політичне визнання культури як одного з фундаментальних чинників сталого відновлення, демократичної трансформації та довіри в суспільстві.
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація скарбу XIV-XV століть.
Про це Вінницький обласний краєзнавчий музей повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зазначається, що цей скарб поповнив музейну колекцію завдяки меценатам.
До музейного зібрання передали 59 монет, серед яких особливу історичну та нумізматичну цінність становлять подільський полугрошик князів Коріатовичів, празький грош, львівські квартники та золотоординські пули.
У складі скарбу також збереглися фрагменти вовняної тканини. У музеї кажуть, що завдяки проведеним реставраційним роботам тканину вже вдалося відновити, тоді як самі монети ще очікують на професійну реставрацію.
Як повідомлялося, спілка художників просить митців поповнити колекцію Харківського музею.
Фото: Вінницький обласний краєзнавчий музей
Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«Під час Конференції з питань відновлення України (URC2026) у Гданську Міністерство культури України та міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps підписали Меморандум про взаєморозуміння. У межах партнерства Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів США на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, документ підписали віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна та керівниця Представництва Mercy Corps в Україні Вікі Джо Акен.
«Це інвестиція у стійкість наших громад і людей Співпрацюватимемо над розширенням можливостей бізнесу у сфері креативних індустрій, а також підтримкою соціального підприємництва і розвитком інновацій. Окремо працюватимемо над тим, щоб ветерани і ветеранки, внутрішньо переміщені особи, жінки, молодь та люди з інвалідністю мали більше можливостей для участі в культурному й економічному житті громад», – наголосила Бережна.
Також вона висловила вдячність команді Mercy Corps та особисто Вікі Джо Акен за підтримку українського бізнесу і креативної економіки.
У Мінкульті зауважили, що меморандум визначає напрями співпраці у відновленні громад через культуру, розвитку культурних і креативних індустрій, підтримці соціального підприємництва та створенні нових економічних можливостей на місцевому рівні.
«Культура та креативна економіка відіграють важливу роль у відновленні громад, створюючи економічні можливості та зміцнюючи соціальну згуртованість. Цей приклад партнерства між державою та гуманітарним сектором є важливим для сталого й інклюзивного відновлення, орієнтованого на людей. Особливо символічно підписати цей меморандум під час Ukraine Recovery Conference, коли міжнародна увага зосереджена на відновленні України», – підкреслила керівниця представництва Mercy Corps в Україні.
За даними Мінкульту, сторони працюватимуть над розширенням можливостей для мікро-, малих і середніх підприємств, розвитком інновацій та залученням до культурного й економічного життя ветеранів і ветеранок, внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді, людей з інвалідністю та інших вразливих груп.
Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 35 країнах світу. З початку повномасштабної війни організація підтримала понад один мільйон українців, надаючи гуманітарну допомогу, гранти для мікро-, малого та середнього бізнесу, а також реалізуючи програми підтримки місцевих громад.
Як повідомляв Укрінформ, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року.
Фото: Мінкульт
Після початку повномасштабної війни французькі читачі відкрили для себе українську поезію як короткий жанр, здатний передати досвід війни.
Водночас із великою прозою видавці Франції залишаються обережнішими, очікуючи на твори, які житимуть поза воєнним контекстом. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла професорка та перекладачка української літератури Ірина Дмитришин.
«Україна змусила французів читати українську поезію. Саме поезія під час війни стала тим коротким, чуттєвим жанром, який дає змогу випустити емоції. Французи відкривають для себе поезію і починають згадувати, що у них теж поезія була важливою під час Першої світової», – зазначила Дмитришин.
За її словами, для багатьох французьких видавців публікація збірок української поезії стала також способом солідарності і підтримки України.
Натомість із великою прозою ситуація, на думку Дмитришин, складніша, оскільки переклад і підготовка роману тривають місяцями, а видавці не завжди впевнені, чи утримається інтерес публіки до моменту виходу книги.
«Французькі видавництва дуже дорожать своєю репутацією. Вони не хочуть бути видавцями “одноденки” і ризикувати своїм ім’ям. Вони хочуть те, що називають “вічною книжкою”, яка через десять років буде читатися поза контекстом війни», – пояснила вона.
Паралельно, за її словами, у Франції починає «пробиватися» перекладна українська дитяча література. Зокрема, кілька успішних проєктів на французькому ринку вже реалізувала творча майстерня «Аґрафка» у співпраці із «Видавництвом Старого Лева».
«І це книжки про сенси. Наприклад, «Майя, яка любить цифри», а ще чудовий проєкт «Війна, яка змінила Рондо». Бо важко говорити дітям про війну, але вони знайшли цей спосіб промовляти до дітей, які не живуть під бомбами, але чиї батьки хочуть донести, що означає війна. Отже, у дитячій літературі сьогодні є трохи успіху, і важливо його зафіксувати», – додала Дмитришин.
Як повідомляв Укрінформ, близько 300 міст та громад Франції на знак солідарності з Україною долучились до національної кампанїі з хештегом DesPagesJaunesEtBleues («Жовто-блакитні сторінки»).
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко