Події
В Україні гостро стоїть питання побудови сховищ для культурних цінностей
В Україні станом на сьогодні в умовах війни дуже важливим є питання побудови національних сховищ для культурних цінностей.
Як заявила у коментарі Укрінформу заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар, їхня поява буде можливою завдяки запуску Україною разом із міжнародними партнерами Українського фонду культурної спадщини (УФКС).
«Разом із міжнародними партнерами ми запускатимемо фонд культурної спадщини. Це буде окремий міжнародний фонд, до якого зможуть долучитися різні країни і який буде націлений саме на збереження, відновлення, реставрацію культурних цінностей, а також на побудову національних сховищ, адже на сьогодні катастрофічно не вистачає місць для евакуації і збереження цінностей», – підкреслила Бондар.
За її словами, у зв’язку з воєнними діями Україна змушена продовжувати евакуацію предметів, а місць, куди їх можна евакуювати, на жаль, не стає більше.
«Більше того, ті предмети, які були евакуйовані, вони вже давним давно потребують перерозподілу, перепакування, зміни місця, адже вони не можуть лежати постійно закритими. А приміщення, в яких вони зберігаються, жодним чином ніколи не були розраховані таку кількість предметів, щоб їх зберігати. Тому питання побудови цих національних сховищ для нас стоїть дуже гостро», – підкреслила Бондар.
Вона додала, що це буде одним із основних напрямків роботи фонду культурної спадщини.
Другим важливим напрямком вона назвала роботу з громадами, аби донести до них ідею, як інтегрувати культуру і культурну спадщину у відновлення інфраструктури, що відбувається вже зараз.
«У нас відновлюються лікарні, школи, будують шелтери, триває інфраструктурний і урбаністичний розвиток. Ми повинні показати громадам і навчити їх інтегрувати культурну складову у ці проєкти. Коли будується школа чи лікарня, то вона повинна будуватися не тільки за принципами енергозбереження чи використання екоматеріалів, вона також повинна в себе включати і мистецько-естетичну складову. Ми не хочемо, щоб це були просто тисячі однакових сірих будівель, в кожній громаді повинно бути те, що даватиме людям відчуття свого місця, своєї історії, приналежності до конкретної території. І ось це така школа культурного відновлення громад, те, що ми хочемо запустити», – наголосила заступниця міністра.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує створити Фонд захисту культурної спадщини для додаткового фінансування галузі.
В Ужгороді помер народний артист України, видатний диригент, керівник академічного духового оркестру Закарпатської обласної філармонії Володимир Співак.
Про це повідомляє у Фейсбуці Ужгородська міська рада, передає Укрінформ.
“Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, усе життя Співака було нерозривно пов’язане з музикою. Він служив військовим диригентом у Збройних силах України, а згодом очолив створений за його ініціативи духовий оркестр Закарпатської обласної філармонії.
“Завдяки його таланту, енергії та невтомній праці Академічний естрадно-духовий оркестр став справжньою окрасою культурного життя Ужгорода і Закарпаття та здобув щиру любов слухачів. Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Володимира Григоровича. Вічна пам’ять…”, – зазначили в Ужгородській міській раді.
Володимир Співак народився 14 травня 1958 року у селі Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області. З 1982 до 2005 року був військовим диригентом у Збройних силах України. У 2005 році ініціював створення духового оркестру при Закарпатській обласній філармонії. Від листопада 2005 року – художній керівник та диригент цього оркестру. Чимала частина творів, що виконуються оркестром, є авторськими аранжуваннями Співака. У 2019 році диригент отримав звання народного артиста України.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві попрощалися із засновником видавництва «Наш Формат» Владиславом Кириченком.
Україні потрібна стратегія системної підтримки культурних проєктів за кордоном, щоб не програти конкуренцію росіянам. Водночас наша культурна дипломатія на Заході має змінювати меседжі від “стійкості” до “свободи як відповідальності”.
Про це культовий український режисер та засновник «ГогольFest» та незалежного театру «Дах» Влад Троїцький розповів кореспонденту Укрінформу на полях подій Українського сезону у Франції.
«Більшість презентацій України за кордоном – це подієва історія. Тобто організовується певна подія, виставка, концерт, кінопоказ. Але це лише мить, а після неї ніхто не займається плеканням результатів. Якщо робити асоціацію з агрокультурою, то кидається насіння, але ніхто не переймається культивацією», – розповів він.
Саме тому, зауважив Троїцький, ми програємо в конкуренції з росіянами, бо ті мають відпрацьовану стратегію підтримки результатів своєї роботи у часовій перспективі.
«Нам не можна отак просто кидати посіяне, треба проаналізувати, отримати фідбек і думати, як це розвинути далі. Тому ми зараз запускаємо таку стратегію Coultivation (культивування – ред.). Ми хочем перенести це спочатку в нашу екосистему «ГогольFest». Щоб плекати, додавати добрива, щоб розуміти, хто буде збирати урожай, і що з цього виросте. І це зовсім інше бачення», – пояснив режисер.
За словами Троїцького, стратегія «системної та свідомої експансії» культури України у західний світ повинна містити корекцію послань.
«Це означає, що нести меседж не тільки “стійкості”, а й того, що лише в нас зараз існує справжнє розуміння свободи. Зокрема, як відповідальності. Ми не повинні бути жертвою, тому що нещастя ніхто не любить. І не повинні бути форпостом, бо тоді нам просто даватимуть трохи грошей і бажатимуть триматися далі. Ми повинні бути об’єднані, як країна, де розуміють, що таке свобода. І саме це ми можемо пропонувати європейським втомленим демократіям», – пояснив він.
Троїцький також нагадав, що у вересні відбудеться велике повернення «ГогольFest» до Києва, під час якого він хоче влаштувати «велике об’єднання українців, щоб нейтралізувати тригер між тими, хто в Україні та тими, хто зараз за кордоном».
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня 2025 року Троїцький запустив в Україні масштабний рух «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству щеплення проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.
Фото: Лідія Таран, Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
Стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду премії Гільдії режисерів Америки в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі».
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події6 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини7 днів agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Усі новини6 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Події5 днів agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму