Політика
В Євросоюзі відреагували на черговий російський удар по Україні
Представники країн ЄС відреагували на чергову масовану російську атаку України в ніч проти 27 грудня.
Про це вони написали у соцмережі Х, повідомляє Укрінформ.
Так, міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зауважив, що «Росія стверджує, що хоче миру», але атакувала Україну на Різдво та знову минулої ночі дронами та балістичними ракетами.
«Це не ознаки миру. Якщо Росія хоче займатися серйозною дипломатією, вона повинна припинити атакувати Україну» – написав ван Віл.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що «Росія сіє терор, війну, смерть і руйнування, тоді як світ мирно святкує Різдво».
«Жорстокість Кремля, спрямована проти житлових районів та енергетичної інфраструктури, яка призводить до поранень і загибелі цивільних осіб в Україні, очевидна для всіх. Щоб зупинити це, необхідно посилити тиск на Росію», – написала Браже.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав обстріл Росії «обдуманою кампанією терору та ескалації».
«Росія посилює свої атаки, навмисно намагаючись саботувати та отруїти будь-які серйозні дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни. У різдвяний період, коли сім’ї повинні бути разом у безпеці, Москва знову обрала терор замість миру. Це не поведінка держави, яка прагне припинити війну. Це обдумана кампанія терору та ескалації. Для Кремля справжній мир підриває його імперські амбіції – і саме тому він відкидається», – написав Будріс.
За його словами, тиск на Росію залишається недостатнім. «Україна потребує гарантій безпеки якомога швидше: сильної та добре фінансованої української армії; майбутнього, закріпленого в Європейському Союзі, та стабільності, яку він забезпечує; гарантій безпеки, підтриманих США та Коаліцією охочих, готових захищати повітряний простір, сушу та море України», – додав він.
Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуан Понс Сампʼєтро написав у соцмережі Х, що він засуджує останні атаки Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру України.
«Це не той спосіб, яким слід виявляти любов до миру, про яку заявляє Росія», – наголосив Сампʼєтро.
Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен підкреслила, що реакція Росії на дипломатичні зусилля залишилася незмінною: невпинні обстріли дронами та ракетами, спрямовані проти українських міст.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що “всупереч очікуванням президента США Дональда Трампа та готовності Президента України Володимира Зеленського йти на компроміси Росія знову атакувала житлові райони Києва”.
Як повідомляв Укрінформ, Сили ППО знешкодили 474 безпілотники і 29 ракет, якими росіяни з вечора атакували Україну. Загалом Росія запустила 559 засобів повітряного нападу – 40 ракет та 519 БПЛА різних типів.
У Києві внаслідок масованої російської атаки загинув 71-річний чоловік, постраждали 32 людей, зокрема двоє дітей.
Фото Укрінформу можна купити тут
У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.
«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.
Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.
«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.
Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.
Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.
Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.
Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.
Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.
«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.
Фото: Верховна Рада
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні