Україна
в ЗСУ відповіли Безуглій, яка звинуватила Тополю у «фейковій» службі
Військовослужбовці висловилися на захист лідера гурту “Антитіла” та колишнього добровольця Сил територіальної оборони Збройних Сил України Тараса Тополі, якого народна депутатка Мар’яна Безугла розкритикувала через, за її словами, “фейкову” мобілізацію.
Заступник командира 241-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ та очільник ГО “Ветерани 241” Олексій Фандецький на своїй сторінці у Facebook розповів, що зустрічав Тараса Тополю під час боїв у Харківській області влітку 2022 року. Музикант, за його словами, займався медичною евакуацією.
Військовослужбовець після звинувачень Безуглої виступив на захист Тополі
Фото: скриншот
“В червні 2022 року я брав участь в боях за Дементіївку Харківської області. Це було справжнє пекло. Хто був, не дасть збрехати. Тарас Тополя і хлопці з “Антитіла” були на медеваці”, — написав військовослужбовець.
За його словами, учасники гурту врятували багато життів.
“До совісті пані Мар’яни не закликаю. Висновки кожен зробить сам”, — зазначив Олексій Фандецький.
У коментарях під дописом Мар’яни Безуглої у Facebook також висловився користувач Олександр Довгий, у профілі якого зазначено, що він є солдатом Збройних сил України. Він також розповів, що служив із Тополею у 2022 році, та музикант допомагав йому вивозити з-під обстрілів поранених.
“Завдяки його рішучим діям тоді було врятовано не одне життя. І якщо така служба для когось виглядає “фейковою”, то хай це буде на совісті того, хто таке пише”, — написав Олександр.
Військовий у коментарях до допису Безуглої розповів про службу з Тополею
Фото: скриншот
Безугла назвала “кармою” руйнування квартири Тополі
Росіяни зруйнували квартиру лідера гурту “Антитіла” Тараса Тополі та його дружини, співачки Олени Тополі під час масованої атаки на Київ 23 червня. Музикант показав у соцмережах світлини розтрощеного житла, а Олена поділилася відео, знятим у перші хвилини після обстрілу.
Народна депутатка Безугла звинуватила Тополю, який залишився без квартири, в “мобілізації для картинки” та назвала замовною його пісню “Фортеця Бахмут”.
“Справжній російський шахед, ракета, яка не вибирає, чи ти “порішав” в університеті, щоб не мобілізуватись, чи ти VIP із фейковою службою. “Карма”, — написала парламентарка.
Нардепка Безугла заявила, що музикант Тополя “мобілізувався для картинки”
Фото: скріншот з Telegram Мар’яни Безуглої
Тарас Тополя добровільно мобілізувався у 2022 році
ЛІдер гурту “Антитіла” Тарас Тополя добровільно долучився до 130-го батальйону ТрО Києва та виконував завдання на півночі Харківської області як бойовий медик протягом семи місяців.
У вересні 2024 року Тополя спростував чутки про демобілізацію. Музикант заявив, що він і його колеги по гурту лише “виведені з розпорядження”, та продовжують служити у важливому підрозділі Сил оборони України. У жовтні 2024 року Тарас Тополя розповів, що після виведення з бойового підрозділу обійняв посаду речника молодіжної ради при Президентові України.
Раніше Безугла називала “кармою” загибель студента
Після атаки на Київ 17 червня Безугла назвала загибель студента Дмитра Ісаєнка під завалами будинку у Києві “кармою” та звинуватила його в ухиленні від військової служби. Одразу після цього вона висловила співчуття родичам і близьким загиблого, та наголосила, що стоїть “на боці сотень тисяч військових”.
Заява депутатки Безуглої викликала суспільний резонанс. Ведуча Маша Єфросиніна, співак Melovin, інтерв’юерка Раміна Есхакзай засудили допис нардепки, а військовослужбовець та ветеран Олег Симороз зазначив, що вона не має права говорити від імені військових.
Україна
Звільнення Києва 1943 — як відбулася битва за столицю та Київська операція
У листопаді 1943 року почалась Київська наступальна операція, яка була частиною ширших наступальних операцій СРСР під загальною назвою “Битва за Дніпро”. 6 листопада 1943 року радянські війська звільнили столицю України від німецько-фашистських загарбників. Під час звільнення Києва загинули чи отримали поранення близько 30 тисяч солдатів радянської армії, а противник втратив удвічі менше — близько 15 тис. осіб. Ця подія стала ключовим етапом битви за Київ та визволення України, але принесла нові випробування — репресії, мобілізацію та втрату свободи.
Гітлерівська Німеччина намагалась втримати Київ силами 4 танкової армії Вермахту (у складі угрупування військ “Південь”), загальною чисельністю 80-100 тис. солдатів, з тисячами гармат, чотирма сотнями танків та такою ж кількістю літаків. Тим часом СРСР наступав силами 1 Українського фронту, зосередивши під Києвом близько 150 тис. бійців, тисячі одиниць артилерії, сотні танків й літаків. Щоб зламати опір противника, на Лютізькому плацдармі створили надщільний вогонь гармат: 300-350 стволів на 1 км фронту гатили по позиціях Вермахту та призвели до прориву 3 листопада 1943 року. Фокус зібрав інформацію про події, які відбувались під час визволення української столиці 83 роки тому.
Як відбувалося визволення Києва
За інформацією Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна завершили Київську наступальну операцію і визволили столицю України від нацистських окупантів.
Битва за Київ — загальна карта наступальної операції “Битва за Дніпро” у 1943 році
Фото: Історична правда
Підготовка до наступу тривала з кінця вересня. Після невдалих спроб прориву з Букринського плацдарму головний удар було перенесено на Лютізький. 3 листопада радянські війська розпочали вирішальний наступ. Уже в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року танкісти капітана Чумаченка прорвалися до центру міста. Над будівлею ЦК КП(б)У замайорів червоний прапор.
Битва за Київ — військові на вулицях української столиці, 1943 рік
Фото: З відкритих джерел
До світанку Київ було повністю очищено від німецьких підрозділів. Москва того ж дня салютувала воїнам, що здійснили визволення Києва — ключову подію битви за Дніпро.
Битва за Київ: між перемогою та трагедією
Як пише “Еспресо”, битва за Київ стала однією з найкривавіших сторінок Другої світової війни в Україні.
Штурм столиці розпочався о 4-й годині ранку, і за офіційними даними в ній загинуло понад 417 тисяч радянських солдатів.
Історики зазначають, що такі втрати спричинив наказ Йосипа Сталіна взяти Київ до 7 листопада — до річниці Жовтневої революції. Наступ проводився поспіхом, аби зробити “подарунок до свята”. Ціна цієї політичної демонстрації — десятки тисяч життів.
Звільнення Києва і нова окупація
Хоча звільнення Києва від нацистів стало переломним моментом у війні, воно принесло українцям не очікувану свободу, а відновлення радянського режиму.
Битва за Київ — підсумки наступальної операції у 1943 році
Фото: З відкритих джерел
Місто, що перебувало під окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го, — лежало в руїнах.
З 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Хрещатик був зруйнований, Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвано, а Бабин Яр став місцем масових розстрілів.
Після визволення Києва радянська влада розпочала хвилю арештів, депортацій і примусових мобілізацій. Так званих “чорносвитників” — чоловіків без військового вишколу — кидали на передову.
Почалася нова епоха репресій, коли багато українців, що пережили німецьку окупацію, були звинувачені у “зраді Батьківщини”.
Український внесок у визволення
У битві за Київ та визволенні України брали участь мільйони українців.
Понад 7 мільйонів воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч бійців УПА боролися як проти нацистської, так і проти радянської окупації.
За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, з яких половина — цивільні.
Таким чином, визволення Києва стало частиною загальнонаціональної боротьби, але не принесло довгоочікуваної свободи.
Історичне значення події
Сьогодні 6 листопада 1943 року залишається важливою датою в історії Києва.
Це день військової звитяги, але й водночас — момент історичного переосмислення.
Перемога без свободи не може бути повною, а жертви, покладені заради чужої імперії, нагадують про ціну залежності.
Основні факти про визволення Києва:
- Дата події: 6 листопада 1943 року
- Операція: Київська наступальна операція
- Ключова битва: битва за Київ — складова битви за Дніпро
- Командувач: генерал армії Микола Ватутін
- Втрати: понад 417 тисяч солдатів
- Історичне значення: початок визволення України від нацистської окупації
Визволення Києва 6 листопада 1943 року стало поворотним моментом не лише битви за Дніпро, а й усієї Другої світової війни в Україні. Та водночас ця подія нагадує, що свобода, здобута ціною залежності, не може бути повноцінною. Для України це день пам’яті — про героїзм, про втрати, про незламність і про прагнення до справжньої незалежності.
Битва за Київ — 1943 та 2022 роки
Битва за Київ у 1943 році справді тривала три дні, з 3 по 6 листопада, хоч ще до 13 листопада тривало остаточне звільнення столиці від загарбників. Для наступу на підрозділи Вермахту, які окупували Київ, СРСР кинув 150-тисячне військо та здобув перевагу завдяки потужному артилерійському валу. У лютому 2022 року російська армія спробувала повторити події 80-річної давнини. Для цього в наступ на Київ кинули угрупування ЗС РФ в 30-40 тис. осіб, які їхали довгими колонами танків, БТР, БМП тощо та спробували десантуватись в ключових точках на підступах до столиці: Сили оборони спинили наступ росіян. “Київ за 3 дні” перетворився на знак “доброї волі” та відступ у березні 2022 року та затяжну війну станом на листопад 2026 року.
Фокус також писав про метро на Троєщину, “мертві станції” та знищені архіви.
Фокус ще повідомляв про те що на Київщині проводитимуть облік мешканців. Адвокат пояснив, чи залучатимуть до цього процесу ТЦК.
Україна
НМТ-2027 — які будуть предмети на іспитах — Міносвіти
Освітній комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, за яким НМТ-2027 проходитиме за цьогорічною моделлю з чотирьох предметів. Комітет рекомендував парламенту ухвалити документ за основу та в цілому.
Про це повідомив голова комітету Сергій Бабак у Telegram. За запропонованою моделлю абітурієнти складатимуть три обов’язкові предмети: українську мову, математику та історію України. Ще один предмет вони зможуть обрати самостійно. Таким чином пропонується зберегти чинну схему “3+1“.
Що визначатиме МОН
Законопроєкт не встановлює всіх параметрів тестування. Кількість днів, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій та умови перескладання визначатиме Міністерство освіти і науки. Рішення комітету не означає остаточного затвердження моделі НМТ на 2027 рік. Для цього Верховна Рада має ще ухвалити відповідний закон.
Нагадаємо, у Верховній Раді обговорюють можливість скорочення кількості предметів на НМТ з чотирьох до трьох. Також школярам, які потрапили під нічні обстріли перед тестуванням, дозволять складати НМТ в інший день.
Крім того, у Міністерстві освіти і науки України розробляють алгоритми, які дадуть змогу випускникам та абітурієнтам перескладати національний мультипредметний тест (НМТ).
Також ми писали, що за даними останніх тестів, лише 54% школярів в Україні досягли базового рівня знань з математики. На думку економіста Тимофія Милованова, це неподобство, ба більше — національна проблема: адже знання та освіта — наша зброя проти ворога.
Україна
Перший сніг в Україні – де і коли його очікувати
Сніг у західних областях України може випасти вже в першій декаді листопада, а на високогір’ї Карпат покрив місцями досягає 14 сантиметрів. Перші ознаки похолодання, за словами синоптиків, українці відчують найближчими днями – починається період передзим’я.
Високогір’я Карпат уже вкрите снігом – місцями його шар досягає 14 сантиметрів, а в окремих західних областях опади у вигляді снігу можливі в першій декаді листопада. Про це в коментарі NV розповіла начальниця відділу взаємодії зі ЗМІ Укргідрометцентру Наталія Птуха.
Детальніший прогноз щодо снігопадів синоптики оприлюднять згодом, проте перші прояви холодів відчуються вже найближчими днями.
“Але поки що так можна сказати: буде прохолодна погода, можливо, навіть з нотками зимового характеру”, – зазначила Птуха.
Варто зазначити, що останні два тижні в Україні було тепліше за кліматичну норму. Середньодобова температура трималася в межах від +8 до +15 градусів, а на Київщині становила близько +11,5.
За словами синоптикині, нинішні метеорологічні умови цілком відповідають міжсезонню, тому перші холодні дні в цей час – закономірність, а не аномалія.
“Листопад — це перехідний місяць від осені до зими, пора передзим’я починається, час такого стійкого переходу середньодобової температури від +5 у бік зниження”, – наголосила Птуха.
За поточними прогностичними даними, у столиці перший сніг можливий уже наступного тижня: вночі температура опускається до 0 градусів, а денний максимум не перевищує +3. Саме такі показники створюють умови, за яких опади випадають у вигляді снігу або мокрого снігу.
Київ може побачити перший сніг наступного тижня
Раніше повідомлялося, що останній тиждень жовтня в Україні обіцяв аномальне тепло майже без опадів. За прогнозом синоптика Ігоря Кібальчича, температура мала піднятися до +18 градусів, а дощі очікувалися лише місцями й незначні.
Також повідомлялося, що над розігрітими водами Тихого океану формується Ель-Ніньйо – явище, яке на погоду в Європі та Україні впливає досить опосередковано. Водночас сезонні моделі Copernicus і ECMWF прогнозували Києву відносно теплішу осінь і високу ймовірність першого снігу саме в листопаді, а не в жовтні.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса6 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
