Оподаткування посилок з-за кордону, відтермінування проходження ВЛК для обмежено придатних, крок до промислового безвізу. Огляд законопроєктів, зареєстрованих із 20 січня до 2 лютого 2025 року

За цей період було зареєстровано 45 законопроєктів: 8 урядових і 37 від народних депутатів. Серед тих, що увійшли до даного випуску 36 огляду “Вокс Україна” – про кримінальну відповідальність для працівників ТЦК та ВЛК за незаконні рішення про мобілізацію чи надання відстрочки. Також поміж пропозицій – нові податки на посилки з-за кордону, запровадження ринкового контролю для товарів, що продаються онлайн, та пільги від місцевої влади для бізнесів, які готові робити соціальні проєкти в форматі державно-приватного партнерства.

ПОДАТКИ НА ПОСИЛКИ: ЯК ЗМІНЯТЬСЯ ЦІНИ НА ПОКУПКИ З-ЗА КОРДОНУ

В Україні планують змінити правила оподаткування міжнародних посилок. Законопроєкти 12429 і 12430 запроваджують сплату ПДВ (20% від вартості) для всіх посилок (тепер – для посилок вартістю понад 150 євро) та нові вимоги до дистанційного продажу товарів. Єдиним винятком будуть посилки вартістю до 45 євро, які фізична особа за кордоном надсилає іншій фізичній особі в Україну безкоштовно. Але навіть тут є обмеження: якщо в посилці містяться парфуми понад 50 мл, туалетна вода понад 250 мл, кава більше ніж 500 г або чай понад 100 г, потрібно буде заплатити 20% ПДВ на сумарну вартість (за чеками, ярликами, банківськими виписками тощо) товарів у посилці. Якщо чеки відсутні, митні органи встановлюватимуть вартість з огляду на мінімальні ціни, беручи до уваги ринкову ситуацію та умови продажу таких товарів.

Сплачувати податок будуть закордонні продавці чи маркетплейси (Amazon, AliExpress, eBay тощо), які дистанційно продають товари українцям. Вони повинні будуть реєструватися в Україні як платники ПДВ, додавати податок до вартості товару і передавати інформацію до податкової. Наприклад, якщо ви купуєте ноутбук на AliExpress у продавця з Китаю, який не зареєстрований як платник ПДВ в Україні, платформа додаватиме до ціни покупки 20% ПДВ.

Це означає, що замовлення на AliExpress, Amazon або eBay подорожчають. Наприклад, якщо смартфон коштує 140 євро, тепер покупець в Україні платить за нього 140 євро плюс вартість доставки. У разі ухвалення закону потрібно буде заплатити 20% ПДВ, тобто всього 168 євро плюс доставляння. 

Оператори поштового зв’язку (Укрпошта, «Нова пошта») та міжнародні перевізники (DHL, FedEx, UPS) отримають нові обов’язки. Вони повинні будуть вести облік усіх посилок, подавати митні реєстри та перевіряти, чи є у продавця реєстрація платника ПДВ в Україні. Якщо ані продавець, ані маркетплейс не сплатили ПДВ під час продажу товару, то його має заплатити отримувач. 

НОВІ ПРАВИЛА КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ТОВАРІВ, ПОТРІБНІ ДЛЯ «ПРОМИСЛОВОГО БЕЗВІЗУ» 

Законопроєкт 12426 запроваджує ринковий нагляд (перевірку відповідності продукції стандартам і технічним регламентам) за товарами, які продаються онлайн. Згідно із законопроєктом, будь-який товар може продаватися в Україні лише за наявності підприємства, що зареєстроване в Україні і відповідає за якість цього товару. Якщо виробник товару не зареєстрований в Україні, відповідальність бере на себе імпортер, логістична компанія (наприклад, поштовий оператор) або онлайн-магазин. Бізнес має перевіряти відповідність товару стандартам, зберігати документи, необхідні для перевірок, та надавати їх контролювальним органам. 

Згідно з проєктом, органи ринкового нагляду (найчастіше це Держпродспоживслужба, але може бути Державна інспекція архітектури і містобудування, якщо йдеться про будівельну продукцію, або Держлікслужба, якщо про ліки, а загалом таких органів близько десяти) отримують право здійснювати перевірки не лише в магазинах і на складах, як тепер, а й на земельних ділянках та у транспортних засобах, які використовують для ведення бізнесу. Якщо під час перевірки одного товару виникає підозра, що інші товари теж не відповідають вимогам, їх можуть також перевірити (тепер це заборонено).

Якщо під час перевірки з’ясується, що товар не безпечний або не відповідає стандартам, платформа, де він продається, має обмежити до нього доступ. Якщо цього не зроблять, до власників платформи можуть застосувати штрафи: якщо він не обмежив доступ до сторінки, де рекламується товар, що несе серйозний ризик, – 17000 грн, якщо не обмежив доступ до інформації про ризиковий або невідповідний стандартам товар, – 5100 грн. Органи ринкового нагляду отримають право проводити приховані закупівлі товарів.

Згідно з проєктом, кожні чотири роки уряд має оновлювати Національну стратегію ринкового нагляду. Вона визначатиме, які товари та сфери потребують особливої уваги, а також які заходи слід вживати для контролю їхньої безпеки. 

У 2023 році ми детально розбирали схожий законопроєкт про ринковий нагляд за інтернет-торгівлею.

ВІДТЕРМІНУВАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПРОХОДЖЕННЯ ПОВТОРНОГО МЕДОГЛЯДУ ДЛЯ ОБМЕЖЕНО ПРИДАТНИХ ОСІБ

На сьогодні всі обмежено придатні військовозобов’язані громадяни мали до 4 лютого пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Однак для цього вони мають отримати повістку. Через це багато з них ще не пройшли ВЛК. Щоб дати більше часу і водночас забезпечити явку всіх з цієї категорії, депутати пропонують не тільки продовжити терміни проходити ВЛК до 5 червня 2025 року, але й змінити правило: якщо законопроєкт 12457 ухвалять, то обмежено придатні мають прийти самостійно, не очікуючи повістки від ТЦК. Якщо громадянин не виконає цю вимогу або зробить це із запізненням, його можуть оштрафувати на суму від 17 до 25 тисяч гривень.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННІ РІШЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКИХ КОМІСІЙ

Законопроєкт 12442 запроваджує кримінальну відповідальність для лікарів військово-лікарських комісій та військових посадовців за незаконний призов або звільнення від служби. Якщо через порушення під час медогляду людину незаконно мобілізували або звільнили, лікарю загрожує від 2 до 8 років ув’язнення, таке ж покарання передбачене й для керівників територіальних центрів комплектування за порушення порядку призову громадян на військову службу. Проєкт пропонує карати членів військово-лікарських комісій за незаконне збагачення (досудове розслідування цього злочину здійснює Національне антикорупційне бюро), якщо їхні активи суттєво (більше як на 110 тис. грн) перевищують законні доходи. Покарання – від 5 до 10 років ув’язнення.

ПІЛЬГИ НА КОМУНАЛКУ: УРЯД ПЛАНУЄ КОНТРОЛЮВАТИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Законопроєкт 12427 передбачає зміни у правилах використання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Уряд пропонує, щоб отримані від пільг виплати можна було витратити тільки на оплату комунальних послуг. Якщо кошти використовуватимуться не за призначенням, уряд зможе переглянути порядок надання пільг. У законопроєкті не прописаний механізм контролю витрачання коштів, отриманих як пільги. Ймовірно, це відбуватиметься аналогічно тому, як контролюються кошти національного кешбеку та зимової «єПідтримки», коли відкриваються спеціальні картки і витрачання коштів контролюється через «Дію».

Сьогодні пільги у розмірі від 50 до 100% вартості житлово-комунальних послуг отримують військові, учасники бойових дій, ветерани, родини загиблих захисників, ліквідатори аварії на ЧАЕС, багатодітні сім’ї, працівники сфери культури, освіти, медицини та бібліотек у сільській місцевості, жертви нацистських переслідувань та інші. Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду.

Монетизацію пільг свого часу запровадили для того, щоб спонукати людей заощаджувати електроенергію, воду та інші ресурси: якщо людина зекономила, то гроші, що залишилися від субсидії, зможе витратити на власні потреби. Якщо цей закон ухвалять, стимули заощаджувати знову зникнуть. 

ОСББ ЗАБОРОНЯТЬ РОЗКРИВАТИ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ МЕШКАНЦІВ БЕЗ ЇХНЬОЇ ЗГОДИ

Законопроєкт 12452 пропонує змінити правила обробки персональних даних в об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Якщо його ухвалять, будь-яка інформація про мешканців, отримана ОСББ у процесі його роботи, вважатиметься конфіденційною. Це означає, що персональні дані співвласників більше не можна буде оприлюднювати без їхньої згоди. Тепер такі дані можуть фігурувати у фінансовій звітності ОСББ, списках боржників, протоколах зборів чи навіть на інформаційних дошках під’їздів. Наприклад, у документах про заборгованості можуть бути вказані прізвища боржників, а в протоколах зборів – інформація про власників, які голосували за ті чи інші рішення. Якщо законопроєкт ухвалять, усі документи, що містять персональні дані, будуть надаватися для ознайомлення або узагальнено (наприклад, результати голосування), або лише після вилучення цих даних (наприклад, перелік квартир боржників без зазначення прізвищ).

ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНСЬКОЇ АГРОПРОДУКЦІЇ В ОБХІД СИСТЕМИ PROZORRO ДО 2032 РОКУ

Законопроєкт 12421 пропонує тимчасово до кінця 2032 року дозволити проводити державні закупівлі без торгів (аукціонів) за умови, якщо замовник купує зернові культури, овочі, фрукти й іншу фермерську продукцію, м’ясо та рибу українських виробників на суму менше ніж 2 млн грн. У такому разі виробники повинні надати гарантійний лист, у якому підтверджують, що продукція вирощена на їхніх угіддях, а також подати документи, що підтверджують розміри їхніх земельних ділянок, обсяг врожаю за попередній рік та податкову звітність. Якщо ж вартість закупівлі агропродукції вища за 2 млн грн, потрібно буде проводити тендер. 

НОВІ ПРАВИЛА ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА: ЯК БІЗНЕС ДОПОМАГАТИМЕ ГРОМАДАМ БЕЗ ПРИБУТКУ

Законопроєкти 12422  і 12423 пропонують розширити державно-приватне партнерство – додати до галузей, у яких воно можливе, освіту, а також дозволити в рамках «соціального» ДПП (тобто в галузях охорони, здоров’я, освіти, туризму, культури і спорту) використовувати, окрім звичайних інструментів, заохочення приватних партнерів (замовлення за бюджетні кошти, бюджетне фінансування, державні чи місцеві гарантії тощо) також пільги з податку на землю (до 50% обсягу приватних інвестицій у проєкт).

Водночас приватний партнер не зможе орендувати чи здавати в суборенду приміщення соціальних об’єктів (шкіл, лікарень), які він відновлюватиме в рамках проєкту, проте зможе розміщувати свою рекламу на таких об’єктах. На думку авторів, це має стимулювати бізнес вкладати кошти в оновлення комунальної інфраструктури.

ЗМІНА ПРОЦЕДУР НАПОВНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Законопроєкт 12453 розширює коло осіб, які матимуть право реєструвати земельні ділянки, вносити дані, виправляти помилки та скасовувати реєстрацію ділянок у Державному земельному кадастрі у визначених випадках. Ці повноваження отримають не лише державні кадастрові реєстратори, а й посадовці місцевих рад, військових адміністрацій, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, а також сертифіковані інженери-землевпорядники (останні уже вносять відомості про земельні ділянки до Державного земельного кадастру в рамках пілотного проєкту). Для того щоб отримати такі повноваження, потрібно пройти безоплатне стажування у державних чи приватних кадастрових реєстраторів строком до одного місяця. У разі успішного завершення стажування вони отримають довідку, яка дасть їм право працювати в системі кадастру. 

Сьогодні документи для реєстрації земельних ділянок або внесення змін до кадастру розподіляються між державними реєстраторами автоматично (це знижує корупційні ризики). Проте інженер-землевпорядник, який підготував документи, може внести їх до кадастру самостійно. Такі ж повноваження в разі ухвалення законопроєкту отримають і посадовці місцевих органів влади та ЦНАПів, уповноважені здійснювати реєстраційні дії.

Усі рішення реєстраторів будуть доступні в електронній системі, а контролюватиме їх Мінагрополітики. Законопроєкт 12454 доповнює попередній проєкт, а саме – поширює адміністративну відповідальність за порушення правил ведення кадастру на всіх реєстраторів. Якщо реєстратор затримує внесення відомостей, вимагає зайві документи або порушує встановлені законом строки, його можуть оштрафувати на 340–850 грн. Утім, такий незначний штраф навряд чи буде ефективним запобіжником від зловживань.

Автори:

Олег Іванов, аналітик проєкту «Індекс реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства