Connect with us

Події

Віцепрезидент Ради з питань дипломатії презентував книгу-дослідження «Ідентичність і мозок»

Published

on


Путін продовжує заперечувати право українців на державний суверенітет, а також на визначення ідентичності українців. Дослідження Яна де Маєра допомагає зрозуміти, яким чином мозок людини здатен визначити свою ідентичність, керуючись емоціями та знаннями про мову і культуру.

Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький під час презентації книги “Ідентичність і мозок”, яка відбулась в Укрінформі.

“Дослідження, яке стане повноцінною книгою про ідентичність і мозок, торкається ключових питань станом на сьогодні сучасного людства. Як формується наша ідентичність, як мозок, культура, мова і пам’ять творять наше я. І як ці механізми діють у суспільствах. Як будь-яке суспільство, керуючись основними елементами мови, культури, топоніміки, все ж таки має глибокі трансформації, а особливо в період війни”, – розповів Точицький.






В Укрінформі відбулася презентація книги “Ідентичність і мозок” Яна де Маєра / Фото: Тарасов Володимир. Укрінформ

За його словами доктор філософії, почесний професор Королівської академії археології Бельгії, історик і мовознавець Ян де Маєр намагається достеменно, детально розібратися в тому, що означає термін “ідентичність”.

“Я сподіваюсь, що кожен з вас зможе, можливо, не з першого разу, долучитися до розуміння того, що є для нас наш мозок у сучасному мистецькому історичному просторі. Найважливіше – це презентація того, як людина здатна мислити об’єктивно, базуючись на фактах історії і мистецтві”, – пояснив Точицький.

Міністр наголосив, що у дослідженні науковця йдеться про міждисциплінарні дослідження в сфері нейроестетики, філософії, культури та атрибуції візуального мистецтва, які є визначальними не лише в Європі, а і у Північній Америці.

“В той самий час – це роздуми про те, як людська особливість виникає з емоцій, розумінь. В тому числі, це надзвичайно важливо після пережитої чергової важкої ночі з тим, щоб в кожного з нас було розуміння, що прибрати той чи інший символ імперського минулого – це не лише про якусь дію, а так само про посили й меседжі, які ми даємо нашому суспільству”, – додав Точицький.

Своєю чергою віцепрезидент Ради з питань дипломатії Європейського Союзу, автор книги “Ідентичність і мозок” Ян де Маєр наголосив, що першу версію дослідження було опубліковано у 2021 році. Сьогодні ж декілька книг буде подаровано українським бібліотекам.

“На сьогоднішній день, в той час, коли доходить кінця перша частина дослідження, я бачу, як Путіна реформулює чимало в історії. І пан Микола Точицький в моїй роботі дуже сильно допоміг підійти до правильних підходів. Зокрема, як з української точки зору було б справедливо відобразити історичні реалії в моїй книзі. Також з огляду на те, що пан Путін все-таки заперечує суверенітет України та користується інструментами пропаганди. Він бачить українську ідентичність як опозицію до російського “я”. Я хотів би сказати, що на сьогоднішній день з позиції когнітивної нейронауки ідентичність, звісно, говорить про невід’ємне усвідомлення нас як нації”, – наголосив Ян де Маєр.

Професор Вільного університету Брюсселя також підкреслив, що на сьогодні всі нації переживають історичний наратив.

“По мірі того, як цивілізації стають більш зрілими, ми бачимо, що машини роблять неабиякий прорив в пізнанні роботи мозку. Так, емоційним шляхом наш мозок може на сьогодні обирати найяскравіше, найпоказовіше серед широких масивів даних. І тут головним показником є емоції. З інтелектуальної точки зору це називається свідомість…”, – пояснив науковець.

Читайте також: Точицький обговорив із послом Кореї захист української культурної спадщини

Він пояснив, що коли людина робить свій вибір, вона робить крок у валідацію своєї ідентичності.

“При цьому потрібно розуміти, що наші дії мають бути спрямовані на боротьбу з пропагандою. З огляду на пострадянську агресію проти України, президент Путін заперечує право українців на державний суверенітет, а також на визначення ідентичності українців. Амбіція Путіна полягає в відновленні Російської Федерації. Вони рухаються за стратегією зміцнення свого російського “Я” шляхом маніпуляції з мовною політикою. Так, впродовж останніх трьох років ми ввели свій вокабуляр, вже таке поняття, як жорстокість з боку Росії”, – наголосив дослідник.

Дослідження складається з 15 розділів, які охоплюють філософське, історичне, мистецьке та нейронаукове осмислення ідентичності. Наприкінці книги читачам пропонується візуальний додаток під назвою «Історія України в мапах», що відображає територіальну динаміку, колоніальну політику імперій, розподіли та втрати українських земель у різні історичні епохи.

Презентація книги відбулась в Укрінформі за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.



Джерело

Події

До переліку нематеріальної культурної спадщини внесли сокальську кераміку

Published

on


Міністерство культури України включило «Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

Сокальська кераміка – це різновид кераміки, що сформувався на території Сокаля (нині — місто у Шептицькому районі Львівської області, адміністративний центр Сокальської міської громади) – одного із провідних гончарних осередків України, відомого з XV століття.

Вона вирізняється серед інших насамперед колоритом, мотивами декору і стилістикою, притаманними лише цьому осередку: широкими, лапідарними мазками зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великими головними композиційними елементами із зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, великих розет і годинника.

Технологія виготовлення керамічних виробів базується на традиційних прийомах ручного гончарства та багатоступеневому декоративному оздобленні.

Сьогодні вироби сокальської кераміки поєднують традиційні художні мотиви з ужитковим призначенням, органічно входячи в сучасний побут як практичний і водночас декоративний елемент.

Традиція побутування сокальської кераміки тісно пов’язана з повсякденним життям місцевих жителів. Глиняні горщики, макітри, глечики, миски, баньки, кухлі та дзбанки використовують у щоденному побуті. У глиняному посуді готують страви, зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед та інші харчові продукти. Завдяки природним властивостям глини такий посуд тривалий час зберігає температуру й смакові якості їжі.

Окремі вироби виконують обрядову та декоративну функції. Кераміку використовують під час релігійних свят, родинних подій, весільних і календарних обрядів, а також для оздоблення житлового простору. Декоративні миски, тарелі, кахлі та інші оздоблені вироби розміщують у традиційному інтер’єрі як символи добробуту, охайності та естетичного смаку родини.

Читайте також: В Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки

Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України існує з 2012 року. Станом на сьогодні до нього внесені вже понад 120 елементів.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівненській області до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесли традицію прямокутної хустки, вишитої на чотири кути, та Простір дослідження і збереження традиції вишивки картин із зображенням бузку у Пересопниці.



Джерело

Continue Reading

Події

В мерії Вільнюса показали виставку «Одеса між війною і миром»

Published

on


У Вільнюській ратуші протягом червня експонувалася виставка фоторобіт одеського фотохудожника та фотожурналіста Бориса Бухмана «Одеса між війною і миром». В експозиції представлені кадри, які фіксують життя Одеси та південних регіонів України з початку повномасштабного вторгнення. Головний фокус виставки — стійкість людей, їхня щоденна боротьба, гідність і надія. Мета виставки – ще раз нагадати, що війна не закінчується і Україні потрібна підтримка та допомога.

Проєкт став черговим кроком у зміцненні відносин між Одесою та столицею Литви. Організатором виставки виступила група підтримки України Литовського союзу стрільців (LŠS). Представник групи у справах ЗМІ Йонас Йонушас зазначив, що виставка показує реальність, з якою зіткнулися мешканці колись мирного міста: «Іноді здається, що люди втомилися від новин, але ми не припиняємо розповідати про це суспільству. Ми не повинні зупинятися».


 

 

 





Джерело

Continue Reading

Події

На кіностудії Довженка розпочалися аварійно-відновлювальні роботи після російських атак

Published

on


“Унаслідок двох ракетних влучань були завдані значні пошкодження будівлям, інженерним мережам та об’єктам культурної спадщини, що розташовані на території кіностудії. Для проведення комісійного обстеження пошкоджених об’єктів культурної спадщини утворена відповідна комісія”, – ідеться у повідомленні.

Фахівці здійснюють оцінку масштабів руйнувань та визначають першочергові заходи, необхідні для збереження будівель і майна кіностудії.

Пошкоджені 18 будівель кіностудії, серед яких – пам’ятки історії науки і техніки національного та місцевого значення.

Зокрема зазнали пошкоджень головний знімальний павільйон (1927–1928 рр.), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальня, електростанція, фільмотека, гуртожиток та інші споруди.

Також пошкоджені покрівлі, віконні конструкції, стіни та внутрішні приміщення будівель.

Зруйнована частина інженерних мереж: електроживлення, водопостачання та каналізація, пошкоджені колектори павільйонів, господарські споруди та частина територіального благоустрою.

Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання у костюмний цех, де зберігалася одна з найбільших в Україні колекцій сценічного та кінематографічного вбрання.

Читайте також: 100 тисяч костюмів: Частина історії української культури, яку не повернути

“Першочергові аварійно-відновлювальні роботи спрямовані на захист приміщень від подальшого руйнування та створення умов для відновлення виробничої діяльності кіностудії”, – зауважили в Мінкульті.







Росія атакувала кіностудію Довженка в Києві / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 12

Як повідомляв Укрінформ, на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка врятували 120 знакових фільмів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.