Відбудова
Від початку року в Україні відремонтували 672 тисяч квадратних кілометрів прифронтових доріг
Служби відновлення з початку 2025 року ліквідували понад 672 тис. кв. км руйнувань дорожнього полотна у прифронтових регіонах.
Про це у Фейсбуці повідомило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
«З початку року вже ліквідовано понад 672 тис. м² руйнувань та деформацій дорожнього покриття у прифронтових регіонах. Найактивніше ведуться роботи у Чернігівській, Дніпропетровській, Сумській та Харківській областях», – йдеться в повідомленні.
За інформацією Агентства відновлення, саме ямкові ремонти прифронтових доріг наразі становлять понад 70% робіт з експлуатаційного утримання доріг. Наразі тривають роботи на 59 об’єктах.
Наголошується, що роботи на дорогах проводяться з використанням гарячих асфальтобетонних сумішей. На інших ділянках проводиться локальний ямковий ремонт для забезпечення проїзду.
Як повідомлялося, у 2025 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури планує відремонтувати 135 штучних споруд (мостів, тунелів, шляхопроводів) на дорогах державного значення; на 33 об’єктах роботи вже розпочалися.
У Києво-Печерській лаврі тривають підготовчі роботи до консервації даху Успенського собору до зими.
Про це в телеефірі сказав генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, передає Укрінформ.
“Зараз тривають серйозні підготовчі роботи щодо створення консерваційної конструкції, яка дозволить витримати зиму, бо Успенський собор має дуже складну конфігурацію і тимчасові конструкції не витримають великої маси снігу. Це може завдати ще більшої шкоди собору. Тому має бути створений рівень, який законсервує власне ці поверхні Успенського собору від зимових опадів”, – розповів Остапенко.
За його словами, зараз над цим працює команда заповідника, архітектори, долучилася також Львівська політехніка. На сторінці заповідника є посилання на збір на відновлення собору, до відновлення залучено чимало благодійників, які допомогли матеріалами, а також фахівці ДТЕК, що вирішують проблему з відновленням електроживлення.
Остапенко нагадав, що попередньо шкоду Успенському собору від російського обстрілу оцінено в 500 млн грн. Проте остаточні суми, необхідні на відновлення, будуть зрозумілі після вивчення всіх наслідків та розроблення проєктно-кошторисної документації.
“Це питання ще вивчається, такі складні конструкції, які постраждали під час воєнних дій, потребуватимуть значних коштів. Має бути розроблена проєктно-кошторисна документація, яка має пройти всі етапи експертизи, і саме тоді буде визначено остаточну цифру реконструкції. Наразі ми розуміємо, що шкоду завдано на суму не менше 500 млн грн. Поки будемо вивчати ті художні роботи, внутрішні роботи, які необхідно буде відновлювати, і це теж увійде в проєкт реставрації”, – розповів генеральний директор заповідника.
Також він висловив сподівання на міжнародну підтримку. За словами Остапенка, кілька міжнародних організацій висунули деякі пропозиції, і наразі вирішується, в якій формі ця допомога буде надана. До координації міжнародної допомоги долучиться ЮНЕСКО.
Цьогоріч, нагадав Остапенко, відзначається 975 років від заснування Києво-Печерської лаври. Відповідний указ про заходи з цієї нагоди підписаний Президентом України.
“Ця дата дуже символічна, бо залишається чверть сторіччя до тисячоліття Лаври. І для об’єктів, які є національними святинями, підготовка до таких дат починається за десятиліття”, – резюмував генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
Фото Укрінформу можна купити тут
Яку енергетичну підтримку отримує Україна від міжнародних партнерів
Джерело
До Фонду підтримки енергетики України Швеція внесла додатково 124,1 млн євро (1 370 000 000 шведських крон); загальний внесок Швеції перевищив 386 млн євро.
Про це повідомляє Міністерство енергетики України, передає Укрінформ.
“Цей внесок, спрямований через Шведське агентство міжнародного співробітництва з питань розвитку, є важливою віхою для Фонду в цілому, адже завдяки цьому загальний обсяг внесків до Фонду від моменту його створення перевищив 2 млрд євро”, – зазначили в Міненерго.
Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,94 млрд євро від 39 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
«Допомога партнерів є важливою складовою процесу модернізації та трансформації української енергетики. Ми надзвичайно цінуємо новий внесок Швеції до Фонду підтримки енергетики, який збільшив загальний обсяг внесків від моменту його створення до понад 2 мільярдів євро», — зазначив перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль.
Як повідомлялося, у червні міжнародні партнери оголосили про нові внески до Фонду підтримки енергетики України на загальну суму майже 170 млн євро. Зокрема, Швеція — 126 млн євро, Норвегія — 43 млн євро, Ісландія — 0,55 млн євро, Естонія — 0,125 млн євро
Фото: ОП
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Війна1 тиждень agoНа Арабатській Стрілці дрони уразили базу російських тюремників
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка