За підтримки Європейського Союзу та Програми розвитку ООН (ПРООН) у межах ініціативи EU4UASchools: Build Back Better у Миколаєві відбудовують, зокрема, фаховий коледж фізичної культури та осучаснюють професійну освіту, адаптуючи її до потреб ринку праці.

ПОВНОЦІННА ЗОНА ДЛЯ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ТРИВОГ

Миколаївський фаховий коледж фізичної культури став одним із навчальних закладів України, модернізованих у межах ПРООН, що дало шанс тутешнім дітям повернутись до безпечного і якісного навчання. Із початку повномасштабного вторгнення заклад, який протягом 45 років готував спортсменів для олімпійського резерву збірних команд України, зазнав серйозних пошкоджень. Освітній процес зупинився. Відбудовуючи його, враховували енергоефективність, безпеку та інклюзивність. У цьому змогли пересвідчитися журналісти, які взяли участь у престурі, організованому в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».

…У затишному дворі коледжу нас зустрічає директорка закладу Олена Петрухіна і проводить екскурсію. Розповідає, що ворожі ракети двічі уразили їхній заклад. Одна потрапила у гуртожиток, спричинивши значні руйнування. Згодом пошкоджень зазнав і навчальний корпус. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами, повністю оновили дах, фасад, замінили вікна та двері, модернізували навчальні приміщення, вбиральні, тренувальні зали, коридори тощо. Облаштували укриття на 270 осіб, де тепер кожен клас має своє робоче місце.

– Колись це був звичайний підвал, а сьогодні – повноцінна зона для навчання під час тривог. Наші діти можуть спуститися за дві хвилини і продовжити освітній процес, – розповідає Петрухіна.

НАВЧАННЯ ПОЄДНУЄТЬСЯ З ТРЕНУВАННЯМИ

Миколаївський коледж відомий своїми зірковими випускниками. Тут свого часу навчалися чемпіони та призери Олімпійських ігор, серед яких – Ольга Харлан та Олена Хомрова (фехтування), Олександр Абраменко (фристайл), Олександр Сатін (стрибки на батуті), Олег Машкін (бокс). У різні часи 43 випускники коледжу брали участь в олімпіадах, де посідали призові місця.

Сьогодні коледж став єдиним спеціалізованим закладом такого рівня на півдні України після втрати аналогічного в Херсоні.

Тут готують молодших бакалаврів за спеціальністю «Фізична культура і спорт» у 17 олімпійських дисциплінах. Серед них – фехтування, легка атлетика, гімнастика, боротьба, веслування, велоспорт тощо.

У коледжі діє спортивний ліцей, що дає змогу поєднувати повну загальну середню освіту зі спортивною підготовкою. Працюють досвідчені викладачі, серед яких – майстри спорту міжнародного класу та заслужені тренери України.

На сьогодні тут здобуває освіту понад 300 учнів, 70% із яких – місцеві, решта – з інших регіонів. Навчання поєднується з інтенсивними тренуваннями.

Діти забезпечені безплатним харчуванням. За підтримки ОВА та донорів завершується реконструкція спального корпусу, що постраждав під час обстрілів. Учні матимуть умови не лише для навчання і тренувань, а й повноцінного проживання.

НОВЕ ПОКОЛІННЯ: ІСТОРІЇ МОТИВАЦІЇ

Знайомимося з кандидаткою у майстри спорту з художньої гімнастики Евеліною Видовською. Дівчина провчилася у коледжі вже рік, спортом загалом займається 10 років, посідала призові місця на чемпіонатах області та України. Каже, що тут знайшла справжню підтримку і зрозуміла: навчання може бути цікавим.

– Хороші викладачі, пояснюють матеріал дуже дохідливо. Навіть математика, яка раніше давалась складно, стала для мене зрозумілою. Атмосфера довірлива, це надихає, – ділиться Евеліна.

Богдан Фрондзей навчається на тренера-викладача. Раніше віддавав перевагу карате, але вже вісім років займається важкою атлетикою. Має досвід участі в чемпіонатах України й області. Хлопець каже, що після тривалого онлайну дуже цінує очну форму навчання: «Це зовсім інший рівень мотивації».

17-річний легкоатлет Данило Данильчук мріє про Олімпійські ігри. Він показує багато медалей, серед яких найулюбленіша – за третє місце у його першому чемпіонаті України на дистанції 200 метрів.

– Це – лише початок. Моя мрія – олімпіада та інші змагання найвищого рівня. У коледжі є все необхідне, щоб цього досягти. Плюс індивідуальна важка робота. Я встаю о шостій ранку і тренуюсь та навчаюсь до вечора, – каже спортсмен.

«ВОНА ЗАВЖДИ ЙШЛА ДО КІНЦЯ» – ТРЕНЕР ПРО ОЛЬГУ ХАРЛАН

Коледж – alma mater добре відомої у світі фехтувальниці Ольги Харлан. Тут досі працює її перший наставник, заслужений тренер України Анатолій Шлікар, який свого часу допоміг дівчині здобути першу олімпійську медаль у 2008 році. Шлікар – понад пів століття у професії, виховав багатьох спортсменів. Харлан тренував близько 10 років.

– Оля – приклад сили волі та працелюбності. Вона мала характер і неабиякі здібності, завжди йшла до кінця, виривала перемогу. Спочатку дівчинка займалася танцями, але там заняття були платними, у ті часи родині було нелегко. Я – її хрещений батько, тож запропонував піти на фехтування, де було безплатне навчання, і саме це стало її справжнім життєвим шляхом. Було важко, але вона багато і наполегливо працювала, тож досягла успіху. Олі було лише 13, коли вона посіла почесне третє місце на Всеукраїнських юніорських змаганнях, залишивши позаду старших та досвідченіших конкуренток, яким було по 19–20 років, – згадує тренер і додає, що тепер рідко бачиться зі своєю титулованою вихованкою, адже вона має напружений графік, живе за кордоном і не часто буває у Миколаєві. Тому здебільшого вони спілкуються телефоном.

А ще Шлікар зазначає, що війна негативно вплинула на наших спортсменів. Чимало з них покинуло Миколаївщину та й Україну, щоб мати нормальні умови для життя та тренування. Тому зараз потрібно докладати зусиль, щоб виховати і підготувати молодь.

– Потенціал є, але треба багато працювати і створювати для них умови, – констатує тренер.

ОСВІТА ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАГНЕ МАТИ ФАХ І РОБОТУ

Під час престуру відвідали й миколаївське Вище професійне училище № 21, що готує фахівців, яких сьогодні потребує ринок праці. Зокрема, журналістам показали навчальні лабораторії з оновленим обладнанням та сучасні простори для роботи з альтернативними джерелами енергії й робототехнікою.

Тут навчається близько 750 людей, значна частина з яких – діти-сироти, внутрішньо переміщені особи, молодь із вразливих категорій. Підготовку 300 майбутніх фахівців фінансує держава. Заклад пропонує дев’ять актуальних на ринку праці спеціальностей за такими напрямками, як електротехніка, комп’ютеризація, адміністрування та підприємницька діяльність.

За словами заступниці директора з навчально-виховної роботи Тетяни Алфєр’євої, 70–90% їхніх випускників знаходять роботу за фахом. Найбільший попит – на комп’ютерних спеціалістів та електромонтажників. Причому сучасні технічні професії обирають не лише хлопці, а й дівчата. Як, наприклад, Аня Омельченко – дівчина навчається на електромонтажницю.

Цікавлюсь, чому обрала таку нібито чоловічу професію, і чую у відповідь: «Я так не вважаю. Мій тато ще з дитинства багато розповідав про електрику, як там все влаштовано, тож я свідомо обрала цю спеціальність. Це знання, які дуже потрібні, щоб уміти щось полагодити вдома, так і для того, щоб заробляти кошти на життя. Мені подобається тут навчатися: і не важко, і цікаво».

ПРАКТИКА, НАБЛИЖЕНА ДО ЖИТТЯ

Завдяки Програмі розвитку ООН, фінансуванню ЄС та уряду Данії, в училищі оновили матеріальну базу на 2 млн 125 тис. грн. У лабораторіях з’явилося новітнє обладнання: комп’ютерна та робототехніка, устаткування для роботи зі сонячною енергетикою, побутовими електроприладами тощо. Тут кажуть, що все це дає змогу готувати спеціалістів не «на папері».

– Ми створили умови, максимально наближені до того, із чим стикаються електромонтажники в побуті. У новій лабораторії облаштували мінікабіни з усім сучасним електрообладнанням – від вимикачів до розеток, усе працює під реальною напругою 220 В. Учні не просто вчаться – вони виконують завдання так, як це відбувається на реальному об’єкті, з дотриманням техніки безпеки, – розповідає майстер виробничого навчання Сергій Шестаков.

Учень Вадим Позняк із Миколаєва каже, що йому з дитинства подобалося щось ремонтувати, тому і зараз найулюбленіший предмет – виробниче навчання.

– Це дуже потрібна професія. Я вже вмію ремонтувати мобільні телефони, навіть планшет полагодив. В автомобілях також багато електроніки, тому в подальшому зможу і з ними працювати, – ділиться планами хлопець.

Тимур М. переїхав із окупованої Херсонщини, де досі залишаються його рідні. Хлопець мешкає у Миколаєві зі сестрою і прагне здобути професію, щоб забезпечувати себе у майбутньому.

Він, як і його товариші Максим Бердников та Теодор Куликов, запевняють, що вибрали навчання в цьому закладі свідомо, адже тут не просто розповідають теорію, а дають чіткі практичні знання.

НОВА ПРОФЕСІЯ ДЛЯ НАГАЛЬНИХ ПОТРЕБ МИКОЛАЇВЩИНИ

Ще одна новинка – створення на базі училища центру з підготовки монтажників санітарно-технічних систем та устаткування. Це відповідь на нагальні потреби Миколаївщини, яка через пошкодження інфраструктури та підрив росіянами водогону Дніпро – Миколаїв має серйозні проблеми з водопостачанням. Примітно, що досі у регіоні не було можливості здобути таку спеціальність.

– Як відомо, зараз у Миколаєві немає централізованого питного водопостачання, у кранах тече технічна вода, і це шкодить системі, тож вона потребує постійних ремонтів. Тому ми будемо готувати фахівців із водозабезпечення, яких тепер дуже бракує, – наголошує заступниця директора училища.

Алфєр’єва додає, що тут навчають як дітей, так і дорослих, які в умовах війни втратили роботу, професію.

– Ми відкриваємо нові можливості для українців. У нас можна здобути нову актуальну спеціальність або осучаснити свої знання відповідно до нинішніх вимог. Для цього організували курси «Електромонтажні роботи», «Основи вебдизайну», «Сонячна енергетика», «Комп’ютерні мережі». Вже 120 дорослих людей пройшли навчання, 75% із них працевлаштувались за новою спеціальністю, – зазначає вона.

Усе побачене і почуте у цих закладах ще раз засвідчило, що навіть в умовах війни можна ефективно готувати фахівців, орієнтованих на реальні потреби країни. А завдяки міжнародній підтримці – робити це на високому рівні, що дасть змогу людям залишатися в Україні.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото авторки