Відбудова
Відбудова країни потребує не лише ресурсів, а насамперед знань та досвіду
Таку думку міський голова Львова Андрій Садовий висловив у коментарі власному кореспонденту Укрінформу на полях Конгресу регіональних та місцевих влад у Страсбурзі.
«Тут важливо вибудовувати партнерства, переймати якісний досвід. Якщо ми хочемо перемагати, то відбудова країни потребує насамперед знань. Зі свого боку, нашим колегам потрібен наш досвід стосовно виживання», – наголосив Садовий.
Він нагадав, що під час війни спільно з мерами Манчестера та Ліверпуля ними було створено мережу Unbroken Cities, до якої увійшли багато міст Європи, зокрема, Канни, Рейк’явік, Брно, Франкфурт, Осло, Мехелен та інші.
«Зараз ми активно розвиваємо цю мережу, вже маємо університет Unbroken, дві школи – медичну, для післядипломної освіти, та школу муніципального лідерства. Тепер ми запрошуємо долучатись і українські міста, оскільки сьогодні саме вони набагато глибше розуміють значення слова «стійкість». Тому що ми живемо кожного дня під атаками, і я думаю, що цей досвід буде дуже корисний для наших колег з європейських міст», – додав Садовий.
Він вважає також важливою грантову підтримку, яку отримує Львів на розвиток місцевих громад від європейських інституцій.
«Ми сьогодні підписали документ, який дає нам грантову підтримку на більш активний розвиток нашої агломерації, на можливість показати, що ми робимо, і самим заглибитись у розв’язання різних проблем. Ніхто не прийде і замість нас не вирішить ті проблеми, які сьогодні є в громадах. Ситуація стає складнішою в світі, і ті громади, які будуть підготовлені, де лідери розуміють персональну відповідальність, вони покажуть міць, і вони вистоять в цьому протистоянні, яке сьогодні є у світі між тоталітарними режимами та демократією», – пояснив мер Львова.
Як повідомляв Укрінформ, відбудова та реконструкція України не повинні чекати підписання угоди про мир, адже ці процеси вже тривають і мають продовжуватись на місцевому й регіональному рівнях. Про це йдеться в Декларації щодо України на шляху до справедливого миру, ухваленій делегатами 49-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі.
Відбудова
Охматдит оголосив тендер на капремонт трансформаторної підстанції та дизельної електропідстанції
НДСЛ “Охматдит” оголосила тендер на капітальний ремонт трансформаторної підстанції та дизельної електропідстанції лікарні. Сума закупівлі становить майже 54 млн грн.
Про це НДСЛ “Охматдит” повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Оголошено закупівлю будівельних робіт, а саме – “Капітальний ремонт будівлі трансформаторної підстанції, дизельної електропідстанції “Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” МОЗ України” за адресою: м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 28/1-Р, пошкодженої внаслідок збройної агресії рф” (ДК 021:2015: 45453000-7 — капітальний ремонт і реставрація)”, – йдеться у повідомленні
Зазначається, що лікарня отримала відповідно до умов договору, укладеного з ТОВ «Інжинірингова компанія «УКРЕНЕРГО», проєктно-кошторисну документацію по вищезгаданих роботах та позитивний експертний звіт.
Очікувана вартість закупівлі становить 53 974 016,00 грн.
Як зазначили в медзакладі, закупівля здійснюється за кошти, що надійшли на рахунок підприємства від благодійників, для відновлення лікарні після терористичного акту РФ.
Як повідомляв Укрінформ, 8 липня 2024 року Росія здійснила чергову терористичну атаку на НДСЛ “Охматдит”. Унаслідок удару загинули 2 особи та зазнали поранень 35 осіб, з них 9 дітей. Було зруйновано токсикологічний корпус лікарні, постраждали будівлі хірургічного та нового корпусів, будівля дитячого кардіоцентру МОЗ. Було пошкоджено 5 корпусів медзакладу, серед них – токсикологічний корпус, хірургічний корпус радянської забудови і новий лікувально-діагностичний корпус, а також трансформаторна підстанція.
Фото Укрінформу можна купити тут
Від початку 2022 року в межах міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» матеріальну підтримку отримали понад 22 тис. киян, які опинилися у складних життєвих обставинах через руйнування або пошкодження житла внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації, передає Укрінформ.
“З 2022 року 20 490 осіб отримали одноразову допомогу в розмірі 10 000 грн. Ще 1 009 осіб отримали 40 000 грн на термінове тимчасове відселення через руйнування чи пошкодження житла“, – йдеться у повідомленні.
Окрім того, за даними КМДА, 584 мешканці столиці отримують щомісячну допомогу в розмірі 20 000 грн, оскільки не можуть тривалий час проживати у зруйнованому або пошкодженому будинку.
Загальний обсяг виплат у межах програми становить понад 260 млн грн.
Програма «Турбота. Назустріч киянам» передбачає не лише фінансову підтримку, а й оперативне реагування на потреби мешканців, які зазнали втрат через війну.
Щоб отримати матеріальну допомогу, потрібно підготувати пакет документів, ознайомитись із яким можна за посиланням.
Зокрема, заяви на отримання грошової компенсації у розмірі 20 000 грн подаються через Центри надання адміністративних послуг м. Києва.
Заяви на виплату 10 000 грн та 40 000 грн приймають районні державні адміністрації.
Як повідомляв Укрінформ, 22 жовтня внаслідок російської комбінованої атаки були зафіксовані влучання у чотирьох районах Києва.
Фото Укрінформу можна купити тут
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною енергетичну підтримку України в умовах постійних ворожих обстрілів.
Як передає Укрінформ, про це глава уряду повідомила в Телеграмі за підсумками зустрічі з Цахкною.
«Нам потрібне обладнання, яке можна швидко встановити, і підтримка партнерів, які розуміють терміновість цих рішень. Естонія готова долучитися до відновлення нашої енергетичної інфраструктури», – зауважила Свириденко.
Серед обговореного було також використання заморожених російських активів для фінансування відбудови.
Прем’єрка наголосила, що Україна з партнерами просуває принцип, за яким Росія зможе претендувати на свої активи лише після повного відшкодування заподіяних Україні збитків.
Реєстр завданих збитків, нагадала Свириденко, уже створений. Це стане юридичною основою для майбутніх репарацій.
«Очікуємо, що політичне рішення щодо репараційного кредиту буде ухвалено вже до кінця року», – зазначила глава уряду.
Під час зустрічі сторони приділили увагу також пілотним концесійним проєктам у Житомирі та створенню з IFC фонду для розвитку публічно-приватного партнерства. Окремий напрям – будівництво дата-центрів в Україні.
Свириденко висловила вдячність естонським колегам за всебічну підтримку євроінтеграційних прагнень України.
Вона підкреслила, що Естонія є відданим союзником, який послідовно підтримує Україну на всіх напрямах – енергетичному, гуманітарному та цифровому.
Як повідомляв Укрінформ, Естонія виділила 150 тисяч євро на підтримку енергосистеми та Фонду підтримки енергетики України.
Фото: Телеграм / Юлія Свириденко
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна4 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Суспільство4 дні ago
На Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Політика3 дні agoНайліпшою гарантією безпеки для України є членство в НАТО
-
Суспільство3 дні agoПапа Лев XIV на зустрічі з українським єпископом пообіцяв робити все для якнайшвидшого закінчення війни
-
Війна3 дні agoНа фронті відбулось 71 боєзіткнення від початку доби
-
Події3 дні agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно
-
Суспільство3 дні agoПерехід на зимовий час – 2025