Політика
Відносини зі США повернулися на правильний шлях
Українсько-американські відносини повернулися на правильний шлях.
Про це в інтерв’ю Reuters заявив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, передає Укрінформ.
«Я вважаю, що ми маємо чудові розмови з американцями. Я вважаю, що (ці відносини – ред.) повернулися на правильний шлях»», – підкреслив Єрмак.
За його словами, українська сторона під час перемовин у Саудівській Аравії продемонструвала, що вона дуже серйозно налаштована.
«Ми показали, що налаштовані дуже серйозно, американці це зрозуміли. Шановні американські друзі, ви розумієте, що ми партнери. Це була наша мета. Росія просто грає в ігри», – додав він.
Зазначається, що у вівторок, 25 березня, у Саудівській Аравії Сполучені Штати досягли окремих угод з Україною та Росією щодо призупинення атак у Чорному морі та проти енергетичних цілей.
Проте Росія оголосила умови для імплементації угоди, вимагаючи послаблення санкцій, щоб вона могла відновити доступ до міжнародних експортних ринків для своїх добрив і сільськогосподарської продукції.
Єрмак зауважив, що такий крок свідчить про підхід Росії до мирних переговорів у цілому.
«Це свідчить про те, що вони (росіяни – ред.) не прийняли безумовне припинення вогню, що є нонсенсом. Наша логіка полягає в тому, що ми повинні погоджуватися без будь-яких умов», – сказав він.
Керівник ОП вірить, що президент США Дональд Трамп хоче покласти край цій війні.
«Президент Трамп хоче покласти край цій війні, це чудово… Росія не хоче покласти край цій війні. Найкращим способом переконати у протилежному було б неухильне дотримання Росією домовленостей, досягнутих у Саудівській Аравії – принаймні початкових домовленостей про безумовне припинення вогню. А потім рухатися вперед до справді стійкого миру», – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, Сполучені Штати й Україна домовилися про безпечне судноплавство, унеможливлення застосування сили й запобігання використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі.
Водночас у Кремлі заявили, що домовленість про безпеку судноплавства у Чорному морі набуде чинності після зняття частини обмежень проти Росії.
Фото: Офіс президента
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.
Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.
Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).
Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика5 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід