Про це в коментарі Укрінформу заявив диригент-постановник опери, автор проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»” Герман Макаренко.

Він зазначив, що постановка опери Бортнянського «Креонт», так само як і опери Моцарта, що створювалися у ХVІІІ столітті, для свого сценічного втілення потребували театрального приміщення з особливими вимогами до акустики, певних розмірів сцени та зали, а також вишуканого інтер’єру. Ці вимоги стали для організаторів проєкту головними, оскільки відродження музичного шедевру має здійснитися в первісному музичному та акустичному звучанні, характерному для періоду пізнього бароко-раннього класицизму, і саме на максимальній відповідності цим вимогам наполіг координатор проєкту – засновник «Земляцтва буковинців у місті Києві», професор Микола Проданчук.

“Національна опера України чи оперні театри Одеси та Львова – розкішні, але дещо завеликі для опери раннього класицизму або другої половини XVIII століття. Театри у Дніпрі та Харкові – прекрасні, але теж мають дещо іншу естетику, оскільки побудовані в сучасний період. Тому Миколою Проданчуком запропоновано чи не єдиний в Україні театр періоду бароко та класицизму – Чернівецький музично-драматичного театр ім. О. Кобилянської – «мрія з оксамиту та золота», збудований у 1905 році, внутрішня архітектура та акустика якого виявилася аналогічною венеційському театру «Сан-Бенедетто» де вперше була поставлена опера «Креонт»”, – підкреслив Макаренко.

Організатори проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»” провели дослідження будівельних креслень та малюнків оперного театру «Сан-Бенедетто» у Венеції, збудованого у 1755 році. Цей театр не зберігся в своєму історичному вигляді, але залишилися його креслення, які фактично збіглися з кресленнями Чернівецького театру, будівлю якого 120 років тому спроєктувала компанія Фердинанда Фейнера та Германа Гельмера, коли Буковина була частиною Австро-Угорської імперії (за їхніми проєктами у 1873-1919 роках. були споруджені понад 200 будівель у Європі, зокрема 48 театральних, серед яких оперний театр в Відні, театр опери та балету в Одесі, театр в Чернівцях).

«Креслення фактично співпали, тобто венеційський оперний театр «Сан -Бенедетто» і Чернівецький музично-драматичного театр ім. О.Кобилянської за своїми акустичними та естетичними параметрами найбільш гармонійно підходили для постановки опери XVIII століття, що стало ідеальним місцем для здійснення цієї прем’єри», – наголосив Макаренко.

Проєкт реалізується спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією, Чернівецькою обласною радою та Чернівецькою міською радою за підтримки меценатів та спонсорів Києва та Чернівців.

«Громади Буковини та міста Чернівці фактично забезпечили успішну підготовку та реалізацію оперної прем’єри, що є безпрецедентним в Україні. Унікальним є також той факт, що світовій прем’єрі театральної постановки, яка здійснюється у Чернівцях, надала офіційний патронат Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки та культури ЮНЕСКО», – підкреслив автор проєкту Макаренко.

Дмитро Бортнянський – український композитор, співак і диригент народився у 1751 році у Глухові. Свою першу оперу «Креонт» він написав у 25 років в Італії. Цей твір став підсумком навчання у відомого італійського композитора Бальтасаре Ґалуппі. Однак після прем’єри опери в 1776 році рукописна партитура твору зникла і понад 200 років опера вважалася втраченою. У 2024 році рукопис знайшла музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), де зберігаються рукописні колекції португальського королівського двору.

11 листопада 2024 року в залі Дипломатичної академії України відбулася світова прем’єра віднайденої першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт» в концертному форматі, а 3-5 жовтня у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської відбудеться світова прем’єра сценічної постановки опери.

Фото: Володимир Тарасов, Євген Котенко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут