Розширення Європейського Союзу є ключем до завершення історичного об’єднання Європи, і просування України до членства – невід’ємна частина цього процесу.

Про це в інтерв’ю Reuters розповів посол України в Токіо Юрій Лутовінов, передає Укрінформ.

«Ми не та країна, яка просто просить. Ми та країна, яка також буде забезпечувати. Технології Японії та досвід України, якщо ми зможемо їх поєднати, це буде висококласний продукт», – сказав він.

За словами посла, Токіо може допомогти фінансувати розробку Києвом системи протиповітряної оборони, яка зменшить його залежність від ракет Patriot американського виробництва, яких дедалі більше не вистачає.

«У нас є всі необхідні промислові потужності для виробництва. Але нам потрібні інвестиції. Нам потрібні кошти», – сказав Лутовінов.

Дипломат також зазначив, що нині тривають обговорення щодо залучення Японії до натівської програми PURL, яка фінансує закупівлю зброї американського виробництва для Києва.

У рамках цієї програми Києву вже було передано зброї та боєприпасів на суму понад 4 мільярди доларів США, а Австралія та Нова Зеландія минулого року стали першими країнами, що не є членами НАТО, що приєдналися до цієї програми.

«Кожна країна може брати участь у цьому механізмі, дотримуючись власної правової бази. Це також може бути нелетальна зброя», – сказав Лутовінов.

На його думку, японські фірми можуть допомогти Україні диверсифікувати джерела електроніки та мікрокомпонентів, необхідних для тисяч безпілотників, розгорнутих на передовій.

Серед іншого, посол вважає, що нещодавнє послаблення Японією правил експорту зброї відкриває шлях для переговорів, які одного дня можуть призвести до постачання Токіо військового обладнання для допомоги Україні у протистоянні вторгненню Росії.

«Це дозволяє нам розмовляти. Теоретично, це дуже великий крок вперед», – сказав Лутовінов.

Як повідомляв Укрінформ, у другі половині квітня уряд Японії в межах посилення співпраці у сфері безпеки з країнами-партнерами офіційно ухвалив рішення про перегляд так званих трьох принципів передачі оборонного обладнання, що фактично знімає обмеження на експорт країною озброєння, зокрема й летального.

Фото: Фейсбук Юрій Лутовінов

Про це повідомляє американське видання Breaking Defense.

Зазначається, що зростання цін на енергоносії та часткове зняття санкцій США з російської нафти допомогли Росії тимчасово скоротити бюджетний дефіцит і збільшити витрати на оборону. Водночас цей ефект не матиме довготривалих наслідків для економіки країни.

У матеріалі йдеться, що після завершення бойових дій ціни на нафту можуть знизитися, що знову вдарить по російській економіці. Крім того, ЄС зберігає санкції проти Москви, а російські танкери залишаються під загрозою атак і затримань. Українські удари по нафтопереробній інфраструктурі також обмежують можливості Росії експортувати енергоносії.

Підтримка Ірану, як зазначається, погіршила відносини Кремля з країнами Перської затоки. Росія передавала Тегерану розвідувальні дані та безпілотники й публічно демонструвала солідарність.

“Це створює підґрунтя для тривалих суперечок і невдоволення з боку держав регіону”, — йдеться у публікації.

Водночас Україна використала ситуацію для посилення позицій. Після поїздки президента Володимира Зеленського на Близький Схід у березні були укладені оборонні угоди з Об’єднаними Арабськими Еміратами, Саудівською Аравією та Катаром.

Домовленості передбачають обмін українського військового досвіду на енергоресурси, фінансову допомогу та системи перехоплення ракет. Київ також веде переговори щодо подібних угод з Бахрейном, Оманом та Кувейтом.

У підсумку видання зазначає, що Україна формує довготривалі політичні, економічні та військові зв’язки з країнами Близького Сходу, які можуть підтримати як її нинішні потреби у війні, так і повоєнну відбудову.

Раніше президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами переплутав війну в Україні з конфліктом навколо Ірану, відповідаючи на запитання про свою розмову з Володимиром Путіним.

Нещодавно іранські медіа поширили згенероване ШІ відео, в якому показано нібито ракетні удари по Україні та причетність Києва до планування замаху на Верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.