Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив Маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий.

«Сейм планує ухвалити резолюцію з висловленням солідарності з Україною та підтримки Польщею осіб, які постраждали внаслідок триваючої російської агресії, з нагоди четвертої річниці її початку. Сейм Польщі послідовно висловлює солідарність з Україною. З ініціативи посольства України у Варшаві ми також відкриваємо у Сеймі виставку, яка показує російські атаки із використанням дронів Shahed», – повідомив Чажастий.

Він додав, що позиція польського Сейму є однозначною: Варшава засуджує агресію Росії та підтримує Україну.

«Тут немає жодної двозначності», – констатував голова нижньої палати польського парламенту.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві, Гданську, Любліні та Кракові відбудеться низка заходів до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну – мітинги солідарності, акції пам’яті, виставки, кінопокази, концерти та зустрічі, присвячені українській боротьбі, спільне плетіння маскувальних сіток та ін.

Міністерство культури України надало дозвіл на проведення пошукових робіт у районі колишнього села Гута Пеняцька – нині в межах сіл Жарків і Голубиця Львівської області.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.

Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.

Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.

Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації

Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.

Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:

• отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
• надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
• господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
• перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
• участь у збройних формуваннях агресора;
• сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
• статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
• публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
• участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
• робота у 3Ml arpecopa.

Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:

• наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
• наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
• встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.

Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.

Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.

Фото Укрінформу можна купити тут