Політика
Війна не стихає від розмов і заяв, Україні потрібна підтримка партнерів
За його словами, тільки за сьогоднішній день, 9 квітня, уже вдруге через загрозу російської балістики в більшості областей та у Києві лунала повітряна тривога. Протягом дня – нові удари бомб і ракет по Сумській і Донецькій областях.
За цю добу, наголосив Президент, росіяни вже застосували проти України 55 ударних дронів, більшість – типу Shahed.
“Були цілеспрямовані удари по Дніпру і Харкову, по громадах Сумської та Донецької областей. Пошкоджені звичайні будинки, цивільна інфраструктура: магазини, амбулаторія, газопровід. На жаль, значна кількість постраждалих. Одинадцять людей були доставлені в лікарні в Дніпрі та Харкові. На Донеччині, у Краматорську, від російського удару отримала поранення дитина – дівчинка, 11 років їй”, – заявив Зеленський.
У селищі Білий Колодязь Харківської області росіяни вдарили скидом FPV-дрона по будівлі селищної ради прямо під час видачі гуманітарної допомоги, зазначив глава держави.
За його словами, усім надається необхідна допомога.
Зеленський подякував медикам, екстреним та комунальним службам, поліцейським, ДСНС.
“Тільки в єдності можна захищати життя від такого постійного російського терору. І саме тому ми потребуємо підтримки партнерів, щоб врятувати якомога більше людей від постійних російських ударів. Війна не стихає від розмов і заяв. У Москві ігнорують будь-яку дипломатію, бо вважають, що можуть собі це дозволити”, – заявив Президент.
На переконання Зеленського, “збільшення тиску на Росію потрібне, щоб удари припинились. І це залежить від рішень Сполучених Штатів, Європи, усіх партнерів у світі, які дійсно прагнуть зупинити війну”.
Як повідомляв Укрінформ, Росія не погоджується на безумовне припинення вогню, щоб зберегти можливість завдавати по Україні ударів із акваторії моря, вважає Президент Володимир Зеленський.
Фото: ДСНС
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Як передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку, у секретаріаті Радбезу повідомили, що запит на проведення засідання «надійшов від України після масштабних російських повітряних ударів по Дніпру та інших містах України», що відбулися 14 квітня.
Члени РБ – Данія, Франція, Греція, Латвія, Ліберія та Велика Британія – підтримали цей запит. Очікується, що з доповідями виступлять помічник генсека з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохамед Халед Хіарі та заступниця генсека з гуманітарних питань Джойс Мсуя.
Засідання Радбезу розпочнеться о 15:00 (22:00 за київським часом).
Як повідомляв Укрінформ, постпред України при ООН Андрій Мельник звернувся до Ради Безпеки з проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спростив правила публічних закупівель для захисту критичної інфраструктури
-
Політика5 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід