Війна
Війська РФ використають «травневе перемир’я» для перегрупування та посилення
Триденне «перемир’я» у травні, як і попереднє «Великоднє», російські війська використають для перегрупування, посилення своїх оборонних споруд та збільшення забезпечення.
Як передає Укрінформ, про це в телеефірі заявив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
«Звичайно, це його так зване перемир’я (Великоднє – ред.) чи припинення вогню, воно лише було видимістю. Ми, звичайно ж, спостерігали, як ворог проводив ці перегрупування, як він зміцнював і посилював свої оборонні споруди, як він проводив евакуацію своїх втрат, як він здійснював логістичне забезпечення. І вже буквально на наступну добу в нас на 25% збільшилась кількість артилерійських обстрілів і збільшилась кількість боєприпасів, які ворог застосував під час цих обстрілів. Крім того, відсотків на 12-15 збільшилась кількість ударів дронами-камікадзе. Підкреслюю – на наступну добу. Тобто ворог використав те перемир’я, те припинення вогню для того, щоб безперешкодно здійснити всі ці перегрупування і логістичні посилення своїх підрозділів», – сказав Волошин.
Крім того, за його словами, росіяни не припиняли розвідку, намагалися на деяких напрямках зробити проходи в мінно-вибухових загородженнях, хоча Сили оборони й не дозволили це здійснити. На думку речника, анонсоване диктатором Путіним перемир’я на 9 травня російські окупанти так само використають для свого посилення.
«За ці три дні, що вище військово-політичне командування і керівництво Російської Федерації пропонує провести, ну, здійснити «перемир’я», я думаю, що він (ворог – ред.) також зможе використати його для того, щоб просто посилитись», – наголосив Волошин.
Як повідомляв Укрінформ, Путін оголосив «перемир’я» з 8 по 10 травня на честь Дня Перемоги, який відзначається в Росії. На цей період нібито буде зупинено всі бойові дії з боку РФ. Президент України заявив, що для припинення вогню не потрібно чекати 8 травня, як анонсував очільник РФ Володимир Путін. Це можна зробити негайно.
Сили оборони України в ніч на 13 листопада уразили на території Росії нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка».
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“На території підприємства спалахнула пожежа. Уражено установки первинної переробки нафти АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5, АВТ-6, установку гідроочищення, зливно-наливну естакаду та 6 резервуарів по 2000 м куб.”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з даними Генштабу, за рік Волгоградський НПЗ здатен переробити близько 15 млн тонн нафти. Виробляє він бензин, дизельне й авіаційне пальне.
Це підприємство є однією з ключових «бензоколонок» російської армії на півдні. Пальне його виробництва йде на фронт та до аеродромів, з яких злітають літаки для ударів по Україні.
У Генштабі підкреслюють: кожна година простою такого заводу – це «менше дизелю для танків і вантажівок, менше авіагасу для літаків і менше нафторублів, за які агресор створює знаряддя вбивства – ракети, шахеди, вибухівку».
Наголошується, що Україна реалізує право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН. Сили оборони продовжують системно вживати заходів, спрямованих на підрив воєнно-економічного потенціалу РФ та примушення її до припинення збройної агресії.
Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація, що в російському Волгограді внаслідок атаки безпілотників у ніч на 13 листопада .
Фото: ASTRA
Рівень інженерно-фортифікаційного облаштування українського кордону з Білоруссю є на високому рівні, й подальші роботи не припиняються.
Про це в телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
«Роботи не припиняються й ведуться на цьому напрямку, за який відповідають саме наші підрозділи. Не буду розкривати всіх деталей щодо готовності – на скільки облаштовано та яка саме ділянка, але у межах усіх областей нашої держави, які мають кордон з Білоруссю, такі роботи ведуться на досить високому рівні, і вони не припиняються», – сказав Демченко.
Він ще раз наголосив, що роботи з укріплення українсько-білоруського кордону тривають безперервно.
«Бо ми маємо постійно нарощувати наші інженерні та фортифікаційні укріплення безпосередньо по лінії кордону для того, щоб кожен український воїн, який знаходиться на цьому напрямку, мав усі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі», – зазначив Демченко.
Він пояснив, що кордон з Білоруссю залишається загрозливим для України й треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій.
«Бо цей напрямок залишається для нас загрозливим. На щастя, якихось дій з того боку кордону ми не фіксуємо, як і нарощення угрупувань сил та засобів. Але допоки Білорусь перебуватиме у сфері впливу Кремля, наше завдання – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зауважив речник ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, до середини 2027 року Білорусь може завершити .
Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України уразили понад 316 тисяч ворожих цілей, майже 150 тисяч із них знищили.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі командувача Нацгвардії Олександра Півненка, оприлюдненому на сайті агентства.
“Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік”, – зазначив Півненко.
За його словами, особливої уваги заслуговують показники виконання бойових завдань: у 2025 році підрозділи в середньому уражали ворожу ціль кожні шість хвилин, а знищували – кожні 22 хвилини.
“У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо”, – наголосив командувач.
Він також поінформував, що від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів.
“Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань”, – пояснив Півненко.
Водночас командувач заявив, що наразі приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії. Крім того, показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника.
“На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу”, – додав він.
Півненко підкреслив, що йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.
Як повідомляв Укрінформ, у липні командувач НГУ Олександр Півненко заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі арештували директора фонду за продаж гумдопомоги
-
Усі новини1 тиждень agoНовий планшет Lenovo перевершив iPad Air 13 2026: в чому Andoid виявися кращим (фото)