Connect with us

Усі новини

вони знайшли підказку в підводних «хімічних садах»

Published

on



Нещодавно вчені змогли відтворити хімічні реакції, завдяки яким на нашій планеті зародилося саме життя. Для цього їм довелося зазирнути туди, куди не може дістатися навіть сонячне світло, а більшість живих істот не витримали б місцевих коливань температур.

Про це пише ScienceAlert.

У безкрайніх, безпросвітних глибинах земних океанів, куди ніколи не проникає сонячне світло і де температура різко підвищується, життя все одно знаходить спосіб проявити себе.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Тут, у гідротермальних джерелах, процвітають унікальні екосистеми, що натякають на умови, в яких мільярди років тому могло зародитися саме життя. Ці підводні “хімічні сади”, багаті на залізо і водень, зараз перебувають у центрі новаторських досліджень, спрямованих на розкриття таємниць походження життя.


Важливо

Сонце знищить усе життя на Землі: Ілон Маск пропонує порятунок для всього людства

Група дослідників під керівництвом геохіміка Ванесси Хельмбрехт з Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана успішно відтворила ці первісні умови у своїй лабораторії. Моделюючи багаті на мінерали і позбавлені кисню умови ранньої Землі, вони спостерігали за ростом Methanocaldococcus jannaschii, одноклітинного археона, відомого своєю стійкістю в екстремальних умовах.

Цей мікроорганізм, спочатку виділений із гідротермального джерела біля узбережжя Мексики, використовує ацетил-КоА-шлях — метаболічний процес, який вважається однією з найдавніших форм фіксації вуглецю, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Ecology and Evolution.

У своїх експериментах команда ввела сульфідну рідину в багатий на залізо безкисневий розчин, що призвело до швидкого утворення димоподібних структур, які складаються з мінералів сульфіду заліза, таких як макінавіт і грейгіт. Ці структури, що нагадують природні гідротермальні джерела, виробляли молекулярний водень (H2) в результаті абіотичних реакцій.

При цьому вчені зазначили, що M. jannaschii не тільки виживав, а й процвітав у цьому середовищі, демонструючи експоненціальне зростання без додавання зовнішніх поживних речовин або вітамінів.

Присутність сульфідів заліза відіграла вирішальну роль у цьому процесі. Ці мінерали сприяли виділенню газоподібного водню, який слугував донором електронів для метаболізму M. jannaschii. Крім того, клітини вважали за краще жити поблизу частинок макінавіту, що відображає викопні свідчення, згідно з якими раннє мікробне життя часто виявляють в асоціації з подібними мінеральними відкладеннями.

Це дослідження є переконливим доказом, що підтверджує теорію про те, що життя на Землі могло зародитися в середовищі гідротермальних джерел. Здатність M. jannaschii використовувати водень, що утворюється в результаті мінеральних реакцій, дала змогу вченим припустити, що ранні форми життя могли використовувати аналогічні джерела енергії за відсутності сонячного світла і кисню.

Сам шлях ацетил-КоА не тільки стародавній, а й напрочуд ефективний, що вимагає меншої кількості ферментів, ніж інші способи фіксації вуглецю. Така простота могла бути вигідна в умовах ранньої Землі, де складні білки були в дефіциті. Сьогодні цей шлях зберігається у різних анаеробних мікроорганізмів, що підкреслює його неминущу значущість у біохімічному наборі життя.

Результати досліджень Хельмбрехт та її команди дають можливість зазирнути в минуле, ілюструючи, як будівельні блоки життя могли збиратися і функціонувати в екстремальних умовах. Поєднуючи геологію та біологію, це дослідження поглиблює наше розуміння життєстійкості та адаптивності життя, проливаючи світло на глибоке питання про те, як зародилося життя на нашій планеті.

Раніше Фокус писав про те, що життя на Землі з’являлося не один раз. Португальський астробіолог припускає, що вперше життя на планеті могло з’являтися кілька разів, причому в різних місцях.

Також Фокус писав про плани вчених будувати вогнестійкі стіни будівель, виготовлені з грибів. Гриби потрібні не тільки для наповнення нашого шлунка — скоро вони зможуть захистити ваш будинок від пожежі, завдяки новій незвичайній розробці вчених.



Джерело

Наука

Середньовічний корабель знайшли у німецькому підвалі: він ховався над головою (фото)

Published

on


У середньовічному підвалі німецького міста Констанц виявили несподіваний зв’язок із минулим Боденського озера: значна частина його стелі зроблена з балок, які колись були кораблем. Ця знахідка дає дослідникам унікальну можливість вивчати середньовічне кораблебудування.

Відкриття сталося зроблено під час архітектурного дослідження підвалу на вулиці Конрадігассе, що датується 1244 роком. Фахівці з Державного управління з охорони пам’яток виявили, що понад 25 квадратних метрів стелі містили щонайменше 19 дощок із середньовічного корабля, пише Heritage Daily.

“Спочатку було зрозуміло лише те, що дошки були повторно використані. А те, що вони спочатку були частиною корабля, стало цілковитою несподіванкою”, — сказала доктор Аліне Коттманн, фахівчиня із середньовічної археології Державного управління з охорони пам’яток. Наразі дослідники вважають, що стеля зберігає велику, майже суцільну ділянку корпусу корабля, а не кілька непов’язаних між собою шматків старої деревини.



Дослідники вважають, що стеля зберігає велику, майже суцільну ділянку корпусу корабля, а не кілька непов’язаних між собою шматків старої деревини

Фото: LAD

Попереднє дослідження вказує на те, що судно було вантажним вітрильником із плоским дном, подібним до тих, що експлуатувалися на Боденському озері. Точна дата побудови судна досі невідома.

Це питання досліджується за допомогою дендрохронології — методу, який вивчає річні кільця дерев, щоб встановити, коли було зрубано деревину. Результат може показати, коли було побудовано судно і скільки воно прослужило, перш ніж його деревину повторно використали під час будівництва підвалу.

На деревині також збереглися сліди ремонтів, виконаних ще під час експлуатації судна. Дослідники виявили щонайменше чотири відремонтовані ділянки, де пошкоджені частини було видалено та замінено ретельно обтесаними дерев’яними вставками.

Корабель кілька разів ремонтували



В одному з випадків для ремонту було використано вставку у формі “ластівчиного хвоста”

Фото: LAD

В одному з випадків для ремонту було використано вставку у формі “ластівчиного хвоста”, аналогів якої в середньовічному суднобудуванні регіону Боденського озера досі не знаходили. Кілька дощок також залишилися з’єднаними так, як вони були на оригінальному корпусі, а між ними збереглися сліди конопатки. Цей ущільнювальний матеріал використовувався для захисту корабля від проникнення води.

Стан деревини робить знахідку з Констанца особливо важливою. Середньовічні затонулі кораблі з Боденського озера — рідкість, а ті, що збереглися, зазвичай знаходяться під водою, що ускладнює детальне дослідження.

Натомість дошки з Конрадігассе збереглися в сухому та доступному приміщенні. Тому вони можуть надати інформацію про те, як середньовічні корабельні майстри формували корпуси та з’єднували плоске дно з бортами — деталі, які не завжди легко реконструювати на основі підводних уламків.

У середині серпня 2026 року фахівці створили детальну тривимірну модель стелі за допомогою фотограмметрії. Сотні фотографій було об’єднали в цифровому форматі для документування збережених дерев’яних елементів корабля.

Корабель використали для будівництва підвалу



Кілька дощок також залишилися з’єднаними так, як вони були на оригінальному корпусі, а між ними збереглися сліди конопатки

Фото: LAD

Повторне використання деревини зі старого корабля не було чимось незвичайним, оскільки обробка деревини вимагала значних трудових затрат, а сама деревина могла залишатися корисною ще довго після того, як її первісне призначення втратило актуальність.

Однак у Констанці масштаб та стан збереження повторно використаного матеріалу роблять цю знахідку особливо цінною для вивчення як будівельних практик, так і життя у Середньовіччі.

Інші новини науки



Джерело

Continue Reading

Світ

Трамп придумав, що перейменувати в Канаді (фото)

Published

on


На тлі чергового загострення торговельно-економічних відносин із Канадою президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість перейменування озера Онтаріо на “озеро Америка”.

Така ідея політику спала на думку, оскільки Штати “не очікують подальшого ведення бізнесу з Онтаріо”. Про це трамп традиційно написав у соцмережі Truth Social.



Онтаріо — озеро, розташоване на кордоні штату Нью-Йорк та однойменної провінції Канади. Це найсхідніше і найменше за площею з п’яти Великих озер у Північній Америці. Провінція Онтаріо — найгустонаселеніша в Канаді, де розташована автомобільна промисловість країни.

Озеро Онтаріо з висоти пташиного польоту

Загрози перейменувати якісь спірні географічні об’єкти на свою честь чи честь Америки не нові для Трампа. Так, у січні минулого року він заявив, що перейменує Мексиканську зливу в Американську затоку і підписав відповідний указ.

У березні цього року він збирався перейменувати Ормузьку протоку на Протоку Трампа у разі перемоги у війні з Іраном. Вже у квітні президент США опублікував змінену версію карти Близького Сходу, де Ормузька протока перейменована на “Протоку Трампа”, а півтора тижні тому взагалі заявив, що планує встановити повний контроль Вашингтона над Ормузькою протокою.

Повертаючись до Канади, зазначимо, що напруженість між двома країнами наростає: у понеділок Трамп закликав канадських лідерів “підкоритися”, інакше на них чекають наслідки “набагато ГІРШЕ”, ніж існуючі мита. Прем’єр-міністр Марк Карні звинуватив Вашингтон у спробі підкорити Канаду.

Трамп також пригрозив запровадити нові 50% мита на канадські автомобілі, автозапчастини та сталь, а раніше зробив те ж по відношенню до ряду товарів, які виробляє та експортує Канада.

У свою чергу Карні заявив, що торгові вимоги США показують, що Вашингтон хоче “знищити наші основні галузі промисловості”, включаючи автомобілебудування, сталеливарну та алюмінієву промисловість.

Ініціативу Трампа про перейменування озера Онтаріо Карні наразі не коментував.

Канада та Сполучені Штати мають одні з найбільших торгових зв’язків у світі, з глибоко інтегрованими ланцюжками поставок в автомобільній, енергетичній, сільськогосподарській та обробній промисловості, що робить затяжну торгову війну потенційно дорогою для підприємств та працівників з обох боків кордону.

Підприємства та споживачі опинилися у скрутному становищі, стикаючись з невизначеністю щодо того, наскільки можуть зрости ціни.

Нагадаємо, Канада загрожує США блекаутом.

Також повідомлялося, що Трамп звинуватив Канаду у лісових пожежах у США.



Джерело

Continue Reading

Наука

куди поділися чотири з них (фото)

Published

on


20 років тому Плутон міг зберегти статус планети, при цьому астрономи хотіли назвати планетами ще три небесні тіла.

Ось уже 20 років колишня дев’ята планета Сонячної системи Плутон є карликовою планетою. Він міг залишатися планетою і сьогодні, а також у Сонячній системі могло з’явитися ще три додаткові планети. Але рішення Міжнародного астрономічного союзу призвело до того, що зараз у Сонячній системі лише 8 планет, пише Discover Magazine.

24 серпня 2006 року Міжнародний астрономічний союз (МАС) нарешті дав визначення тому, який об’єкт можна вважати планетою. Астрономи вирішили, що цей об’єкт повинен обертатися навколо зірки, але не бути зіркою, мати достатньо маси, що його гравітація надала об’єкту круглої форми, і небесне тіло має бути домінуючим на своїй орбіті. Хоча Плутон обертається навколо зірки, тобто Сонця та має круглу форму, вони не є домінуючим об’єктом на своїй орбіті. Її перетинають тисячі крижаних тіл із пояса Койпера, що починається за орбітою Нептуна.




Плутон

Фото: NASA

Ось уже 20 років Плутон є карликовою планетою, а не дев’ятою планетою Сонячної системи, якими є Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун. Але Плутон мав шанс зберегти статус планети і до того ж Сонячна система могла поповнитися ще трьома планетами.

У Сонячній системі мало бути 12 планет: куди поділися чотири з них



Харон

Фото: NASA

За 8 днів до історичного рішення МАС, 16 серпня 2006 року, група астрономів підготувала проект рішення, згідно з яким Плутон слід вважати планетою, а Сонячна система має складатися не з дев’яти, а з 12 планет.

Вчені пропонували надати статус планети об’єкту з головного поясу астероїдів під назвою Церера, а також найбільшому супутнику Плутона під назвою Харон, який розглядався як компаньйон Плутона в системі з двох планет, і об’єкту під назвою 2003 UB313 (він тепер відомий як карликова планета Еріда).

У Сонячній системі мало бути 12 планет: куди поділися чотири з них



Церера

Фото: wikipedia

Астрономи запропонували вважати Плутон і схожі на нього світи новим типом планет під назвою “плутони”. Але за це рішення не проголосувала більшість експертів МАС.

У Сонячній системі мало бути 12 планет: куди поділися чотири з них



Макемак

Фото: NASA

Досі астрономи сперечаються про те, чи було правильним рішенням позбавити Плутон статусу планети. Як показали спостереження космічного апарату “Нові горизонти”, що пролетів на близькій відстані від Плутона 11 років тому, це геологічно активний світ, який має багато характеристик планет земної групи. Тому є вчені, котрі наполягають на тому, що Плутон треба знову називати планетою.

У Сонячній системі мало бути 12 планет: куди поділися чотири з них



Хаумеа та 2 супутники

Фото: NASA

Але поки Плутон залишається карликовою планетою, варто згадати, що такий самий статус мають ще чотири світи в Сонячній системі.

У Сонячній системі мало бути 12 планет: куди поділися чотири з них



Еріда

Фото: NASA

Карликові планети Сонячної системи

  • Плутон – це найбільша карликова планета діаметром понад 2300 км, яка має 5 супутників.
  • Церера – це найбільший об’єкт у головному поясі астероїдів між Марсом та Юпітером. Діаметр Церери складає понад 900 км і не має супутників.
  • Макемаке — це карликова планета в поясі Койпера за Нептуном, має 1 супутник і її діаметр становить приблизно 1500 км.
  • Хаумеа знаходиться в поясі Койпера, її діаметр складає приблизно 1600 км., хоча карликова планета має не зовсім круглу форму. У неї 2 супутники.
  • Еріда, діаметром понад 2200 км, є найдальшою від нас карликовою планетою.

Інші новини науки



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.