Відбудова
ВООЗ продовжить проєкт зі встановлення модульних клінік у постраждалих регіонах України
Всесвітня організація охорони здоров’я продовжить проєкт зі встановлення в Україні модульних клінік у постраждалих та прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“З 2023 року в Україні триває реалізація проєкту встановлення модульних медичних закладів у прифронтових районах, де стаціонарні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок атак. …Облаштування модульних закладів сприяє відновленню і продовженню надання первинної допомоги мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам. Ці заклади надають медичні послуги дорослим та дітям. Крім того, вони інтегровані в національну медичну систему”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у МОЗ, однією з особливостей модульних закладів є можливість їх переміщення до іншої громади у разі евакуації або небезпеки через бойові дії та з інших причин.
Один із прикладів – модульний медичний пункт Торецької громади, який наразі продовжує свою роботу в Житомирській області. Мешканців було евакуйовано з території Донеччини. Зараз громада, що отримує медичні послуги, налічує близько 3 тисяч людей. Пацієнти отримують необхідну первинну медичну допомогу та далі скеровуються до спеціалістів вторинної ланки.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та іншими партнерами та реалізований у рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України та ВООЗ, щоб забезпечити пацієнтів доступом до найнеобхідніших медичних послуг. У рамках проєкту протягом 2023 – 2024 рр. встановили 29 модульних клінік у 8 областях України.
Як повідомляв Укрінформ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти пошкодили або зруйнували понад 2 тис. обʼєктів медичних закладів.
Відбудова
Регіони мають сформувати щорічний житловий портфель із проєктами нового будівництва
Обласні військові адміністрації мають сформувати щорічний житловий портфель із проєктами нового будівництва, реконструкції, розвитку муніципального житла та іпотечних програм, щоб щороку забезпечувати не менше 10% від потреб в регіоні.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Телеграмі, за результатами наради з представниками профільних міністерств, народними депутатами, ОВА щодо Національної житлової стратегії для людей, якій втратили житло через війну.
«Війна з Росією призвела до найбільшої втрати житла. Відповіддю на цей виклик формуємо комплексну державну політику, яка дає людям різні шляхи до власного житла», – зазначив Кулеба.
За його словами, зараз визначаються конкретні механізми, які мають стати основою державної житлової політики до 2030 року.
Серед них: допомога на оренду житла, створення муніципального житлового фонду, продовження виплат по житлових ваучерів для ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни та інших вразливих категорій, забезпечення житловими сертифікатами сімей, чиє житло було зруйноване, компенсації на відновлення пошкодженого житла, розвиток доступної іпотеки.
«Наш принцип: людина отримує підтримку відповідно до своєї ситуації. Спочатку – допомогу з орендою як швидке рішення, далі – можливість скористатися муніципальним житлом, а в перспективі – отримати постійне житлове рішення через ваучер, житловий сертифікат, компенсацію за відновлення або доступну іпотеку», – підкреслив Кулеба.
Окремо на нараді визначили роль регіонів. Кожна ОВА має сформувати щорічний житловий портфель із проєктами нового будівництва, реконструкції, розвитку муніципального житла та іпотечних програм, виходячи з потреб людей у своїй області. Орієнтир – щороку забезпечувати рішеннями не менше 10% від потреб в регіоні.
«Такий підхід дозволить перейти від окремих програм підтримки до єдиної системи житлових рішень, яка охоплюватиме понад 550 тисяч українських сімей», – прокоментував Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, Кулеба роз’яснив, як уникнути проблем при оформленні компенсацій за пошкоджене або знищене житло: дані про нього мають міститися у Державному реєстрі речових прав, про що варто подбати завчасно.
Фото: Олексій Кулеба/Телеграм
Відбудова
На Київщині завершилася реконструкція ліцею, пошкодженого під час російської окупації
У Київській області в Іванківській громаді завершилася реконструкція ліцею, який був пошкоджений під час російської окупації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Київської ОВА Микола Калашник у Телеграмі.
“Олізарівський ліцей повертається до життя. Заклад, який був пошкоджений під час російської окупації, сьогодні відновлений і готовий знову приймати учнів. Уже з 1 вересня діти зможуть навчатися в сучасному, безпечному та комфортному освітньому просторі”, – написав Калашник.
Він зазначив, що відбудова шкіл – це про повернення дитинства, можливостей для розвитку та впевненості у майбутньому.
Як повідомлялося, у Гостомелі, на Київщині, відкрили після реконструкції початкову школу №1, розраховану на 120 учнів.
Фото: facebook.com/mykola.kalashnyk
Відбудова
Фінський бізнес зацікавлений у співпраці з Україною для відновлення агросектору
Фінські державні інституції та бізнес розглядають Україну як перспективного партнера для співпраці у відновленні та модернізації аграрного сектору.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького з державно-приватною делегацією Фінляндії, передає Укрінформ із посиланням на Мінекономіки.
До складу делегації увійшли представники Національного агентства постачання у надзвичайних ситуаціях (NESA), Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії, Фінського агентства з безпеки харчових продуктів та приватних компаній.
Як зазначається, попри понад $11 мільярдів прямих втрат унаслідок російських атак та руйнування Каховської ГЕС, аграрний сектор України зберігає стабільність і залишається важливим елементом глобальної продовольчої безпеки.
Під час зустрічі сторони обговорили наслідки руйнування Каховської ГЕС для аграрного виробництва та водозабезпечення південних регіонів. Зокрема, без стабільного зрошення залишилися близько 1,5 мільйона гектарів земель.
Фінська сторона високо оцінила здатність України забезпечувати функціонування агросектору, логістики та продовольчих ланцюгів в умовах війни та висловила зацікавленість у розвитку спільних проєктів.
Йдеться, зокрема, про співпрацю у сферах водної інфраструктури, агрологістики, зберігання і транспортування зерна, харчової переробки, екологічних технологій та циркулярної економіки.
«Ми повністю забезпечуємо внутрішні потреби та продовжуємо робити внесок у глобальну продовольчу безпеку. Водночас зрозуміло, що відновлення потрібне, і воно передбачає глибоку модернізацію виробництва, логістики та водної інфраструктури. Фінляндія має значний досвід у кризовому управлінні, технологічних рішеннях і забезпеченні роботи критичних систем. Тому ми бачимо великий потенціал для спільних проєктів та інвестицій», – зауважив Висоцький.
Водночас сторони обговорили питання європейської інтеграції аграрного сектору, зокрема гармонізацію стандартів виробництва та розширення доступу української продукції на ринок ЄС.
Україна також веде діалог із фінською стороною щодо прискорення сертифікації української продукції, що має розширити можливості для вітчизняних виробників.
Як повідомлялось, у Верховній Раді зареєстровані близько 100 необхідних для європейської інтеграції України законопроєктів, які чекають свого розгляду.
Фото: me.gov.ua
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події5 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Відбудова1 тиждень agoДержава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях
-
Події4 дні agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
