Відбудова
ВООЗ продовжить проєкт зі встановлення модульних клінік у постраждалих регіонах України
Всесвітня організація охорони здоров’я продовжить проєкт зі встановлення в Україні модульних клінік у постраждалих та прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“З 2023 року в Україні триває реалізація проєкту встановлення модульних медичних закладів у прифронтових районах, де стаціонарні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок атак. …Облаштування модульних закладів сприяє відновленню і продовженню надання первинної допомоги мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам. Ці заклади надають медичні послуги дорослим та дітям. Крім того, вони інтегровані в національну медичну систему”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у МОЗ, однією з особливостей модульних закладів є можливість їх переміщення до іншої громади у разі евакуації або небезпеки через бойові дії та з інших причин.
Один із прикладів – модульний медичний пункт Торецької громади, який наразі продовжує свою роботу в Житомирській області. Мешканців було евакуйовано з території Донеччини. Зараз громада, що отримує медичні послуги, налічує близько 3 тисяч людей. Пацієнти отримують необхідну первинну медичну допомогу та далі скеровуються до спеціалістів вторинної ланки.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та іншими партнерами та реалізований у рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України та ВООЗ, щоб забезпечити пацієнтів доступом до найнеобхідніших медичних послуг. У рамках проєкту протягом 2023 – 2024 рр. встановили 29 модульних клінік у 8 областях України.
Як повідомляв Укрінформ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти пошкодили або зруйнували понад 2 тис. обʼєктів медичних закладів.
«26 березня міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов виступив на відкритті українсько-латвійського Бізнес-форуму-2025, який відбувся у Ризі, під час візиту української делегації до Латвії. Українсько-латвійський Бізнес-форум-2025 був організований Латвійським агентством інвестицій та розвитку, у рамках проведення у Ризі 11-го засідання Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва, та присвячений створенню нових можливостей для бізнесу та партнерства між підприємцями обох країн», – йдеться у повідомленні.
Виступаючи перед учасниками Бізнес-форуму, Олег Немчінов наголосив, що українська сторона зацікавлена у залученні латвійського бізнесу до відбудови нашої країни. Це відкриває нові можливості для латвійських компаній, які можуть взяти участь у масштабних проєктах модернізації інфраструктури, розвитку енергетики, сільського господарства та багатьох інших галузей.
Проведення цього заходу надало можливість представникам України та Латвії обмінятися досвідом, дізнатися про актуальні програми підтримки бізнесу та вивчити можливості співпраці в різних сферах.
Як повідомлялося, у лютому Латвія в рамках громадської благодійної ініціативи «Безпілотники для ЗСУ» передала Україні 100 FPV-дронів власного виробництва.
Кошти на придбання дронів були зібрані, зокрема, під час благодійної ініціативи міністра закордонних справ Латвії Байби Браже, яка у травні 2024 року пробігла Ризький напівмарафон і закликала співвітчизників робити пожертви на безпілотники для ЗСУ.
Фото: facebook.com/nemchinov.oleh
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) в межах грантової угоди для Програми екстреного відновлення передало Україні перші модульні елементи тимчасових мостів.
Про це повідомило у Фейсбуці Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
«Японське агентство міжнародного співробітництва (Japan International Cooperation Agency, JICA) надало першу партію міжнародної технічної допомоги. Йдеться про елементи конструкції тимчасових мостів, що постачаються японськими партнерами відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення між Японським агентством міжнародного співробітництва та урядом України», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що такі модульні конструкції будуть використані для швидкого відновлення в регіонах, де постійні споруди зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій. Модульні елементи мають багато переваг: вони компактні для зберігання, швидко монтуються та дозволяють в короткі терміни відновити транспортне сполучення.
Тимчасові мости допоможуть забезпечити логістику товарів, гуманітарну допомогу та мобільність населення в постраждалих регіонах України.
Як повідомлялося, Україна та Японія продовжать співпрацю за Програмою екстреного відновлення – на реалізацію четвертої фази буде спрямовано 58 млн дол. грантових коштів.
Фото: Keizo Mori/UPI
Міністерство економіки та захисту клімату ФРН виділяє на ремонт української енергоінфраструктури додатково понад 7 млн євро.
Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт німецького відомства.
Федеральне міністерство економіки та захисту клімату (BMWK) надає Європейському енергетичному співтовариству ще 7,27 млн євро на ремонт української енергетичної інфраструктури через кредитний механізм для відбудови. Кошти BMWK будуть передані до Фонду енергетичної підтримки України (Ukraine Energy Support Fund), у який також роблять внески численні інші міжнародні донори з 2022 року.
«Російські атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру України не припиняються. Ці атаки завдають шкоди народу України. Німеччина реагує на тривалу надзвичайну ситуацію новим внеском до Фонду енергетичної підтримки Енергетичного співтовариства України. Ми твердо підтримуємо наших українських партнерів у непевні часи», – заявив в.о. міністра економіки та енергетики Роберт Габек.
З Фонду підтримки енергетики Україна фінансує закупівлю запчастин та обладнання для зруйнованої енергетичної інфраструктури. Енергетичне Співтовариство проводить тендери на закупівлю товарів і контролює використання коштів. Таким чином українські енергетики можуть відновити пошкоджену мережеву інфраструктуру та електростанції.
Внески Німеччини також спрямовані на посилення стійкості української енергетичної системи. З цією метою частина коштів спрямовується на проєкти переходу до зеленої енергетики, що закладає основи для подальшого розширення децентралізованої складової української енергосистеми. Наприклад, важливі громадські об’єкти (школи, лікарні) оснащуються фотоелектричними системами та системами зберігання акумуляторів, щоб забезпечити місцеве енергопостачання.
До кінця 2024 року федеральний уряд уже сплатив понад 155 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики. Таким чином, участь Німеччини зросла до 390 мільйонів євро з початку російського повномасштабного вторгнення до кінця 2024 року.
Як повідомлялось, Німеччина залишається найбільшим донором фонду, який зібрав близько 1,15 мільярда євро з лютого 2022 року.
-
Усі новини1 тиждень agoВіктор Розовий поранення – актор розповів про реабілітацію
-
Суспільство1 тиждень agoЗвільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка покоління Z не повірила своїм очам, коли прочитала записку від покоївки (фото)
-
Усі новини6 днів agoБлогери спустили камеру в «найглибшу печеру Америки»: що вони побачили (відео)
-
Війна1 тиждень agoщо тримає Росія на ураженому аеродромі
-
Політика1 тиждень agoМЗС: Удари по Україні залишаються безжальними
-
Політика1 тиждень agoУкраїна матиме сталу військову та фінансову допомогу
-
Події1 тиждень agoВ Україні почалися зйомки художнього фільму про Голодомор