Відбудова
ВООЗ продовжить проєкт зі встановлення модульних клінік у постраждалих регіонах України
Всесвітня організація охорони здоров’я продовжить проєкт зі встановлення в Україні модульних клінік у постраждалих та прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“З 2023 року в Україні триває реалізація проєкту встановлення модульних медичних закладів у прифронтових районах, де стаціонарні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок атак. …Облаштування модульних закладів сприяє відновленню і продовженню надання первинної допомоги мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам. Ці заклади надають медичні послуги дорослим та дітям. Крім того, вони інтегровані в національну медичну систему”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у МОЗ, однією з особливостей модульних закладів є можливість їх переміщення до іншої громади у разі евакуації або небезпеки через бойові дії та з інших причин.
Один із прикладів – модульний медичний пункт Торецької громади, який наразі продовжує свою роботу в Житомирській області. Мешканців було евакуйовано з території Донеччини. Зараз громада, що отримує медичні послуги, налічує близько 3 тисяч людей. Пацієнти отримують необхідну первинну медичну допомогу та далі скеровуються до спеціалістів вторинної ланки.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та іншими партнерами та реалізований у рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України та ВООЗ, щоб забезпечити пацієнтів доступом до найнеобхідніших медичних послуг. У рамках проєкту протягом 2023 – 2024 рр. встановили 29 модульних клінік у 8 областях України.
Як повідомляв Укрінформ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти пошкодили або зруйнували понад 2 тис. обʼєктів медичних закладів.
Мінрозвитку представляли Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій разом із заступниками Сергієм Деркачем та Євгеном Дубогризом. Міжнародну корпорацію фінансування розвитку США очолив керівник інвестиційного напрямку Конор Коулман. До перемовин також приєдналась Тимчасово повірена у справах США в Україні Джулі Девіс.
Учасники зустрічі обговорили залучення інвестицій у відновлення України, розвиток проєктів публічно-приватного партнерства (ППП), а також інструменти зниження ризиків для міжнародних інвесторів.
“Відновлення України включає модернізацію інфраструктури за сучасними принципами та створення умов для розвитку бізнесу. Йдеться як про транспортну інфраструктуру, логістичні коридори, економічні кластери та індустріальні парки. Ми бачимо інтерес інвесторів до України навіть під час війни, тож працюємо над тим, щоб запропонувати актуальні проєкти та більше залучити бізнес до відбудови. Наразі готуємо портфель потенційних проєктів публічно-приватного партнерства, щоб активно працювати із зацікавленими компаніями”, – підкреслив Кулеба.
Сторони обговорили пріоритети діяльності Ukraine Reconstruction Investment Fund (URIF). Учасники також наголосили на важливості подальшого розвитку інвестиційного портфеля: наразі для розгляду вже відібрано понад 20 українських проєктів.
Сторони домовилися посилити координацію для прискорення реалізації інвестиційних проєктів, зокрема шляхом регулярної взаємодії на рівні команд та презентацій ключових ініціатив та проєктів.
У Мінрозвитку наголосили на важливості запуску спільних проєктів до Ukraine Recovery Conference 2026, що стане важливим сигналом для міжнародних інвесторів.
Як повідомлялося, за останніми оцінками RDNA, загальна потреба у відновленні України становить понад 588 млрд доларів США, з яких критичні потреби на 2026 рік оцінюються у близько 15 млрд дол. Наразі профінансовано лише близько 38% цієї суми, що створює значний запит на залучення приватного капіталу.
Фото: Мінрозвитку
Київ та Сеул координуватимуть зусилля для швидкої підготовки та реалізації проєктів відбудови, для цього створюється спільна робоча група (Task Force).
Як передає Укрінформ, про це повідомило Мінрозвитку за підсумками зустрічі віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби зі спеціальним представником Республіки Корея з питань відбудови України Чон Бьон Ха.
Зазначається, що головна мета створення Task Force – координація зусиль для швидкої підготовки та реалізації проєктів, а також мобілізація корейського бізнесу для участі у відбудові та технологічній модернізації України.
«Готуємо запуск українсько-корейської робочої групи з питань відбудови. Це інструмент для швидшої підготовки та реалізації проєктів, координації зусиль і залучення корейських технологій. Це дозволить мобілізувати корейські компанії для процесу не тільки відбудови, а й модернізації України», – зазначив Кулеба.
На сьогодні міністерство вже координує близько 15 проєктів, які реалізуються за підтримки уряду Республіки Корея. Пріоритетними напрямками співпраці є відновлення житлового сектору та соціальної інфраструктури, розвиток залізничної та авіаційної інфраструктури, модернізація систем водовідведення та енергоефективні рішення.
Очікується, що найближчим часом стратегічна рада Республіки Корея ухвалить рішення щодо подальшого розширення цього портфеля.
Паралельно триває робота над розвитком механізмів публічно-приватного партнерства. Мінрозвитку стимулює локалізацію корейського бізнесу в Україні.
Як повідомлялось, Міністерство розвитку громад та територій України провело зустріч з делегацією Республіки Корея щодо підготовки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва високошвидкісної залізниці між Києвом і кордоном України. Проєкт реалізується в межах грантової допомоги уряду Республіки Корея, має бюджет у 8 млн дол.
Фото: Мінрозвитку
Після завершення війни чинна Угода про вільну торгівлю з Канадою сприятиме відбудові України.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.
“Зараз неможливо належно оцінити ефективність цієї угоди, оскільки Україна стикається з екзистенційною загрозою через війну Росії. Утім, щойно гармати стихнуть, Угода про вільну торгівлю стане важливим інструментом відновлення української економіки”, – сказав Фаст.
Він додав, що “наша угода про вільну торгівлю з Україною – унікальна й суттєво відрізняється від подібних угод з іншими державами”. “Ми свідомо зробили її асиметричною, надавши Україні прискорений доступ до канадського ринку. Мета полягала в забезпеченні українському бізнесу негайних економічних вигод на противагу поступовому відкриттю ринків, як це зазвичай відбувається під час подібних торговельних домовленостей”, – зазначив ексміністр.
За його словами, “ситуація в Україні вже тоді ставала більш напруженою, тож ми розуміли, що вам потрібна додаткова підтримка”. “Канада багато зробила, щоб підставити плече Україні”, – наголосив Фаст.
Як повідомлялося, Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою діє ще з 2017-го року. Два роки тому її було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, в тому числі інвестиції.
Фото: Ed Fast/Facebook
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Війна1 тиждень agoФедоров анонсував цифровізацію війська через ШІ-технології
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом