Про це йшлося під час круглого столу «Суспільний діалог для освітнього успіху: досвід STEAM-лідерів як основа інженерного потенціалу та сталого розвитку України» в Укрінформі.

Як зазначила на круглому столі генеральна директорка директорату цифровізації та цифрової інформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, розвиток STEM- та інженерної освіти є пріоритетом для держави навіть в умовах повномасштабної війни.

«Попри те, що прямо в цей момент над українськими містами літають ворожі дрони і ракети, ми продовжуємо думати про наше майбутнє, про розвиток освіти, людського капіталу. … STEM/інженерна освіта на сьогодні для Міністерства освіти, для української держави є пріоритетом номер один», – сказала Швадчак.

За її словами, інженери потрібні не лише для створення засобів захисту, а й для відновлення держави, громад та розроблення інноваційних рішень.

Водночас вона зазначила, що розвиток STEM починається зі школи, а ефективність таких програм залежить не лише від фінансування та обладнання, а й від спроможності педагогічних команд працювати з ним.

«Мало виділяти гроші. Нам дійсно потрібні сильні педагогічні команди, потрібна їхня спроможність працювати з цим обладнанням і навчати дітей. І, звісно, потрібне громадське суспільство, соціально відповідальний бізнес», – зазначила представниця МОН.

Директорка Українського інституту розвитку освіти Юлія Погребняк наголосила, що сучасні технології швидко переходять від лабораторних розробок до практичного застосування, тому освіта має відповідати на ці зміни.

«STEM – це не просто набір знань, це середовище, в якому знання перетворюються на дослідження, дослідження – на ідею, ідея – на конкретне рішення», – зазначила Погребняк.

Вона наголосила на важливості партнерства між освітянами, науковцями, практиками та іншими учасниками освітнього процесу для того, щоб успішні практики можна було перевіряти та масштабувати.

Практичним досвідом впровадження STEM поділилися керівники закладів освіти. Зокрема, директорка Запорізької гімназії № 89 Ірина Патрушева розповіла, що за роки війни заклад пройшов шлях від окремих STEM-ініціатив до системної роботи всього педагогічного колективу.

За її словами, школа розробила модель STEM-освіти в інклюзивному середовищі та завдяки грантовій підтримці придбала сучасне обладнання й започаткувала мобільний STEM Hub.

Директорка Роменської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів №11 Вікторія Зеленська наголосила, що STEM для її закладу – це насамперед не обладнання, а дослідницька робота учнів і зміна ролі вчителя.

«Для нашого закладу освіти STEM – це передусім не обладнання, це дитина, яка досліджує, учитель, який не дає готових відповідей і команда, яка створює можливості», – сказала Зеленська.

Вона навела приклад роботи п’ятикласників, які під час вивчення властивостей світла самостійно досліджували виникнення кольорових візерунків, а потім створили калейдоскопи. За її словами, такий підхід поєднує фізику, математику, технології, інженерне мислення, дизайн і творчість.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні цьогоріч 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв отримають фінансування на створення STEM-лабораторій та оновлення навчальної бази, включно із технікою.

Термін «STEM» вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язання практичних проблем.

Про це постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу в Страсбурзі.

Він нагадав, що 30 вересня ПАРЄ ухвалила резолюцію та рекомендацію щодо виконання рішень ЄСПЛ стосовно РФ. Документи стосуються використання російських державних активів для забезпечення виплати присудженої судом справедливої сатисфакції у справах проти Росії. Окремо ПАРЄ рекомендувала створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який, зокрема, забезпечуватиме виплату компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ у міждержавних справах.

«Очевидно, що заморожених активів не вистачить для компенсації всіх завданих Україні збитків. Однак ключове питання – ефективне управління цими коштами», – зазначив дипломат.

За його словами, спочатку потрібне політичне й юридичне рішення щодо використання цих активів.

«Для держав, у юрисдикції яких перебувають заморожені російські активи, важливо забезпечити спільний європейський підхід і належний правовий захист відповідних національних рішень», – переконаний Точицький.

Водночас, за його словами, держави-члени Ради Європи та партнери організації, зокрема Канада, виходять із того, що фінансування потреб України не може обмежуватися лише російськими активами. Країни-партнери мають передбачати додаткові внески у власних бюджетах.

Точицький зазначив, що паралельно з ратифікаційним процесом щодо Міжнародної компенсаційної комісії вже зараз необхідно шукати додаткові джерела фінансування та готувати практичні механізми її роботи.

«Одним із можливих інструментів є Банк розвитку Ради Європи», – сказав постпред.

На його думку, державам-донорам потрібне чітке розуміння, куди саме надходитимуть їхні внески – до якого фонду чи фінансової установи, за якими правилами розподілятимуться кошти та як працюватиме механізм відшкодування.

Як повідомлялось, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що Україна потребує додаткового фінансування через зростання бюджетного дефіциту на тлі російських атак на ключові сектори економіки, тому ЄС варто повернутися до питання використання заморожених російських активів.

Фото надане Миколою Точицьким