Відбудова
ВООЗ продовжить проєкт зі встановлення модульних клінік у постраждалих регіонах України
Всесвітня організація охорони здоров’я продовжить проєкт зі встановлення в Україні модульних клінік у постраждалих та прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“З 2023 року в Україні триває реалізація проєкту встановлення модульних медичних закладів у прифронтових районах, де стаціонарні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок атак. …Облаштування модульних закладів сприяє відновленню і продовженню надання первинної допомоги мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам. Ці заклади надають медичні послуги дорослим та дітям. Крім того, вони інтегровані в національну медичну систему”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у МОЗ, однією з особливостей модульних закладів є можливість їх переміщення до іншої громади у разі евакуації або небезпеки через бойові дії та з інших причин.
Один із прикладів – модульний медичний пункт Торецької громади, який наразі продовжує свою роботу в Житомирській області. Мешканців було евакуйовано з території Донеччини. Зараз громада, що отримує медичні послуги, налічує близько 3 тисяч людей. Пацієнти отримують необхідну первинну медичну допомогу та далі скеровуються до спеціалістів вторинної ланки.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та іншими партнерами та реалізований у рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України та ВООЗ, щоб забезпечити пацієнтів доступом до найнеобхідніших медичних послуг. У рамках проєкту протягом 2023 – 2024 рр. встановили 29 модульних клінік у 8 областях України.
Як повідомляв Укрінформ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти пошкодили або зруйнували понад 2 тис. обʼєктів медичних закладів.
Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін обговорив із регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи Робертом Сомом можливість розширення програм забезпечення українців житлом.
Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
Наголошується, що під час зустрічі її учасники детально зосередилися на відновленні пошкодженого житла. Житловий сектор залишається одним із найбільш постраждалих від російських атак, тому важливо давати людям можливість якнайшвидше повертатися у відновлене житло. Тут уже працюють два ключові інструменти: компенсації за програмою «єВідновлення» та комплексне відновлення багатоквартирних будинків у громадах. Світовий банк є важливим партнером у реалізації обох. Йдеться про фінансування виплат компенсацій у межах проєкту HOPE та капітального ремонту 204 багатоквартирних будинків у Бучі, Макарові, Миколаєві та Запоріжжі. Наразі проєктна документація перебуває на фінальному етапі підготовки.
Окремо йшлося про важливість безперервного фінансування житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з ТОТ та підготовку нового спільного проєкту зі Світовим банком, який дозволить залучити додатковий ресурс.
Також під час заходу обговорили практичні кроки для розвитку соціального житла — зокрема створення коаліції міжнародних партнерів, яка допомагатиме громадам формувати фонди соціального житла. До участі в такій коаліції Мінрегіон запропонував долучитися і Світовому банку.
Як повідомлялося, Світовий банк за проєктом HOPE («Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей») виділив Україні значні кошти для відновлення пошкодженого житла. Цей проект допомагає фінансувати ремонт пошкодженого житла (поточний та капітальний), щоб понад 100 000 родин могли відновити свої домівки. Понад 50 000 українців уже отримали компенсації завдяки цьому проєкту.
Уряд перерозподілив 76,9 млн грн для автономного енергозабезпечення державних закладів та установ освіти в осінньо-зимовий період.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
Зазначається, що на ці потреби використали залишки освітньої субвенції, які накопичилися на рахунках місцевих бюджетів наприкінці 2025 року та були перераховані до спеціального фонду держбюджету для МОН.
Найбільше — 51,3 млн грн — спрямовано державним спеціалізованим закладам загальної середньої освіти наукового, спортивного, інженерного та військового спрямування підпорядкованим МОН.
Ще 10,7 млн грн — установам, які надають методичну й аналітичну підтримку закладам освіти. Це допоможе їм стабільно працювати взимку та підтримувати школи й педагогів.
Крім того, 8,1 млн грн отримають Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи. Посилення їхньої енергостійкості допоможе системі зовнішнього оцінювання працювати безперебійно для учнів і вступників по всій Україні.
5,7 млн грн спрямовано на позашкільну освіту — Національному еколого-натуралістичному центру. Фінансування допоможе створити належні умови в умовах можливих перебоїв з електропостачанням для дітей, які розвивають свої здібності поза шкільною програмою.
0,9 млн грн спрямовано Національному агентству кваліфікацій для безперебійної роботи установи в осінньо-зимовий період.
Ще 165 тис. грн — Центральноукраїнському професійному училищу соціальної реабілітації. Кошти допоможуть закладу підготуватися до холодного періоду та налагодити роботу під час можливих перебоїв з енергопостачанням.
Як повідомляв Укрінформ, МОН рекомендує університетам розглянути можливість навчання по суботах восени 2026-го та навесні 2027 року з продовженням освітнього процесу влітку.
Фото: pixabay
Підприємства критичної інфраструктури Київської та Житомирської областей отримали від литовських компаній трансформатори, захист від перенапруги, електродвигун.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів Міненерго до підприємств критичної інфраструктури Житомирщини та Київщини надійшли нові партії енергетичного обладнання з Литви загальною вагою понад 28 тонн. Вантаж включає трансформатори, обладнання для захисту від перенапруги, електродвигун та інші необхідні компоненти”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що передане устаткування допоможе швидше проводити ремонти та сприятиме надійній роботі електромереж. Допомогу надали оператор системи передачі Литви «Litgrid AB», державна енергетична компанія «Energijos skirstymo operatorius» та литовський оператор ГТС «Amber Grid».
Як повідомлялося, підприємства критичної інфраструктури Закарпатської та Волинської областей отримали понад 32 тонни енергетичного обладнання від Німеччини.
Фото: Генштаб ЗСУ
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Політика1 тиждень agoМітингувальники несхвально зустріли новину про призначення Хмари міністром оборони
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴4,9 мільярда від ЄІБ на відновлення громад
-
Політика1 тиждень agoМасаші Накаґоме, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні