Відбудова
ВООЗ продовжить проєкт зі встановлення модульних клінік у постраждалих регіонах України
Всесвітня організація охорони здоров’я продовжить проєкт зі встановлення в Україні модульних клінік у постраждалих та прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“З 2023 року в Україні триває реалізація проєкту встановлення модульних медичних закладів у прифронтових районах, де стаціонарні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок атак. …Облаштування модульних закладів сприяє відновленню і продовженню надання первинної допомоги мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам. Ці заклади надають медичні послуги дорослим та дітям. Крім того, вони інтегровані в національну медичну систему”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у МОЗ, однією з особливостей модульних закладів є можливість їх переміщення до іншої громади у разі евакуації або небезпеки через бойові дії та з інших причин.
Один із прикладів – модульний медичний пункт Торецької громади, який наразі продовжує свою роботу в Житомирській області. Мешканців було евакуйовано з території Донеччини. Зараз громада, що отримує медичні послуги, налічує близько 3 тисяч людей. Пацієнти отримують необхідну первинну медичну допомогу та далі скеровуються до спеціалістів вторинної ланки.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та іншими партнерами та реалізований у рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України та ВООЗ, щоб забезпечити пацієнтів доступом до найнеобхідніших медичних послуг. У рамках проєкту протягом 2023 – 2024 рр. встановили 29 модульних клінік у 8 областях України.
Як повідомляв Укрінформ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти пошкодили або зруйнували понад 2 тис. обʼєктів медичних закладів.
Відбудова
В Україні збудували протирадіаційні укриття ще у чотирьох школах
Ще чотири нові протирадіаційні укриття запрацювали в українських школах.
Про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
“Безпечні простори збудовано в закладах освіти Сумської, Запорізької, Житомирської та Дніпропетровської областей. Завдяки цьому ще понад 1 000 дітей повернулися до якісного та безпечного очного навчання. Фінансування реалізовано через державну фандрейзингову платформу United24″, – йдеться у повідомленні.
У міністерстві висловили вдячність уряду Литви та Lithuanian Fund for the Development Cooperation and Humanitarian Aid за підтримку відновлення безпечного очного навчання для українських дітей.
Як повідомляв Укрінформ, у свічні МОН розпочало прийом заявок від закладів освіти на будівництво укриттів. В держбюджеті на це передбачено 5 млрд грн.
Відбудова
Україна посилює співпрацю з Японією та UNIDO із зеленої відбудови
Україна, Японія та Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) провели перше засідання Тристороннього діалогу з промислової політики щодо індустріального відновлення та модернізації української промисловості.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що перше засідання започаткувало інституційну платформу для координації міжнародної підтримки, узгодження промислової політики та реалізації спільних проєктів.
Під час переговорів сторони обговорили реалізацію Програми зеленої індустріальної відбудови України, розвиток тристороннього партнерства, а також запуск проєкту із трансферу технологій за участю японського бізнесу.
«Мета України – не просто відновити зруйновану промисловість, а побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану в європейські та глобальні ланцюги доданої вартості. Партнерство з Японією та UNIDO відкриває нові можливості для технологічної модернізації, розвитку малого і середнього бізнесу та впровадження інновацій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.
У межах візиту українська делегація провела зустрічі з керівництвом UNIDO, під час яких обговорили розвиток малого і середнього бізнесу, цифрову трансформацію та інноваційні екосистеми.
Окрему увагу сторони приділили впровадженню штучного інтелекту, а також розвитку індустріальних кластерів і парків.
За підсумками тристоронніх консультацій визначено ключові пріоритети співпраці, серед яких модернізація промисловості, розвиток МСП, зелена трансформація, цифровізація та інтеграція українських підприємств у глобальні виробничі ланцюги.
Серед практичних напрямів взаємодії – розвиток циркулярної економіки, впровадження цифрових технологій, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваної енергетики та підтримка бізнесу через доступ до фінансування і міжнародних ринків.
Сторони також обговорили механізми посилення трансферу технологій, зокрема через партнерства між українськими та японськими компаніями та проведення бізнес-місій.
У межах відповідного проєкту вже сформовано каталог із 47 технологічних рішень, які можуть бути впроваджені в Україні через створення спільних підприємств. Ініціатива реалізується за підтримки уряду Японії та передбачає розвиток виробництв без прямого фінансування.
Крім того, обговорено підготовку нових спільних проєктів, зокрема із грантовою підтримкою підприємств та розвитком зелених технологій. Загальний потенційний обсяг нових ініціатив перевищує 100 млн євро.
Наступні засідання Тристороннього діалогу заплановані на літо та кінець 2026 року.
Як повідомлялося, Тристоронній діалог з промислової політики (TIPD) – це новий формат співпраці між Україною, Японією та UNIDO, спрямований на координацію політик, залучення інвестицій і впровадження технологій для зеленої індустріальної відбудови України.
Проєкт передбачає трансфер технологій та створення нових бізнесів у таких сферах, як енергетика, цифрова інфраструктура, переробка відходів, водоочищення та індустріальні технології.
Фото: Мінекономіки
Відбудова
Нові очисні споруди у Миколаєві запрацюють із 15 березня
Якість води у місті Миколаїв стане кращою після запуску нових очисних споруд, які мають запрацювати вже 15 березня.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, коментуючи закиди містян з приводу того, що погіршення якості води з нового водогону пов’язане з бажанням КП «Миколаївводоканал» підвищити вартість кубометра майже утричі.
“Вода погана, бо після зими були повені і у річку Південний Буг, звідки йде водозабір, потрапило багато бруду. Старі очисні не справляються. Але з 15 березня запускаються нові очисні у тестовому режимі і тоді вона ставатиме кращою», – підкреслив Кім.
Він також наголосив, що зі свого боку намагатиметься зробити все можливе, щоб підвищення ціни на воду з нового водогону було мінімальним. Адже він збудований за кошти держави.
Як повідомлялося, останніми тижнями у Миколаєві значно погіршилася якість води у кранах, вона стала болотяного кольору.
12 квітня 2022 року російські загарбники залишили Миколаїв без води, перебивши водогін Дніпро-Миколаїв.
Будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, завершено у жовтні 2025 року. Проте старі очисні споруди, які є у наявності у КП «Миколаївводоканал», не можуть впоратися з доведенням показників якості питної води до норм ДСТУ
Першу чергу нових очисних споруд у Миколаєві, які дадуть змогу постачати якісну питну воду через новий водогін планується виконати до кінця березня.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Суспільство1 тиждень agoУ Білгород-Дністровському районі «шахед» влучив у стадіон біля школи
-
Суспільство1 тиждень agoУ Херсоні відкрили документи щодо привласнення коштів на ремонті міської лікарні Анонси
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Війна1 тиждень agoУкраїна вже отримала від Німеччини ракети для Patriot
