Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.

«У Ризі з Прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом обговорюємо збільшення постачання необхідного нам обладнання, зокрема можливості прискореної передачі устаткування з латвійських ТЕЦ для відновлення енергообʼєктів українських міст», – йдеться в повідомленні.

Свириденко нагадала, що українські об’єкти критичної інфраструктури залишаються однією з головних цілей російських атак. Зокрема, сьогодні під час масованого обстрілу ворог цілив не лише по житлових будинках, лікарнях і дитячих садках, а й по об’єктах енергетики та газової інфраструктури.

Україна активно готується до наступного опалювального сезону та працює над залученням всіх можливих ресурсів та міжнародної підтримки для відновлення й захисту енергетичної системи, зазначила Прем’єр-міністр.

Як повідомляв Укрінформ, через російську масовану атаку у столиці залишилися без електропостачання 140 тис. споживачів. Енергетики вже відновили електропостачання усім споживачам у Києві, які були знеструмлені через атаку у ніч на 2 червня.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 40 ракет та 602 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 1 червня.

Фото: facebook.com/CinCAFofUkraine

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

«Чергова російська атака вкотре призвела до нових руйнувань житла українців. Лише за останню неповну добу після чергових російських ударів українці подали через застосунок та портал Дія понад 2,5 тисячі інформаційних повідомлень про пошкоджене або знищене майно. Зокрема, від мешканців Києва надійшло понад 400 повідомлень, від мешканців Дніпра — понад 100», – йдеться в повідомленні.

За даними міністерства, у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зафіксовано понад 340 тисяч пошкоджених і знищених об’єктів. Понад 298 тисяч із них — це житлові будинки Решта — інженерні споруди, заклади соціальної сфери, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури та інша нежитлова нерухомість.

Найбільше від російської агресії постраждали Донецька, Харківська, Київська, Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області.

У Мінрозвитку зауважують: на місцевому рівні важливо не лише фіксувати нові руйнування, а й максимально прискорювати прийняття рішень для надання допомоги людям через програму «єВідновлення».

Окремої уваги потребують випадки, коли постраждале житло не приватизоване або право власності на нього не внесене до Державного реєстру речових прав. Місцевим органам влади необхідно посилити роботу з ЦНАПами, державними реєстраторами тощо для прискорення оформлення прав власності, внесення відомостей до державних реєстрів та отримання необхідних документів громадянами. Це дозволить людям швидше скористатися програмами компенсації за пошкоджене або знищене житло.

Окремий напрям роботи стосується мешканців неприватизованого житла, які також втрачають домівки через російські обстріли та потребують дієвих механізмів підтримки. Для вирішення цієї проблеми уряд раніше підтримав пропозицію Мінрозвитку щодо внесення змін до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Йдеться про уточнення переліку житла, яке не підлягає приватизації. Необхідно удосконалити документ, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли житло стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.

Як повідомлялося, упродовж 24-25 травня 2026 року мешканці Києва та Київської області подали понад тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок російських атак житло.

Про це повідомило Міністерство енергетики Литви, передає Укрінформ із посиланням на LRT.

Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що на цьому етапі програми планується реалізувати 50 проєктів.

«Підтримка Литви сприяє не лише негайним зусиллям з відновлення, а й побудові більш безпечного енергетичного майбутнього для України. Я радий, що проєкт продовжується і що цього року виділяється ще 4 млн євро із запланованого пакета підтримки», — сказав він.

Зазначається, що Європейський Союз надасть ще 3 млн євро на такі ініціативи.

Торік, під час першої фази програми, Литва виділила на неї 5 млн євро.

Вайчюнас зазначив, що Литва посилила енергетичну допомогу, щоб підтримати Україну в складний зимовий період 2025–2026 р.р.

Цього року вже виділено понад 6,3 млн євро, тоді як за весь минулий рік – трохи більше 10 млн євро.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Вільнюсі анонсувала запуск ініціативи підтримки оборонних інновацій Brave Lithuani за участю України та Литви.

Окрім цього, українська і литовська сторони домовилися про довгострокове бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу в Україну через термінал у Клайпеді.

Фото: pixabay.com