Відбудова
ВООЗ продовжить проєкт зі встановлення модульних клінік у постраждалих регіонах України
Всесвітня організація охорони здоров’я продовжить проєкт зі встановлення в Україні модульних клінік у постраждалих та прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“З 2023 року в Україні триває реалізація проєкту встановлення модульних медичних закладів у прифронтових районах, де стаціонарні заклади були пошкоджені або зруйновані внаслідок атак. …Облаштування модульних закладів сприяє відновленню і продовженню надання первинної допомоги мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам. Ці заклади надають медичні послуги дорослим та дітям. Крім того, вони інтегровані в національну медичну систему”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у МОЗ, однією з особливостей модульних закладів є можливість їх переміщення до іншої громади у разі евакуації або небезпеки через бойові дії та з інших причин.
Один із прикладів – модульний медичний пункт Торецької громади, який наразі продовжує свою роботу в Житомирській області. Мешканців було евакуйовано з території Донеччини. Зараз громада, що отримує медичні послуги, налічує близько 3 тисяч людей. Пацієнти отримують необхідну первинну медичну допомогу та далі скеровуються до спеціалістів вторинної ланки.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та іншими партнерами та реалізований у рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України та ВООЗ, щоб забезпечити пацієнтів доступом до найнеобхідніших медичних послуг. У рамках проєкту протягом 2023 – 2024 рр. встановили 29 модульних клінік у 8 областях України.
Як повідомляв Укрінформ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти пошкодили або зруйнували понад 2 тис. обʼєктів медичних закладів.
У Києві від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 3578 будинків, із 71 найбільш пошкодженого будинку місто вже відновило 30.
Як передає Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко в Телеграмі.
«Місто відновлює будинки, які зазнали ушкоджень унаслідок ворожих атак. Загалом від початку повномасштабного вторгнення у столиці пошкодження різного ступеня отримали 3578 будинків. 71 з них були найбільш пошкоджені. 30 таких будинків місто вже відновило», – йдеться в дописі.
Кличко зазначив, що з 2022 року на відновлення житла з бюджету столиці спрямували 2 млрд 333 млн грн.
«Мешканців пошкоджених або зруйнованих будинків Київ забезпечує тимчасовим житлом. На сьогодні в місті 47 таких квартир для проживання, з них у 22 вже живуть люди, 25 готові до заселення», – підкреслив міський голова.
Кличко зауважив, що всі постраждалі від обстрілів мешканці отримують із 2022 року по 10 000 грн допомоги від міста. За його словами, люди ж, чиє житло дуже пошкоджене, з 2025-го отримують 40 000 грн разової допомоги, а потім — 20 000 грн щомісяця, аби винайняти житло там, де їм зручно.
Кличко додав, що більшість киян обирають допомогу грошима, щоб орендувати помешкання.
«Після останньої масованої ракетно-дронової атаки на Київ, яка була 24 травня, за допомогою звернулися 489 потерпілих мешканців. Унаслідок цього обстрілу пошкоджені 552 об’єкти, з них 488 багатоквартирних та 41 приватний житловий будинок. З них значно пошкоджені 4 багатоповерхівки», – написав міський голова.
Як повідомлялося, влада Києва передбачила одноразову матеріальну допомогу 40 тис. грн на домогосподарство для мешканців, чиє житло постраждало через аварії на інженерних мережах унаслідок російських обстрілів.
Фото архівне
«До врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті у «Дії», – йдеться в повідомленні.
За словами Свириденко, окрім уже наявних категорій, громадяни можуть зафіксувати та в майбутньому отримати компенсацію за втрату доступу до медичної допомоги, доступу до освіти, інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни, а також додаткові економічні втрати.
Власники бізнесу можуть додатково зафіксувати втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, інші економічні та гуманітарні збитки.
Держава ж зафіксує знищення обʼєктів культурної спадщини, екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, витрати на розмінування та очищення територій.
Наразі українці можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків для України за 21 категорією.
Як повідомлялося, 16 грудня 2025 року у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, було відкрито до підписання Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ. Станом на сьогодні 38 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію. Наразі триває процес, необхідний для запуску її роботи.
Італія та секретаріат Енергетичного співтовариства підписали угоду про виділення 10 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Додаткових 10 млн євро надасть Італія для проведення відновлювальних ремонтних робіт в енергетиці. Сьогодні Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковський підписали відповідну угоду щодо нового внеску партнерів. До цього Італія вже спрямувала до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії!” – написав Шмигаль.
Він також провів зустріч із Лорковським у рамках візиту до Берліну. Сторони обговорили зміцнення української енергетики та подальшу інтеграцію до енергетичного простору ЄС. Окрему увагу приділили механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей. Готуємося представити ці й інші можливості на конференції URC у Гданську вже у червні”, – зауважив Шмигаль.
У цьому контексті він домовився із Лорковським спільно опрацювати механізми зниження та страхування воєнних ризиків для таких інвестицій.
Як повідомлялося, до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,934 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова6 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство5 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події6 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини1 тиждень agoКонцерт Макса Коржа — У Бухаресті ввели безпеку рівня саміту НАТО
-
Суспільство6 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси