Війна
Ворог намагається розширити плацдарм на правому березі Осколу
Російські війська намагаються розширити плацдарм на правому березі річки Оскіл в районі Камʼянки на Куп’янському напрямку.
Як передає Укрінформ, про це оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця” повідомило у Телеграмі.
На Куп’янському напрямку атаки ворога успішно відбиті біля Петропавлівки, Копанок та Загризового. Росіяни не полишають спроб інфільтрації в бойові порядки українських військ і намагається розширити плацдарм на правому березі Осколу в районі Камʼянки. Сили оборони вживають заходів для недопущення переміщення та закріплення військ РФ.
На Харківському напрямку російські війська атакували українські позиції у Вовчанську. Втрат позицій не допущено.
На Лиманському напрямку російська армія атакувала біля Чернещини, Катеринівки, Нового, Торського і Ямполівки. Втрат позицій не допущено.
На Сіверському напрямку підрозділи Сил оборони не допустили погіршення тактичного положення в районі Григорівки, Білогорівки та Верхньокамʼянського. Загарбники з метою прориву в напрямку Сіверська задіяли бронетехніку. Були знищені ворожі БМП, МТ-ЛБ, чотири мотоцикли та багі, ворог відступив.
На Краматорському і Торецькому напрямках штурмові дії різної інтенсивності відбувалися в районах Диліївки, Часового Яру, Кримського та Торецька. Усі атаки відбиті.
На Покровському напрямку російська армія проводила наступальні дії в районі Єлизаветівки, Сухого Яру, Преображенки, Котлярівки. Вориог зазнав втрат, поставленої мети не досяг. Безуспішними були й атаки біля Лисівки, Відродження, Шевченка, Солоного, Удачного, Котлиного, Успенівки, Андріївки та Улакли.
На Новопавлівському напрямку війська РФ намагались прорвати оборону у районі Костянтинополя, Веселого та Розлива. Атаки успішно відбиті. Штурмові дії із застосуванням танка та БМП відбулися у напрямку Новоочеретуватого і Скудного. Оборонці України завдали ворогу вогневого ураження, пошкодили танк, а дві БМП повернулись без висадки десанту у вихідний район.
Як повідомляв Укрінформ, речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” майор Віктор Трегубов заявив, що після певного тимчасового затишшя росіяни поновлюють спроби покращити тактичне положення поблизу Покровська.
Фото: Генштаб ЗСУ, ілюстративне
Війна
У Смоленській області дрони атакували хімзавод, що виробляє компоненти для вибухівки
У Смоленській області РФ дрони атакували хімічний завод «Дорогобуж».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA.
Зазначається, що цей завод є великим виробником компонентів для промислових вибухових речовин.
Загрозу атаки БПЛА в регіоні оголосили близько опівночі. Незабаром українські моніторингові Телеграм-канали повідомили, що було завдано удару по території проммайданчика ПАТ «Дорогобуж». На опублікованому відео видно момент вибуху.
OSINT-аналітик ASTRA підтвердив, що вибух стався на заводі, який називають найбільшим промисловим підприємством Смоленської області. Офіційних заяв про цю атаку поки немає.
ПАТ «Дорогобуж» входить до групи «Акрон», основним бенефіціаром якої є В’ячеслав Кантор, російський мільярдер та колишній голова Європейського єврейського конгресу.
ПАТ «Дорогобуж» – один із провідних російських виробників мінеральних добрив.
За даними компанії, цей завод забезпечує близько 11% загальноросійського виробництва аміачної селітри. Продукція підприємства має подвійне промислове призначення, зокрема потенційне застосування у виробництві промислових вибухових речовин. Також завод виробляє аміак, азотну кислоту, мінеральні добрива, нітроамофоску.
Востаннє ПАТ «Дорогобуж» зазнало атаки у ніч проти 25 лютого. Тоді під час атаки загинули семеро людей. Це підприємство також атакували у грудні 2025 року.
Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України від початку 2026 року знищили або вивели з ладу за допомогою безпілотних літальних апаратів.
Перше фото ілюстративне
Війна
У мережі показали знімок Керченського мосту після трьох ударів
У мережі 19 листопада показали знімок Керченського мосту після трьох ударів.
Про це повіломляє Теленрам-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.
«Зафіксовано три пошкодження автомобільного полотна та ще два-три залізничного, яке, ймовірно, цієї ночі атакували ракетами «Нептун», – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що залізнична частина споруди поки що стоїть.
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили пошкодження в ніч проти 19 листопада українськими ракетами «Нептун» залізничного полотна на Керченському мосту.
Перше фото:ASTRA
Війна
власникам землі платитимуть компенсацію — деталі
Власники далеко не відразу отримають плату за використання агроземель для фортифікацій. Втім, держава може компенсувати втрачений урожай.
Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14117, який вносить зміни у Земельний кодекс щодо використання агроземель для потреб оборони, розповіли на порталі “Судово-юридичної газети”. В Україні з’явиться можливість тимчасового використання агроземель — таке явище називають сервітутом. Плата за сервітут — 12% від нормативної грошової оцінки. Але кошти виплатять не відразу, а лише після завершення воєнного стану.
У матеріалі СЮГ ідеться про засідання земельного комітету ВР, на якому нардепи рекомендували парламенту підтримати законопроєкт. Мета нового нормативно-правового акту — “забезпечити потреби оборони під час воєнного стану” та захистити власників, які втрачають доступ до агроземель через війну. Завдяки новим нормам армія зможе на законних підставах використовувати агроземлі військові для будівництва інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на агроземлях, а власники мають шанс на отримання плати за це.
На порталі Верховної Ради у картці законопроєкту №14117 вказано, що 19 листопада парламент підтримав документ — прийняв за основу у першому читанні. У тексті документа встановлюють правила сервітуту: наприклад, якщо площа більш як 10 га, то тимчасово забирають під потреби СОУ всю земельну ділянку.
Фортифікації ЗСУ — законопроєкт №14117 про земельний сервітут
Фото: Скриншот
Фортифікації ЗСУ — що відомо про компенсації за землі та сервітут
Які агроземлі можуть забрати під фортифікації ЗСУ?
Згідно з законопроєктом №14117, земельні сервітути для оборони можуть зачепити ділянки лише у певних регіонах України:
- біля кордону з Білоруссю та РФ;
- біля тимчасово окупованих територій;
- якщо поруч відбуваються бойові дії або можуть перенестись бойові дії.
Рішення про тимчасове використання агроземель прийматимуть обласні військові адміністрації для потреб Міноборони, розвідки, прикордонників, СБУ, Нацгвардії тощо.
Які правила оплати та компенсації за будівництво фортифікацій на агроземлях:
- сервітут встановлюється на рік;
- якщо землю забрали на рік, а воєнний стан не скасували, то сервітут автоматично продовжується ще на рік;
- власники отримають плату за сервітут у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (НГО). Ці кошти виплачують не відразу, а через два роки після того, як завершується сервітут.
Зазначимо, Фокус писав про фортифікації ЗСУ, які будують задля зупинки просування ЗС РФ. У січні 2026 року українське командування показало кадри будівництва захисних споруд: ішлося про широку смугу з колючим дротом, ровами, бетонними пірамідами, бліндажами, сітками на шляху можливого просування російської армії. На відео від Генштабу — смуги, які петляли полями у невказаних регіонах України на сході.
Нагадуємо, 9 листопада Фокус зібрав інформацію про можливість встановлення систем РЕБ на дахах цивільних будинків, а експерти пояснили, які можуть бути наслідки та яка мета такого рішення.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова5 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Суспільство1 тиждень agoУ Криму знову дефіцит бензину: на АЗС запроваджують кар…
-
Одеса7 днів agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Відбудова6 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
