Політика
виклики війни та потреба вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність
Настав час соціуму та законодавцям рішуче переглянути підходи до покарання за незаконне переправлення осіб через державний кордон
У горнилі боротьби за європейське майбутнє Україна постає перед невідворотним викликом – урегулюванням міграційних процесів. Проте, кривава війна помножила міграційні проблеми на критичну загрозу незаконного перетину кордонів. В умовах, коли держава рішуче змінює свою міграційну політику, нагальною потребою стає зведення потужного кримінально-правового бар’єру. Специфічної гостроти це питання набуває на тимчасово окупованих територіях, де правовий вакуум створює ідеальне підґрунтя для перспективи кримінальної протиправності людей. Держава зобов’язана не лише швидко реагувати на ці загрози, а й превентивно протидіяти кримінальним проявам у сфері міграції, захищаючи свій суверенітет і безпеку громадян.
Наш законотворець, усвідомлюючи ці загрози, ще в 2014 році ухвалив Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України», чітко визначивши статус цих земель й особливості функціонування державних інституцій. Цей закон, ставши чітким правовим орієнтиром, окресливши статус тимчасово захоплених територій та визначивши специфіку діяльності державних структур в умовах окупації. Указаний стратегічно важливий документ не лише зафіксував неприпустимість посягань на суверенітет, але й створив правничий фундамент для захисту національних інтересів. Зокрема, було встановлено покарання за незаконний перетин адміністративної межі з окупованими територіями, якщо такі дії завдають шкоди безпеці держави (стаття 332 Кримінального кодексу України).
Згодом, в 2018 році, усвідомлюючи зростаючі гібридні загрози, держава посилила правовий фронт боротьби. Кримінальний кодекс України поповнився статтею 332, якою були криміналізовані незаконний перетин державного кордону з метою, що створює загрозу національній безпеці. Аналізовані законодавчі кроки є яскравим свідченням того, що Україна не лише словом, а й ділом захищає свою територіальну цілісність та національну безпеку, чітко визначаючи правові наслідки для тих, хто намагається підірвати її суверенітет у будь-якій із своїх складових частин. Ухвалені законі є важливим інструментом у війні та забезпеченні правопорядку на тимчасово окупованих територіях.
Разом з тим, протидія незаконній міграції не обмежується лише контролем за лінією державного кордону. Зростання кількості нелегальних мігрантів несе в собі потенційні криміногенні ризики, загрожуючи національній безпеці та правопорядку. Це об’єктивно призводить до зростання кількісних і якісних показників злочинності та вимагає від органів правової охорони дієвої та безкомпромісної реакції.
У нинішній складній реальності особливої ваги набуває питання відповідальності за безцеремонне порушення державного кордону, чітко зафіксоване статтею 332 Кримінального кодексу України. Однак, глибоке занурення в текст статті розкриває неприпустимі «білі плями» та нечіткі визначення, які не лише сіють плутанину серед правоохоронців, але й фактично ускладнюють реалізацію щодо винних кримінальної відповідальності. Це створює небезпечний прецедент безкарності та підриває довіру до правової системи.
ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ТРАФІК ЛЮДЕЙ?
Суспільство справедливо б’є на сполох через нечіткість норм права, що стосуються співучасті в організації та керівництві незаконним переправленням людей. Чи справді звичайні підказки, настанови, надання необхідного спорядження або усунення перепон на шляху нелегалів можуть прирівнюватися до повноцінної участі в «організації» та «керівництві» кримінально протиправною схемою? Адже ці терміни зазвичай передбачають складний, системний процес, а не окремі епізоди допомоги.
Крім того, залишається без відповіді важливе питання: чи має підлягати відповідальності той, хто давав кримінально протиправні поради чи вказівки, якщо ними так і не скористалися потенційні нелегальні мігранти або їхні провідники? Чи не є це законодавчою прогалиною, яка дозволяє зловмисникам уникати покарання за свої кримінально протиправні наміри?
Настав час соціуму та законодавцям рішуче переглянути підходи до покарання за незаконне переправлення осіб через державний кордон. Виникає потреба у внесенні ясності у формулювання статті 332 КК України, усунути двозначності та заповнити існуючі прогалини. Лише тоді ми зможемо дієво протистояти цьому небезпечному явищу, захистити державні кордони та забезпечити звичайному (пересіченому, на думку наших законодавців) українцю непорушне право на справедливість. Звільнити соціум від пута несправедливості й утвердити торжество закону для всіх. Запалити вогонь справедливості в серці кожного громадянина.
ЛЕГАЛЬНА ПРОГАЛИНА, ЩО ГРАЄ НА РУКУ НЕЛЕГАЛЬНИМ МІГРАНТАМ: ЧИ СПРОМОЖНА УКРАЇНА ДАТИ ГІДНУ ВІДСІЧ?
Неоднозначність розуміння статті 332 КК України чітко вказує на нагальну потребу в її вдосконаленні для забезпечення ефективної протидії незаконній міграції засобами кримінального права. Нечіткість формулювань статті 332 Кримінального кодексу України – це не просто юридична колізія, а серйозна загроза національній безпеці. Чітке й однозначне визначення покарання за незаконну міграцію є очевидним. Україна зобов’язана врахувати міжнародний досвід, закріплений у таких документах, як Протокол ООН, щоб ефективно протистояти цьому кримінально протиправному явищу.
Із огляду на викладене, я пропоную викласти статтю 332 КК України в новій, чіткій та однозначній редакції, що, на мою думку, стане дієвим інструментом протидії незаконній міграції та зміцнить національну безпеку України.
Пропонована редакція статті 332 КК України:
Стаття 332. Організація незаконної міграції
Організація незаконного в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду (транзиту) через територію України або виїзду з України іноземця (особини без громадянства) або створення для цього умов, вчинені з корисливих мотивів (організація незаконної міграції), – карається арештом, обмеженням волі на рядків від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення кримінального правопорушення.
Організація незаконної міграції, вчинена способом небезпечним для життя чи здоров’я іноземця (особи без громадянства), або поєднана з жорстоким чи таким, що принижує його (її) гідність, поводженням, або вчинена повторно, або групою осіб за попередньою змовою, або службовою особою з використанням своїх службових повноважень, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення кримінального правопорушення та з конфіскацією майна або без такої.
Нова редакція статті 332 КК України розширить перелік протиправних дій, які підпадають під кримінальну відповідальність. Зокрема, чітко визначено покарання не лише за організацію незаконного перетину кордону, але й за організацію незаконного в’їзду, перебування, транзиту та виїзду іноземців або апатридів, а також за створення умов для цього.
Ключовим нововведенням пропонується кваліфікуюча ознака – учинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів. Це дозволить більш точно ідентифікувати осіб, які займаються організацією незаконної міграції як видом кримінально протиправної (злочинної за термінологією Кримінального кодексу України) діяльності з метою отримання незаконного прибутку.
Окрім того, частина друга статті передбачає покарання за організацію незаконної міграції, вчинену способом, небезпечним для життя чи здоров’я мігрантів, поєднану з жорстоким або таким, що принижує їхню гідність поводженням, вчинену повторно, групою осіб за попередньою змовою або службовою особою з використанням службових повноважень. Введення таких кваліфікуючих ознак є важливим кроком у захисті прав людини та боротьбі з найбільш небезпечними формами організації незаконної міграції.
Запропонована редакція також передбачає можливість конфіскації не лише транспортних засобів і інших засобів учинення кримінального правопорушення, але й майна осіб, причетних до організації незаконної міграції за обтяжуючих обставин, що дозволить ефективніше боротися з фінансовою основою злочинної діяльності в цій сфері.
Для покращення дискусії також пропоную заходити на мою сторінку у Facebook. Саме там ми зможемо глибше дослідити порушені питання та знайти спільні рішення цієї й інших проблем.

Ігор Митрофанов, доктор юридичних наук, професор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Зеленський вперше прибув до Сербії, де має зустрітися з Вучичем
Президент Володимир Зеленський прибув до Сербії, де має зустрітися з президентом Александром Вучичем.
Про це Укрінформу повідомили джерела в Офісі Президента.
Це перша поїздка українського лідера до Сербії за час його каденції.
Раніше Вучич заявляв, що вони з Зеленським обговорять двосторонню економічну співпрацю, енергетичну співпрацю та інші можливості для обох країн.
Оновлюється…
Політика
Нові перспективи стратегічного партнерства України й Азербайджану
Гостем сьогоднішнього випуску «Програми Ігоря Долгова» став посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – обговорить з ним стратегічне партнерство України та Азербайджану, зменшення російського впливу на Південному Кавказі, нові енергетичні й транспортні маршрути та можливості, які відкриваються для України.
Гість і ведучий програми, зокрема, проаналізують:
- чому відносини Києва та Баку переходять на новий рівень;
- як Азербайджан підтримує Україну під час російської агресії;
- чого Україна може навчитися з досвіду повернення Карабаху;
- чому досвід Азербайджану у використанні безпілотників важливий для української армії;
- як українські оборонні технології цікавлять азербайджанських партнерів;
- яку роль Азербайджан відіграє у відбудові Ірпеня;
- як азербайджанський газ уже надходить до України;
- чи можуть українські газові сховища стати важливою частиною енергетичної безпеки Європи;
- чому купівля російської нафти означає фінансування війни;
- як змінився Південний Кавказ після виведення російських військових з Азербайджану;
- чому вплив Москви в регіоні продовжує слабшати;
- що таке «Дорога Трампа» і як новий маршрут може змінити торгівлю між Європою та Азією;
- чому Україна зацікавлена у співпраці з Організацією тюркських держав;
- як Азербайджан протидіє російському інформаційному впливу;
- чому Україні потрібно посилювати власну присутність на Південному Кавказі.
У програмі констатують, що Південний Кавказ дедалі більше виходить з-під традиційного російського впливу. Азербайджан посилює власну незалежну політику, розвиває відносини із Заходом та перетворюється на важливий транспортний і енергетичний вузол між Європою та Азією.
Що ця трансформація означає для України — дивіться у програмі Ігоря Долгова сьогодні, 7 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Політика
Калашник обговорив із молдовським колегою створення альтернативних логістичних маршрутів
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів відеозустріч із віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимиром Болею.
Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорному морі та створення альтернативних логістичних маршрутів. Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Безпекова ситуація в Чорному морі та постійні російські атаки змушують нас уже сьогодні створювати альтернативні логістичні маршрути. Наше завдання – забезпечити безперервний експорт та імпорт за будь-яких обставин», – зазначив Калашник.
За його словами, принципово важливо, щоб український бізнес мав надійні резервні маршрути, а логістика залишалася прогнозованою.
«Одне з ключових питань – зменшення логістичних витрат для українського бізнесу. Разом із молдовською стороною працюємо над рішеннями, які зроблять транзит українських вантажів більш конкурентним і забезпечать стабільний експорт продукції та імпорт критично важливих товарів», – додав він.
Також співрозмовники приділили увагу розвитку залізничного сполучення, резервним маршрутам постачання, збільшенню пропускної спроможності пунктів пропуску та модернізації прикордонної інфраструктури.
«Ще один стратегічний проєкт – будівництво нового сполучення між нашими країнами. Створюємо сучасний міжнародний пункт пропуску, який відкриє нові можливості для перевезення вантажів, скоротить час перетину кордону та посилить економічні зв’язки між Україною і Молдовою», – анонсував Калашник.
Не менш важливим напрямом, за його словами, є покращення умов пересування в Одеській області.
«Працюємо над тим, щоб максимально спростити рух на 7,7-кілометровій транзитній ділянці у районі Паланки, скоротити час у дорозі та зробити пересування регіоном комфортнішим», – зазначив Калашник.
Окрім того, співрозмовники домовилися найближчим часом провести окрему робочу зустріч, щоб у практичній площині обговорити реалізацію спільних проєктів та подальші кроки з розвитку транспортної, логістичної й прикордонної співпраці між Україною та Молдовою.
«Поки Росія намагається зруйнувати українську логістику та ізолювати нашу державу, ми разом із партнерами створюємо нові транспортні можливості для людей і бізнесу. Саме так зміцнюємо економічну стійкість України та забезпечуємо її надійний зв’язок із європейськими транспортними коридорами», – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Румунія працюють над розширенням логістичних можливостей румунського порту Констанца для забезпечення безперервного експорту української агропродукції.
Фото: Микола Калашник
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Ліндсі Грема — Дональд Трамп заснув під час служби
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем уразили ще десять енерговузлів на ТОТ, шість із них
-
Усі новини1 тиждень agoКоролівська сімʼя – Кейт показала трьох дітей
-
Відбудова1 тиждень agoУ Гостомелі будують житловий комплекс замість зруйнованих обстрілами багатоповерхівок
