Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на тлі дефіциту російського бюджету закликав посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію.

Про це заявив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час семінару Міжпарламентської ради «Україна – НАТО» у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

«Для нас ключовим, надзвичайно важливим питанням залишається підтримка України, зокрема підтримка у сфері протиповітряної оборони», – наголосив Корнієнко, коментуючи сьогоднішню чергову російську атаку на Україну.

За його словами, під час нічного удару по Києву Росія випустила 16 балістичних ракет, під вогнем опинилися медичні центри, житлові будинки та інші цивільні об’єкти. Корнієнко також звернув увагу на загрозу для західних регіонів України. Він підкреслив, що значна частина безпілотників рухалася в бік західного кордону, зокрема на Луцьк, що розташований неподалік кордону з Польщею.

Він зауважив, що населення Києва, Харкова та Дніпра живе під постійною загрозою вже тривалий час, тоді як для жителів західних областей країни інтенсивні російські атаки останнім часом стали новим важким досвідом.

Корнієнко наголосив, що Росія завдає ударів по цивільних і військових об’єктах, а недостатня точність ракет різко посилює небезпеку для мирного населення. Він закликав партнерів враховувати ці обставини, наголошуючи на потребі швидкого забезпечення підтримки української протиповітряної оборони.

Водночас перший віцеспікер наголосив на значних успіхах українських сил на полі бою. За його словами, українські війська проводять успішні наземні операції, звільняючи чергові території. Корнієнко підкреслив, що саме невдачі росіян на полі бою штовхають їх на інтенсивні обстріли мирних міст у тилу.

Окрему увагу він приділив оборонним інноваціям, передусім використанню безпілотників у повітрі, на землі та на морі. Український досвід, зазначив Корнієнко, може допомогти союзникам ефективніше протистояти противнику, який переважає за ресурсами, і водночас зменшувати витрати на оборону.

Перший заступник голови Верховної Ради України також попередив про гібридні загрози з боку Росії, зокрема поширення пропаганди й дезінформації через соціальні мережі та медіа. За його словами, російські наративи можуть сприяти суспільній поляризації, провокувати напруженість і насильство, що вже зараз відбувається на вулицях європейських міст. Він запропонував активніше залучати українських парламентарів до панельних дискусій, щоб вони могли ділитися практичним досвідом протидії таким загрозам.

Своєю чергою президент Парламентської асамблеї НАТО Маркос Перестрелло, заявив, що Росія становить пряму стратегічну загрозу євроатлантичній безпеці, а Китай, Іран і Північна Корея активно підтримують російську агресію проти України. За його словами, ці держави також випробовують готовність союзників реагувати на загрози як усередині власних країн, так і на міжнародному рівні.

Перестрелло звернув увагу на гібридну війну, дезінформацію та іноземне втручання, з якими стикаються суспільства країн НАТО. Водночас він наголосив, що союзників об’єднують спільна мета колективної оборони та цінності, засновані на верховенстві права й демократичних інституціях.

«Настав час перетворити наші спільні цілі та цінності на конкретні дії й зобов’язання», — заявив президент ПА НАТО.

За його словами, підтримка вільної та суверенної України, а також розвиток партнерства в євроатлантичному регіоні є пріоритетами Парламентської асамблеї НАТО в 2026 році та залишатимуться такими у подальші роки.

Він підкреслив, що учасники ПА НАТО проаналізують різні моделі спільного виробництва та ініціативи зі спільної розробки озброєнь і технологій, які союзники вже започаткували разом з Україною.

«Ми заохочуватимемо до розширення можливостей для співпраці та координації задля підтримки колективної оборони. Розвиток додаткових державно-приватних партнерств і транскордонної співпраці є особливо актуальним зараз, коли ми прагнемо глибше інтегрувати Україну в європейські ланцюги постачання оборонної продукції. Тісніша інтеграція оборонно-промислових комплексів вигідна і Україні, і європейським союзникам — особливо тепер, коли ми прагнемо побудувати сильнішу Європу в межах сильнішого НАТО»,- наголосив президент Парламентської асамблеї НАТО

Як відомо, програма семінару у Варшаві охоплює обговорення українських оборонних інновацій з висновками для союзницьких парламентів, а також протидію гібридній війні і когнітивним діям Росії в євроатлантичному просторі.

Семінар Міжпарламентської ради Україна —НАТО (UNIC) проходить у Варшаві 19–20 жовтня 2026 року за участю парламентарів України та країн Альянсу.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної атаки РФ одна людина загинула. Пошкоджень зазнали 8 багатоповерхових будинків, фітнес-клуб, медичний заклад, супермаркет, дві АЗС, школа, спорткомплекс, станція метрополітену, медичний заклад, складські приміщення.

Перше фото: president.gov.ua

Як передає Укрінформ, про це він сказав у інтерв’ю Bloomberg.

«Зараз нас чекають небезпечні дні напередодні виборів. Моя остання пропозиція була такою: ми – не атакуємо російський дизель, ви – даєте нам ракети для систем Patriot, щоб захистити наші об’єкти. Але вони просто хочуть, щоб ми припинили атакувати дизель. І якщо ми завдамо удару по ньому, вони відключать нас від чогось», – сказав Зеленський.

Український лідер перерахував низку, за його словами, недружніх кроків Вашингтона щодо Києва. Серед таких кроків – навмисне уповільнення швидкості інтернету Starlink, що має вирішальне значення для українських військ, а також затримка й без того обмежених поставок перехоплювачів Patriot для збиття балістичних ракет.

«Я вважаю, що було вжито кроків, щоб переконати Україну капітулювати. Я не кажу, що саме цю мету переслідують наші партнери», – сказав Зеленський.

Він додав, що не хоче думати, що американські партнери вважають, ніби війну проти Росії «можна закінчити швидше за рахунок України», але, на його думку, саме так це виглядає.

Президент зазначив, що відносини з Вашингтоном можуть поліпшитися після проміжних виборів у Сполучених Штатах.

«Під час виборів політика дуже агресивна. Я думаю, що зараз це агонія, але після виборів життя продовжиться, і я вірю, що воно стане спокійнішим», – сказав Зеленський.

Відповідаючи на запитання про те, хто наказав уповільнити швидкість інтернету Starlink в Україні, Зеленський вказав на «владу, Білий дім», посилаючись на «джерела», яких він не назвав. За його словами, швидкість інтернету Starlink в Україні знижується на швидкості понад 161 кілометр на годину, тоді як за межами країни він працює без будь-яких обмежень.

Крім цього, Президент зауважив, що США затримують поставки перехоплювачів для систем ППО Patriot, які використовуються для збиття російських балістичних ракет. Зеленський сказав, що Україна «заплатила за цю зброю», зокрема за протибалістичні ракети, у рамках програми PURL. «Частина поставок була схвалена» американською стороною, «а решта – ні», зауважив український лідер, додавши: «І це не технічна проблема».

Він повідомив, що наразі США постачають Україні лише 12 ракет-перехоплювачів Patriot на місяць, що становить приблизно чверть від темпів, які були за адміністрації Джо Байдена.

«Я думаю, що президент США дійсно має добрі стосунки з Путіним. Але є одна річ, яка тут не працює. Наразі Трамп не може змусити Путіна припинити війну», – підкреслив Зеленський.

Водночас український лідер повідомив про обговорення з посланцями Трампа Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом можливості чергової зустрічі, яка, ймовірно, відбудеться пізніше цього тижня.

На запитання про те, як би він описав зусилля з відновлення відносин зі Сполученими Штатами, Зеленський сказав: «Я думаю, що коли потенційні ризики для України мають масштаби цунамі, слід втрутитися, поки це ще лише помірна буря. Я вважаю, що на кону стоїть набагато більше, ніж угода про дизельне пальне».

Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп заявив, що не хоче приймати рішення, які могли б відштовхнути Росію від переговорів про мир, та звинуватив Володимира Зеленського в небажанні завершувати війну.