Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про актуалізацію Стратегії національної безпеки України».

Про це суддя Олег Ткаченко сказав під час підготовчого засідання у ВАКС у справі Тимошенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Суд постановив: зменшити розмір застави, остаточно встановивши розмір заставу у розмірі 266 тисяч 240 гривень Ухвала оскарженню не підлягає”, – повідомив він.

Відповідне клопотання раніше подала сторона захисту фігурантки.

Сама ж Тимошенко під час засідання просила суд оцінити актуальну необхідність подальшого застосування раніше визначеного їй розміру застави у понад 33 мільйони гривень.

“Сьогодні перед судом уже не прогноз моєї майбутньої поведінки – сьогодні перед ним уже фактичний результат понад 8 місяців кримінального провадження. Я ніколи нікуди ні від кого не бігала і бігти не збираюся. Я не порушила жоден раз своїх обов’язків, будь-яких”, – сказала вона.

Також вона акцентувала увагу суду на тому, що сторона захисту намагається діяти “дуже і дуже законно”, щоб не було ніяких сумнівів у їх бажанні “як можливо швидше довести, що ця справа – сфальшована”.

Прокурор зі свого боку заперечував проти задоволення клопотання Тимошенко.

Проте суд все ж зменшив їй заставу.

Окремо нардепка нагадала під час засідання про аудіодоказ і про те, що, за її словами, він – це єдине, що їй інкримінується у цьому процесі.

“Окрім того, у нас є експертизи найвищого міжнародного рівня, що цей запис змонтовано”, – заявила вона.

Наступне засідання у цій справі призначено на 29 жовтня на 10:00.

Як повідомлялося, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди нардепам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави – понад 33 млн грн. Було внесено всю суму застави.

Тимошенко під час обрання їй запобіжного заходу у ВАКС заявила, що її “писав” нардеп від “Слуги народу” Ігор Копитін, який, за її словами, фігурує в матеріалах справи під псевдонімом “Мазур”.

Вона також заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного відношення, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.

ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про що просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові нардепки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

26 травня прокурор САП направив до Вищого антикорсуду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.

7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.

Фото архівне

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Сторони обговорили механізми верифікації та контролю за коштами Кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan), співпрацю в рамках Оборонно-промислового пакту Євросоюзу та України та потреби defense-сектору.

Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв представив партнерам потреби України у фінансуванні оборонної сфери на 2027 рік та пріоритети спрямування міжнародної підтримки.

Окремий акцент було зроблено на безпілотних системах, роль яких на полі бою постійно зростає. Серед ключових пріоритетів – підтримка виробництва українських FPV-дронів, засобів middle strike та deep strike.

Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр презентувала потенціал українського оборонно-промислового комплексу та окреслила виробничі пріоритети в межах Ukraine Support Loan.

Сторони детально обговорили реалізацію Оборонно-промислового пакту ЄС та України, ініціативу Drone Deal і створення спільних підприємств.

За словами Гвоздяр, «ми активно співпрацюємо з європейськими партнерами та прагнемо конкретних результатів для обох сторін. Спільне виробництво – ключ до зміцнення обороноздатності України сьогодні та безпеки Європи в майбутньому».

Також на зустрічі йшлося про подальшу інтеграцію українського ОПК в оборонно-промислову екосистему ЄС, розширення виробничої кооперації та зміцнення довгострокового партнерства.

Питання верифікації, підзвітності та підходів до закупівель із делегацією ЄС обговорив заступник міністра оборони Мстислав Банік за участі т.в.о. директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Артема Романюкова та команди АОЗ.

Пріоритети Міноборони на цьому напрямку: удосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель з урахуванням реалій воєнного часу та рекомендацій ЄС; переведення закупівель на конкурентні процедури та подальше виведення торгів на електронні майданчики для мінімізації людського фактора.

«Ми бачимо, що зростає конкуренція, розширюється ринок, і суттєво економимо кошти. Частина торгів вже успішно відбулася, постачання до війська почалося. Таким чином, Міністерство оборони спільно з АОЗ створює просту систему, з нульовою толерантністю до корупції та тіньових схем, залишаючись при цьому відкритими перед партнерами», – зауважив Банік.

Зі свого боку Романюков поінформував про підходи АОЗ до забезпечення прозорості та підзвітності оборонних закупівель, співпрацю з антикорупційними органами, а також про застосування ризик-орієнтованого підходу під час перевірки контрагентів.

«Для нас важливо, щоб міжнародні партнери мали довіру до системи оборонних закупівель України. Саме тому, ми посилюємо контроль за всіма етапами закупівель, запроваджуємо відповідні інструменти і проводимо аудити, аби наші партнери переконалися – кошти міжнародної підтримки використовуються ефективно й прозоро», – підкреслив Романюков.

Українська сторона також відзначила позитивну динаміку залучення європейського бізнесу, адже у 2026 році європейські оборонні компанії вже брали участь у конкурентних закупівлях, оголошених АОЗ.

Ukraine Support Loan – це один із ключових інструментів фінансування оборонних потреб України та розвитку співпраці з європейськими партнерами.

Загалом кредит передбачає до 90 млрд євро на підтримку України у 2026-2027 роках: майже 60 млрд євро – на оборону, ще 30 млрд євро – на бюджетну підтримку.

Україна вже отримала майже 16 млрд євро. Останній транш на 2,86 млрд євро надійшов в середині жовтня.

Для України надзвичайно важливо залишатися прозорими й підзвітними для партнерів у процесі використання цих коштів.

У Міноборони висловили вдячність Європейському Союзу за надійне партнерство, поглиблення співпраці й масштабування оборонного виробництва.

Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.

Фото: Міноборони