Такий підрахунок зробили аналітики проєкту DeepState.

Вони відмінусували штурмові дії та просування ворога, які були на Курщині та на Запоріжжі, та вивели змінну — кількість штурмових дій для захоплення одного квадратного кілометра територій.

“В листопаді к*цапам, щоб просунутися на 1 квадратний кілометр треба було в середньому провести 7,1 атак. В грудні та січні після комплексу заходів по стабілізації вдалося підняти цей показник до 15,9 і 15,7 відповідно. В лютому вже з новим командувачем показник піднявся до 17,1”, — йдеться в повідомленні.

Аналітики зазначили, що до складу ОСУВ “Хортиця” входять 4 оперативно-тактичних угруповання — “Харків”, “Старобільськ”, “Луганськ” та “Донецьк”. Це вся Харківська, Луганська та Донецькі області.

В DeepState зауважили, що під час підрахунку використали нову схему. Якщо раніше зіткненням вважалося навіть те, коли окупанти наближалися і втікали, то зараз — ні.

“Вже в березні цей показник для просування на 1 кв км, виріс до 36,4 атак. Якщо порівнювати кількість штурмів у листопаді (найважчому місяці) та березні, то при різниці у 20% атак, кількість втрачених територій тоді була у 7 разів більше. Ми бачимо позитивну динаміку не тільки в статистиці втрачених територій, а й у методах та підходах загалом”, — зауважили аналітики.

Вони кажуть, що проблеми в армії нікуди не поділися, їх досі багато і їхнє вирішення — це тривалий процес, але вважають, що позитивним моментом є вдалі кадрові призначення в Силах оборони.

Нагадаємо, що ЗС РФ намагалися вийти до кордону Дніпропетровської області штурмом взявши позиції Сил оборони в районі Срібного. Під час штурму вони втопили танк.

Скасування торговельного безвізу може серйозно вдарити по економіці України. Держава, що воює, зазнає “справді руйнівних” наслідків, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США,пише Financial Times. Деякі компанії ризикують повністю зупинити свою діяльність, що, ймовірно, призведе до проблем у забезпеченні продовольством українців, кажуть Фокусу економічні експерти.

Торгівля без квот і мит: коли Україна отримала вільний доступ на європейські ринки

Після повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала фактично вільний доступ на ринок ЄС, що означав експортування сільськогосподарської продукції до блоку без квот і мит. У травні 2024-го Євросоюз схвалив продовження безмитної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль представив це, як “важливу підтримку для українських виробників, експорту й економіки”.

Незважаючи на запобіжники для захисту інтересів європейських аграріїв, що дозволяли Єврокомісії гальмувати торгівлю у разі перешкоджання українського імпорту низці продуктів (птиця, яйця, цукор, овес, крупи, кукурудза, мед), а також незгоду щодо продовження такої торгівлі з боку Польщі, Угорщини та Франції, пільги діяли і дійсно допомагали підтримувати українську економіку. Проте станом на березень 2025-го Європейська комісія не представила Раді ЄС пропозицій щодо нового формату торговельної співпраці з Україною. Перемовини тривають, але конкретних рішень немає.

Наразі, як і на початку повномасштабної війни в Україні, в ЄС все ще говорять про тиск українського імпорту на ціни та перешкоджання місцевим фермерам. А Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія, зокрема, ще раніше запровадили обмеження на імпорт українських зернових.

Із наближенням завершення дії нинішніх торговельних пільг ЄС напруга в Україні зростає. Як підтвердила Фокусу старша економістка ЦЕС Яна Охріменко, інтрига щодо подальшої долі торговельного безвізу зберігається.

“З одного боку, ще рік тому Європейська Комісія задекларувала, що автономні торговельні заходи не буде продовжено, натомість, назріла потреба переглянути умови Угоди про асоціацію (це мало статися ще в 2021-2022 роках, але війна завадила). З іншого боку, міжнародну економічну ситуацію можна назвати (щонайменше) динамічною”, — зазначає Яна Охріменко.

Важливо

За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, остаточного рішення в ЄС щодо торговельного безвізу ще немає. А міністр фінансів Сергій Марченко, якого цитує Financial Times, вважає, що непродовження стало б “дуже неправильним сигналом”, він наголошує, що ЄС є ключовим торговельним партнером України, і повернення до умов, які діяли до війни, серйозно зашкодить країні.

Міністр сільського господарства Віталій Коваль закликає Польщу використати своє головування в ЄС для просування угоди. “Україна повинна чітко розуміти подальші умови доступу до ринку ЄС”, — наголошує Коваль.

Тим часом міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський виступає “категорично проти” розширення вільної торгівлі з Україною.

В такій ситуації, з урахуванням, що часу на нову угоду залишається обмаль, тимчасове подовження чинних правил виглядає найімовірнішим сценарієм.

Українські чиновники наголошують, що будь-яке затягування рішення завдасть удару по економіці, яка вже страждає від невизначеності щодо майбутньої підтримки з боку США. “Без підтримки Сполучених Штатів ми опинилися б у дуже драматичній ситуації”, — каже міністр фінансів Сергій Марченко.

Втрати України у разі скасування торговельного безвізу: експерти підрахували

За інформацією першої віцепрем’єр-міністерки — міністерки економіки України Юлії Свириденко, найбільше Україна експортує сільськогосподарську продукцію. Згідно із показниками в січні 2025 року, Україна експортувала товарів на суму 3,1 млрд доларів,найбільше з цього припадає на кукурудзу (521 млн доларів або 2,5 млн тонн), соняшникову олію (426 млн доларів або 378 тис. тонн), пшеницю (188 млн доларів або 891 тис. тонн).

Також станом на січні 2025 року до топ товарів, які Україна експортувала, увійшли:

• руди та концентрати залізні (247 млн доларів або 3,1 млн тонн);
• проводи ізольовані, кабелі (104 млн доларів або 6 тис. тонн);
• соєві боби (90 млн доларів або 223 тис. тонн).

Як пояснила економістка Яна Охріменко, до лютого 2022 року більшість обмежень на український імпорт в ЄС стосувалися саме сільськогосподарських товарів та продуктів харчопереробної промисловості. Відповідно, можливе повернення обмежень (переважно у формі тарифних квот) відобразиться саме на аграрних експортерах.

“На ЄС припадає 60% українського експорту в 2024 році. При цьому, з початку повномасштабного вторгнення, значна частка українського експорту до ЄС (більше 50% в 2024 році) — це продукти харчування та сільськогосподарська продукція. За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро, якщо ЄС поверне мита на українські товари (а це приблизно 7% від загальної вартості українського експорту в 2024 році).

За її словами, майже половина експорту (49%) припадає на аграрну продукцію, тоді як в імпорті переважала продукція машинобудування (39%), зокрема електричне обладнання, наприклад, генератори та трансформатори, а також мінеральні палива, переважно нафта та нафтопродукти.

Найбільше 2025 року Україна торгувала із Польщею, Іспанією, Ісландією, а до п’ятірки найбільших імпортерів незмінно входять Туреччина, Німеччина, Чехія та Болгарія.

Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України

*Джерело: Державна митна служба України, розрахунки ЦЕС

Як зазначили в коментарі Фокусу експерти Європейської Бізнес Асоціації, у разі скасування торговельного безвізу, окрім зернової галузі, від скасування торговельного безвізу значно постраждає і молочна.

“Український бізнес зіткнеться з невизначеністю у побудові подальших бізнес-процесів, що ускладнить укладання нових договорів із західними партнерами. Деякі компанії ризикують повністю зупинити свою діяльність, що може призвести до проблем у забезпеченні населення продовольством. Особливо чутливими до таких змін є зернова та молочна галузь. Молочна галузь, яка вже опинилася в дуже складних умовах, може втратити можливість експортувати продукцію до ЄС. Сьогодні понад 50 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт до ЄС, і втрата цього ринку може мати критичні наслідки”, — кажуть економісти ЄБА.

Там додають, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України, адже агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни. Окрім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту.

Вплив на курс гривні: що буде з валютним ринком в разі припинення угоди про безмитну торгівлю

Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін каже, що оскільки обсяги українського експорту суттєво менші за обсяги імпорту, додаткові бар’єри з боку ЄС для товарів з України будуть погіршувати діловий клімат. Експерт також нагадує і про наслідки можливого припинення угоди про вільну торгівлю з Україною, для курсу гривні.

“Існує середньостроковий прогноз, що до 2028 року він дійде до рівня 52 грн/дол. У періоді найближчих місяців коливання курсу можуть бути не значними, але на більш віддаленому горизонті девальвації національної валюти не уникнути“, — каже Дмитро Чурін.

Із Дмитром Чуріним погоджується фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. За його словами, хоча і дуже важко уявити відмову Європи від продовження угоди щодо вільної торгівлі, у разі скасування безвізу, Україна матиме не лише дуже великі проблеми із зовнішньою торгівлею й об’ємом валютних надходжень, але й взагалі із вступом до Євросоюзу.

“Принаймні, такі дії можна буде розглядати як свідчення того, що й європейське партнерство вже не те. А отже й перспективи вступу України до ЄС буде важко обговорювати”, — додав Шевчишин.

На його думку, найближчим часом ЄС все ж таки подовжить угоду, проте розширить обсяги квот для товарів.

“Вони й так зараз діють на деякі агротовари. По факту, сторони будуть їх обговорювати, й думаю, прийдуть до консенсусу. У негативному сценарії, якщо відбудеться зупинка угоди, ми будемо мати дуже великі проблеми із зовнішньою торгівлею й обсягом валютних надходжень, адже ЄС — наш головний торговельний партнер“, — додав Шевчишин.

Про це повідомляє видання Bloomberg.

Згідно з Глобальним пенсійним індексом Mercer CFA Institute, лідером серед пенсійних систем визнано Нідерланди. Слідом за ними йдуть Ісландія, Данія та Ізраїль. Приміром, у Нідерландах середня пенсія становить близько 2 770 доларів США, а в Ісландії — близько 2 550 доларів. У Данії пенсіонери, які прожили в країні понад 40 років, можуть отримувати виплати, що досягають 80,2% від їхнього колишнього доходу.

Для порівняння, середня пенсія в Україні у 2025 році становить 5 851 гривню (близько 140 доларів).

Цей рейтинг було складено після порівняння пенсійних систем 48 країн, з використанням понад 50 показників. Україну в цьому дослідженні не аналізували.

Хоча провідні пенсійні системи демонструють стабільність, світова демографічна ситуація створює серйозні проблеми для пенсійних програм. Автори дослідження зазначали, що зменшення народжуваності та збільшення тривалості життя разом із високими витратами на медичне обслуговування та державним боргом створюють тиск на бюджети.

США посіли 29 місце в рейтингу пенсійних систем, Велика Британія — 11, Японія — 36, а Китай — 31. Найгірші позиції в рейтингу посіли Індія, Аргентина та Філіппіни, які потрапили до трійки країн з найменш ефективними пенсійними системами.

Нагадуємо, 2025 року почне діяти новий етап пенсійної реформи, який стосується накопичувальної пенсії: аналітики пояснили, які є небезпеки для громадян. Водночас зростає страховий стаж, заробивши який людина може вийти на пенсію за віком.

Раніше в Пенсійному фонді розповідали, що пенсіонери з січня зможуть отримувати збільшену пенсію. Однак це стосується не всіх.