Як розповів керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у коментарі виданню “РБК-Україна”, Росія використовує ядерну тему як спосіб тиску і залякування. Водночас вона намагається подати свої дії як захисні, хоча фактично створює образ “жертви”.

“РФ перекручує реальність так, що ніби це вимушена дія захисту. Вони пробують перетворити себе з агресора на жертву, і так у всьому”, — пояснив він.

За його словами, участь Білорусі в цих навчаннях свідчить про її сильну залежність від Росії. Попри заяви про самостійність, білоруська армія та її керівництво значною мірою орієнтуються на Москву. Також Коваленко додав, що багато білоруських військових мають освіту в російських військових закладах і підтримують тісні зв’язки з російським командуванням. Так, до прикладу міністр оборони РБ Віктор Хренін є “повністю російською людиною”, а секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович є другом начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова і помічника глави Кремля Миколи Патрушева.

Та все ж, Коваленко припустив, що ці навчання можуть бути частиною ширшого тиску на ЄС, оснвона мета якого:

• створити страх;
• вплинути на громадську думку та підтримку влади в європейських країнах;
• а також посилити проросійські політичні сили.

Водночас в Україні, за його словами, такі інформаційні кампанії мають обмежений ефект, оскільки суспільство вже адаптоване до подібних загроз.

Нагадаємо, що у Росії з 19 по 21 травня проходять масштабні навчання із застосування ядерних сил. До них залучили понад 64 тисячі військових, стратегічні ракетні війська, флот, дальню авіацію, а також сотні одиниць техніки, кораблів і літаків. У Міністерстві оборони РФ заявили, що мета маневрів — перевірка готовності військового управління та підрозділів до реагування на умовну “загрозу агресії”, а також відпрацювання взаємодії між різними компонентами ядерних сил. Окремо під час навчань передбачено практичні пуски балістичних і крилатих ракет, а також відпрацювання спільного застосування ядерної зброї, розміщеної на території Білорусі.

До цього Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок тренувань військових частин бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.

Ба більше, в Білорусі раніше запровадили обмеження на відвідування лісів у прикордонних районах на тлі військової активності та навчань.

Терехов повідомив у своєму Telegram, що разом з іншими представниками Асоціації прифронтових міст і громад звернувся до Кабміну та Верховної Ради із закликом не допустити масового й неконтрольованого залучення трудових мігрантів в Україну.

Міський голова Харкова заявив, що не підтримує ідею вирішення кадрового дефіциту шляхом масштабного імпорту дешевої робочої сили. На його думку, практика демократичних країн свідчить про те, що такий підхід лише закріплює технологічне відставання держави.

“Якщо нам і потрібні іноземці на ринку праці, то це має бути жорстко квотований процес: утримання іноземних студентів, які вже адаптовані в Україні, та точкове залучення виключно висококваліфікованих фахівців під складні інженерні чи технологічні проєкти відбудови. Але — і тут не може бути двох думок – передусім роботою мають бути забезпечені громадяни України”, — зазначив Терехов.

За словами Терехова, країна має значний внутрішній кадровий резерв. Він нагадав про сотні тисяч ветеранів, які після завершення війни потребуватимуть роботи та повноцінної адаптації до цивільного життя, а також про мільйони українців, які виїхали за кордон через бойові дії. Терехов поставив під сумнів те, чи проводилася реальна оцінка кадрового потенціалу України перед тим, як просувати ідеї масового залучення мігрантів.

“Україні потрібна принципово інша трудова політика. Це масштабні програми перекваліфікації та підтримка фахівців 50+, реальні перші робочі місця для молоді, гарантовані програми зайнятості для ВПО. Ми маємо створювати економічні умови для повернення українців додому”, — наголосив Терехов.

Він вважає, що важливу роль у цьому можуть відіграти партнерські зв’язки між українськими та західними містами, які здатні допомогти із залученням інноваційних виробництв та створенням нових робочих місць. Міський голова Харкова звернув увагу й на оцінки ООН, згідно з якими значна частина українців, які залишили країну через війну, досі не визначилася щодо повернення.

“В таких умовах ми просто не маємо права подавати тим людям, які ще хочуть жити вдома, нищівний сигнал: «На ваше місце вже шукають інших». Як і не маємо права залишати без підтримки тих, хто лишається в Україні”, — підсумував Терехов.

Нагадаємо, що роботодавці в Україні можуть офіційно працевлаштовувати іноземців лише після отримання відповідного дозволу. Законодавство передбачає окремі вимоги до оформлення документів, строків контракту та рівня заробітної плати для таких працівників.

Раніше ми також інформували, що економіст Олег Пендзин заявив про необхідність конкурентних зарплат для залучення трудових мігрантів в Україну. За його словами, іноземці погодяться працювати в країні лише за умови оплати, співставної з рівнем заробітків у державах ЄС.

Стародавній океан сформувався ще в крейдяний період, задовго до того, як Індія і Євразія зіткнулися. Унаслідок цього зіткнення утворилися Гімалаї.

Проаналізувавши геологічні дані за десятиліття, дослідники виявили докази того, що саме океанічна динаміка у віддалених регіонах, а не кліматичні чи мантійні процеси, визначала етапи горотворення в цьому регіоні.

Протягом багатьох років учені вважали, що рельєф Центральної Азії був сформований в основному тектонічними зіткненнями, мантійною конвекцією і кліматичними змінами. Однак нещодавні результати, опубліковані в журналі Communications Earth, ставлять під сумнів цю точку зору.

“Ми виявили, що зміна клімату і процеси в мантії мали лише незначний вплив на ландшафт Центральної Азії, яка протягом більшої частини останніх 250 мільйонів років існувала в посушливому кліматі. Натомість динаміка далекого океану Тетіс може бути безпосередньо пов’язана з короткочасними періодами горотворення в Центральній Азії”, — каже науковий співробітник Аделаїдського університету Сем Бун.

Океан Тетіс, який колись простягався по більшій частині земної кулі, поступово зник у мезокайнозойську еру, залишивши по собі лише залишки, подібні до сучасного Середземного моря. У період свого розквіту океан впливав на геологічну активність далеко вглиб континенту, створюючи напругу і рух уздовж стародавніх зон звуження, що зрештою призвели до утворення гірських хребтів за тисячі кілометрів від основних зон зіткнення.

“Сучасний рельєф Центральної Азії значною мірою сформувався внаслідок зіткнення Індії та Євразії і триваючої конвергенції. Однак у крейдяному періоді динозаври також бачили б гірський ландшафт, схожий на сучасну провінцію Басейнів і хребтів на заході США”, — зазначає співавтор дослідження Стін Глорі.

Глорі пояснив, що гори утворилися не тільки внаслідок руху прилеглих плит.

“Вважається, що розтягнення Тетіса, викликане відступом субдукуючих плит океанічної кори, активізувало старі зони розломів, перетворивши їх на серію приблизно паралельних хребтів у Центральній Азії, на відстані до тисяч кілометрів від зони зіткнення Гімалаїв”, — додав учений.

Це відкриття переосмислює розуміння стародавнього горотворення, показуючи, що океанічна активність могла викликати підняття в спочатку стабільних континентальних районах.

Інші новини науки

Під час написання матеріалу використано джерела IDR, Communications Earth.