При цьому в Кремлі попереджають, що якщо нестабільна ситуація на енергоринку продовжуватиметься, це може призвести до кризи. Про це заявив речник диктатора РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитує видання “ТАСС”.

За словами Пєскова, наразі інтереси Росії та США щодо стабілізації глобальних енергоринків збігаються. Зокрема він відзначив “спроби США пом’якшити санкції проти нафтової галузі РФ”, що нібито свідчить про спробу Вашингтона стабілізувати енергетичні ринки.

Заяви Пєскова щодо російсько-української війни

Речник Путіна також заявив, що в Росії не бояться, що через війну в Ірані США змістять фокус від завершення російсько-української війни. Він відзначив зусилля США щодо врегулювання “кризи в Україні”.

Крім того, він повідомив, що Росія готова до проведення нового раунду тристоронніх перемовин між Києвом, Москвою та Вашингтоном, однак наразі там очікують на визначеність щодо місця та дати проведення.

Водночас Пєсков вчергове заявив, що в Європі “не прозріли щодо неонацистської сутності київського режиму”, хоча й зауважив, що в ЄС й раніше були ті, хто “мислить тверезо”.

10 березня Дональд Трамп оголосив, що США скасовують деякі санкції для того, щоб знизити ціни на нафту.

Після того, як стало відомо, що США тимчасово послабили санкції проти російської морської нафти, ринок відреагував миттєво: Brent опустилася нижче 100 доларів за барель. Фокус з’ясував, чому Вашингтон пішов на цей крок, як це може вплинути на доходи РФ і які ризики нова ситуація несе для України.

Водночас пізніше у США повідомили партнерам з “Великої сімки”, що послаблення санкцій проти Росії буде тимчасовим. Америка запевняє, що дозвіл Індії на купівлю нафти РФ не надто вплине на доходи Кремля.

Авіабаза “Інджирлік”, на якій дислокуються військові США, Іспанії, Польщі та інших держав, опинилась під ударом балістики Ірану в ніч на 13 березня, ідеться у статті медіа Karar. На відео у соцмережах чути гудіння сигналу повітряної тривоги, ймовірно, у місті Адана, розташованому за 400 км від Антальї та за 300 км — від бази Британії на Кіпрі, на березі Середземного моря. Турецька влада офіційно не коментувала інцидент, але напівдержавне медіа Anadolu підтвердило, що було дві ракети і їх збили засобами ППО.

Подія у небі над базою “Інджирлік” сталась близько 3:25 за місцевим часом, повідомило медіа. Жителі Адани почули гучний вибух за секунду після сигналу тривоги й побачили яскравий літаючий об’єкт, який, ймовірно, падав на землю. При цьому громадянам досі не пояснили, чи справді працювали засоби ППО, чи сталось влучання. На порталі Anadolu у закритій розсилці підписникам написали, що базі справді вмикали сигнал тривоги й що “дві балістичні ракети, раніше спрямовані на Туреччину, були перехоплені системами протиповітряної оборони НАТО”. Крім того, медіа нагадало, що під час попередньої загрози ракети також збили і їхні уламки упали в районі міста Ґазіантеп (за 170 східніше Адани).

“Інджирлік” — авіабаза на заході Туреччини, на якій перебувають війська НАТО та інших країн Близького Сходу відповідно до двосторонніх угод, укладених з Анкарою. На території бази справді можуть перебувати від 20 до 50 ядерних бомб США. Щоб дістатись до “Інджирлік”, іранські балістичні ракети (наприклад, Qiam-1 або Shahab-3) мали пролетіти 800 км від спільного кордону на сході або пройти через повітряний простір Іраку та Сирії.

Міноборони Туреччини поки не коментувало інцидент на базі “Інджирлік” 13 березня.

Війна в Ірані — деталі

Зазначимо, Фокус писав про інциденти з балістичними ракетами над Туреччиною під час війни в Ірані. Один з таких випадків стався 4 березня. Як стверджували місцеві медіа, відпрацювали засоби ППО і ракета упала у районі Дертьол провінції Хатай. Ще один такий випадок стався 9 березня. Міноборони Туреччини підтвердило атаку Ірану і запевнило, що знешкодило балістику біля міста Ґазіантеп.

Нагадуємо, медіа The New York Times опублікувало супутникові фото більш як 17 об’єктів США, які потрапили під удари ракет та дронів Ірану у перші дні війни з 28 лютого.

Крім того, забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча Республіки Молдова. Про це повідомили в Мінекономіки.

У відомстві повідомили, що наразі були проведені консультації з усіма відповідальними інституціями. Зокрема, у Вінницькій та Одеській області пройшли засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

При цьому заходи з локалізації та усунення плям технічного мастила потребують узгодження з Молдавською стороною.

Наскільки серйозним є забруднення

10 березня була відібрана проба води з Дністра біля населених пунктів, що перебувають в зоні потенційного впливу. При цьому на поверхні води у Могилів-Подільському та ще в низці сіл фіксували характерні маслянисті плями.

За результатами вимірювань у районі села Нагоряни зафіксовано перевищення нормативу у 2,5 раза — 0,127 мг/дм³ при допустимій нормі 0,05 мг/дм³.

“Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки. Водночас такі дії рф мають отримати належну міжнародну правову оцінку”, — наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.

Раніше в Молдові заявили, що близько 1,5 тонни трансформаторної оливи вилилося в річку Дністер після ракетного обстрілу української гідроелектростанції в Новодністровську 7 березня, повідомило “Радіо Свобода”.

Після цього молдавське видання Newsmaker повідомило, що два населені пункти в Молдові залишилися без водопостачання, а лікарні готуються до погіршення ситуації. Зокрема, мер Кишинева з посиланням на МОЗ доручив лікарням підготувати запаси питної води на 48-72 години.

Наприкінці 2025 року в Одеській затоці зафіксували масштабне забруднення води рослинною олією, яке вже дісталося міського узбережжя. Тоді наголошувалося, що російські удари дедалі частіше припадають на об’єкти, пошкодження яких неминуче спричиняє серйозні екологічні наслідки — портові термінали, резервуари з паливом або рослинною олією, промислові склади.

Раніше Фоку розповідав, чи можлива екологічна катастрофа, якщо РФ вдарить по Бортницькій станції аерації.