Виконавчий комітет Одеської міської ради позачергово зібрався для розгляду 15 питань, 13 з яких стосуються надання пропозицій міській військовій адміністрації затвердити нові статути комунальних підприємств та збільшити їхні статутні капітали.

Про це повідомила пресслужба Одеської міської ради.

Окрім розгляду статуту, на порядку денному – ще два питання, які стосуються змін у програмі розвитку електротранспорту в Одесі на 2022–2028 роки та програмі благоустрою.

Статутні капітали та нові статути запропоновані для таких комунальних підприємств:

• “Житлово-комунальний сервіс “Вузівський”;
• “Житлово-комунальний сервіс “Чорноморський”;
• “Житлово-комунальний сервіс “Пересипський”;
• “Житлово-комунальний сервіс “Порто-Франківський“;
• “Житлово-комунальний сервіс “Фонтанський”;
• “Житлово-комунальний сервіс “Хмельницький”;
• “Одескомунтранс”;
• “Сервісний центр”;
• “Одесміськсвітло”;
• “Міські дороги”.
• “Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство”;
• “Міськзелентрест“;
• “Одесміськелектротранс”.

Попереднє засідання виконкому відбулося 28 травня. На ньому розглянули десятки рішень, що впливають на життя міста під час війни. У фокусі засідання була фінансова звітність, підтримка енергонезалежності та допомога постраждалим і переселенцям. Одним із ключових питань став звіт про виконання бюджету Одеської міської територіальної громади за перший квартал 2026 року, який мають винести на розгляд міськради.

Також 18 травня виконавчий комітет скликали на позачергове засідання через зміни до рішення від 19 червня 2025 року “Про визначення потреби територіальної громади м. Одеси у фонді захисних споруд цивільного захисту”. 

Після внесення змін до рішення визначили, що в особливий період Одесі потрібно 70 захисних укриттів класу А-IV. Такі споруди мають витримувати ударну хвилю та захищати від радіаційного впливу. Крім того, місту необхідні 3 626 протирадіаційних укриттів й ще 124 мобільні укриття для населення.

Кирило Бойко

Про нас

На тимчасово окупованому Кримському півострові виникли проблеми з пальним. Бензин продають за талонами, а в одні руки відпускають не більше 20 літрів. Такі обмеження пов’язують із труднощами в логістиці після ударів по об’єктах окупантів. Ця ситуація може стати одним із чинників тиску на Росію та її присутність у Криму.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла секретар Ради економічної безпеки України, юристка-міжнародниця Ілона Хмельова.

Тиск на півострів

Проблеми з постачанням пального впливають не лише на транспортну сферу, а й на повсякденне життя мешканців окупованого півострова. Обмеження на продаж бензину можуть свідчити про ускладнення логістичних ланцюгів, від яких значною мірою залежить забезпечення Криму.

“Я думаю, що це приклад того, яким чином можна робити поетапну деокупацію Криму, тому що подібні блокади, які вже застосовувалися Україною, можуть дуже активно впливати на те, щоб стан життя на півострові ставав дедалі складнішим для окупаційної влади”, — зазначила секретар Ради економічної безпеки України Ілона Хмельова.

Економічний і військовий фактор

Окрему роль у цьому процесі можуть відігравати сучасні технології та контроль над логістичними маршрутами. Ускладнення постачання ресурсів здатне створювати додаткові проблеми як для військових, так і для цивільної інфраструктури окупованої території.

“Мені здається, що такі блокади можуть бути економічні та військові. У поєднанні це може бути дуже системним елементом тиску на Російську Федерацію. Ми бачимо, що це впливає, і бачимо, як змінюються настрої людей, які проживають у Криму”, — сказала Ілона Хмельова.

Механізм впливу

На думку секретаря Ради економічної безпеки України, поєднання економічних обмежень і військового контролю може стати одним із найбільш дієвих способів послаблення російського впливу на окупованому півострові. Водночас ситуація з пальним демонструє, наскільки важливою для Криму залишається стабільна логістика.

Сухопутний коридор під ударом

Зазначимо, українські розвідники продовжують завдавати ударів по одному з ключових логістичних маршрутів російських військ, який з’єднує окупований Крим із захопленими територіями Донеччини. За даними ГУР, під вогневим контролем перебувають ділянки дороги, якими окупанти перекидають пальне, боєприпаси та військову техніку. Оператори безпілотників працюють на маршруті між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм. Саме цей шлях російська армія використовує для забезпечення своїх підрозділів на фронті.

Зокрема, під удари потрапили паливозаправники, великі вантажівки та спеціальний трал для перевезення важкої техніки. У розвідці наголошують, що такі операції ускладнюють постачання російських військ і створюють додаткові проблеми для окупаційних сил у тилу.

Як повідомляли Новини.LIVE, Україна має реальну можливість повернути окупований півострів, якщо повністю заблокує до нього всі підступи. Знищення логістики змусить російські війська добровільно залишити регіон. Крім того, саме контроль над цією територією визначить переможця у нинішній війні.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує втрачати свої бойові судна та катери у Чорному морі через удари українських дронів. На тлі нових атак окупанти почали встановлювати на кораблі імпровізовані захисні конструкції — так звані “мангали”. Ворог намагається адаптуватися до сучасної війни, але повністю захиститися від морських та повітряних ударів неможливо.