Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Україна представить національний стенд на Болонському ярмарку дитячої книги

Published

on



Україна цьогоріч представить національний стенд на Болонському ярмарку дитячої книги, який проходитиме з 13 по 16 квітня в італійському місті Болонья.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

Зазначається, що 63-й Болонський дитячий книжковий ярмарок традиційно відбуватиметься у виставковому центрі BolognaFiere.

На національному стенді України, який буде розташований у холі 30, стенд – A3, організованому Українським інститутом книги, свої видання представлять 17 видавців та одна літературна агенція.

Серед них: Моя книжкова полиця, Книги – ХХІ (ТМ «Чорні вівці»), Час майстрів, Навчальна книга – Богдан, АССА, Маміно, Ранок, Фоліо, РМ, Видавництво Старого Лева, Крокус, Видавництво, Little Beetle Press, Видавничий дім Весна, Мушля, Каламар, видавництво Національного центру «Мала академія наук України» та літературна агенція «Літ ґрунт».

Як зауважили в інституті, основою дизайну українського національного стенда на Болонському ярмарку дитячої книги, як і минулоріч, стали ілюстрації Олександра Шатохіна з «тихої книжки» «Жовтий метелик».

Партнерами виступили Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Посольство України в Італії, Болонський ярмарок дитячої книги, Federation of European Publishers, громадська організація «Рідна мова» та видавництво «Богдан».

Болонський дитячий книжковий ярмарок – провідна подія в книговидавничій галузі, котра об’єднує унікальну та різноманітну світову аудиторію.

Читайте також: Україна відкрила стенд на Лондонському книжковому ярмарку

Зокрема, ярмарок став світовим центром обміну авторськими правами преміумкласу в галузі видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси для дитячих оповідань, ілюстрацій, анімації та суміжних галузей.

В УІК нагадали, що в 2025 році подія об’єднала близько 1500 експонентів із 90 країн світу.

Як повідомляв Укрінформ, книжки «Кряк!» Юлії Ґвілім та «Що воно таке? Українська література» Анастасії Євдокимової потрапили до списку найкращих видань від Болонської виставки-2026.

Фото: cantonfair.net



Джерело

Continue Reading

Події

Для Музею писанкового розпису придбали срібну монету-писанку, створену у Канаді

Published

on


Для Музею писанкового розпису, що працює у Коломиї, придбали 11-ту срібну монету, створену у формі української писанки в Канаді.

Про це кореспондентці Укрінформу розповіла завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська.

«Щороку у Канаді випускають срібні монети у вигляді української писанки. Цього року для нашого музею амбасадорка української культури у світі Марія Рипан вже придбали 11-ту таку монету. Вона цю традицію не порушила, але монету ще не привезла. Десять попередніх у нас вже представлені», – зазначила Оксана Ясінська.

Марія Рипан

За її словами, на цій монеті-писанці зображена рослинна композиція, яку створила канадська писанкарка українського походження Наталія Кіт. Дизайн присвячено оновленню природи навесні.

Ясінська зауважила, що колекцію Музею писанкового розпису упродовж року поповнили більше 200 нових експонатів. Серед них є писанки литовських, чеських, польських та українських майстрів. Також торік Музею подарували писанку, яку на фронті створив майстер-воїн Олег Кіращук. Нині Музей писанкового розпису представляє виставку відомої писанкарки та дослідниці зі Львова Віри Манько. В експозиції – 700 писанок, які презентують усі регіони України.

Читайте також: Канада випустила золоту монету у формі української писанки

Збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу. Найдавнішою в музейній колекції вважають писанку на гусячому яйці, написану природними матеріалами понад 500 років тому.

Як повідомляло агентство, Канада випустила срібну монету у формі української писанки.

Перше фото: Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne



Джерело

Continue Reading

Події

Україна та Швеція зміцнюють культурну співпрацю в умовах війни

Published

on



Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури, зустріч відбулась у рамках міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості», яка відбулась у Львові.

«Ми вдячні Швеції за постійну підтримку та участь в Альянсі культурної стійкості. Культура є питанням глобальної безпеки, і для України надзвичайно важливо мати партнерів, готових діяти разом», – зазначила Бережна.

Сторони підтвердили зацікавленість у розвитку стратегічного партнерства у сферах захисту культурної спадщини, стійкості та відновлення в межах Альянсу культурної стійкості, а також домовилися продовжити діалог і координацію спільних ініціатив у підготовці до Конференції з питань відновлення України (URC2026).

Читайте також: У Стокгольмі за участю королівської родини стартував фестиваль «Українська весна 2026»

«Наша співпраця – це не лише допомога Україні, а й взаємне навчання. Швеція отримує цінний досвід від української стійкості та збереження нормального життя, а Україна готова ділитися експертизою у культурній та цивільній сфері», – зазначила Лільєстранд.

Як повідомляв Укрінформ, Бережна зустрілася з міністеркою науки та культури Фінляндії Марі-Лееною Талвітіє та міністром культури Молдови Крістіаном Жарданом у межах міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості» у Львові.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.