Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Прикарпатський художник створив картину «Козаки пишуть…» із портретами загиблих і зниклих безвісти воїнів

Published

on



Прикарпатський художник Валерій Дувірак написав картину «Козаки пишуть…», на якій замість запорізьких козаків зобразив загиблих воїнів та безвісти зниклого сина Максима. Картину виставили на благодійний аукціон.

Про це у Фейсбуці повідомила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук, передає Укрінформ.

«Починаємо знайомити вас із лотами, що будуть представлені на X благодійному аукціоні. Цього разу – це картина «Козаки пишуть…», що символізує міст між подіями минулого і сучасності. Замість легендарних запорозьких козаків художник зобразив Героїв – воїнів із Прикарпаття, які за Україну віддали життя: Марка Вуянка, Романа Корнуту, Тараса Даніша, Святослава Короля та Максима Дувірака – сина митця, який вважається зниклим безвісти», – повідомила Онищук.

За її інформацією, благодійний аукціон відбудеться на підтримку 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ та 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України.

Читайте також: У Рівному вшанували пам’ять головного художника УПА Ніла Хасевича

Зазначається, що кожна мама загиблого воїна отримала від художника фотокопії картини та портрета сина.

Подружжя Христина та Валерій Дувіраки вп’яте долучаються до благодійних заходів Прикарпаття.

Як повідомляло агентство, відома художниця Євгенія Гапчинська намалювала портрет Буданова.

Фото: скриншот із відео



Джерело

Continue Reading

Події

На Прикарпатті презентували бренд центру Карпатської культури «Килимарка»

Published

on



На Прикарпатті, у місті Косів, презентували бренд та айдентику культурно-креативного простору Центр Карпатської культури «Килимарка». Його створили в рамках проєкту «Промоція Центру Карпатської культури у Косові для розвитку креативних індустрій».

Про це у Фейсбуці повідомляє відділ промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради, передає Укрінформ.

«На фінальній події проєкту «Промоція Центру Карпатської культури у Косові для розвитку креативних індустрій», що впроваджувався у Косівській міській територіальній громаді за підтримки грантової програми British Council Ukraine з розвитку креативної економіки, представили бренд та візуальну айдентику культурно-креативного простору Центр Карпатської культури «Килимарка», – йдеться у повідомленні відділу Косівської міськради.

Тут зауважили, що «Килимарка» поєднує автентику Гуцульщини з сучасним поглядом на творчість і підприємництво.

«Арки, які збереглись як основний архітектурний елемент будівлі колишнього килимового цеху, стали основою візуального мотиву у створенні дизайн-системи бренду для ЦКК «Килимарка» у Косові», – додають у відділі Косівської міськради.

Зазначається, що реалізація проєкту стала важливим кроком до повноцінного запуску сучасного культурно-креативного простору у Косівській громаді.

Читайте також: В історичній частині Житомира планують побудувати музей сучасного мистецтва

Як повідомляло агентство, у Мінстратегпромі анонсували появу нового бренду українського ОПК – «Zbroya».

Фото: Відділ промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради 



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Війна тітки Світлани», знятий у Франківську, збирає на дрони у США та Канаді

Published

on



Документальний фільм режисера Олега Ущенка «Війна тітки Світлани», знятий в Івано-Франківську, збирає на дрони в українських храмах у США, ПАР та Канаді.

Про це Олег Ущенко розповів у інтерв’ю Укрінформу.

«Війна тітки Світлани» – про родину з Маріуполя. Це – короткометражка, тривалістю 24 хвилини. У цього фільму – цікава доля. Тепер його показують в українських храмах для діаспори у США, Канаді, ПАР і на зібрані кошти купують дрони для наших військових», – розповів режисер.

За його словами, фільм уже зібрав кошти на понад 120 дронів, які відправили на фронт.

«На прохання священників ми поки що не викладаємо в YouTube цей фільм, бо інакше зникне до нього інтерес», – додав Ущенко.

Він зауважив, що героїня фільму тітка Світлана нині живе в Івано-Франківську.

Читайте також: Фільм «Тиха повінь» здобув нагороду за найкращу операторську роботу на IDFA

«Уявіть, коли їх там обстрілювали, дах її будинку піднімався настільки, що крізь ті щілини виднілись вулиці, а потім дах опускався на своє місце. Такі розповіді, знаєте, зачіпають. Факти треба складати на полицю, як докази звірства російських окупантів», – переконаний режисер.

Він додав, що ця короткометражка увійде у проєкт документальних історій «Обпалені війною», в якому розповідатимуть про переселенців.

Як повідомляло агентство, на кінофестивалі «Молодість» відбулася прем’єра фільму про посттравматичний синдром у військових.

Ілюстративне фото: credo



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.