Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
“Помер київський архітектор Володимир Залуцький — один з авторів модерністської будівлі універмагу “Дитячий світ” на вулиці Андрія Малишка в Києві”, – ідеться у повідомленні.
За інформацією інтернет-видання “БЖ”, у 1967 році Залуцький очолював архітектурну майстерню № 8 “КиївЗНДІЕП”. За свою кар’єру він працював над низкою громадських будівель, зокрема будинками дитячої творчості у Славутичі, Верхньодніпровську та тодішньому Краснодоні, музеєм біосфери в Асканії-Новій, а також проєктами розбудови університетів у Китаї.
Останніми роками Залуцький викладав на кафедрі архітектурного проєктування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Однією з найвідоміших робіт Залуцького став “Дитячий світ” біля станції метро “Дарниця”, створений разом з архітектором Юрієм Бородкіним. Будівництво універмагу розпочали в 1974 році, а відкрили його у 1987-му.
Як зазначили у виданні, “у 2021 році, коли стало відомо про плани реконструювати “Дитячий світ” і демонтувати його автентичну ажурну сонцезахисну конструкцію з анодованого алюмінію, Залуцький виступив за збереження первісного вигляду будівлі. Саме ця конструкція надавала фасаду характерного вигляду “коштовної скриньки” та підкреслювала функцію універмагу”.
Після критики з боку архітектурної спільноти й містян від початкового варіанта реконструкції відмовилися. Металеву сонцезахисну конструкцію вирішили зберегти, проте Залуцький не підтримав і оновлений проєкт, зокрема через заплановану прибудову до універмагу.
Прощання із Залуцьким відбудеться у Києві у вівторок, 6 жовтня, о 13:00 в малій ритуальній залі на вулиці Байкова 16.
Як повідомляв Укрінформ, помер актор театру і кіно, народний артист України Олег Шаварський.
Фото: Facebook Володимир Залуцький/Олена Кімельфельд
Міністерство культури України внесло фортифікаційнаційну споруду Тараканівський форт, яка розташована в Дубно Рівненської області, до Державного реєстру пам’яток України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
Рішення закріплює охоронний статус однієї з найвідоміших фортифікаційних споруд України другої половини XIX століття.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Тараканівський форт – унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Внесення таких об’єктів до реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження.
Завданням Міністерства культури є фіксувати цінність культурної спадщини та створювати умови, за яких історичні об’єкти отримують належний захист.
У Мінкульті нагадали, що форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів Рівненської області, від якого й походить його сучасна назва. Споруду звели на вершині пагорба у лісистій місцевості в долині річки Іква.
Тараканівський форт збудували за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Він є характерним зразком розвитку фортифікаційної архітектури другої половини XIX століття та відображає тогочасні принципи організації оборонних споруд.
Форт використовували під час бойових дій Першої світової війни. Згодом він втратив своє оборонне значення. Нині Тараканівський форт перебуває в аварійному стані та закритий для відвідувачів. Навесні 2026 року частина споруди обвалилася: великі фрагменти цегляної кладки перекрили один із входів до форту.
Споруда перебуває у сфері управління Міністерства оборони України. Її технічний стан потребує особливої уваги з огляду на історичну та архітектурну цінність об’єкта.
Тараканівський форт також має значний туристичний потенціал. Він розташований неподалік міжнародної автомобільної дороги “Київ – Чоп” та є одним із відомих історичних об’єктів Рівненщини.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні Дубенський та Острозький замки, що розташовані у Рівненській області, отримали тактильні моделі історичних інтер’єрів.
Це перший в Україні інклюзивний проєкт для людей із порушеннями зору “Via Regia зсередини: тактильні інтер’єри історичних споруд”. Відвідувачі можуть на дотик пізнавати архітектурні деталі й предмети інтер’єру.
Фото: Bo&Ko, flickr
До фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали керамічну композицію Василя Мельника, яку раніше активісти знайшли серед будівельного сміття.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Полтавський краєзнавчий музей у Фейсбуці.
Композиція складається з триптиха та п’яти декоративних тарелей із зображеннями Посейдона та морського світу. Під час ремонту басейну панно списали з балансу лікарні та демонтували. Після звернення громадської організації «Двіж Лаб» медзаклад дозволив забрати мистецький твір.
Колектив «Двіж Лаб» публікував в Інстаграмі інформацію, що панно знайшли серед будівельного сміття.
Авторство композиції вдалося встановити завдяки підказкам художниці-керамістки, доцентки Інни Гуржій та народного художника України, професора Олександра Левадного. Вони визначили, що її створив полтавський художник-кераміст Василь Мельник.
Василь Мельник (1928-2015) був членом Національної спілки художників України. Він працював у галузі монументальної кераміки, фарфору та декоративного мистецтва. Його твори експонувалися на міжнародних виставках у Франції, Болгарії та Польщі, а нині зберігаються в музеях Києва, Полтави та інших міст.
Як повідомляв Укрінформ, мозаїчне панно «Птаха» роботи Алли Горської і Віктора Зарецького в селі Гельмязів Черкаської області внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Фото: Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
-
Одеса3 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Одеса5 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса1 тиждень ago
Удар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині будують 47 нових укриттів, ще два мобільні планують встановити до кінця року
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакує мережеву інфраструктуру України, але повного зникнення інтернету не буде