Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У травні на українському телебаченні покажуть фільми, які до цього демонструвалися лише у кінотеатрах або на платформах.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомляє у Фейсбуці.
Щоп’ятниці в етері телеканалу ICTV2 з’являтимуться стрічки, які раніше можна було побачити лише у кінотеатрах або на платформах.
Так, 8 травня о 22:45 покажуть антирадянський хоррор «Каховський обʼєкт».
За сюжетом, після підриву дамби на дні водосховища відкривається покинутий радянський бункер. Туди вирушає загін українських військових у пошуках зниклих побратимів – і натрапляє на наслідки експериментів, що вийшли з-під контролю.
15 травня о 22:00 в етері – фільм «Буча». Це драматична історія, заснована на реальних подіях, про волонтера Костянтина Гудаускаса, який під час перших місяців повномасштабного вторгнення росіян врятував понад 200 людей з тимчасово захопленої частини Київської області.
22 травня о 22:00 покажуть фільм «Мишоловка» – воєнний трилер про бійця, який опиняється заблокованим у бліндажі після вибуху. Поранений і дезорієнтований, він намагається вижити й повернутися додому.
29 травня о 20:00 – «Ти – космос» науково-фантастична трагікомедія про космічного далекобійника, який вважає себе останньою людиною у Всесвіті, доки не отримує несподіваний сигнал від іншої вцілілої.
Як повідомляв Укрінформ, фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі у міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.
Кадр із фільму «Каховський обʼєкт», фото надане командою фільму
Українська письменниця Оксана Забужко в Амстердамі взяла участь у публічній дискусії та презентації свого роману “Музей покинутих секретів” нідерландською мовою.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Учасники заходу обговорили роль літератури у воєнний час, як література допомагає осмислювати події, що залишаються предметом суспільних дискусій, а також зв’язок пам’яті, ідентичності та незалежності. Йшлося також про спроби стерти історію, вплив російської пропаганди та чому повернення до минулого може допомогти зрозуміти сьогодення.
Як зазначалося, роман “Музей покинутих секретів” охоплює кілька поколінь української історії та показує, як минуле впливає на сучасність через особисті долі, пам’ять і непропрацьовані травми. У своїй книзі письменниця досліджує понад шістдесят років української історії.
Оксана Забужко та нідерландська письменниця Ліза Вееда обговорили, як писати під час війни та роль культури. Вееда заявила, що академічні та культурні студії в Нідерландах тривалий час були надмірно зосереджені на Росії і лише останніми роками почали поступово відкриватися до інших країн, зокрема України.
Нідерландська письменниця наголосила, що важливу роль у зміні культурного середовища відіграють українці, які нині проживають у Нідерландах. Вони створюють культурні ініціативи, організовують події та розповідають про українську історію, зокрема про Голодомор, який досі залишається маловідомим для багатьох нідерландців. Такі ініціативи поступово стають важливою частиною культурного простору країни, однак “попереду ще багато роботи для розширення знань про Україну”, наголосила Вееда.
Оксана Забужко у коментарі Укрінформу зауважила, що книга “тільки місяць як вийшла” у Нідерландах і вже має своїх “перших нідерландських фанів”. “І наче якийсь внесок у розуміння України і внесок у побудову майбутнього українсько-нідерландського діалогу вона вже почала робити. Це найголовніше, і я дуже з того рада”, – зауважила письменниця.
Вона наголосила, що повномасштабна війна Росії проти України не є конфліктом двох сторін, а має характер війни на знищення.
“Те, що в Україні, є невиправданим, нічим не пояснимим вторгненням агресора на територію іншої держави з метою ліквідувати цю державу і знищити її народ як окрему сутність. Чого не розуміє Західна Європа, на відміну від Східної. Вона не розуміє поняття extermination war – війна на знищення, її тут ніколи не було. Тут знищували, цілковито екстермінували тільки євреїв. Пояснення, що ми сьогодні євреї Путіна, що ми боремося за своє життя і за своє виживання проти агресора, який прийшов нас убивати, і в цій війні немає двох сторін… І якщо ти в такій війні… шукаєш двох сторін, то ти на стороні убивці. І не треба це приховувати за напруженим дискурсом”, – підкреслила Забужко.
Як повідомляв Укрінформ, нідерландські журналісти зняли фільм під час незаконної поїздки на ТОТ.
Почесний консул України у Королівстві Нідерланди Карел Бургер Дірвен заявив про неприпустимість таких візитів.
Фото Укрінформу можна купити тут
У місті Хеб у західній Чехії в неділю відкрилася виставка української художниці та поетеси з Рівненщини Оксани Заєць “Ніжне світло”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Вернісаж проходитиме у старовинному костелі Св. Миколая та Св.Єлізавети до 21 червня.
Представлено 40 робіт, в основному пейзажі, написані у період з 2022 року до сьогоднішнього дня. Остання – буквально місяць тому, розповіла авторка. Всі картини написані олійними фарбами.
Це вже восьма виставка картин українки в Чеській Республіці.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві закордонних справ України відкрився виставковий проєкт “Повернення памʼяті Херсона. Викрадене мистецтво, збережене в музейних артпринтах”.
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події6 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика5 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події5 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe