Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців «Прописи», який відбудеться 31 березня – 4 квітня в Івано-Франківську.
Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.
«Прописи» – це проєкт Українського ПЕН, який поєднує навчальний формат із фестивальним. Відібрані за конкурсом автори та авторки-початківці зможуть взяти участь у серії лекцій та майстер-класів від провідних українських та закордонних письменників, критиків, журналістів, літературних менеджерів, удосконалити свої навички творчого письма, попрацювати з досвідченими наставниками над своїми ідеями або вже створеними текстами», – ідеться у повідомленні.
Співорганізатор фестивалю-воркшопу – програма промоції читання «Текстура».
Організаційні партнери «Прописів» у 2026 році – INDEX: Інститут документування та взаємодії та The Ukrainians Media.
Партнери фестивалю – книгарня «Сенс».
Головним фокусом «Прописів» цього року буде літературна документалістика: художній репортаж, наративний нонфікшн.
Дебютанти також здобудуть знання про документальний театр, про взаємодію автора з мас-медіа та мистецтво самопрезентації, про захист авторських прав, а також про роль письменників у відстоюванні свободи слова.
Крім авторів-початківців, які вже мають досвід творення літературної документалістики, організатори запрошують також і тих, хто працює з поезією, прозою чи драматургією, але зацікавлений у тому, якими інструментами література може відтворювати факти об’єктивної реальності.
Подати заявку на участь можна до 28 лютого 2026 року включно за посиланням:
Результати відбору будуть оголошені 10 березня.
До журі «Прописів», яке відбиратиме учасників та учасниць фестивалю-воркшопу, ввійшли:
Остап Сливинський – куратор «Прописів», поет, перекладач, літературознавець, викладач Українського католицького університету, автор літературно-документальної книжки «Словник війни», голова Програмної ради Lviv Book Forum;
Олеся Яремчук – журналістка, письменниця, авторка книжки «Наші інші», співавторка та співупорядниця книжки «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», програмна координаторка INDEX: Інститут документування та взаємодії;
Тарас Прохасько – письменник, журналіст, лавреат Шевченківської премії 2020 року;
Марічка Паплаускайте – журналістка, письменниця, шеф-редакторка Reporters, співзасновниця The Ukrainians Media, авторка книжок «Бог дивовижних людей та інших грішників», «Потяг прибуває за розкладом»;
Ганна Устинова – авторка п’єс, текстів ініціативи «Люди культури, яких забрала війна» та короткої художньої прози, заступниця виконавчого директора Українського ПЕН;
Ярина Микитин – культурна менеджерка, координаторка програми промоції читання «Текстура».
У межах «Прописів» також відбудуться відкриті для відвідування події – публічна програма фестивалю буде оголошена згодом.
Цьогоріч фестиваль «Прописи» проведуть вже вчетверте. Вперше фестиваль-воркшоп відбувся в Івано-Франківську у 2021 році.
У професійній програмі «Прописів», як зазначено в умовах конкурсу, зможуть взяти участь дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років.
Апліканти повинні мати щонайменше один художній чи критичний твір, опублікований на онлайн-ресурсі чи в друкованому виданні, однак ще не видати жодної власної книжки.
Підсумком «Прописів» стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори учасників та учасниць проєкту, а також їхні тексти з враженнями про фестиваль-воркшоп.
Детальніше про умови участі можна ознайомитися за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом 2025 року, до нього увійшли 252 книжки.
Події
Фільм про вбитого в Ірпені американського журналіста
Стрічка «Озброєний лише камерою: життя і смерть Брента Рено» про американського журналіста, який загинув у березні 2022 року під час висвітлення війни Росії проти України, отримала номінацію на Оскар-2026.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє видання NV.
Стрічка потрапила у номінацію «Найкращий короткометражний документальний фільм»..
Разом із нею у номінацію пройшли: «Усі порожні кімнати» (All the Empty Rooms), «Дітей більше немає: Були і пішли» (Children No More: Were and are Gone), «Диявол зайнятий» (The Devil Is Busy), «Ідеальна дивність» (Perfectly A Strangeness).
Світова прем’єра фільму «Озброєний лише камерою: життя і смерть Брента Рено» відбулася на кінофестивалі SXSW, де він отримав приз глядацьких симпатій у номінації документальних короткометражних фільмів.
Рено був вбитий російськими військовими 13 березня 2022 року – він став першим американським журналістом, який загинув, висвітлюючи повномасштабну війну в Україні.
Його молодший брат і колега Крейг Рено забрав тіло Брента та його останні записи з України й привіз їх до рідного дому в Арканзасі та зняв фільм про нього.
Фільм створений у стилі vérité – стиль документального кіно, що прагне максимальної реалістичності. Він містить кадри репортажів братів з різних куточків світу, зокрема з Іраку, де вони перебували разом з Національною гвардією Арканзасу, з Гаїті після землетрусу 2010 року, з Сомалі, де тривала війна, з Гондурасу, звідки іммігранти прямували до США та останні зйомки Брента після його прибуття в Україну.
Як повідомляв Укрінформ, 22 січня Американська академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила список номінантів на 98-ту премію «Оскар».
Документальна стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» не потрапила до п’ятірки номінантів у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Скриншот з відео
Події
У Молодому театрі покажуть прем’єрну виставу «Картотека» за п’єсою польського драматурга
У Київському національному академічному Молодому театрі відбудеться прем’єра вистави «Картотека», створеної за однойменною п’єсою польського драматурга Тадеуша Ружевича.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Прем’єрні покази пройдуть 23 та 24 січня, о 18:00, на основній сцені театру.
Як зазначається, це сучасна сценічна інтерпретація одного з ключових текстів XX століття, що й сьогодні звучить актуально.
У центрі сюжету – чоловік, який втратив цілісність власної пам’яті та намагається зібрати себе з уламків спогадів, образів і голосів минулого. Його свідомість розірвана на картки – сторінки життя, що хаотично змішані. А кожна зустріч, кожен фрагмент є спробою зрозуміти, ким ми є у світі, де історія постійно змінюється.
Вистава «Картотека» постає як метафора колективної пам’яті, зокрема персонажі тут не стільки окремі особистості, скільки тіні й функції, що відбивають різні аспекти понівеченого досвіду.
Також, ця історія є гострим і точним діагнозом часу, що говорить про втрату цінностей і пошук власного місця серед уламків минулого. Вона змусить глядачів замислитися над тим, що залишає по собі війна, і як пам’ять формує сьогодення.
Як повідомляв Укрінформ, імерсивну різдвяну виставу «Говорять ті, що слухали вічність» на території Національного заповідника «Софія Київська» переглянули близько 8 тисяч людей.
Фото: molodyytheatre.com
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Одеса1 тиждень agoДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Усі новини1 тиждень agoЯк зігрітися без опалення — топ найкращих малопотужних обігрівачів
-
Одеса1 тиждень agoАварійні відключення світла в Одеській області у 2025 році
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з Федоровим захист неба, забезпечення фронту та проблеми з ТЦК
