Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У місті Батурин Чернігівської області в Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” створили інклюзивний культурний простір.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
“У Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” реалізували інклюзивний проєкт “Гетьманська столиця: доступна історія” за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”, – йдеться у повідомленні.
Мета проєкту – зробити історико-культурну спадщину доступнішою для людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку та інших маломобільних груп.
У межах ініціативи команда заповідника комплексно адаптувала експозиції п’яти музейних об’єктів. Серед них – територія Цитаделі Батуринської фортеці, Музей археології Батурина, Будинок Генерального суду (будинок Кочубея) XVII-XVIII століть, Палац гетьмана Кирила Розумовського та Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського.
Для відвідувачів створили тактильні картини, інформаційні таблички шрифтом Брайля, мнемосхеми та інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями музейних експонатів. Також підготували аудіогіди з аудіодискрипцією для людей із порушенням зору та відеогіди українською жестовою мовою для відвідувачів із порушеннями слуху.
Для пам’яток, доступ до яких фізично обмежений, команда заповідника розробила панорамний відеотур. Онлайн-матеріали також розмістили на платформах IZI.Travel, “єМузей” та YouTube-каналі заповідника.
До створення адаптованих рішень долучилися експерти Ресурсного центру “Безбар’єрна Україна” та представники громадського об’єднання “Сурдо Школа”.
У Мінкульті додали, що проєкт тривав із травня до вересня 2026 року. “Гетьманська столиця” стала першим музейним закладом Чернігівщини з комплексно адаптованою експозицією для різних груп відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.
Фото: mincult.gov.ua
Одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха відзначила 95 років від дня заснування. З цієї нагоди в місті відкрився новий, 179-й філармонійний сезон.
Про це у Телеграмі повідомили в Одеській міськраді, передає Укрінформ.
Повідомляється, що ювілейний вечір «Філармоніссімо! Нам 95» розпочався з живої фортепіанної та квартетної музики й з художньої вистави ще у фоє.
На головній сцені свято продовжилося концертом Камерного оркестру Одеської філармонії під орудою заслуженого артиста України Ігоря Шаврука та Володимира Дикого за участю провідних солістів.
Офіційний відлік діяльності закладу розпочався у 1931 році зі створення державного симфонічного оркестру, біля витоків якого стояв видатний педагог і диригент Леонід Могилевський.
Будівля Одеської обласної філармонії – це пам’ятка архітектури національного значення, зведена у 1899 році за проєктом архітекторів О. Й. Бернардацці та В. І. Прохаски. Її унікальна Велика зала з особливою акустикою пам’ятає виступи світових корифеїв класичної музики, а ім’я легендарного одесита, скрипаля-віртуоза Давида Ойстраха, яке з гордістю носить заклад, зобов’язує тримати високу виконавську планку.
Будівля Одеської філармонії була пошкоджена унаслідок російської атаки по середмістю 31 січня 2025 року. Основні пошкодження – це вибиті віконні шибки та зміщене столярне заповнення. Вже 7 лютого в ній відбувся перший після атаки концерт «Музичний діалог».
Як повідомляв Укрінформ, Одеська філармонія, попри обстріли й значні пошкодження будівлі внаслідок російської атаки 31 січня, не припинила свою діяльність і долучилася до культурно-благодійної ініціативи «Ода стійкості».
У Вінниці 17 жовтня на Європейській площі розпочнеться дев’ятий меморіальний Лицарський турнір пам’яті Героя Небесної сотні Максима Шимка.
Про це у Фейсбуці повідомили організатори заходу, передає Укрінформ.
«17 жовтня 2026 року запрошуємо на 9-й Лицарський турнір пам’яті Максима Шимка. Турнір приурочений до Дня народження Героя Небесної Сотні, вінницького історика-реконструктора Максима Шимка», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що головною метою заходу є вшанування пам’яті Максима Шимка та усіх героїв, які загинули за Україну.
Змагання лицарів відбудуться у шести номінаціях. Зокрема, учасники виборюватимуть перших у категоріях «Щит-меч. Жінки», «Щит-меч. Чоловіки», «Довгий меч. Жінки», «Довгий меч. Чоловіки», а також «Три на три. Жінки» і «П’ять на п’ять. Чоловіки».
Окрім змагань лицарів, програмою турніру передбачене проведення благодійного шкільного ярмарку. Під час заходу працюватимуть тематичні локації.
Як повідомлялось, вінничанин Максим Шимко був учасником клубу історичної реконструкції “Білий вовк”. Він загинув 20 лютого 2014 року від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Ховали Шимка як лицаря – із шоломом, мечем, щитом.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса3 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса5 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство3 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнець показав вечерю для біженців (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Проїзд в Одесі у жовтні 2026 року: тарифи на громадський транспорт
-
Війна1 тиждень agoРФ знищила дата-центр Cosmonova в Києві — з’явилися фото наслідків