Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

8 місяців ago

31.03.2025

У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);

«Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);

Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;

«Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;

«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;

португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;

«Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;

у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay

Джерело

Події

Археологи знайшли біля Олександрії стародавній єгипетський човен

Published

6 години ago

08.12.2025

Головний з новин

Біля узбережжя Олександрії виявили стародавній єгипетський човен для прогулянок, який відповідає опису грецького історика Страбона.

Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.

Знайдений прогулянковий човен, що датується першою половиною першого століття, мав довжину 35 метрів і був побудований так, щоб вмістити центральний павільйон з розкішно оздобленою каютою.

Судно було виявлено біля затопленого острова Антиродос, який був частиною Portus Magnus (великого порту – ред.) стародавньої Олександрії.

Страбон відвідав це єгипетське місто приблизно у 29-25 роках до нашої ери та писав про такі човни: «Ці судна розкішно обладнані та використовуються королівським двором для екскурсій, та натовпом гуляк, які спускаються з Олександрії каналом на публічні свята, бо щодня і щоночі човни переповнені людьми, які грають на флейті та танцюють».

Розкопки проводив Європейський інститут підводної археології (IEASM) під керівництвом запрошеного професора морської археології Оксфордського університету Франка Годдіо.

«Це надзвичайно захопливо, тому що вперше такий човен було виявлено в Єгипті… Ці човни згадувалися різними стародавніми авторами, такими як Страбон, і вони також були представлені в деяких іконографіях – наприклад, на мозаїці в Палестрині, де ви бачите такий човен набагато меншого розміру з дворянами, які полюють на гіпопотамів. Але (справжній човен – ред.) ніколи раніше не був виявлений», – зазначив професор.

На центральному карлінгсі судна було знайдено графіті грецькою мовою, яке ще належить розшифрувати.

За словами Годдіо, хоча дослідження затонулого корабля ще перебуває на початковій стадії, воно обіцяє відкрити нові відомості про “життя, релігію, розкіш і задоволення на водних шляхах ранньоримського Єгипту”.

Читайте також: У єгипетській пустелі археологи знайшли військову фортецю, якій 3500 років

Затонулий корабель залишиться на морському дні.

«Ми дотримуємося правил ЮНЕСКО, яка вважає, що краще (залишити – ред.) останки під водою», – відмітив науковець.

Як повідомляв Укрінформ, група італійських археологів виявила у морі поблизу узбережжя Сицилії рештки затонулого стародавнього грецького судна.

Фото: Franck Goddio/Hilti Foundation

Джерело

Події

На Полтавщині виявили археологічний об’єкт, який може бути фортифікаційною спорудою

Published

10 години ago

08.12.2025

Головний з новин

Науковці на Полтавщині знайшли новий археологічний об’єкт, що є, ймовірно, фортифікаційною спорудою.

Про це повідомляє Історико-культурний заповідник “Більськ” у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Деталі кінської вузди, елементи одягу, свинцеві кулі – це знахідки ранньомодерної доби, що були виявлені під час розвідок в окрузі Котелевського городища наприкінці листопада 2025 року.

Співробітники Історико-культурного заповідника «Більськ» під керівництвом Костянтина Пеляшенка на північ від селища Котельва зафіксували також новий археологічний об’єкт, що є, ймовірно, легкою фортифікаційною спорудою, яка за сукупністю знахідок може бути датована кінцем XVI – XVIIІ ст.

Джерело

Події

Розвідка опублікувала дані низки «рупорів Кремля», які підтримали війну РФ проти України

Published

14 години ago

08.12.2025

Головний з новин

Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони опублікували дані ще низки блогерів, телеведучих та співачок, які підтримали війну та захоплення українських територій.

Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.

Інформація опублікована у розділі “Рупори Кремля” на порталі War&Sanctions.

Російська пропаганда виправдовує агресію та воєнні злочини, використовує дегуманізацію та ненависть до України як паливо для війни, намагається легалізувати захоплення України та підірвати міжнародну підтримку України. ЦПД та ГУР ведуть системну спільну роботу з протидії таким зусиллям РФ та викриття її агентів впливу.

Серед фігурантів:

латвійський проросійський блогер та ведучий авторської передачі на каналі “Соловьёв LIVE” Кирило Федоров, який у 2022 році був заарештований в Ризі за підтримку російської агресії проти України та звинувачений у розпалюванні національної ворожнечі, згодом вийшов під заставу та виїхав до РФ;

російський телеведучий Юрій Кот, який у 2013-2014 року був ведучим “антимайдану”, після чого переїхав до РФ, публічно підтримав російських бойовиків на Донбасі та згодом повномасштабне вторгнення, активно поширює російські наративи;

колишня народна артистка України Таїсія Повалій, з 2023 року має громадянство РФ, неодноразово брала участь у пропагандистських публічних заходах Росії на тимчасово захоплених територіях України.

Читайте також: Розвідка оприлюднила дані про десятьох спортсменів–пропагандистів війни з Росії та Білорусі

Голоси російської пропаганди мають бути заблоковані в цивілізованому світі. До кожного, хто підтримує війну, насилля та окупацію мають бути застосовані відповідні санкції: заборону в’їзду, арешт майна та рахунків тощо, наголосили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані десятьох російських вчителів, які переїхали на тимчасово захоплені території для ідеологічного перевиховання українських дітей.

Джерело