Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

“Ми всі знаємо, що таке жахи війни. Вже понад 11 років Україна, на яку ганебно та цинічно напала Російська Федерація, відстоює своє право на свободу та незалежність. Ми всі усвідомили, що, на жаль, війна забирає найкращих. Найкращих за своїм єством, найкращих по життю, які народилися не для війни, для того, щоб творити, аби нести красу у світ”, – сказав голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський.

Виставка «(Не) згасле світло (не)народжених для війни» у Харківській державній академії дизайну і мистецтв / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

1 / 15

Простір виставки об’єднує різні формати візуального та документального висловлювання: малюнки, скульптуру, фотографії, відео, а також цитати зі спогадами близьких та роздумами самих митців.

На відкриття прийшли рідні загиблих, їхні колишні викладачі, друзі, військові побратими.

“Цей проєкт дуже важливий. Дуже важливо, щоби суспільство в різних країнах світу знало про те, що молоді митці кожного дня віддають життя за свободу нашої держави. Серед цих молодих облич я бачу Юрія Красюка, про якого не можу говорити в минулому часі… Я навчала його, він був дуже талановитий і є – в моєму серці… Дуже хочеться, щоб ми нарешті повернулися до мирного життя, дочекалися Перемоги і щоб цих фотографій не ставало більше. Я бажаю цій виставці успіху – промовляти, говорити з глядачем”, – зазначила декан факультету аудіовізуального мистецтва та медіатехнологій академії Ганна Курінна.

Художниця Катерина Дербілова розповіла, що для неї не стало несподіванкою те, що її чоловік пішов на фронт.

“Ми про це говорили, ми бачили, що буде більш масштабна війна. Він говорив, що піде. До повномасштабної війни його ще тримало те, що наші діти були дуже малі”, – поділилася дружина.

Антон Дербілов із 2015 року займався унікальною за технікою виконання військово-історичною мініатюрою.

“Разом ми заснували творчу студію. Він ліпив фігурки, а я розписувала. Найголовніше, що він хотів показати, які були козаки – без шароварщини, без оцього нальоту радянської, скажімо так, культури, що це були воїни, сильна армія в Європі”, – наголосила Катерина.

Спогадами про скульптора поділився нацгвардієць на позивний “Крава”.

“Ми познайомилися на війни. Це людина з великої літери, це справжній побратим, воїн. Він найкращий з усіх людей, яких я знав… Якось – це було під Балаклією у 2022 році, перед великим контрнаступом – в одного з побратимів був день народження, ми не мали нічого для привітання. Знайшли аркуш А4 – і Антон за кілька хвилин намалював його, один в один…”, – розповів “Крава”.

Скульптор Руслан Мовчан у перші дні вторгнення боронив свою рідну Сумщину. Разом з іншими цивільними шукали зброю, облаштовували блокпости та їздили на патрулювання. Першого березня 2022 року Руслан і ще четверо добровольців вступили в бій.

“На старих “Жигулях” вони робили засади на колони, зупинили декілька проходів танків, але, на жаль, не встигли від’їхати – їх підбили. Всі п’ятеро загинули… Добровольці, що Руслан, що Антон Дербілов. Талановиті хлопці, “сталеві”, яких ми добре знаємо… Скульпторів багато загинуло. Чому я говорю багато – бо мало в нас цієї професії. В нас маленька спільнота, в рік випускається всього 3-4 студенти”, – зауважив заслужений діяч мистецтв України, викладач Олександр Рідний.

Виставку “(Не)згасле світло (не)народжених для війни” підготували у межах проєкту “Місце присутності: пам’ять, творчість, життя” за підтримки Українського культурного фонду.

Як розповів ректор Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олександр Соболєв, експозиція протягом місяця була представлена у Варшаві. Польські колеги адаптували виставку для відвідувачів з порушеннями зору – створили 5 аудіодескрипцій представлених експонатів, а також польськомовні версії аудіогідів з біографіями митців.

У межах гранту УКФ наприкінці жовтня чи початку листопада біля будівлі академії встановлять пам’ятний знак на честь загиблих митців.

“Фундамент уже підготували. Це буде абстрактна композиція, яка символізує зламані долі. Ми запрошували на круглий стіл рідних, військових, ветеранів – отримали схвальні відгуки, підтримку. Вирішили присвятити цей знак не лише нашим загиблим випускникам і студентам, а всім загиблим митцям”, – зазначив Соболєв.

Як повідомлялося, у Харкові 19 травня, у день народження вбитої художниці та поетеси Вероніки Кожушко, оголосили переможців другої щорічної Премії “Генерація Ніка”.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

“У Національному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” реалізували інклюзивний проєкт “Гетьманська столиця: доступна історія” за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”, – йдеться у повідомленні.

Мета проєкту – зробити історико-культурну спадщину доступнішою для людей з інвалідністю, ветеранів, людей старшого віку та інших маломобільних груп.

У межах ініціативи команда заповідника комплексно адаптувала експозиції п’яти музейних об’єктів. Серед них – територія Цитаделі Батуринської фортеці, Музей археології Батурина, Будинок Генерального суду (будинок Кочубея) XVII-XVIII століть, Палац гетьмана Кирила Розумовського та Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського.

Для відвідувачів створили тактильні картини, інформаційні таблички шрифтом Брайля, мнемосхеми та інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями музейних експонатів. Також підготували аудіогіди з аудіодискрипцією для людей із порушенням зору та відеогіди українською жестовою мовою для відвідувачів із порушеннями слуху.

Для пам’яток, доступ до яких фізично обмежений, команда заповідника розробила панорамний відеотур. Онлайн-матеріали також розмістили на платформах IZI.Travel, “єМузей” та YouTube-каналі заповідника.

До створення адаптованих рішень долучилися експерти Ресурсного центру “Безбар’єрна Україна” та представники громадського об’єднання “Сурдо Школа”.

У Мінкульті додали, що проєкт тривав із травня до вересня 2026 року. “Гетьманська столиця” стала першим музейним закладом Чернігівщини з комплексно адаптованою експозицією для різних груп відвідувачів.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.

Фото: mincult.gov.ua

Одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха відзначила 95 років від дня заснування. З цієї нагоди в місті відкрився новий, 179-й філармонійний сезон.