Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Український фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю

Published

on


До програми Каннського кінофестивалю ввійшов фільм «Весна» режисера Ростислава Кирпиченка.

Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.

За сюжетом стрічки, на тимчасово захоплених територіях України російські загарбники забороняють поховання страчених цивільних. 35-річний священник Андрій змушений зберігати тіла вбитих до того, як їх поховають у братських могилах. Він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам та забезпечує гідне поховання.

Читайте також: У Києві відкрився кінофестиваль квір-кіно Sunny Bunny

Фільм «Весна» є спільною роботою України, Литви та Франції. Над її створенням працюють близько 80 фахівців.

Як повідомлялося, Каннський кінофестиваль цьогоріч триватиме з 13 по 26 травня. Відкриє його історична комедія «Електрична Венера» (La Vénus électrique) французького кінорежисера П’єра Сальвадорі.



Джерело

Continue Reading

Події

ЄС припиняє фінансування Венеційської бієнале

Published

on



У зв’язку з представленням Росії на цьогорічній Венеційській бієнале Єврокомісія вирішила припинити фінансування фонду-організатора фестивалю, про що його раніше попереджали.

Про це повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє на брифінгу у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.

“Дозвольте підтвердити, що керуюче агентство EACEA дійсно надіслало листа, повідомивши фонду Biennale di Venezia про наш намір призупинити або припинити грант у розмірі 2 мільйонів євро”, – заявив Реньє, додавши, що лист послідував за відповідними політичними деклараціями наміру з боку європейських високопосадовців, у тому числі високої представниці ЄС Каї Каллас.

“Ми рішуче засуджуємо, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися на бієнале”, підкреслив Реньє.

Він уточнив, що за цим грантом фонду-організатору фестивалю не було виплачено жодного євро.

Читайте також: Латвія не братиме участі у відкритті Венеційської бієнале, якщо там буде Росія

Як повідомляв Укрінформ, Україна закликає Італію не видавати візи учасникам Венеційської бієнале з Росії.

Група делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи також виступила проти дозволу Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Венеційській бієнале у 2026 році.



Джерело

Continue Reading

Події

У тернопільському музеї презентували виставку художника Михайла Кузіва

Published

on


«Мистецький проєкт «Джерела» я розпочав ще у 2020 році. Його концепція проста – це все, що надихає художника від найпростішого до найскладнішого, це перше відтворення світу художником, яке він тільки побачив і його вразило. До прикладу, це може бути храм чи будинок, який я побачив на вулиці. Все це стає сюжетом для моїх робіт, але не реалістичним, а переосмисленим у моєму творчому стилі», – розповів Кузів.







У тернопільському музеї презентували виставку «Джерела» / Фото: Юлія Томчишин

1 / 8

В експозиції виставки представлено понад 109 картин художника.

“Це тематичні композиції, філософські мотиви, архітектурні пейзажі, які звертають нас до того, з чого починається життя: до пам’яті роду, до нашої історії, культури, до тих духовних і моральних засад, які формують особистість. Саме до цих джерел у своїй творчості звертається митець”, – зазначила під час відкриття заходу заступниця директора художнього музею Ольга Ваврик.

Кузів у спілкуванні з журналістами зазначив, що у своїй творчості випрацював для себе кілька напрямків.

“Це абстрореалізм, який об’єднує абстракцію та елементи реалізму. Його можна простежити у роботах з архітектурними мотивами, натюрмортами. Логіка цього напряму проста: ти створюєш щось абстрактне для враження та емоцій і даєш невеличкий ключ глядачу, щоб він повністю прив’язався до чогось реального і розвивав у собі асоціації. Інші цикли – це фігуративний живопис, адже я люблю міфологію, історію, наукові дослідження, гіпотези де нема певності, але хочеться відкривати, власне, оці теми. Тому у моїх роботах присутні і скіфи, і амазонки, і Атлантида, ну і, звичайно, космос”, – додав Кузів.

Виставка картин художника діятиме до 10 травня.

Читайте також: Фотокореспондентка Укрінформу показала у Брюсселі портрети реабілітованих військових та цивільних

Михайло Кузів – український живописець, графік, дизайнер, архітектор. Народився 1965 року в с.Біще Бережанського району, навчався в університеті Львівська політехніка (факультет «Архітектури»). З 1991 року – учасник багатьох збірних та автор персональних виставок в Україні та за кордоном, зокрема в Лондоні (2003) та Барселоні (2024). У 2016 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі відкрили виставку загиблого на фронті фотографа-військового Юрія Костишина.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.