Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Кабінет міністрів України ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень із невеликих громад та підтримку книжкової сфери.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністера культури Тетяна Бережна повідомляє у Фейсбуці.
“Продовжуємо створювати механізми для підтримки книжкової сфери. Запускаємо компенсацію оренди для книгарень у невеликих громадах. Уряд ухвалив постанову, яку підготувало Міністерство культури України”, – написала Бережна.
Книгарні зможуть спрямувати компенсовані кошти на закупівлю книжок або оплату вже проданих видань.
Як пояснила Бережна, так підтримка дійде і до книгарів, і до видавництв, які швидше отримають кошти за книжки.
На першому етапі програмою зможуть скористатися книгарні, які працюють у громадах до 100 тисяч жителів. Заяви щокварталу прийматиме Український інститут книги.
Перші виплати заплановані на перший квартал 2027 року – за оренду в четвертому кварталі 2026 року.
Дату старту прийому заявок і детальні умови УІК оголосить окремо.
Бережна зауважила, що після російських атак цього літа книжкова галузь втратила понад третину річного накладу. “Допомагаємо видавцям і книгарям продовжувати роботу, щоб українські книжки доходили до читачів у кожній громаді”, – додала віцепрем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.
Фото: КМУ
У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.
На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.
До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.
Серед перших оголошених фільмів:
«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;
«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;
«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;
Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.
Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.
Фото: Держкіно
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні