Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Кабмін схвалив запровадження цифрового реєстру нерухомих пам’яток України

Published

on



Уряд ухвалив ініційовану Міністерством культури постанову про запуск експериментального проєкту зі створення електронної системи «Державний реєстр нерухомих пам’яток України».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

«Державний реєстр нерухомих пам’яток – це перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту нашої культурної спадщини. Ми створюємо єдину, прозору й захищену базу даних. Вона дозволить зберігати інформацію про пам’ятки, ефективно управляти ними, захищати об’єкти культурної спадщини від незаконних посягань. Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини і до відновлення країни», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Експериментальний проєкт триватиме два роки з дня набрання постановою чинності.

У цей період буде відпрацьовано технічні рішення, порядок внесення та перевірки даних, а також способи взаємодії між усіма учасниками проєкту.

Читайте також: Бережна обговорила з гендиректором ЮНЕСКО співпрацю у захисті культури під час війни

Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане єдиною цифровою системою, яка об’єднає дані про: об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, об’єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники та заповідні території, зони охорони пам’яток.

Запровадження Реєстру передбачає: перехід до цифрового обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування Переліку об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», візуалізацію місцезнаходження пам’яток і пов’язаних з ними зон охорони з визначеними режимами використання, можливість пошуку об’єктів за координатами та електронну інформаційну взаємодію з іншими державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.

Читайте також: Україна працює над забезпеченням безбар’єрного доступу до культурної спадщини – Мінкульт

Координатором експериментального проєкту виступить Міністерство культури України. Учасниками є обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а також Український державний інститут культурної спадщини.

Експериментальний проєкт передбачає не тільки ведення обліку об’єктів нерухомої культурної спадщини. Реєстр також міститиме переведені в цифрову форму матеріали, згідно з якими визначаються обмеження у використанні земель, та взаємодіятиме з базою даних Містобудівного кадастру, ЄДЕССБ та Державним земельним кадастром.

Крім того, система забезпечує технічну можливість картографічної візуалізації місцезнаходження нерухомих об’єктів культурної спадщини.

Проєкт є продовженням роботи, ініційованої у 2021 році, коли міністерство провело роботу з обласними адміністраціями з наповнення електронної бази даних про об’єкти культурної спадщини як «декларування» даних. А вже наприкінці 2023 року презентувало концепт електронної системи Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У 2023 році міністерство затвердило структуру Бази геоданих у сфері охорони культурної спадщини. Це дозволяє працювати з цифровими даними про пам’ятки за єдиними правилами, узгоджувати інформацію з різних систем і забезпечувати її коректний обмін між державними реєстрами.

Читайте також: У Парижі обговорили захист і відновлення культурної спадщини України

Завдяки Проєкту міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» міністерство у 2024 році разом з партнерами розробило програмне забезпечення та презентувало концепцію Реєстру.

З 10 квітня 2024 року система запрацювала в тестовому режимі.

Крім того, відбулися онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини, розпочалося наповнення бази даних і перевірка внесеної інформації.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».

Фото: Юлія Свириденко, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Події

Бережна обговорила з гендиректором ЮНЕСКО співпрацю у захисті культури під час війни

Published

on


Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики-міністр культури Тетяна Бережна обговорила з гендиректором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані напрями співпраці у сфері захисту культури в умовах війни та реагування на російські атаки.

Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Сторони обговорили напрями співпраці у сфері захисту культури в умовах війни та питання реагування на російські атаки. Тетяна Бережна наголосила на необхідності посилення ролі ЮНЕСКО не лише у фіксації завданих збитків, а й у запобіганні злочинам проти культури, ранньому реагуванні, міжнародній верифікації доказів, а також підтримці механізмів відповідальності російського агресора”, – йдеться у повідомленні.

Окрему увагу Бережна приділила ситуації навколо об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташованого на тимчасово окупованій Росією території Криму. Вона поінформувала про системні незаконні археологічні розкопки росіян, масштабні будівельні роботи, псевдореставрацію та ідеологічне використання об’єкта, що становить серйозну загрозу його автентичності та універсальній цінності. Україна має намір ініціювати розгляд питання щодо внесення цього об’єкта до Списку світової спадщини, що перебуває під загрозою, та розраховує на підтримку ЮНЕСКО у цьому процесі.

Сторони також обговорили подальші спільні кроки, зокрема посилення координації у сфері документування руйнувань, протидії незаконному обігу культурних цінностей, розвитку моніторингових механізмів, у тому числі із застосуванням супутникових технологій, а також міжнародної адвокації щодо захисту культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.

Бережна запросила гендиректора ЮНЕСКО взяти участь у Конференції міністрів культури, яка відбудеться в Україні у березні 2026 року та стане міжнародною платформою для обговорення захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів і посилення глобальної координації у цій сфері.

Своєю чергою Халед Ель-Енані запевнив, що Україна є і надалі залишатиметься пріоритетом у діяльності ЮНЕСКО.

Читайте також: У Києво-Печерській лаврі заявили про пошкодження через російську атаку

Як повідомлялося, 27 січня в Парижі розпочалася зустріч високого рівня з питань культурної спадщини та архітектури України в межах Сезону України у Франції Voyage en Ukraine. Україну представляє делегація на чолі з Тетяною Бережною.

Фото: mincult.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Від бойових поранень загинув медик і музикант Микола Дзяк

Published

on


Музикант долучився до лав Збройних сил України на початку повномасштабного вторгнення РФ як лейтенант медичної служби. У грудні 2025 року під час виконання бойового завдання його важко поранило.

Фото: facebook.com/elen.ogneva

Лікарі боролися за життя оборонця, однак 27 січня його не стало.

«Світ музикантів нашого міста [ред. – Дніпра] дуже малий, і всі одне одного добре знають. Микола був великою частиною того світу. Памʼятайте його», – написав музикант і військовий Микита Козачинський.

Микола Дзяк народився 7 лютого 1985 року. У 2002-2008 роках навчався у Дніпровській медичній академії за спеціальністю «Медико-профілактична справа», закінчив також військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу. У 2008-му почав працювати лікарем-інтерном у Дніпрі.

У 2009-2012 роках Микола навчався в аспірантурі за спеціальністю «Загальна гігієна». З 2013-го працював викладачем на кафедрі гігієни та екології.

У 2016 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Екологія». За результатами наукової роботи були опубліковані понад 37 наукових і методичних праць.

У 2008-2015 роках Микола був солістом гурту «Таємниця Третьої Планети», з 2011-го – солістом «Будинку Грибоєдова».

Як повідомляв Укрінформ, на Сумському напрямку фронту загинув постановник телепроєктів медіагрупи Starlight Production Юрій Мігашко.

Перше фото: facebook.com/serg.prokopets



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.