Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони опублікували дані ще низки блогерів, телеведучих та співачок, які підтримали війну та захоплення українських територій.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Інформація опублікована у розділі “Рупори Кремля” на порталі War&Sanctions.
Російська пропаганда виправдовує агресію та воєнні злочини, використовує дегуманізацію та ненависть до України як паливо для війни, намагається легалізувати захоплення України та підірвати міжнародну підтримку України. ЦПД та ГУР ведуть системну спільну роботу з протидії таким зусиллям РФ та викриття її агентів впливу.
Серед фігурантів:
- латвійський проросійський блогер та ведучий авторської передачі на каналі “Соловьёв LIVE” Кирило Федоров, який у 2022 році був заарештований в Ризі за підтримку російської агресії проти України та звинувачений у розпалюванні національної ворожнечі, згодом вийшов під заставу та виїхав до РФ;
- російський телеведучий Юрій Кот, який у 2013-2014 року був ведучим “антимайдану”, після чого переїхав до РФ, публічно підтримав російських бойовиків на Донбасі та згодом повномасштабне вторгнення, активно поширює російські наративи;
- колишня народна артистка України Таїсія Повалій, з 2023 року має громадянство РФ, неодноразово брала участь у пропагандистських публічних заходах Росії на тимчасово захоплених територіях України.
Голоси російської пропаганди мають бути заблоковані в цивілізованому світі. До кожного, хто підтримує війну, насилля та окупацію мають бути застосовані відповідні санкції: заборону в’їзду, арешт майна та рахунків тощо, наголосили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані десятьох російських вчителів, які переїхали на тимчасово захоплені території для ідеологічного перевиховання українських дітей.
Помер український музикант, засновник і фронтмен гурту Adam Михайло Клименко.
Як передає Укрінформ, повідомлення про смерть музиканта з’явилося у неділю, 7 грудня, на його сторінці в Інстаграмі.
“На жаль, сьогодні вранці добре серце Міши зупинилося. Інформація щодо прощання буде згодом”, – йдеться у повідомленні.
27 жовтня гурт повідомляв про перенесення концертів у Львові, Чернівцях і Дніпрі.
19 листопада дружина артиста Олександра Норова повідомила в Інстаграмі, що “Михайло вже два місяці веде боротьбу з тяжкою хворобою – туберкульозним менінгітом, після тривалого лікування та перебування в реанімації він перебуває в комі”.
Михайло Клименко відомий своїми хітами “Повільно”, “Таку як є” та “Ау Ау”.
Йому було 38 років.
Як повідомляв Укрінформ, помер український музикант, співак і співзасновник гурту DZIDZO Олег Турко, відомий під сценічним псевдонімом Лесик.
Фото: facebook/Михайло Клименко
На 79 році пішов із життя український кінорежисер, сценарист, актор та педагог Вʼячеслав Криштофович.
Як передає Укрінформ, про це Національна спілка кінематографістів України повідомляє у Фейсбуці.
«Сумна звістка огорнула нас невимовним жалем. Перестало битися серце Вʼячеслава Сигизмундовича Криштофовича – людини великої внутрішньої культури, майстра, який умів у найпростішому побачити важливе», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Спілці кінематографістів, його фільми – «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» – давно стали частиною української кінематографічної пам’яті.
У спілці підкреслили, що Криштофович був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його «дрібниць життя» у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, і пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, – все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії.
«Свого часу Вʼячек, як його називали друзі, з’являвся в кадрі і сам: ще молодим зіграв у «Совісті» та «Серці Бонівура», а згодом – у «Першому правилі королеви». Але, напевно, найбільше він любив навчати тих, хто тільки приходив у професію. Він завжди зустрічав їх з надією та вірою і студенти Криштофовича пам’ятатимуть спокій, уважність і доброзичливу вимогливість майстра, завдяки яким виростали нові голоси нашого кіно. Для нас Вʼячек був колегою, другом, людиною зі світлими жартами й небайдужим серцем», – наголосили у спілці.
Далі про Вʼячеслава Криштофовича – кінорежисера, сценариста, педагога, Академіка Національної академії мистецтв України, Заслуженого діяча мистецтв України, Лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Правління Національної спілки кінематографістів України, будуть говорити його фільми та його учні, додали у спілці кінематографістів.
В’ячеслав Криштофович народився 26 жовтня 1947 року в Києві. Режисер-постановник Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Створив понад 20 ігрових картин для кінопрокату і телебачення. Академік НАМ України (2017). Лавреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2022). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
-
Суспільство4 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Усі новини1 тиждень agoінженери створили новий генератор, який перевершив аналоги