Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українській культурі
Унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Зокрема, значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одна з найвизначніших духовних і культурних пам’яток України. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору – Стефанівський приділ. Внаслідок атаки пошкоджені екстер’єр та інтер’єр собору, а також прилеглі будівлі комплексу.
«Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор – церква, чия історія почалася ще в ХІ столітті. І це на сьогодні один із найбільших російських злочинів проти християнської культури», – прокоментував Президент Володимир Зеленський.
![]()
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
На території Лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України.

«У будівлях пошкоджено вікна та двері. Жертв і постраждалих серед людей немає. Триває оцінка завданих збитків та фіксація наслідків атаки», – додали у міністерстві.
У Києві росіяни атакували Національну кіностудію імені Олександра Довженка – одну з найстаріших кіностудій України. Внаслідок влучання виникла пожежа, пошкоджені костюмний цех та інші будівлі студії. Знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України – близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць одягу, які використовувалися під час створення українських фільмів і десятиліттями зберігали історію українського кінематографа.

Постраждала й низка інших будівель студії, а також автівки, які знаходились на території. «Це – друга атака на кіностудію цього місяця. Росіяни прицільно атакують український кінематограф», – зауважили у Мінкульті.
Також постраждало державне підприємство «Укркінохроніка» – одна з найстаріших українських кіностудій документального кіно, яка вже 95 років фіксує ключові події історії України та зберігає безцінну кінематографічну спадщину держави. Зокрема, вибуховою хвилею пошкоджені будівлі підприємства, вибиті вікна та завдані матеріальні збитки.
Крім того, суттєво постраждав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал». Також пошкоджень зазнав Національний палац мистецтв «Україна» – у будівлі вибиті вікна та пошкоджений фасад.
Внаслідок влучання безпілотника постраждав Харківський художній музей – одна з найважливіших мистецьких установ країни. Будівля музею, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.


«Найцінніші музейні предмети працівники музею евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина колекції залишалася у фондах установи. За попередньою інформацією, внаслідок атаки та пожежі пошкоджено або знищено частину музейних предметів. Наразі фахівці встановлюють точний масштаб втрат», – додали у міністерстві.
Зокрема, пошкоджень могла зазнати значна частина графіки радянського періоду – орієнтовно до тисячі творів із п’яти тисяч, що зберігалися у фондах. Також від замокання постраждала частина колекції живопису радянського періоду, яка налічує близько двох тисяч одиниць. Точну кількість пошкоджених творів ще встановлюють.

Крім того, внаслідок пожежі знищено десять картин із приватної колекції, які перебували у фонді тимчасового зберігання.
«Наразі музейники та профільні фахівці вживають невідкладних заходів для порятунку постраждалих музейних предметів, їх консервації та переміщення до безпечного місця зберігання», – уточнили в Мінкульті.



У столиці пошкоджень зазнав Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. У навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця, 18 вибиті всі вікна. Наразі триває оцінка наслідків атаки.
У Дніпрі пошкоджень зазнав Дніпропетровський будинок органної та камерної музики – пам’ятка архітектури національного значення, відома як Брянська (Миколаївська) церква.
Внаслідок дії ударної хвилі була пошкоджена історична будівля, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За попередніми даними, руйнувань зазнали віконні та дверні конструкції, внутрішні приміщення будівлі засипало уламками скла. Також пошкоджене внутрішнє оздоблення концертної зали та глядацькі крісла.
Крім того, зафіксоване пошкодження покрівлі куполів: на окремих ділянках ударною хвилею частково зірвало металеве покриття. Постраждав і головний музичний інструмент закладу – орган, який розташований у приміщенні пам’ятки.
Наразі фахівці проводять обстеження будівлі та музичного інструмента. Після завершення оцінки встановлять повний обсяг завданих пошкоджень та визначать першочергові заходи для збереження пам’ятки й відновлення її функціонування.
«Сьогоднішня атака має всі ознаки цілеспрямованого удару по українській культурі, пам’яті та ідентичності. Під вогнем опинилися Києво-Печерська лавра – святиня світового значення, Національна кіностудія імені Олександра Довженка, Харківський художній музей, мистецькі та освітні заклади. Росія прагне випалити нашу пам’ять, нашу історію та свідчення того, ким ми є. Знищена костюмна колекція кіностудії Довженка, пошкоджені музеї, заклади культури та мистецької освіти – це втрати, які стосуються не лише України», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
![]()
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За її словами, це удар по світовій культурній спадщині та спроба стерти культурні маркери української нації. «Ми документуємо кожен факт руйнування і працюємо разом із міжнародними партнерами для захисту та відновлення нашої культурної спадщини», – додала Бережна.
Як зазначається, Міністерство культури України закликало міжнародну спільноту посилити тиск на російську федерацію та забезпечити притягнення держави-агресора до відповідальності за злочини проти культурної спадщини України.
Також у міністерстві закликали уряди держав, міжнародні організації і партнерів долучатися до підтримки Українського фонду культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund) та спільних міжнародних ініціатив із захисту й відновлення культурних цінностей.
«Фонд працює над відновленням зруйнованих Росією об’єктів культури. Сьогодні захист української культурної спадщини є водночас захистом світової культурної спадщини», – підкреслили в Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська повідомила, що російські загарбники знищили в Україні 937 культурних споруд.
Фото: Укрінформ, Мінкульт
Події
На кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
Організатори кінофестивалю Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне знищення вандалами літнього майданчика у парку “Жовтневий”. Там проводили покази українських фільмів просто неба.
Про це у Фейсбуці повідомила директорка кінофесту Тетяна Д’яченко, передає Укрінформ.
“Друзі, другий день фестивалю Миколайчук OPEN триває. Ми вже багато разів вам анонсували, що у нас є кіно просто неба, парк Жовтневий, яблуневий сад біля озера. І напевно є багато людей, яким не хотілося б щоб фестиваль розвивався. Зараз поясню чому. Сьогодні вранці сталася така неприємність і локацію було знищено”, – розповіла у відеозверненні директорка фестивалю.
Вона показала зруйновану сцену літнього кінотеатру. А в дописі організатори зазначили, що на місці події працює поліція.
У відділі комунікації обласної поліції кореспонденту Укрінформу підтвердили факт звернення про пошкодження сцени. Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події.
Водночас на фестивалі продовжать покази українських фільмів просто неба. Зокрема, сьогодні 14 червня о 19:30 покажуть пригодницький бойовик «Безславні кріпаки» — історію про боротьбу за свободу українського народу.
Покази також продовжаться за розкладом усі наступні дні фестивалю до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Чернівцях стартував п’ятий фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN. Протягом восьми днів фестивалю глядачі зможуть переглянути понад 80 фільмів.
Події
У Польщі надрукували антологію сучасної української новелістики трьома мовами
Антологія сучасної української новелістики “Мереживо долі або вишиванка” вийшла друком у Кракові українською, польською та англійською мовами.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
До збірки увійшли твори 40 авторів, серед яких Катерина Бабкіна, Маріанна Кіяновська, Таїсія Наконечна, Євген Положій, Володимир Рафєєнко.
Обкладинку та символ антології – дерево – створили харківські художники Галина Соболь та Ярослав Соболь. Робота над оформленням тривала довше через постійні обстріли міста.
Попри складні умови, митці створили символічну картину, на якій подорожні прямують крізь темний ліс і випробування до світла, надії та повернення додому.
Над виданням працювала команда Фундації святого Володимира Хрестителя Київської Руси протягом двох років.
“До видання увійшли твори, що порушують теми людської гідності, морального вибору, духовної сили та внутрішньої свободи, а також презентують українську літературу як важливу частину європейського та світового культурного простору”, – зазначають автори проєкту.
Як повідомляв Укрінформ, в американському видавництві вийде роман “Сталінка” Олеся Ульяненка, а нідерландською та англійською з’явилися переклади поезії Ії Ківи.
Фото: Об’єднання Українців в Польщі – Краків/Фб
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
