Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Комітет з присудження Премії імені Фелікса Соболєва Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) оголосив конкурс на здобуття премії 2026 року – за вагомі досягнення в неігровому кіно.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомила НСКУ.
Премія присуджується кінематографістам лише за завершені та оприлюднені оригінальні кінотвори у неігровому виді кіномистецтва, а саме – науково-просвітницькому та документальному кіно, позначені високим професіоналізмом і новаторством, створені упродовж останніх двох років, але не пізніше ніж за пів року до подання на конкурс, які здобули широке громадське визнання.
Премія може присуджуватися за окремий кінотвір або за вагомий внесок у світове та українське неігрове кіно. Вона може бути присуджена громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах – як окремим діячам кінематографії, так і групі митців (або творчим колективам).
Кожен правовласник для участі в конкурсі може одночасно висувати лише один твір. Під час висування твору правовласник вказує його автора або колектив авторів – не більше трьох осіб.
Пропозиції щодо кандидатів на здобуття премії 2026 року подаються до Національної спілки кінематографістів України творчими спілками, кіностудіями, мистецькими закладами, Національною академією наук, науковими та творчими громадськими організаціями, засобами масової інформації, діючими лавреатами цієї премії, а також безпосередньо членами Комітету з премії імені Фелікса Соболєва до 1 червня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Гран-прі першої Української джазової премії у номінації “Найкращий український джазовий гурт 2025” здобуло тріо Hyphen Dash.
Фото ілюстративне: Vika Myronenko/Facebook
Системне нищення культури, пам’яті та ідентичності – це ще один прояв московської політики нетерпимості й геноциду українців.
Як передає Укрінформ, про це керівник Офісу Президента України Кирило Буданов заявив у Телеграмі з нагоди Дня пам’яток історії та культури.
За словами Буданова, весь світ цього дня говорить про цінність того, що створили і залишили попередні покоління – про цінність спадщини.
“Від Чернігова до Севастополя, від Маріуполя до Львова – Москва нищить наші церкви, музеї, бібліотеки й театри. На початок квітня 2026 року ми маємо цифри, які важко осягнути: лише за офіційними даними росіяни пошкодили або цілком зруйнували 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури і вкрали десятки тисяч музейних артефактів”, – наголосив керівник ОП.
На його переконання, “руйнування наших пам’яток – це спроба позбавити нас опори, стерти зв’язок між поколіннями, поставити під сумнів саме право на нашу власну історію. Системне нищення нашої культури, нашої пам’яті, нашої ідентичності – це ще один прояв московської політики нетерпимості й геноциду українців”.
Кожен злочин повинен бути зафіксований. Кожна знищена пам’ятка повинна бути задокументована, а кожна вкрадена річ – повернута, заявив Буданов.
“Культура – це не про розваги. Це про те, хто ми є. Це те, що ми передамо дітям після перемоги. Ми відбудуємо стіни. Але головне – ми збережемо нашу культуру і нашу пам’ять. Вони виявилися міцнішими за московські ракети“, – підкреслив очільник Офісу Президента.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуювали понад 100 тисяч музейних об’єктів.
Фото: Закарпатська ОВА
У Гарлемі (Нідерланди) з 22 по 24 травня відбудеться фестиваль сучасної української культури PROMIN’, що представляє актуальне українське мистецтво через кіно, відеоарт, перформанс, виставку та публічні дискусії.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.
В агентстві зауважили, що фестиваль об’єднає українських митців і професіоналів культури з іноземною та українською аудиторією за кордоном, створюючи простір для обміну, співпраці та нових сенсів.
Зокрема, особливу увагу приділять українській культурі, яка навіть у часи повномасштабного вторгнення Росії в Україну не дорівнює виключно темам війни, а почасти фокусується на вітальності і проявам життя навіть у надскладні часи.
У межах PROMIN’ Festival пройдуть покази сучасних українських фільмів, зокрема «Ти – космос» режисера Павла Острікова, «Стрічка часу» режисерки Катерини Горностай, «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьової, «Куба&Аляска» режисера Єгора Трояновського, «БожеВільні» режисера Дениса Тарасова, «Королеви радості» режисерки Ольги Гібелінди та «Сліди» режисерок Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк.
«Наша мета полягає у зміцненні та розширенні звʼязків між народами України та Нідерландів шляхом активної популяризації нашого мистецтва та культурної спадщини», – зауважив координатор Haarlem4Ukraine Олексій Боряк.
Як зазначається, PROMIN’ Festival пройде за підтримки Haarlem4Ukraine, а його проведення в Гарлемі стане важливим кроком у зміцненні культурних зв’язків між Україною та Нідерландами.
Інформаційними партнерами виступають посольство України в Нідерландах, Kastanje, Celebrate UA, Vataha, Nomadische Boekenplank.
PROMIN’ festival – міжнародна культурна платформа, що презентує сучасне українське мистецтво в європейському контексті. Фестиваль поєднує кінопрограму, виставкові проєкти, перформанси та публічні дискусії, створюючи простір для діалогу між українськими митцями й місцевими спільнотами.
Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 19 квітня, в італійському Мілані відбудеться масштабна культурна подія – фестиваль «Танцювальна весна». Захід, організований асоціацією «Берегиня» (Associazione Berehynia), покликаний популяризувати українські традиції та об’єднати громаду через мистецтво.
Фото: PROMIN’ Festival
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини6 днів agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події3 дні agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Війна1 тиждень agoПам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події7 днів agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум