Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

В Україні від початку повномасштабної війни загинули 342 митці та 119 медійників

Published

on



З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну війна забрала життя 342 митців та 119 українських та іноземних медійників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

У відомстві наголошують, що ці дані не лише відображають масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки української історії. Як у 20-х – на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні Росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України.

«Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру», – зазначають у міністерстві.

Як повідомлялося, 5 лютого внаслідок удару російського безпілотника у зоні бойових дій загинув харківський журналіст, учасник Революції гідності, офіцер ЗСУ Сергій Фісун.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві наприкінці березня зберуться музейники з України, Польщі та Німеччини

Published

on



У Києві 25 березня відбудеться конференція щодо підтримки українських музеїв в умовах агресії Росії проти України.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила співорганізаторка заходу, голова польської фундації OBMIN Малгожата Лавровська фон Тадден.

«З огляду на складну ситуацію в Україні ми вважаємо, що дуже важливим сигналом буде організація такої конференції саме в Україні. Ми свідомо ухвалили рішення провести її в Києві, щоб мати змогу запросити українські музеї. Водночас ми хочемо запросити на цю конференцію також музейників з Польщі та Німеччини», – зазначила Лавровська фон Тадден.

Вона повідомила, що конференція відбудеться 25 березня під гаслом «Стійка культура – культурна стійкість» (Resilient Culture – Cultural Resilience).

Читайте також: В Україні через російську агресію зруйновані та пошкоджені 1685 памяток культурної спадщини

У ній візьмуть участь представники близько 150 українських музеїв, а також колеги з-за кордону.

За її словами, важливо вивчати український досвід під час війни, щоб усвідомити, наскільки важливою точкою відліку для кожної людини є культура. Вона підкреслила, що російський загарбник сьогодні воює в Україні і проти культури.

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури «Співпраця заради стійкості» за участю представників понад 20 країн світу.

Фото: facebook/fundacjaobmin



Джерело

Continue Reading

Події

Шість замків Закарпаття внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток

Published

on



Кабінет міністрів України включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

До Держреєстру внесли: Квасівський замок – ХІІ-ХІІІ століття (с. Квасово), замок Нялаб – ХІІІ століття (с-ще Королево), Севлюшський замок – XIII-XV століття (м. Виноградів), палац Шенборнів (замок Берегвар) – кінець XIX століття (с. Карпати), замок Сент-Міклош – XІV-XV століття (с-ще Чинадійово), Середнянська фортеця – ХІІІ століття (с-ще Середнє).

У міністерстві підкреслюють, що реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті.

Читайте також: Старий замок у КамянціПодільському увійшов до шістки найунікальніших європейських об’єктів

Як повідомлялося, Міністерство культури України внесло 26 унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.