Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
В Україні у другій половині квітня 2026 року вийде нова книжка видатної української поетеси та письменниці Ліни Костенко.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
Видання з назвою “Вітер з Марса” надрукують у видавництві “А-ба-ба-га-ла-ма-га”.
“У цій книжці в неповторному емоційному синтезі перетинаються трагічні пророцтва і пронизлива ніжність, нещадні афористичні сканування політичних реалій і ностальгійні виміри людського буття. Нинішня війна бачиться не лише як злочинний факт історичного варварства, а як глобальна загроза планеті. “Вітер з Марса” — унікальна мапа України в душі Поета — України зболеної, але нескореної і вільної, з тими її духовними кордонами, що існують понад Часом”, – йдеться в анотації до книжки.
Як повідомляв Укрінформ, видатна українська поетеса та письменниця Ліна Костенко влітку 2025 року повідомила, що завершує новий історичний роман про добу Гетьманщини та готує його до друку.
Гурт «Антитіла» передав допомогу ГУР на 1,5 мільйона гривень
Про це повідомила пресслужба ГУР у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Плитоноски, балістичні пакети, камербанди на 1,5 мільйона гривень ― гурт “Антитіла” спільно з Благодійним фондом Діани Подолянчук передали чергову партію допомоги бійцям спецпідрозділу ГУР МО України “Артан”», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що кошти на амуніцію розвідникам музиканти зібрали з продажу квитків під час концертного туру Україною “Вдома”.
«Сучасне, якісне та надійне спорядження для виконання бойових завдань вже передали спецпризначенцям ГУР», – зазначили у відомстві.
Водночас розвідники висловили слова вдячності за постійну допомогу.
«Наша вдячність усім, хто продовжує підтримувати Сили безпеки та оборони України. Продовжуємо боротьбу!», – додали у ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, хор «Гомін» Львівського органного залу передав зібрані під час туру 5 мільйонів гривень для реабілітації ветеранів у центрі UNBROKEN.
У Києві пройшов допрем’єрний показ документального фільму «Вартові правди», який присвячений роботі пресофіцерів бойових бригад.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Документальний фільм розповідає історії чотирьох офіцерів – керівників відділів комунікацій бойових бригад ЗСУ: Оксани Чорної – з 23 Окремої механізованої бригади, Олександра Курбатова – з 128 Окремої важкої механізованої бригади «Дике поле», Арсенія Приліпка – з 72 Окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців і Богдана Флюнта – з 10 Окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
У стрічці пресофіцери діляться історіями зі свого довоєнного життя і розповідають, як вирішили піти на фронт і стали речниками бойових бригад. У фільмі показані кадри з життя бойових підрозділів і їх речників – пресофіцерів: як вони розповідають для широкої авдиторії про життя своїх підрозділів, як долають труднощі, часом навіть поранення.
«Люди різних професій свідомо вибрали піти служити у Збройні сили України. Фільм про те, що кожен може знайти в армії своє місце, приносити користь і самим отримувати від цього задоволення», – зазначив під час презентації стрічки продюсер фільму Тарас Боровок.
У свою чергу генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий наголосив, що для нього долі пресофіцерів – це долі побратимів.
«Я був речником і знаю, який важкий у них хліб. Пресофіцери працюють під шаленим тиском війни, загрозою життю, отримують поранення при виконанні своїх завдань», – підкреслив Череватий.
За його словами, суть фільму – показати світу, наскільки збільшився функціонал речників бойових бригад.
«Раніше прессекретар мав вивезти журналістів на полігон і підготувати пресреліз. Зараз це – мініпродакшен, рекрутинговий центр, спічрайтер – і все в умовах війни. Честь вам і хвала. Я пишаюся бути з вами в одному строю. Ви ті, на кого мають рівнятися інші. Я щиро бажаю, щоб хтось із наших героїв фільму одним з перших оголосив, що ми перемогли», – зазначив керівник Укрінформу .
Очільниця Центру інформації та документації НАТО Вінета Кляйн наголосила, що пресофіцери – не просто спікери, а голоси своїх підрозділів.
У них унікальна роль. З кожним повідомленням вони розповідають історію свого підрозділу. Пресофіцери стоять на перехресті між військовим і цивільним світом», – підкреслила Кляйн.
Вона висловила вдячність пресофіцерам, які погодилися поділитися своїми історіями і мали сміливість бути чесними, відкритими.
«Цим фільмом ми розповідаємо історію України, як країна бореться, щоб існувати», – підсумувала Кляйн.
Створення фільму відбулося за підтримки Представництва НАТО в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відбувся допрем’єрний показ спортивного документального фільму режисера – лавреата премії “Еммі” Володимира Мули “Гра на перехоплення” за участю творчої групи та головних героїв фільму.
Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoЯкі графіки відключень світла будуть в Одесі завтра, 10 березня
-
Усі новини5 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі пішов з життя актор із “Пригод Електроніка” Василь Скромний Анонси
-
Війна1 тиждень agoЧерез атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові
-
Суспільство1 тиждень ago
На трасі Одеса-Миколаїв сталася смертельна аварія
-
Відбудова1 тиждень agoМінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували книгу «Повномасштабний вибір» про нацгвардійців
-
Війна7 днів agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті