Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
У Національній філармонії відбудеться Kyiv Baroque Fest
З 12 по 22 листопада у столиці в Національній філармонії України відбудеться третя едиція міжнародного фестивалю Kyiv Baroque Fest-2026.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Цьогорічна програма об’єднає 32 події протягом 11 днів – концерти, лекції, професійні майстер-класи, відкриті дискусії та фотовиставку.
Фестиваль реалізується завдяки партнерству трьох мистецьких інституцій: Національної філармонії України, Open Opera Ukraine та Національного будинку музики.
Тема фестивалю – «Джезуальдо/Моцарти: незбагненність як надія». У центрі уваги – творчість і мистецькі долі Карло Джезуальдо та представників кількох поколінь родини Моцартів: Леопольда, Вольфґанґа, Наннерль і Франца Ксавера.
Ці композитори належать до різних епох, однак кожен із них по-своєму втілює уявлення про музичну геніальність, творчий пошук та мистецькі експерименти. Звернення до їхньої спадщини зумовлене також ювілейними датами, пов’язаними із Карло Джезуальдо, Вольфґанґом і Францом Ксавером Моцартом.
Водночас об’єднувальним мотивом фестивалю стане незбагненність – непередбачуваність творчих відкриттів і здатність музичної історії змінювати звичні уявлення про своїх героїв.
Особливе місце в цій розмові посідає постать талановитої музикантки Наннерль Моцарт.
У Kyiv Baroque Fest–2026 візьмуть участь виконавці ранньої музики з Бельгії, Німеччини, Польщі, США, Франції, Італії та Швейцарії.
Серед запрошених артистів:
- Ян Де Вінне (Бельгія) – флейта траверсо;
- ансамбль Sequentia – Бенджамін Беґбі (голос, англосаксонська арфа) та Норберт Роденкірхен (поперечні флейти) – Німеччина / США / Франція;
- Марек Топоровський (Польща) – диригент;
- Джованна Бав’єра (Італія) – голос, віола да гамба;
- Елам Ротем (Швейцарія) – клавесин, орган.
Стежити за новинами, програмою та інформацією про учасників можна на офіційних сторінках фестивалю у Фейсбуці та Інстаграмі.
Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях завершився XVIII фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини», який тривав із 24 до 29 жовтня. Упродовж шести днів глядачам представили вісім вистав, шість із них — театри з Києва.
Фото: facebook/Національна філармонія України
Події
Український кінофестиваль у Польщі навчатиме школярів розпізнавати дезінформацію
У межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.
За її словами, для школярів організують спеціальні кінопокази, а в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди у Варшаві проведуть практичні заняття. Разом із професійним монтажером учні дізнаватимуться, як розпізнавати маніпуляції у відео та як навіть незначна зміна монтажу може повністю змінити зміст побаченого.
«Для нас це важливо, бо ми виховуємо нове покоління свідомих глядачів і хочемо, щоб фестиваль розвивався», – пояснила Бєронська-Лях.
Вона відзначила, що зацікавленість шкіл цим новим проєктом перевершила її очікування. На майстер-класи записалися учні польських шкіл, зокрема навчальних закладів з англійською та українською мовами навчання.
Організатори вже думають над розширенням програми наступного року, щоб ці заняття відбувалися не лише під час фестивалю, а щонайменше протягом пів року. Усі вони будуть безоплатними.
Мета програми, пояснила Бєронська-Лях, – не лише навчити дітей розпізнавати дезінформацію, маніпуляції, мову ненависті та насильства, а й допомогти польським школярам краще зрозуміти досвід українських однолітків, які опинилися в новій реальності через війну.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочинається 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy. Він презентує найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Фото: Держкіно
Події
Політики не зруйнують відносин між українцями та поляками
Погіршення польсько-українських відносин на політичному рівні не вплинуло на організацію, зокрема й фінансування фестивалю українського кіно Ukraїna! у Польщі.
Його організатори й надалі розглядають кіноподію як простір для зустрічей, культурного обміну та інтеграції українців і поляків.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка варшавського кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.
За її словами, цьогоріч захід фінансово підтримують Польський інститут кіномистецтва, Міністерство культури Польщі та місто Варшава. Столична влада надала фестивалю трирічну дотацію, яка гарантує його проведення у Варшаві цього року та протягом наступних двох років.
«Ще не було ситуації, щоб хтось нам відмовив у фінансуванні через нинішнє погіршення суспільних настроїв», – зазначила Бєронська-Лях.
Вона вважає, що напруженість у відносинах між українцями та поляками часто використовують із політичною метою. За її словами, поширення фейків і залякування поляків українцями або українців поляками може бути способом здобути політичний капітал. Організаторка також звернула увагу на зацікавленість Росії в розпалюванні таких настроїв.
«Ми вже на це не піддаємося, політики ніяк не можуть зіпсувати наші стосунки з друзями та знайомими з України. Ми не дозволимо тим чи тим політикам зруйнувати наші відносини», – наголосила вона.
Бєронська-Лях зауважила, що торік підготовка фестивалю була складнішою з погляду безпеки. Зокрема, під час першої зустрічі з волонтерами обговорювалися можливі провокації та порядок дій у разі їх виникнення. Водночас сам фестиваль пройшов у доброзичливій атмосфері, без інцидентів. Цього року організаторка кінофестивалю не очікує подібних проблем. Вона пов’язує це, зокрема, з тим, що суспільство стало краще розпізнавати дезінформацію та маніпуляції в інтернеті.
За словами Бєронської-Лях, під час фестивальних дискусій про дезінформацію представлять звіти, згідно з якими близько 15% авторів ненависницьких коментарів у мережі становлять реальні люди, а решта такого контенту генерується штучно.
«Жити значно легше, коли усвідомлюєш, що боти не виходять на вулицю і не ходять у кіно», – підкреслила Бєронська-Лях.
Організаторка кінофестивалю наголосила, що ця подія дає полякам та українцям можливість зустрічатися, краще пізнавати одне одного та розповідати про власний досвід.
«Цей фестиваль – святкова мить українського кіно, час зустрічі поляків та українців. І це найважливіше, адже тоді ми зустрічаємося, інтегруємося, можемо розповісти про себе більше. Після такого фестивалю ми всі збагачуємося досвідом і, сподіваюся, стаємо сильнішими», – підсумувала Бєронська-Лях.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraїna! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як відомо, у Польщі антиукраїнські настрої активно експлуатують праві та праворадикальні партії, зокрема націоналістична «Конфедерація» та проросійська «Конфедерація польської корони».
Фото: Beata Bierońska Lach / Facebook
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
