Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Посольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
Посольство України в Королівстві Бельгія звернулося до органів бельгійської влади через оголошену участь художниці з РФ у цьогорічній «Ночі музеїв в Антверпені».
Про це українське диппредставництво повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Посольство України висловлює занепокоєння через те, що програма «Ночі музеїв в Антверпені» передбачає виступ Дар’ї Патрикєєвої з Росії.
«У той час, коли Україна захищається від російської військової агресії, участь представників держави-агресора у визначних публічних культурних заходах викликає важливі етичні та суспільні застереження», – наголошують дипломати.
Диппредставництво закликає організаторів змінити своє рішення з огляду на гуманітарний та етичний контекст, що створює російська агресія проти України.
Як повідомляв Укрінформ, ЄС призупинив фінансування Венеційської бієнале через участь Росії.
Події
Вийшов трейлер фільму «Джуманджі: Відкритий світ»
Американська кіностудія Sony Pictures презентувала трейлер фільму пригодницького комедійного фільму «Джуманджі: Відкритий світ» (Jumanji: Open World) із голлівудською зіркою Двейном Джонсоном у головній ролі.
Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.
Третій і завершальний фільм франшизи «Джуманджі» є продовженням світового успіху фільмів «Джуманджі: Поклик джунглів» (2017) та «Джуманджі: Наступний рівень» (2019), які разом зібрали понад $1,7 мільярда касових зборів у світовому прокаті.
Ккрім Джонсона, до акторського складу також увійшли відомий американський комік і актор Кевін Гарт, Джек Блек та Карен Гіллан.
Також у «Джуманджі: Відкритий світ» побачать легенду Голлівуду Денні ДеВіто.
Спочатку реліз фільму був запланований на 11 грудня, але його перенесли на Різдво.
Згідно з новим різдвяним релізом, «Джуманджі 3» вийде в кінотеатрах одразу після прем’єр 18 грудня фільмів «Дюна: Частина третя» та «Месники: Судний день».
Як повідомляв Укрінформ, американська кіностудія Sony Pictures презентувала перший трейлер фільму «Людина-павук: Абсолютно новий день» (Spider-Man: Brand New Day) із голлівудським актором Томом Голландом у головній ролі.
Фото: скриншот відео/Sony Pictures/IMDb
Події
Укрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
Новий випуск спільного проєкту Укрінформу та Українського інституту національної пам’яті «Правда чи міф. Совєтська епоха» буде присвячений українському поету, шістдесятнику та одному з лідерів Народного руху України Івану Драчу.
У новому епізоді голова УІНП Олександр Алфьоров і журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська спробують відповісти на запитання, чи був Іван Драч людиною радянської системи, чи одним із тих, хто наближав відновлення незалежності України. Чому поет-шістдесятник, який певний час вірив у радянські ідеали, згодом став одним із лідерів демократичних змін?
Автори проєкту розкажуть про драматичний вибір поета після протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, його покаянний лист, участь у русі шістдесятників, відносини з радянською владою та шлях до лідерства в НРУ.
У випуску також ітиметься про те, чи означало офіційне визнання радянською владою співпрацю із системою, чому українські інтелектуали нерідко були змушені шукати компроміси для виживання та яку роль у відновленні української державності відіграли представники різних середовищ – від безкомпромісних дисидентів до тих, хто діяв усередині радянської системи.
Цей епізод програми пропонує поглянути на постать Івана Драча без чорно-білих оцінок, спираючись на історичні факти, контекст епохи та свідчення сучасників.
Новий випуск проєкту «Правда чи міф. Совєтська епоха» вийде у вівторок, 28 липня, о 17:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події5 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Одеса4 дні agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Україна4 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Події5 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
