Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У Києві відкрилася виставка картин, на яких зображена військова техніка ЗСУ

Published

on


У Києві відкрилася виставка картин із зображенням військової техніки ЗСУ криворізького художника Андрія Гука.

Виставку представила науково-дослідна установа ЗСУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

На ній подано близько 70 картин із зображенням військової техніки, яку використовують ЗСУ у російсько-українській війні, автором яких є художник із Кривого Рогу Андрій Гук.







У Києві відкрилася виставка картин із зображенням військової техніки ЗСУ / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 14

За його словами, коли почалося повномасштабне вторгнення, його місто одразу опинилося у безпосередній близькості до бойових дій, бажання малювати в нього тоді не було. А творче натхнення з’явилося, коли українські «Нептуни» потопили російський крейсер «Москва». Згодом виникла ціла серія картин із зображенням військової техніки ЗСУ під назвою «Сталь перемоги».

«Як почалася повномасштабка, руки опустилися і нічого не міг робити, замовлення від людей не виконував. А як поклали крейсер на дно – одразу ж у майстерню, за фарби, і «Нептун» був перший, тобто зображення автомобільної установки з цією ракетою. З того і розпочався цей проєкт. Коли я вже не знав, яку ще військову техніку можна далі малювати – підказували мої друзі військові», – сказав художник.

Експертну допомогу митцю надавали у науково-дослідній установі ЗСУ, максимально достовірно й повно наповнюючи серію взірцями військової техніки, яку сьогодні використовують Сили оборони.

«Перед нами техніка різних країн, різних поколінь, різних конструкторських шкіл. Усе це Україна була змушена за надзвичайно короткий час освоїти, навчитися застосовувати, обслуговувати, ремонтувати, поєднувати й адаптувати до реальної війни. Тому ці сімдесят робіт – вже не просто колекція військової техніки, а портрет надзвичайної здатності українців вчитися й адаптуватися», – зазначив представник науково-дослідної установи ЗСУ Ігор Чепков.

Читайте також: В Одесі до Дня Незалежності представили унікальне вишите оберегове панно

Виставка «Сталь перемоги» приурочена до 35-ої річниці Незалежності України й демонструватиметься до 1 вересня.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві на вуличній виставці на честь лідера ОУН Євгена Коновальця показали військову техніку часів УНР.



Джерело

Continue Reading

Події

«Одіссея» Крістофера Нолана стала найкасовішим фільмом з рейтингом R

Published

on



Блокбастер Крістофера Нолана «Одіссея» став найкасовішим фільмом з рейтингом R, зібравши рекордні 1,352 мільярда доларів у світовому прокаті.

Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.

Зазначається, що «Одіссея» перевершила попередній рекорд, встановлений у 2024 році фільмом «Дедпул і Росомаха», який зібрав у прокаті 1,338 млрд доларів, і стала найкасовішим фільмом з рейтингом R, що передбачає обмеження для глядачів молодшого віку.

Високобюджетна екранізація епічної поеми Гомера вийшла у кінопрокат 17 липня і стартувала у США з результатом 123 млн дол. Відтоді вона зібрала ще 516 мільйонів доларів у США та 835 мільйонів доларів за кордоном.

Значну частину касових зборів забезпечили кінотеатри IMAX – 354 млн дол. «Одіссея» стала найкасовішим релізом IMAX, випередивши «Аватар» 2009 року (271 мільйон доларів).

Зазначається, що це п’ятий фільм цього року та третій фільм з рейтингом R за всю історію (разом із «Джокером»), який зібрав у прокаті понад 1 мільярд доларів.

Читайте також: «Одіссея» стала для Нолана першим фільмом за 14 років, який заробив понад $1 мільярд

Крім того, «Одіссея» стала найкасовішим фільмом Нолана, перевершивши результат стрічки «Темний лицар: Відродження легенди» 2012 року (1,08 мільярда доларів).

«Одіссея» розповідає про тривалу й небезпечну подорож царя Ітаки Одіссея у виконанні Метта Деймона, який повертається додому після Троянської війни. У фільмі зібрався зірковий акторський склад: у ньому знялися також Том Голланд, Енн Гетевей, Роберт Паттінсон, Лупіта Ніонго, Зендая, Шарліз Терон, Елліот Пейдж, Джон Бернтал та Джон Легвізамо.

Як повідомляв Укрінформ, зйомки останнього фільму «Форсаж: Швидкий назавжди» (Fast Forever: Fast Forever) розпочнуться у грудні цього року.



Джерело

Continue Reading

Події

У Житомирі відкрили експозицію, присвячену творчості Валерія Шевчука

Published

on



У Житомирському обласному літературному музеї відкрили експозицію, присвячену письменнику, шістдесятнику, перекладачу та досліднику давньої української літератури Валерію Шевчуку.

Експозицію приурочили до дня його народження, передає Укрінформ із посиланням на допис музею у Фейсбуці.

«Родина письменника Валерія Шевчука передала музею значний комплекс матеріалів, включаючи книги, рукописи, фотографії та навіть особисті речі. Це цінне зібрання відкриває нові можливості для досліджень і знайомства відвідувачів із життям та творчістю автора. На основі цієї колекції створено нову експозицію, де відвідувачі можуть побачити книги, які Шевчук писав і читав, рукописи з примітками, фотографії з різних періодів життя та особисті речі, що були частиною його повсякденного простору. Ці елементи літературної біографії перетворилися на музейну історію», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що для музею ця експозиція є можливістю показати культурне обличчя міста через постать Валерія Шевчука, який є одним з творців літературної історії Житомира.

В експозиції представлено 220 музейних предметів з меморіального фонду Шевчука, які передала родина письменника.

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. У 1961 році він дебютував оповіданням про Тараса Шевченка «Настунька» у збірнику «Вінок Кобзареві». І відтоді не полишав письменницьку працю.

Його творчий доробок – понад 170 художніх творів: романів, повістей і новел, а також близько 500 наукових та публіцистичних праць. Особливе місце у творчості письменника посідають історична, психологічна та готична проза, у яких минуле й сучасність постають як нерозривний духовний простір українського народу.

Читайте також: У Національному музеї літератури України відкрилася виставка «Сад духовний Валерія Шевчука»

Широкому читачеві особливо відомі роман «Дім на горі», уперше опублікований 1983 року, та трилогія «Три листки за вікном», за яку письменник у 1987 році був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Валерій Шевчук здійснив величезну працю з повернення українському читачеві духовної спадщини минулих століть. Він досліджував і перекладав сучасною українською мовою твори давньої української літератури доби бароко, відкриваючи сучасникам глибину української інтелектуальної та культурної традиції.

Його літературна й наукова діяльність відзначена численними державними та міжнародними нагородами, серед яких – Національна премія України імені Тараса Шевченка, премія Фонду Антоновичів, орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, міжнародні літературні премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» та імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», літературні премії імені Євгена Маланюка, Пантелеймона Куліша, Олени Пчілки, Олександра Копиленка, Івана Огієнка та інші відзнаки.

Читайте також: В Україні екранізують антиутопію «Око прірви» Валерія Шевчука

Валерій Шевчук помер 6 травня 2025 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Великій Британії у музеї V&A South Kensington вперше представлять сім сакральних пам’яток з Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.