Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
У Польщі обговорили роль культури у протистоянні російській дезінформації
У польському Білостоці відбулася міжнародна конференція «Дезінформація проти культури», присвячена ролі культурної спадщини і мистецьких інституцій у протидії інформаційним маніпуляціям РФ та зміцненні стійкості суспільств.
У заході, організованому галереєю «Арсенал» у партнерстві з фондом OBMIN, взяли участь представники культурних установ, дипломатичних кіл, академічного середовища та бізнесу з України, Польщі, Естонії, Німеччини та Швеції, передає Укрінформ з посиланням на OBMIN.
До учасників звернулася народна депутатка України, перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. Після виступу вона передала фонду OBMIN подяку від Голови Верховної Ради за роботу команди та співпрацю з українськими музеями.
Представник МЗС Польщі Кшиштоф Олендзький наголосив, що культура та історична спадщина можуть ставати інструментами інформаційної війни. За його словами, спотворення спільної історії та культурних символів використовується для провокування розбіжностей у суспільстві, тому їх захист є також питанням безпеки.
Окрему увагу учасники приділили досвіду музеїв, які працюють в умовах інформаційного тиску. Директорка Нарвського музею в Естонії Марія Сморжевських-Смирнова розповіла про роботу установи в місті поблизу російського кордону та важливість довіри місцевої громади, об’єктивного висвітлення історії й підтримання простору для діалогу.

У першій дискусійній панелі «Культура та стійкість: від ідентичності до національної безпеки» взяли участь, зокрема, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко та представники українського й польського академічного середовища. Учасники обговорили зв’язок між збереженням культурної ідентичності, історичної пам’яті та здатністю суспільства протистояти маніпуляціям.

Друга панель була присвячена співпраці музеїв, медіа та культурних інституцій. Серед учасників – директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта, представники Інституту POLONIKA, Goethe-Institut Ukraine та «Дому Франка» у Львові Богдан Тихолоз.
Учасники наголосили на важливості довгострокових партнерств, обміну досвідом і транскордонних проєктів за участю музеїв, медіа, університетів та громадських організацій.
Завершальна частина конференції була присвячена шведському досвіду психологічної оборони. Старша радниця Агентства психологічної оборони Швеції Гелене Ронлунд представила підхід, за яким протидія інформаційним маніпуляціям є спільною відповідальністю державних установ, медіа, культурного сектору та громадян.
Як повідомляв Укрінформ, у червні на полях засідання Європейської Ради у Брюсселі відбулося підписання спільної декларації «Європа для культури, культура для Європи».
Фото: obmin.eu
Події
Україна і Британія посилюють культурну співпрацю в межах сторічного партнерства
Україна та Велика Британія посилюють культурну співпрацю в межах сторічного партнерства.
Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Бережна провела зустріч з послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном. Сторони обговорили спільні культурні події до другої річниці партнерства та залучення британських музеїв, бізнесу й меценатів до відновлення української спадщини.
За словами віцепрем’єрки, Британія однією з перших підтримала Український фонд культурної спадщини (UCHF) й уже двічі зробила внесок. За словами очільниці Міністерства культури, запропонували британській стороні розглянути можливість щорічних внесків до Фонду.
Бережна зазначила, що за підтримки Британії працівники культури оцифровують спадщину та документують російські злочини проти культури.
Також сторони обговорили подальшу підтримку культурних ініціатив. Бережна повідомила про результати першого відбору “Тисячовесни”, за яким 680 українських проєктів отримають фінансування.
Також очільниця Міністерства культури і посол Великої Британії обговорили виставку Sacred Treasures from Kyiv (“Священні скарби з Києва”) у Victoria and Albert Museum (Музей Вікторії та Альберта).
Там уперше у Британії показали сім предметів із Києво-Печерської лаври, а спільна робота музейників допомогла уточнити українське походження Царських врат із колекції V&A. “Будемо продовжувати цю роботу з іншими британськими музеями, щоб досліджувати походження українських предметів у їхніх колекціях”, – додала Бережна.
За її словами, для нових спільних культурних проєктів Британська Рада вже оголосила про початкове фінансування в розмірі 2 млн фунтів.
Бережна висловила подяку Великій Британії за послідовну підтримку України й української культури, послу Великої Британії в Україні та команді посольства Великої Британії в Україні за готовність розвивати співпрацю.
Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини (UCHF) за перший рік роботи залучив на збереження та відновлення національних цінностей 4 млн євро від 11 країн.
Події
В Одесі внаслідок атаки пошкоджена будівля Музею сучасного мистецтва
Внаслідок російської атаки 18 листопада пошкоджень зазнала будівля Музею сучасного мистецтва в Одесі.
Про це пресслужба музею повідомила в Інстаграмі, передає Укрінформ.
“Постраждав фасад та стіни всередині будівлі. Команда музею не постраждала”- йдеться в повідомленні.
В музеї додали, що всі роботи митців вціліли.
“Сьогодні не працюємо, наразі не можемо сказати графік роботи в подальшому”, – додали в установі.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська у середу вже втричі атакували середмістя Одеси, .
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого сержанта Ольги Таран (позивний «Зима»)
