Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У Києві презентували кліп «Хрещені вогнем»

Published

on


У Києві презентували музичний кліп «Хрещені вогнем», який став саундтреком повнометражного документального фільму «Земля Героїв».

Музичний кліп презентувала в Укрінформі творча команда проєкту.

Авторами та виконавцями пісні «Хрещені вогнем» є засновники гурту «Брати Станіслава» з Івано-Франківська, військовослужбовці ЗСУ Сергій і Володимир Гупали. Після початку повномасштабного вторгнення вони залишили сцену й долучилися до війська. Власний бойовий досвід змінив пісню, яка з абстрактної історії про воїна перетворилася на особисту розмову з Богом від першої особи.

Для гурту ця композиція також стала способом зберегти пам’ять про побратима та барабанника Павла Дмитраша – військовослужбовця 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, який загинув у російському полоні.

Почувши пісню «Хрещені вогнем», відомий кліп-мейкер Віктор Придувалов одразу погодився створити кліп.

«Для мене важлива енергія. Якщо в пісні є ця енергія, я готовий її донести всіма можливими способами. Ця пісня мене захопила своєю енергією та емоцією. Бо кліп – це емоційна, а не буквальна драматургія. І цією емоцією я намагався поділитися», – сказав Придувалов.

Музичний кліп «Хрещені вогнем» став головним саундтреком повнометражного документального фільму «Земля Героїв». Разом із музикантами у кліпі знялися Герої України — військовослужбовці Сухопутних військ ЗСУ, чиї історії увійшли до фільму.

Читайте також: У Києві презентували документальний фільм про повернення українок з Сирії

«Цей кліп є частиною великого проєкту, що розповідає про Героїв України, які служать у Сухопутних військах. Наше завдання – зробити цих людей відомими й дати їм відчуття вдячності, на яке вони заслуговують», – сказав начальник першого Центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ Збройних сил України Тарас Ткаченко.

Кліп «Хрещені вогнем» створено у співпраці з Сухопутними військами ЗСУ за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Сучасний музичний простір».

Режисер-постановник кліпу «Хрещені вогнем» — Віктор Придувалов, оператор-постановник — Владислав Грей, продюсерка — Галина Храпко. Виробник — кінокомпанія «Калина Фільм». Кліп є складовою мультижанрового та кросмедійного документального проєкту «Земля Героїв».

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2025 року в Києві відбулася презентація трейлера повнометражного документального фільму «12. Земля Героїв» про воїнів Сухопутних військ ЗСУ. Стрічка розповідає 12 історій захисників із Сухопутних військ, які отримали найвищу державну нагороду – звання Героя України та «Золоту Зірку».

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити 



Джерело

Continue Reading

Події

В Ужгороді відкрили виставковий проєкт релокованого Луганського краєзнавчого музею

Published

on



Зазначається, експозиція розкриває історію музейників Луганщини, які попри втрату звичного простору, фондів та вимушене переміщення продовжують досліджувати, документувати й представляти культурну спадщину регіону в Україні та за кордоном.

“Історія проєкту розпочалася у Швейцарії. У місті Фрібур було представлено плакатну виставку «Музей на лінії вогню», під час якої директорка Луганського обласного краєзнавчого музею Олеся Мілованова репрезентувала експонат — трофейний парашут. Згодом у Женеві створили повноцінну експозицію, а нині проєкт продовжив свій шлях в Україні”, – йдеться в повідомленні.

Особливе місце в експозиції посідає «Чорнухинська мадонна» — мистецьке переосмислення половецької кам’яної скульптури XII століття у вигляді об’ємних робіт із шамоту. Ідея створення належить директорці Слов’янського краєзнавчого музею Євгенії Калугіній.

Директор Ужгородського скансену Василь Коцан зазначив, що музей — це насамперед люди, їхні знання, професійний досвід, пам’ять і готовність продовжувати свою справу навіть тоді, коли доводиться починати все спочатку.

У межах презентації відбувся круглий стіл «Музей у валізі: музей під час війни — виклики і перспективи», під час якого фахівці обговорили трансформацію ролі музеїв від збереження спадщини до фіксації подій сучасності та формування національної пам’яті. Також для гостей провели кураторську екскурсію.

Оглянути експозицію в ужгородському скансені можна до 7 листопада. Проєкт реалізовано Луганським обласним краєзнавчим музеєм спільно з ГО «CLIO HUB» за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та Університету Фрібура.

Читайте також: До музею в Миколаєві передали два релігійні стародруки, які намагалися вивезти до Молдови

Як повідомляв Укрінформ, Луганський обласний краєзнавчий музей за свою історію зазнав подвійної релокації через російську агресію. У 2014 році після окупації Луганська музей втратив приміщення та основну колекцію й відновив діяльність у Старобільську. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році та повторної окупації міста команда була змушена виїхати знову, продовживши роботу в евакуації та функціонуючи на базі партнерських просторів.



Джерело

Continue Reading

Події

суд завершив підготовче провадження і переходить до розгляду по суті

Published

on


Суд у справі художника Івана Марчука після завершення підготовчого провадження, яке тривало майже 1 рік і 4 місяці, переходить до розгляду по суті. Судове засідання заплановане на 12 листопада.

Про це кореспондентці Укрінформу повідомила адвокатка Івана Марчука Наталія Калініченко.

“Сьогодні суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Також суд викликав на наступне судове засідання судових експертів, які проводили експертизу підпису на ліцензійному договорі одного з відповідачів Ігоря Апостола”, – зазначила Калініченко.

За її словами, розгляд справи на етапі підготовчого провадження тривав майже 1 рік і 4 місяці.

Наступне судове засідання, де мають перейти до розгляду справи по суті, заплановане на 12 листопада.

Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович (син колишнього народного депутата Михайла Апостола) та Стрипко Тамара Олексіївна.

Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Читайте також: Художник Іван Марчук удостоєний Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»

Український інститут національної пам’яті наголосив, що роботи Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож їх привласнення є посяганням на культурну спадщину України.

Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

6 травня Тернопільський міськрайонний суд зупинив розгляд справи за позовною заявою Марчука на час проведення експертизи підпису одного з відповідачів – Ігоря Апостола – на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця.

29 вересня суд відновив розгляд справи та прийняв заяву про зміну предмета позову, яка надійшла від Івана Марчука.

Під час судового засідання 27 жовтня суд відмовив у клопотанні про повторну експертизу підпису одного з відповідачів – Ігоря Апостола.

Фото Володимира Лемішки



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.