Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У Національному музеї історії України завершився освітній проєкт про доступні простори

Published

on


Національний музей історії України завершив освітній проєкт про доступні простори «Музей для кожного».

Про це повідомляє Міністерство культури України, передає Укрінформ.

“Проєкт об’єднав фахівців музейної справи навколо створення доступних просторів для ветеранів, людей з порушеннями слуху, зору, інтелектуального розвитку та дітей різного віку. З понад 800 заявок на участь відібрали 500, й близько 400 музейників, гідів та освітян з усієї України отримали свої сертифікати про успішне проходження курсу”, – йдеться у повідомленні.

Освітній проєкт «Музей для кожного», ініційований Національним музеєм історії України, став комплексною програмою з інклюзивних практик.

Спікерами курсу стали фахівці з різних сфер: нейропсихолінгвісти, архітектори, психологи, інструктори з орієнтування та фахівці жестової мови, які представили як український, так і міжнародний досвід.

У межах події відбулася панельна дискусія «Доступний музей: виклики та можливості», під час якої бговорено ключові бар’єри та шляхи їх подолання у сфері культури.

Читайте також: У тернопільському музеї презентували виставку художника Михайла Кузіва

Як повідомлялося, у лютому в Національному музеї історії України розпочався освітній курс з інклюзивних практик «Музей для кожного».

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Премія «Генерація Ніка» оголосила короткий список номінантів

Published

on




Премія “Генерація Ніка” оприлюднила короткий список номінантів на 2026 рік.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкрилася всеукраїнська виставка до роковин Чорнобильської катастрофи

Published

on


У Центральному будинку художників проходить масштабна виставка, присвячена 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи.

Про це йдеться у пресрелізі Національної спілки художників України, наданому Укрінформу.

«Експозиція поєднує роботи кінця 1980-х років і сучасні твори. Зокрема, представлені картини Василя Гуріна, а також плакати та роботи молодих авторів, серед яких студенти й учні сучасних мистецьких шкіл. Значна частина експозиції — близько 90% — це новітні роботи, що переосмислюють трагедію через призму сьогодення», – йдеться у повідомленні.


Серед учасників виставки — Юрій Пшеничний, Анатолій Марчук, Ганна Миронова, Павло Шарко та інші митці. Їхні роботи емоційно відтворюють атмосферу трагедії, передають біль, страх і глибоке осмислення подій.




Голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський наголосив на особливій ролі виставки та постаті свого вчителя Василя Гуріна. За його словами, Гурін був не лише видатним митцем, а й художником-філософом, який глибоко осмислював трагедію Чорнобиля у своїх роботах.



«Його твори — це не просто художні образи, а глибокі роздуми про відповідальність людини, про біль і наслідки катастрофи, що залишаються з нами назавжди», — сказав очільник НСХУ.

Він також підкреслив значення самої виставки як унікального проєкту, що об’єднав різні покоління митців і різні художні підходи. На його думку, ця експозиція є важливим внеском у збереження історичної пам’яті та культурного осмислення трагедії, а також дає можливість молодому поколінню краще зрозуміти події 1986 року через мистецтво.

Вхід на виставку безкоштовний. Триватиме вона до 10 травня.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка, присвячена роковинам аварії на ЧАЕС

Як повідомлялося, у Національному історико-архітектурному музеї “Київська фортеця” відкрилася виставка “Пам’ятаємо” до 40-ї річниці з дня аварії на Чорнобильській АЕС.

Фото надані Національною спілкою художників України



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.