Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Зазначається, що зміни стосуються працівників музеїв, бібліотек, заповідників, театрів, клубних закладів, центрів культури і дозвілля та інших закладів культури.
«Культура – це люди, які її створюють, розвивають і масштабують. Поточні оновлення – один із кроків до впорядкування системи оплати праці, над яким працює команда Мінкульту. Ми продовжуємо роботу над системними рішеннями, які посилять культурну сферу», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.
У Мінкульті поінформували, що під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Таким чином, зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною.
Крім того, чітко визначено розміри доплат для працівників культури з науковими та освітньо-творчими ступенями: доктор наук — до 25% посадового окладу; доктор філософії (кандидат наук) — до 15%; доктор мистецтва — до 15%. Якщо людина має кілька ступенів, вона сама обиратиме, за який отримувати доплату.
У документах також оновили назви окремих посад відповідно до сучасної практики. Наприклад, у театрах тепер використовується назва «керівник художньої трупи» замість застарілих формулювань.
У міністерстві додали, що такі зміни не потребують додаткових коштів з бюджету.
Як повідомлялося, у лютому стало відомо, що в Міністерстві культури України готують зміни до Наказу №745, які дозволять підвищувати заробітну плату працівникам культури.
Міністерство закордонних справ України домовилося з експертами ЮНЕСКО про візит до Львова для фіксації руйнувань та оцінки завданої російською атакою шкоди.
В Одесі 24 березня на території колишнього винзаводу на Французькому бульварі встановили факт пошкодження пам’ятки архітектури місцевого значення 1895-го року.
Про це у Фейсбуці повідомив начальник Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Александр Авдєєв, передає Укрінформ.
“Встановлено факт пошкодження пам’ятки архітектури. Йдеться про будівлю, яка є визначною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення — «Будівля складів удільного відомства», збудовану у 1895 році за проєктом архітектора Лева Влодека”, – повідомив Авдєєв.
Посадовець зазначив, що наразі готується акт, який має офіційно зафіксувати факт самочинних робіт і стане підставою для звернення до прокуратури Одеської області з вимогою внести відомості до ЄРДР за фактом знищення об’єкта культурної спадщини.
Авдєєв додав, що, за інформацією з державних реєстрів, нежитлові будівлі загальною площею 18 450,5 кв. м перебувають у приватній власності ТОВ «КАПЛОР 7».
“Земельна ділянка орендована на 15 років за договором від травня 2024 року. Цільове призначення — для розміщення та експлуатації об’єктів промисловості. Містобудівні умови та обмеження компанії не видавалися. У Реєстрі будівельної діяльності відсутні дозвільні документи за цією адресою”, – повідомив Олександр Авдєєв.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі у прибутковому будинку Бліженського (Новосельського, 75) під час ремонту заштукатурили фреску 100-річної давнини.
Фото: Фб/Александр Авдєєв
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна7 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Суспільство7 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців