Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем’єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Спільна прем’єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам’ять і війну.
ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» – класична і водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень.
Спираючись на «Іліаду» Гомера, «Аґамемнона» Есхіла, «Троянок» Жана-Поля Сартра за мотивами Евріпіда та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру – троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, і яка після падіння Трої дісталась у наложниці Аґамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.
Прем’єра на сцені театру імені Лесі Українки відбудеться 12 вересня, на сцені театру імені Івана Франка – 20–21 листопада 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, художній керівник театру The Public Theater у Нью-Йорку, один із впливових театральних діячів США Оскар Еустіс відвідав Театр на Подолі у Києві.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Соляну скульптуру персонажа шахтарських легенд Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро, в Центр культури освіти та дозвілля «Покровський код».
Про це повідомила заступник директора з наукової роботи комунального закладу «Покровський історичний музей» Тетяна Костюченко, йдеться у публікації Укрінформу.
За словами Костюченко, до повномасштабної війни у Палаці культури шахтоуправління “Покровське” було відкрито музейну кімнату, присвячену гірничій справі. Відвідувачів там зустрічала соляна скульптура Шубіна – міфічного персонажа, який нібито живе у шахті та оберігає гірників. Скульптура була виготовлена в соляних шахтах сусіднього Соледару та подарована шахтоуправлінню “Покровське”.
«До 2024 року скульптура знаходилася в приміщенні Палацу культури, однак у зв’язку з наближенням лінії фронту, її, як і більшість експонатів цього музею, було евакуйовано. На сьогодні соляна скульптура Шубіна представлена вже в складі музейної експозиції саме нашого Покровського історичного музею. Розміщена вона в Центрі культури освіти та дозвілля «Покровський код» у місті Дніпрі», – повідомила керівниця музею.
Вона зазначила, що історичний музей у Покровську кілька разів зазнавав обстрілів і на сьогодні зруйнований. Загалом у місті внаслідок російських атак майже нічого вцілілого не залишилося.
Як повідомлялося, День шахтаря відзначається в Україні в останню неділю серпня.
Соляну скульптуру Шубіна виготовили народні майстри-різьбярі з Соледара з монолітного блоку соледарської кам’яної солі. Це був символічний подарунок-оберіг від «соляних» колег «вугільним» гірникам, оскільки образ Шубіна в шахтарському фольклорі вважається духом, що попереджає про небезпеку в забої.
Фото надав Покровський історичний музей
Про це під час робочої поїздки до Харкова 28 серпня повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
“Масштаби руйнувань колосальні. Лише за літо 2026 року більше ніж 10 млн книг було знищено. Сумарна кількість збитків становить більше ніж 1,2 млрд грн. 21 атака на видавництва, на місця, де зберігаються книги, здійснена за це літо”, – сказала Бережна.
Посадовиця побувала на знищених складах видавництва “Ранок”, яке зазнало чергової атаки 1 серпня.
“Зараз ми перебуваємо в Харкові, проте ця ніч була дуже складною для Києва, оскільки за ніч постраждали видавництва та склади видавництв “Основа”, книгарня “Readeat”, “Book.ua” та інші. Зараз ми оцінюємо масштаби”, – зазначила Бережна.
За її словами, держава працює в трьох напрямках, аби допомогти видавництвам після атак: це закупівля обладнання, відновлення попиту та підтримка видавництв, друкарень, книгарень, в також залучення фінансів від міжнародних партнерів.
“Якщо говорити про першу частину інструментів, тобто відновлення складів, друкарень після пошкоджень, то однією з ефективних програм є гранти на закупівлю пошкодженого обладнання у розмірі 16 млн грн, які оперуються бюджетною програмою, яку має Міністерство економіки”, – говорить віцепрем’єр-міністерка.
За її інформацією, за кошти державного бюджету будуть закуплені – вперше з 2022 року – книги для публічних бібліотек, а також – література для шкільних бібліотек. Сума видатків на це узгоджується, “йдеться про сотні мільйонів гривень”, зазначила Бережна.
Книгарням, які продають українські книжки, обіцяють компенсувати орендну плати з державного бюджету.
Крім того, з 1 січня 2027 року галузь матиме підтримку у межах програми “Тисячовесна”.
Для маленьких видавництв, які не зможуть скористатися державними програмами, шукатимуть небюджетну підтримку. З коштів закордонних партнерів формується спеціальний фонд.
Як повідомлялося, внаслідок атаки РФ уночі 28 серпня пошкоджені склад видавництва Vivat у Києві, а також книжки книгарень Readeat, Book.ua, видавництв “Основи” та низки інших, які зберігалися на складі “Нової пошти” у Cвятопетрівському.
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Політика1 тиждень agoСергій Кислиця, перший заступник голови Офісу Президента
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Події7 днів agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026