Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу за поемою Гомера

Published

on


Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у співпраці з 1-м корпусом НГУ «Азов» розпочав роботу над виставою «Одіссея. Меотида».

Про це про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.







Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу / Фото: Юлії Вебер, Національний академічний драматичниий театр імені Івана Франка

1 / 7

Над постановкою спільно працюють команда театру та військовослужбовці «Азова», режисер вистави Іван Уривський. Це буде сучасне сценічне переосмислення поеми Гомера, у якому шлях підрозділу постає як сучасна українська Одіссея. Вистава поєднує класичний текст у перекладі Бориса Тена зі свідченнями оборонців Маріуполя.

«Історія оборони Маріуполя розказана ЗМІ очима цивільних. А що відбувалось із воїнами, які брали на себе найважчу ношу боротьби? Призма театру дозволяє менше говорити про цифри та події і звернутись до людської душі. Що там відбувається з почуттями? Саме розповідаючи про почуття, ми розказуємо історії справжніх людей», – зазначив автор п’єси, військовослужбовець 1-го корпусу НГУ «Азов» Олексій Доричевський (Фіш).

Вистава метафорично переосмислює сучасний український досвід через один із ключових європейських міфів про повернення додому, вписуючи українську історію у ширший культурний контекст: повернення до себе та до власної ідентичності.

Дія вистави «Одіссея. Меотида» розгортатиметься у двох вимірах: побутовому світі Пенелопи та героїчному світі Одіссея, які зустрінуться у просторі віри. На шляху героя з’являтимуться різні істоти й перешкоди, образи яких створюють за допомогою роботизованих механізмів та штучного інтелекту. Поєднання у постановці античності й останніх технологічних досягнень підкреслюватиме необхідність в усі часи дбати про безпеку свого дому.

Для «Азова» Маріуполь є символічною Ітакою: місцем заснування та точкою майбутнього повернення.

«Настав час засобами мистецтва, передусім театру, який здатен через образи, історичні паралелі та впізнавані світові міфи доносити важливі меседжі, формувати для майбутніх поколінь наратив стійкості й вибореного права на вільну, незалежну, демократичну європейську державу!» – наголосив генеральний директор – художній керівник Театру Франка Євген Нищук.

У виставі зіграють Даніїл Мірешкін, Акмал Гурєзов, Олена Хохлаткіна, Лариса Руснак, Дарія Легейда, Мaрія Рудинськa, Віталій Ажнов, Дмитро Чернов, Андрій Самінін, Сергій Калантай, Михайло Кукуюк, Іван Шаран, Іван Білаш, Ромaн Ясіновський, Іван Довженко тa Ян Корнєв.

Читайте також: Театр імені Франка відкриє третю сцену

Як повідомлялося, на Прикарпатті дружини військових зіграють документальну виставу «Парасоля».



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму про авіапрорив до оточеного Маріуполя

Published

on


Фільм розповідає історію українських пілотів та розвідників, які навесні 2022 року здійснили одну з найзухваліших місій російсько-української війни – прорив повітряного коридору до оточеного загарбниками міста Маріуполь Донецької області та гарнізону «Азовсталі», щоб доставити боєприпаси, медикаменти й евакуювати поранених.

Показ відвідали, зокрема, рідні та близькі безпосередніх учасників операції. Серед них – родина воїна 10-го окремого загону спецпризначення ГУР Олександра Клепікова. 5 квітня 2022 року він разом із полеглим Героєм України Назаром Боровицьким у складі евакуаційної групи вилетів на пошуки й порятунок побратимів із гелікоптера, що повертався з Маріуполя та був підбитий російськими військовими.

«Це був реальний героїчний вчинок. Хлопці знали, що це політ в один кінець. Незважаючи на це, ніхто не сумнівався, що треба виконувати завдання. На жаль, 5 квітня вони загинули. Я вдячний авторам фільму за те, що вони зберігають пам’ять про цей подвиг – для наступних поколінь», – зазначив батько Олександра.

Стрічку створили за підтримки Головного управління розвідки, Сухопутних військ Збройних сил України, представників окремого загону спеціального призначення «Азов» та Міністерства культури.

Режисер «Сталевих птахів» Сергій Сторожев поділився, що одним із ідейних натхненників у створенні цього фільму було саме ГУР.

«Нам надали ексклюзивні матеріали, максимально допомагали в комунікації з іншими підрозділами та консультували в процесі створення фільму. Це не про яскраві спецефекти – це про сенси, про фіксацію здобутків наших героїв. Це документ, який потрібен для того, щоб ніхто цього ніколи не забув», – зауважив він.

Читайте також: ГУР презентувало фільм про Науково-дослідний інститут воєнної розвідки

Як повідомляв Укрінформ, на 15:15 понеділка, 18 травня, на каналі 2+2 запланована телевізійна прем’єра фільму «Сталеві птахи».

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві до Дня вишиванки заплановані виставки та тематичні культурні заходи

Published

on



У Києві до Дня вишиванки у столичних закладах культури відбудеться низка тематичних заходів.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у відповіді Департаменту культури КМДА на інформаційний запит Укрінформу.

У КМДА зазначили, що окремої міської програми заходів до Дня вишиванки не формували через чинні обмеження воєнного стану та рекомендації щодо мінімізації масових зібрань. Водночас культурні інституції столиці долучаються до відзначення через локальні ініціативи.

Зокрема, у Києві заплановано: виставку-берегиню «Вишиванка – генетичний код єдності» у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих; виставку вишивки у Національному музеї декоративного мистецтва України; книжкову виставку «День вишиванки: одягни свою історію» у Спеціалізованій молодіжній бібліотеці Києва; виставковий проєкт «Орнаменти поетового дому» у музеї-квартирі Павла Тичини; флешмоб «Одягай вишиванку — носи історію» у Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей.

У КМДА підкреслили, що такі ініціативи формують культурний вимір Дня вишиванки, який реалізується через участь закладів культури та особисту долученість громадян.

Читайте також: В естонській Нарві до Дня вишиванки презентують автентичні українські строї ХІХ–ХХ століть

Як відомо, у третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки

Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці.

У 2014 році свято вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, а й за межі самої України.

Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, щоби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – це органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.

У цей день вже традиційно проходять цікаві конкурси у мережі, наприклад «найкраща вишиванка» або «найкраще фото у вишиванці». Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном та громадяни інших країн.

Цьогоріч українська громада Угорщини готується масштабною акцією відзначити ювілейну двадцяту річницю заснування Всесвітнього дня вишиванки, що об’єднає учасників у самому центрі Будапешта для демонстрації незламності та єдності.

У Стамбулі до Дня вишиванки проведуть благодійні майстер-класи на підтримку українських захисників.

У столиці Кенії, Найробі, посольство спільно з українськими митцями організовує майстерню української вишивки, що стане платформою для культурного діалогу між українськими та кенійськими традиціями текстильного мистецтва.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.