Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Фонд Венеційської бієнале може втратити грант ЄС через участь Росії
Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.
Про це йдеться у спільній заяві виконавчої віцепрезидентки Єврокомісії Генни Віркунен та єврокомісара з питань справедливості, молоді, культури та спорту Глена Мікаллефа, передає кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
«Ми рішуче засуджуємо рішення Фонду бієнале дозволити Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній мистецькій виставці Венеційська бієнале 2026 року», – заявили Віркунен і Мікалеф.
Вони нагадали, що Єврокомісія чітко висловила свою позицію щодо незаконної війни Росії проти України: культура має захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова, «і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди».
У заяві підкреслюється, що держави-члени, установи та організації ЄС мають діяти відповідно до санкцій Євросоюзу та уникати надання платформи особам, які активно підтримували або виправдовували агресію РФ проти України.
Це рішення Фонду бієнале несумісне з колективною відповіддю ЄС на жорстоку агресію Росії, вказується у заяві. «Якщо він залишить чинним своє рішення дозволити участь Росії, ми розглянемо подальші дії, включаючи призупинення або припинення поточного гранту ЄС Фонду бієнале».
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів Міхаіл Швидкой.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
Фото: labiennale.org
Події
Український ПЕН оголосив імена фіналістів фестивалю «Прописи»
Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.
Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.
До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.
Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.
Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.
Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.
Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.
Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .
Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.
Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
Події
Італійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
Уряд Італії не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале, оскільки таке рішення ухвалила незалежна фундація, яка організовує виставку.
Про це сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна в телеефірі, передає Укрінформ.
“Міністерство культури Італії, наші партнери оприлюднили заяву, в якій вони також зазначили, що фундація Бієнале самостійно ухвалила рішення про участь Росії попри позицію уряду. Тобто ми розуміємо, що в Італії Бієнале організовує приватна фундація, яка незалежна від уряду. А уряд італійський засуджує це рішення”, – сказала Бережна.
Вона зазначила, що Україна продовжує працювати з італійською стороною та європейськими партнерами, щоб не допустити участі Росії у виставці.
“Бієнале відбудеться в травні цього року, тому часу залишилось досить мало. Але я впевнена, що ті кроки, які ми плануємо зробити, це технічні, юридичні, інструментальні кроки спільно з Міністерством закордонних справ, мають нашу позицію підсилити і унеможливити участь Росії на Бієнале”, – підкреслила Бережна.
За її словами, Україна готує дуже потужний павільйон – “Гарантії безпеки”, який говорить світові, що гарантії безпеки мають бути потужними та ефективними.
Міністерка додала, що для України бієнале є важливим майданчиком для того, щоб продемонструвати цей політичний сигнал.
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів, її колишній міністр культури Михайло Швидкой.
Проєкт матиме назву «Дерево вкорінене в небі». Один із його меседжів: «Політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Усі новини7 днів agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вдарили по засобах російської ППО, логістиці та пунктах управління дронами
