Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Точицький відвідав у Київській лаврі виставку «Мазепа: Стратегія європейської України»

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький відвідав у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” виставку “Мазепа. Стратегія європейської України” і назвав її вчасною та символічною.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у дописі Точицького у Фейсбуці.
“Мазепа. Стратегія європейської України” – це більше, ніж просто виставка. Це відповідь на запитання: хто ми?”, – зазначив Точицький.
Міністр наголосив, що “гетьман Іван Мазепа – справжній європейський лідер свого часу. Талановитий стратег, блискучий реформатор, меценат і культурний дипломат. Людина, яка не просто очолювала державу, а формувала її образ і сенс. Виставка в Лаврі – це про нього. І водночас – про нас”.
За словами Точицького, “у залах Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” оживає доба, яку три століття поспіль намагалися стерти з нашої історичної пам’яті”.
“Але не стерли. Бо дух мазепинської України – живий. У бойовій шаблі, іконах, стародруках, підручниках, коштовностях і зброї. І, найголовніше – у нашій свідомості”, – підкреслив міністр.
Точицький наголосив: “Мазепа обрав Європу. І ми сьогодні знову боремося за той самий вибір бути частиною європейської цивілізації”.
Він підкреслив, що ця виставка дуже вчасна, символічна й емоційна.
За словами міністра, вона повертає спадкоємність державницької традиції.
Точицький подякував всім, хто підготував цю виставку, і наголосив, що “це ще один крок до нашої перемоги – не тільки на полі бою, а й у битві за історію, памʼять та правду”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києво-Печерській лаврі відкрилася виставка “Мазепа. Стратегія європейської України”, присвячена постаті гетьмана Івана Мазепи та його боротьбі за європейський вибір української державності.
Фото: Mykola Tochytskyi, Facebook
Події
Біля Софії Київської встановили інсталяцію, яку Україна представить на Burning Man

На Софійській площі у Києві на огляд встановили інсталяцію Black Cloud (“Чорна хмара”), яку Україна представить у США на щорічному фестивалі незалежного мистецтва Burning Man.
Як передає Укрінформ, волонтер і громадський діяч Віталій Дейнега пояснив у Фейсбуці, що собою символізує скульптура.
Як зазначив Дейнега, “зараз все більше сигналів про те, що Росія не збирається зупинятися в Україні. І якщо ми разом з усім світом не зупинимо її тут, то доведеться зупиняти її вже на території ЄС”.
“Цей сценарій зараз здається настільки ж нереальним, як у грудні 2013 року здавався нереальним напад Росії на нас. Це просто сліпа віра, що раз у Європі кілька поколінь підряд панував мир – то так буде завжди. Ми теж так колись думали, а до нас – грузини. А до них – багато інших народів”, – додав він.
Дейнега поінформував, що цьогоріч Україна повезе на Burning Man роботу, яка візуалізує “слона в кімнаті” – величезну екзистенційну загрозу, яка уже тут.
“Вона вже прийшла і не збирається йти. Європа і США можуть ігнорувати її далі, а можуть готуватись і допомагати нам. Якщо хочуть жити, звісно”, – підкреслив волонтер.
За словами Дейнеги, спочатку роботу побачать в Україні, а потім її відправлять до США.
Інсталяція перебуватиме на Софійській площі до ранку 9 червня.
Вона включає скульптурну частину, світло, музику та інтегровані у неї звуки війни.
Робота виконана у співпраці Ukrainian art Group і медіапроєкту Ukrainian Witness. Художник інсталяції – Олексій Сай. Продюсер – Віталій Дейнега.
Використані звуки війни записані у Запоріжжі Денисом Барабанзою.
Як повідомлялось, Burning Man – щорічна восьмиденна подія незалежного мистецтва, яка відбувається в американській пустелі Блек-Рок у штаті Невада.
Фото: Суспільне Новини/Анна Железняк
Події
У Києві відбувся міжнародний концерт-реквієм «Музика заради миру»

У Національній опері України відбулася подія виняткового масштабу – концерт «Музика заради миру», в якому взяли участь понад 150 артистів з України, Австрії, Німеччини та США.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Зазначається, що мистецький проект «Музика заради миру» став даниною пам’яті жертвам війни й водночас – актом солідарності міжнародної мистецької спільноти з Україною.
У програмі концерту прозвучав «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта та українська премʼєра «Кантати часів війни» Йорґа Відманна.
«Музика заради миру – це музика, яка долає мовчання війни. Її мова доступна всім. І сьогодні, в серці України, у центрі Києва, ця мова звучить особливо сильно, особливо чесно і особливо проникливо, адже Україна ціною страшних втрат боронить свою свободу, а відтак і свободу усіх європейців. Твори, які ми почуємо, написані в різні епохи, але єднає їх глибина почуттів і заклик до людяності у часи випробувань», – наголосив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
Своєю чергою він висловив вдячність маестро Кенту Нагано, який вперше диригував оркестром Національної опери України, та композитору Йорґу Відманну за солідарність і підтримку. А також подякував усім тим, завдяки кому цей проєкт вдалося втілити у життя.

Як зауважили у МКСК, проєкт реалізований за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Благодійного фонду «Відкрита музика міста», Національного будинку музики та Національної опери України.
Посол ФРН в Україні Мартін Єґер у своїй промові зазначив, що російська агресія завдає страждань, руйнує життя, проте український народ мужньо чинить опір. Він також наголосив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну в цій боротьбі.
За його словами, завдяки музиці та мистецтву глядачі можуть відчути біль, надію і людську гідність, що зберігаються навіть у часи війни.
Перший відділ концерту – виконання «Реквієму» Моцарта – відкрив вечір глибокої емоційності та пошани. Його виконали хор і оркестр Національної опери України під керівництвом диригента Миколи Дядюри.
Вокальні партії прозвучали у виконанні знаних українських солістів — Лілії Гревцової (сопрано), Ірини Петрової (мецо-сопрано), Олександра Нікіфорова (тенор) та Сергія Ковніра (бас). Хормейстер – Богдан Пліш.
Як зазначається, «Реквієм», останній твір Моцарта, став музичним вшануванням памʼяті всіх українців, чиї життя були обірвані російською війною.
Другий відділ концерту – українська премʼєра «Кантати часів війни» Йорґа Відманна – глибоко вразив публіку. Композитор, один із найвідоміших сучасних митців Європи, створив твір, у якому поєднані тексти німецьких поетів та Біблії.
У Києві «Кантату» виконали обʼєднані хори Національної опери та Капели Лятошинського, оркестр Національної опери України, солістка Іда Алдріан (Австрія), хормейстер Богдан Пліш. Диригував маестро Кент Нагано (США).
У міністерстві підкреслили, що особливою частиною концерту стала участь у ролі читця лавреатки Нобелівської премії миру, правозахисниці Олександри Матвійчук.
Як повідомляв Укрінформ, у Люксембурзі відкрили третій фестиваль «Дні України». Цьогоріч він пройде під гаслом «Відродження замовчуваного мистецтва».
Фото: mcsc.gov.ua
-
Події1 тиждень ago
Норвегія цьогоріч надасть 20 стипендій українським авторам, які фіксують свій воєнний досвід
-
Усі новини1 тиждень ago
Собака проламав дірку в стіні — господиня не могла повірити очам, як це сталося
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби відбулися 83 боєзіткнення, найбільше
-
Усі новини1 тиждень ago
Кішка сфінкс здивувала свою власницю — тварина несподівано народила кошенят
-
Відбудова1 тиждень ago
Розсилка: Відбудова України-2025
-
Політика5 днів ago
Україна і Франція підписали програму щодо експертної допомоги на переговорах
-
Політика1 тиждень ago
Визнання Вашингтоном російського статусу Криму було б величезною стратегічною помилкою
-
Відбудова1 тиждень ago
У Кропивницькому встановлять модульне житло біля трьох зруйнованих російським обстрілом будинків