Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Про це на пресконференції в Києві розповіли представники Укрдержархіву та Генштабу ЗСУ, повідомляє Укрінформ.
Під час заходу нагадали, що застосування позначки «Блакитний щит» для об’єктів, які зберігають культурні цінності, зокрема для будівель державних архівів, передбачено Гаазькою конвенцією 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Україна підписала й виконує цю конвенцію, але маркування архівних установ національним законодавством і досі прямо не передбачено. Відтак Укрдержархів пішов на співпрацю в цьому питанні з ЗСУ.
«Для того, щоб вирішити цю ситуацію ми спільно зі спецпідрозділом по культурних цінностях Генштабу ЗСУ досягли домовленості та уклали спільний меморандум про допомогу в цьому питанні. Меморандум було підписано 29 вересня цього року, і за два місяці ми маємо вже 57 промаркованих архівних установ, які включають обласні державні архіви, центральні державні архіви у підпорядкуванні Держархівслужби та архівні відділи райдержадміністрацій», – розповіла перша заступниця голови Державної архівної служби України Тетяна Шевченко.
Військові застосували щодо документальної спадщини, яка зберігається у державних архівах, вже набутий досвід маркування об’єктів культурної спадщини в умовах війни.
«Ми вийшли на варіант співпраці з Державною архівною службою, де ми більше надавали консультаційну допомогу. Ми домовилися, що допоможемо відмаркувати обласні об’єкти по всій Україні. З нашого боку це була професійна консультація – як розміщати, маркувати і документально оформляти маркування та розробили акт його фіксації, який дозволяє надалі занести цю інформацію з геолокаційними даними в національну систему обліку. Там інформація з наявними відмаркованими об’єктами зберігатиметься відповідно до положень Гаазької конвенції», – розповів представник відділення захисту культурної спадщини ЗСУ Кирило Кобцев.
Позначення об’єктів проводиться емблемою у вигляді «Блакитного щита» – синьо-білих перехрещених трикутників. Цей знак підтверджує захищений статус пам’яток відповідно до міжнародного права, а їхнє знищення чи пошкодження прирівнюється до воєнного злочину.
Як повідомляв Укрінформ, влітку 2025 року на Сумщині розпочали перший етап маркування пам’яток культурної спадщини міжнародним знаком захисту «Блакитний щит».
Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра
Міністерство культури України та Європейський інвестиційний банк готують фінансові рішення для доступнішого кредитування креативного бізнесу.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна зустрілась із представниками Європейського інвестиційного банку… обговорили можливості залучення кредитних та гарантійних механізмів, які ЄІБ уже реалізує в інших секторах економіки та які можуть бути адаптовані для потреб підприємств сфери культури і креативних індустрій”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що такі інструменти спрощують умови кредитування для малого та середнього бізнесу, а також зменшують ризики для банків.
ЄІБ представляли голова Регіонального представництва у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова, директор департаменту кредитування державного сектору Ліонель Рапай, в.о. керівника кредитування приватного сектору в Україні Свен Робен.
Сторони домовились розпочати опрацювання проєкту кредитної підтримки креативного сектору, що стане першим кроком до запуску нових фінансових можливостей для галузі.
Як повідомляв Укрінформ, віцепремʼєр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури Тетяна Бережна під час презентації Стратегії діяльності Мінкульту іноземним дипломатам заявила, що охорона та відновлення культурної спадщини, а також розвиток культурних і креативних інституцій – серед пріоритетів діяльності Міністерства культури на 2026 рік.
Фото: Мінкульт
Лувр не відкрив свої двері для відвідувачів у понеділок, 15 грудня, після того, як загальні збори співробітників музею одностайно підтримали рішення про страйк.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV
«Відвідування Лувру стало справжньою смугою перешкод», – написали профспілки у своєму повідомленні про намір страйкувати, яке раніше було надіслане міністерці культури Франції Рашиді Даті. У ньому профспілки стверджують, що керівництво музею ігнорує аварійні ситуації в будівлях, а умови праці постійно погіршуються.
Зазначається, що за рішення страйкувати проголосували щонайменше 400 працівників. У адміністрації Лувру повідомили, що наразі складають список співробітників, які не страйкують, щоб визначити, чи зможе музей відкритися в понеділок.
Перед натовпом відвідувачів, які чекали о 9-й ранку біля центрального входу, висіла табличка з написом: «Відкриття музею наразі відкладається. Ми повідомимо вас про деталі можливого відкриття якомога швидше».
Як повідомляв Укрінформ, на початку грудня у паризькому Луврі внаслідок аварійного витоку води постраждали сотні видань бібліотеки відділу єгипетських старожитностей.
19 жовтня у Луврі сталося зухвале пограбування, вартість викрадених коштовностей королівської династії Наполеона пізніше оцінили у 88 млн євро.
-
Одеса7 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика7 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна1 тиждень agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини7 днів agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Усі новини6 днів agoСонячні панелі викидають з однієї простої причини: експерти розкрили деталі (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні