Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна провела онлайн-зустріч із міністеркою культури Республіки Кіпр Васіліки Кассіаніду, де обговорили співпрацю у сфері культури та захисту культурної спадщини.
Про це повідомляє Мінкультури, передає Укрінформ.
“Зустріч була присвячена питанням збереження й відновлення культурної спадщини України в умовах війни, а також розвитку двосторонньої культурної співпраці. Тетяна Бережна подякувала кіпрській стороні за послідовну підтримку та наголосила на важливості культурного виміру співпраці в період головування Кіпру в Раді”, – йдеться у повідомленні.
Сторони обговорили проведення неформальної зустрічі міністрів культури країн-членів ЄС, яка відбудеться на Кіпрі у березні в рамках головування цієї країни у Раді Європейського Союзу, що триватиме до червня 2026 року.
Бережна також запросила кіпрську делегацію взяти участь у другій міжнародній конференції «Співпраця заради стійкості». Під час конференції обговорять подальший розвиток Українського фонду культурної спадщини, а також ініціатив Альянсу культурної стійкості.
Окремим блоком зустрічі стало обговорення практичної двосторонньої взаємодії у сфері культури. Своєю чергою, кіпрська сторона висловила зацікавленість у залученні українських митців і кінематографістів до провідних культурних подій на Кіпрі, зокрема міжнародних кіно- та танцювальних фестивалів, що відбуваються навесні.
Сторони домовилися про налагодження прямих контактів між організаторами фестивалів та відповідними інституціями з української сторони.
“На завершення зустрічі сторони підтвердили взаємну зацікавленість у поглибленні співпраці, зокрема шляхом активізації роботи над Меморандумом про взаєморозуміння у сфері культури та розширення обміну експертизою у сфері збереження культурної спадщини”, – відзначають в мінстерстві.
Зазначається, що кіпрська сторона запросила українських фахівців до співпраці з Департаментом старожитностей Кіпру, наголосивши на готовності ділитися власним досвідом захисту культурної спадщини в умовах конфлікту.
Як повідомлялося, Данія, Нідерланди, Польща, Велика Британія та Іспанія погодилися інвестувати майже 4 млн євро у новостворений Фонд культурної спадщини.
Перше фото згенеровано штучним інтелектом
Цей заклик він зробив 11 січня під час архиєрейської літургії у храмі Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ в Черкасах, а також у тижневому відеозверненні у 204-й тиждень повномасштабної війни Росії проти України.
Розповідаючи про зустрічі упродовж триденного душпастирського візиту до Черкас, глава УГКЦ зауважив, що в кожному місці ставив запитання: “Чим ми можемо послужити?”.
“Під час зустрічі із працівниками черкаських бібліотек мені розповіли, що тут читають книжки. Черкащани відвідують бібліотеки! — наголосив глава УГКЦ. — Але я також почув особливе прохання, — прохання про українську книжку”.
Він пояснив, що це прохання пов’язане із процесами декомунізації та очищення бібліотечних фондів від російськомовної імперської літератури, і тепер в регіоні знову зростає потреба в українському слові.
“Сьогодні Черкаси знову стають простором, де люди шукають українського слова, української книжки, — зауважив патріарх. — Тому ми хочемо урочисто оголосити на весь світ про початок акції “Подаруй Черкасам українську книжку”.
Предстоятель наголосив, що пошук українського слова — це не лише культурний, а й глибоко духовний процес, “сьогодні черкащани, шукаючи українського слова, знаходять світло, знаходять духовні, традиційні та християнські цінності, на яких можна будувати майбутнє України”.
Блаженніший Святослав звернувся до бібліотек у різних містах України, до громадських читалень світового українства за кордоном, до приватних колекціонерів: “Подаруйте свої книжки Черкасам!”.
“Сьогодні книжка, — додав він, — може стати джерелом стійкості для нашого народу — простором, де люди черпають нові ідеї, сенси й смисли з нашої національної культури, із безсмертного українського слова, носієм якого був великий Тарас, що спочиває поряд, у Каневі”.
Глава УГКЦ висловив сподівання, що заклик буде почутий в Україні і поза її межами, а церква зможе виконати свою особливу місію в цій ініціативі.
Координацію акції здійснює настоятель храму Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ у Черкасах і директор “Карітас-Черкаси” отець Ігор Котенко.
Як повідомляв Укрінформ, глава Української греко-католицької церкви Святослав заявив, що головним джерелом стійкості українського воїна є віра в Бога.
Фото: ugcc.ua
Представник України виступатиме на 70-му пісенному конкурсі “Євробачення-2026”, який відбудеться в австрійській столиці Відні, у другій половині другого півфіналу.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі Європейської мовної спілки (EBU) за підсумками жеребкування.
Результати жеребкування півфіналу були такими:
Перший півфінал (12 травня)
- Перша половина: Грузія, Португалія, Хорватія, Швеція, Фінляндія, Молдова, Греція.
- Друга половина: Чорногорія, Естонія, Сан-Марино, Польща, Бельгія, Литва, Сербія, Ізраїль.
Другий півфінал (14 травня)
- Перша половина: Вірменія, Румунія, Швейцарія, Азербайджан, Люксембург, Болгарія, Чехія.
- Друга половина: Албанія, Данія, Кіпр, Норвегія, Мальта, Австралія, УКРАЇНА, Латвія.
Зазначається, що точний порядок усіх виступів у двох півфіналах буде визначено до кінця березня.
Після об’єднання результатів голосування глядачів та журі 10 найкращих країн з кожного півфіналу пройдуть далі та приєднаються до 5 попередньо кваліфікованих країн у великому фіналі в суботу, 16 травня.
Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія та минулорічний переможець Євробачення Австрія автоматично кваліфікуються до фіналу.
Як повідомляв Укрінформ, фінал Національного відбору на Євробачення-2026 відбудеться 7 лютого.
Фото: Європейська мовна спілка
-
Усі новини3 дні agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Україна1 тиждень agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини1 тиждень agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Війна5 днів agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Усі новини1 тиждень agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів
-
Усі новини1 тиждень agoяк гавайська мова зберагіє і передає тисячолітню історію
-
Війна6 днів agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото