Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У Києві внаслідок російської ракетної атаки в ніч на 7 жовтня були знищені складські приміщення видавництва «Книголав» на Подолі.
Як передає Укрінформ, про це видавництво повідомило у Фейсбуці.
«У ніч на 7 жовтня Росія завдала чергового терористичного удару ракетами: знищені складські приміщення на Подолі. Наш новий склад, де зберігалися книги #книголав, які ми відновили після першого удару у липні також зазнав значних пошкоджень», – ідеться у повідомленні.
Наразі у видавництві не можуть остаточно оцінити масштаби втрат і підрахувати кількість книг, які були знищені або не підлягають відновленню. Остаточні втрати там зможуть оцінити лише після того, як матимуть повноцінний доступ до складу та детально встановлять стан усіх книжок.
Як зауважили у «Книголаві», точно можна сказати, що були втрачені десятки тисяч книг, а також додали: «Найважливіше – усі наші колеги не постраждали».
«Для нас це відчутний удар. Це книги, які ми створювали, друкували та готували для вас. Новинки, які встигли отримати за ці 2 місяці, додруки книг, знищених Росією в липні, відновлення яких ми чекали з вами разом», – підкреслила команда видавництва.
Також зазначається, що у видавництві продовжують працювати та відновлювати втрачене.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок російської ракетної атаки вночі 19 липня був знищений склад видавництва «Книголав», втрачені 250 тисяч книг.
Фото: Книголав, Facebook
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено корпус Національної кіностудії імені Олександра Довженка.
Про це кіностудія повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Знову важка ніч та ранок поганих новин. Від масованої ракетної атаки постраждав трипавільйонний корпус. Загиблих наразі немає. На місці працюють ДСНС, поліція та екстрена медична допомога”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, 15 червня на кіностудії Довженка внаслідок російської атаки була знищена найбільша й найстаріша костюмна колекція України.
Чеське телебачення не братиме участі в міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» наступного року.
Про це мовник заявив на своєму сайті, передає Укрінформ.
«Ми не побачимо чеського прапора на сцені у 2027 році. Але ми будемо разом вболівати за інших і віримо, що колись знову зустрінемося на Євробаченні», – заявило ČT.
Причиною вказано «поточні коригування бюджету». Водночас зауважується, що Чеське телебачення не виключає повернення до конкурсу в майбутні роки.
Телебачення зазначило, що Євробачення – це масштабний проєкт із великими програмними, виробничими та організаційними вимогами.
«Через поточні коригування бюджету Чеське телебачення вирішило не брати участі у виданні 2027 року», – заявили представники ČT.
У повідомленні додається, що урядова коаліція хоче скасувати збори, які люди та компанії зараз сплачують за Чеське телебачення та Чеське радіо, та замінити їх фінансуванням обох медіа з державного бюджету. Ця зміна, яка означатиме падіння доходів для Чеського телебачення приблизно на 1 мільярд крон, ймовірно, не буде схвалена цього року. Чеське телебачення підготувало низку заходів у зв’язку з майбутніми змінами у фінансуванні, включаючи скасування деяких програм, обмеження інвестицій або звільнення.
Рішення ČT не брати участі в Євробаченні стосується наразі лише наступного року. Планів на подальші роки поки немає.
Як повідомляв Укрінформ, цьогорічне «Євробачення» відбулося у Відні, перемогу на конкурсі здобула Болгарія, таким чином наступний пісенний конкурс відбудеться у травні 2027 року в Бургасі.
-
Одеса5 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство5 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство5 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса3 дні ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…
-
Війна1 тиждень agoНа Одещині росіяни атакували судно під прапором Палау
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)