Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
За її словами, на учасників програми чекають три місяці навчання з лідерства, фінансів, маркетингу та партнерств, робота над власним проєктом розвитку інституції. Також передбачений менторський супровід після навчання.
«Культура – це те, що об’єднує нас і нагадує, хто ми є. Під час війни вона стала й частиною спротиву. Тому її підтримка – справа всієї країни», – акцентувала Бережна.
Музеї, заповідники та меморіальні комплекси, зауважила вона, сьогодні не лише бережуть спадщину, а й шукають, як розвиватися: залучати партнерів, знаходити ресурси, запускати нові проєкти.
«Для цього потрібні команди з сильними управлінськими знаннями», – наголосила віцепрем’єрка.
Над проєктом працює Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури України.
Подати заявку на участь у програмі може команда з двох людей до 29 листопада включно. Детальніша інформація доступна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, перший набір на освітню програму «Лідерство та побудова партнерств для культурних інституцій» був проведений навесні цього року.
Про це Національна спілка письменників повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Струцюк був поетом і драматургом, автором понад 60 книжок. Залишив по собі творчий спадок, присвячений, зокрема, історії та культурі Холмщини й Волині.
Мав звання почесного громадянина Луцька.
Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині (Польща). У 1946 році, рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району.
У 1958 році закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки. Після цього вчителював у середній школі села Білосток Луцького району, був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах.
Свого часу обіймав посаду старшого редактора Волинського обласного будинку народної творчості. Був режисером народної самодіяльної кіностудії «Джерела», очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
З 1956 року Струцюк почав друкувати вірші. Його перша збірка поезій «Освідчення» вийшла в 1965 році. Загалом видав понад 60 поетичних, прозових і драматичних книжок.
Він зібрав й упорядкував до друку кілька сотень холмських і підляських народних пісень. У пісенному жанрі співпрацював з відомими композиторами, серед яких – Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Олександр Некрасов, Віктор Ліфанчук, Петро Свист, Віктор Тиможинський, Володимир Лич, Олександр Синютин.
Був лауреатом низки міжнародних та всеукраїнських літературних премій, членом НСПУ.
Як повідомляв Укрінформ, пішов із життя актор, театральний діяч Ігор Тєтруєв.
Фото: Національна спілка письменників України НСПУ
Події
Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.
Про це йдеться у публікації Укрінформу.
“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.
До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.
До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.
“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.
Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка придбала земельну ділянку з кладовищем XVIII століття у США