Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У бібліотеці Рима знайшли втрачений рукопис англійської поеми VII століття

Published

on


Дослідники з Триніті-коледжу Дубліна (Ірландія) виявили у римській бібліотеці втрачену копію поеми, написану у сьомому столітті пастухом Кедмоном з англосаксонського королівства Нортумбрії – найдавнішого збереженого вірша англійською мовою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

Середньовічний теолог Беда Преподобний, якого шанують як батька англійської історії, у VIII столітті записав латинський переклад цього вірша у своїй праці «Церковна історія народу англів», але не включив оригінальну староанглійську версію.

За словами Беди, Кедмон побачив «божественне явище», яке і надихнуло його написати та заспівати гімн, який вихваляє Бога за створення світу.


Фото: Trinity College Dublin


Вважається, що Кедмон був неписьменним пастухом, який працював в абатстві Вітбі в Північному Йоркширі.

Зазначається, що давньоанглійський варіант, знайдений у римській бібліотеці, був переписаний ченцем у північній Італії між 800 і 830 роками нашої ери.

Це третій найстаріший збережений текст поеми після старіших копій, які зберігаються в Кембриджі та Санкт-Петербурзі.

Читайте також: Археологи за допомогою ШІ візуалізували жертву виверження вулкана у Помпеях

В інших версіях поема написана латиною, а староанглійський текст додано на полях або в кінці.

За словами дослідників, те, що знайшли у бібліотеці є важливим, оскільки вірш містить давньоанглійську версію в основній частині тексту, що відображає зростаючий статус мови в IX столітті.

Як повідомляв Укрінформ, команда археологів з Іспанії та Єгипту виявила в Оксирінху мумію з фрагментом давньогрецької поеми Гомера «Іліада».

Перше фото: Rome, National Central Library



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe

Published

on



Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.

Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.

Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.

«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.

Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.

В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.

Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.

Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.

Читайте також: Фільм «Останній Прометей Донбасу» вже доступний для перегляду онлайн

Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).

Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.

«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.

Кадр з фільму



Джерело

Continue Reading

Події

У Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю

Published

on



У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.

“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.

Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.

Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.

Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.

RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників. 

У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.

Читайте також: Словенія замість трансляції Євробачення покаже фільми про Палестину

Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12

Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.

Перше фото: Іnstagram/eurovision



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.