Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

В музеї Блещунова триває виставка ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”

Published

on


В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій ім. А. В. Блещунова триває виставка видатного ізраїльського художника Йосипа Капеляна “Алхімія графіки”. 24 роботи виконані у техніці сухої голки. На полотнах розгортається особливий світ: ангелів, біблійних мотивів, квітів, зірок, фантазії та давнього Єрусалима.

В експозиції представлені роботи з шести серій: «Ангели» (2006), «Книга Есфір» (2008), «Квіти» (2009), «Фантазія» (2009), «Зірки» (2009), «Давній Єрусалим» (2009).
 

Твори були подаровані художником Одеському Будинку-музею імені М. К. Реріха з ініціативи Галини Подольської, і сьогодні ця виставка є не лише можливістю побачити вишукану графіку високого рівня, а й доторкнутися до історії культурного дару, діалогу та духовної спадкоємності.
Йосип Капелян — художник із великою міжнародною біографією, майстер графіки, книжкової ілюстрації, офорту, літографії та акварелі. За його плечима десятки персональних виставок, участь у сотнях мистецьких проєктів і вагомий внесок у мистецьке життя Ізраїлю та за його межами. Особливого звучання цій експозиції надає сама техніка. Суха голка — різновид офорту, що дає м’який, оксамитовий відбиток і зберігає в кожній лінії живий дотик руки художника. Саме тому ці роботи так сильно відчуваються… камерно, глибоко, майже медитативно.

Виставка працює до 19 квітня 2026 року.
Музей чекає відвідувачів четвер – неділя, 11:00-17:00.
12 квітня, у Великдень, музей теж відкритий для відвідувачів весь робочий день і щиро запрошує відвідати виставку. Також 12 квітня о 12:00 – відвідувачів запрошують долучитися до творчих зустрічей для дорослих, в музеї планують розмальовувати крашанки і створювати собі святковий настрій.





Джерело

Continue Reading

Події

Зеленський ввів санкції проти діячів культури, пов’язаних з участю Росії у Венеційській бієнале

Published

on



«Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти п’ятьох культурних діячів РФ, які виправдовують агресію та поширюють російську пропаганду на міжнародних заходах. Усі вони пов’язані з участю держави-агресорки в 61-й Венеційській бієнале», – йдеться у повідомленні пресслужби глави держави.

Серед тих, проти кого застосовано обмеження – донька підсанкційного заступника гендиректора «Ростеху» Анастасія Карнєєва, яка з 2021 року призначена комісаром російського павільйону Венеційської бієнале та представлятиме там Росію цього року.

Санкції також застосовані проти спецпредставника російського очільника з питань міжнародного культурного співробітництва Михайла Швидкого, який називає війну РФ проти України «важливим історичним моментом». Він також публічно заявляє про те, що допуск Росії до участі у Венеційській бієнале є нібито доказом того, що російська культура не ізольована.

У цьому списку також росіяни, які цьогоріч візьмуть участь у Венеційській бієнале від держави-агресорки: скрипачка Валерія Олєйнік, яка після 2014 року неодноразово відвідувала тимчасово окупований півострів Крим для підтримки агресії, співак Ілля Татаков, що брав участь у створенні пропагандистського фільму на тимчасово окупованих територіях Донеччини для популяризації ідей «руского міра», та вокаліст Артем Ніколаєв, який торік долучався до пропагандистських заходів у Криму.

«Участь Росії у Венеційській бієнале – це не про культуру, а про використання міжнародних майданчиків для легітимізації агресії та поширення пропаганди. Або ти проти режиму РФ і маєш доступ до культурного простору вільного світу, або обслуговуєш пропаганду, отримуєш санкції й береш участь у фестивалі «огурца», – зазначив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Зазначається, що всю необхідну інформацію Україна передасть партнерам для синхронізації санкцій у їхніх юрисдикціях.

Як повідомляв Укрінформ, очільники міністерств культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі РФ у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції.

Читайте також: Депутати Європарламенту закликали не допустити повернення РФ на Венеційську бієнале

Президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод підтримав відкритий лист міжнародної спільноти з вимогою не допустити РФ до участі у 61-й Венеційській бієнале.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Події

Росія пошкодила в Україні 1723 пам’ятки та понад 2500 об’єктів культурної інфраструктури

Published

on



Росіяни пошкодили в Україні 1723 пам’ятки культурної спадщини, 2524 об’єкти культурної інфраструктури постраждали.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

“Станом на початок квітня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 159 мають статус національного значення, 1403 — місцевого, 161 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини”, – йдеться у повідомленні.

Загалом пошкодження зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 349, Херсонській — 302, Одеській — 200, Донецькій — 195, Київській області та м. Києві — 173.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

  • клубні заклади – 1245;
  • бібліотеки – 872;
  • заклади мистецької освіти – 191;
  • музеї та галереї – 139;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 52;
  • парки, зоопарки – 11;
  • заповідники – 9;
  • цирки – 4;
  • кіностудія у м. Києві.

Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.

Читайте також: Захист культурної спадщини: Бережна зустрілася з міністрами Фінляндії та Молдови

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділяють 1 млн євро на підтримку сектору культури через Український фонд культурної спадщини.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.