Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У Києві відбудеться фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

Published

on


У Києві з 3 по 5 липня відбудеться четвертий фестиваль «Протасів Яр» пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади «Холодний яр» Романа «Сенеки» Ратушного.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці фестивалю у Фейсбуці.

Цьогорічним гаслом фестивалю стануть слова філософа-стоїка Сенеки: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».

У програмі «Протасового Яру» заплановані дискусії й публічні розмови, музика, театральні та музично-поетичні перформанси, екскурсії, спеціальні події від дружніх українських фестивалів, а також дитяча галявина.

«Водночас ми збираємось у момент, коли Протасів Яр знову під загрозою. Боротьба за нього триває в судах. Доля найбільшої частини Протасового Яру (приблизно 16 гектарів з 21-го) досі під великим питанням. На сьогодні існує серйозна загроза того, що на Протасі можуть почати забудову, оскільки з більшої частини вже забрали природоохоронний статус, а землі не віддадуть громаді, а залишать у приватних руках. Тоді питання забудови, проти якої боровся Роман Ратушний разом з усією місцевою громадою, – лише питання часу», – йдеться на сторінці фестивалю.

Саме тому цьогорічний логотип фестивалю доповнює розірвана будівельна стрічка – як нагадування про те, що боротьба триває.

«Це наш спосіб сказати: ми пам’ятаємо, за що боровся Роман. І ми не готові це віддати», – наголосили організатори.

Фестиваль пройде на галявині Протасового Яру.

Як повідомлялося, основна мета фестивалю «Протасів Яр» – популяризація сучасного і традиційного мистецтва, української історії, правозахисних ініціатив і вшанування пам’яті про Романа Ратушного.

Читайте також: На фестивалі «Протасів Яр» презентували меморіальний проєкт на честь братів Ратушних

Роман Ратушний у 2019 році очолив громадське об`єднання «Захистимо Протасів Яр», яке виступало проти побудови багатоповерхівок у парковій зоні столиці. Після початку вторгнення Росії Роман пішов добровольцем до лав Сил оборони України. Він загинув у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку. Поховали Романа на Байковому кладовищі.

Після загибелі Романа його справу продовжують однодумці з громадської організації «Захистимо Протасів Яр».

У липні 2022 року Протасів Яр отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду, а у 2023 році заказнику присвоєно ім’я Романа Ратушного.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів

Published

on


В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває масштабна виставка «ПАСТЕЛЬНА СИМФОНІЯ 2026». Музей вже третій рік поспіль приймає благодійний міжнародний мистецький проєкт, спрямований на підтримку України та постраждалих від російської агресії. Цьогорічна експозиція об’єднала художників з різних країн світу, яких поєднала любов до пастелі, творчості та мистецтва без кордонів. На вас чекає неймовірна виставка, сповнена кольору, світла, емоцій та натхнення.


 

 

 
Кураторка виставки — Юлія Шарапова.
Фото: Діана Добош Брода.
Запрошуємо відчути справжню пастельну симфонію мистецтва, виставка триває до 21 червня.
📆 Щоденно
(окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.





Джерело

Continue Reading

Події

Літературний фестиваль «Фронтера» оголосив фокус-тему і перших учасників

Published

on



VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», який відбудеться 25–26 липня в Луцьку, оголосив фокус-тему та перших учасників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Фокусною темою цьогорічної «Фронтери» обрали «Межі причетності».

Організатори зазначають, що під час фестивалю говоритимуть про вибір не залишатися осторонь, відповідальність і безвідповідальність, включеність і виключеність із життя спільноти, а також про те, як війна, культура й досвід спільної боротьби змінюють уявлення про причетність.

У центрі програми – індивідуальні й колективні, емоційні та політичні межі участі в житті спільноти.

«У межах цьогорічного фестивалю ми вирішили говорити про внутрішні та зовнішні поштовхи до дій та бездіяльності. Як література та інші види мистецтва фіксують межі причетності? Як сучасні українські митці, дипломати і медійники міркують про такі речі? Адже тут – і про демократію, і про пам’ять, національні контексти та геополітику, персональний вибір-без-вибору, а також уявлення спільноти про цінності», – зауважив куратор програми фестивалю «Фронтера» Микита Москалюк.

За його словами, дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю та інші події об’єднають учасників із різними професійними досвідами й поглядами.

«Знаю, що «Фронтера» знову стане місцем зустрічі і перезарядки, але й сподіваюся, що нагадає: наше «разом» складається з внеску кожного й кожної окремо», – додав Москалюк.

У програмі фестивалю заплановані дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю, музика, стендап і міждисциплінарні події за участі українських та іноземних авторів і авторок.

До Луцька приїдуть учасники із семи країн і двох континентів, зокрема з Іспанії, Португалії, Нідерландів, Чилі, Польщі та України.

Читайте також: Стали відомі 20 письменників – учасників BestsellerFest у Львові

Серед перших підтверджених учасників та учасниць фестивалю:

  • письменник, військовослужбовець, художник, режисер Валерій Пузік;
  • поетка, літературознавиця, перекладачка, членкиня Українського ПЕН Галина Крук;
  • письменник, перекладач, військовослужбовець Євген Лір;
  • журналістка, документалістка і телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН Мирослава Барчук;
  • письменниця, редакторка, журналістка, менеджерка літературних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анастасія Левкова.

Повну програму фестивалю організатори оголосять згодом.

Літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться 25–26 липня у Луцьку на території музейного простору «Окольний замок» та Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.