Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Leléka виступила на промоконцерті у Лондоні
Представниця України на «Євробаченні-2026» Leléka виступила з конкурсною піснею Ridnym на промоконцерті London Eurovision Party в Лондоні.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне.
Зазначається, що цей виступ став першою препаті у Великій Британії для представника України з 2018 року. Разом з українською представницею на London Eurovision Party виступили 25 цьогорічних учасників “Євробачення”.
London Eurovision Party – це подія, яка об’єднала в собі пресзахід та концерт, на якому артисти «Євробачення» представляють свої пісні авдиторії перед виступом у травні.
Leléka дала емоційний виступ на сцені промоконцерту і здивувала публіку пишною чорною сукнею.
«Це був дуже насичений тиждень – здається, минуло набагато більше. Я зворушена кількістю теплих слів та тим, яким потужним насправді є комʼюніті єврофанів. Я вдячна за цей досвід, і вже не дочекаюся нашої зустрічі у Відні», – зауважила співачка.
Крім цього, українська представниця долучилася до ще однієї фан-події – Euro Rave Ball, яка відбулася напередодні.
На ній учасники «Євробачення» різних років об’єдналися у великий концерт, а Leléka стала однією з хедлайнерів.
Ювілейний 70-й пісенний конкурс «Євробачення» відбудеться в австрійській столиці – Відні.
Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.
Конкурс пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.
Як повідомляв Укрінформ, організатори «Євробачення-2026» оприлюднили порядок виступів у півфіналах конкурсу, які відбудуться 12 та 14 травня. Співачка Leléka, яка представлятиме Україну, виступить у другому півфіналі під номером 12.
На початку березня Leléka офіційно оприлюднила конкурсну версію пісні Ridnym.
У квітні Leléka виступила з піснею Ridnym на наймасштабнішому промоконцерті до конкурсу – Eurovision in Concert в Амстердамі.
Фото: Іnstagram.com/leleka_music/a_gomeniuk
Події
у Вінниці оголосили архітектурний конкурс
У Вінниці оголосили всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana на трансформацію кінотеатру ім. М. Коцюбинського на музей сучасного мистецтва.
Про це повідомив сайт Вінницької міської ради, передає Укрінформ.
«У Вінниці оголошено реєстрацію на відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс Fata Morgana, який передбачає трансформацію будівлі кінотеатру ім. М. Коцюбинського у музей сучасного мистецтва. Ініціатива спрямована на формування відкритого, сталого та інклюзивного культурного простору, що органічно інтегрується в міське середовище», – йдеться у повідомленні.
Конкурс має за мету знайти архітектурне рішення, яке поєднає збереження історичної цінності об’єкта з актуальними підходами до розвитку міста, водночас відкриваючи нові можливості для його культурного життя.
Зазначається, що конкурс стане платформою для фахового діалогу та змагання ідей, що дозволяє залучити широке коло спеціалістів і отримати інноваційні підходи до переосмислення простору.
Учать у конкурсі можуть брати індивідуальні архітектори, архітектурні бюро, а також міждисциплінарні команди, до складу команд окрім архітекторів також можуть входити спеціалісти з суміжних сфер. Зокрема, з реставрації, культурної спадщини, експозиційного дизайну, музейної справи, інженерії та ландшафтної архітектури.
Оцінюватимуть проєкти провідні українські та міжнародні фахівці. За результатами конкурсу передбачені п’ять премій: І премія – ₴350 тисяч; ІІ премія – ₴175 тисяч; ІІІ премія – ₴175 тисяч; IV і V премії – по ₴80 тисяч.
ЮНЕСКО є стратегічним партнером і технічним радником конкурсу, а також забезпечує фінансові винагороди переможцям.
Як повідомляв Укрінформ, у Вінниці на базі колишнього кінотеатру ім. Коцюбинського планують створити музей сучасного мистецтва. Це має бути сучасне інтерактивне середовище з виставковими залами, місцями для подій, зустрічей і відкритої публічної діяльності. Це буде не класичний музей з традиційними фондами, а новий формат культурного закладу.
Фото: Петр Загнитоко, maps
Події
У Києві відбудеться показ стрічки «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
У Києві 24 квітня відбудеться показ та обговорення фільму режисера Тараса Томенка “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці.
Фільм демонструватимуть у Кіноклубі О. Довженка.
За словами організаторів показу, про будинок “Слово” та “розстріляне відродження” ще років 15 тому знало злочинно мало українців, і українське кіно наполегливо намагається виправити цю ситуацію. Ще в 2017 році вийшов однойменний документальний фільм Тараса Томенка, який мав непоганий розголос. Втім, цей же режисер ще 10 років тому почав працювати над повнометражним ігровим фільмом – “Будинок Слово. Нескінчений роман”. Ця стрічка настільки довго йшла на великі екрани, що про неї вже потроху почали забувати. В 2021 році відбулася світова прем’єра на Варшавському кінофестивалі, в 2022 році – українська фестивальна на Mykolaychuk Open Fest, і ось нарешті масовий глядач має змогу побачити цей довгобуд в кінотеатрах своїх міст.
Події стрічки розгортаються в Харкові на початку 30-х років минулого століття.
“Євген Ламах, Роман Ясіновський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, В’ячеслав Довженко, Костянтин Темляк та багато інших грали, а точніше перевтілювалися у своїх героїв, таких різних, справжніх, експресивних, замкнених, високомірних, буремних, трагічних поетів і письменників настільки природньо, що їм віриш, їм співереживаєш, про їхню долю тривожно здогадуєшся”, – написали організатори показу у анонсі.
Важко не захоплюватись роботою художників-постановників під керівництвом легендарного Шевкета Сейдаметова. Вражаюче достовірний будинок, увага до найдрібніших деталей інтер’єрів і їх цілковита відповідність зображуваній епосі, автентичні предмети побуту, яких начебто перенесли машиною часу із 30-х років в декорації фільму. Це все дозволяє ще більше зануритись в події “Будинку “Слова”” і не просто дивитися, а відчути цю картину.
“Будинок “Слово”. Нескінчений роман” – фільм, який вимагає від аудиторії і знання історичного контексту, і уваги до деталей. Саме тому після перегляду на всі питання, які можуть виникнути, відповість відомий культуролог, професор Михайло Красіков.
Як повідомляв Укрінформ, світова прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на Варшавському кінофестивалі в межах міжнародної конкурсної програми.
Фільм переносить глядачів у драматичне життя українських письменників часів “Розстріляного Відродження”. Під виглядом комфортного проживання у будинку “Слово” в Харкові митців непомітно змушували узгоджувати свою художню творчість з радянською ідеологією. Фільм ілюструє перетворення ідеалістичного бачення на реальність інтелектуальних та особистісних репресій.
У Харкові у 1927 році був зведений будинок “Слово” для розміщення провідних письменників країни. Ця ініціатива, організована Йосипом Сталіним, мала на меті виховувати нове покоління радянських письменників та встановлювати абсолютний контроль над творчим процесом, закріплюючи художню доктрину соціалістичного реалізму. Однак не всі мешканці були готові погодитися з прославлянням образу Сталіна. Несподіваний приїзд молодого загадкового письменника Володимира Акімова порушує встановлений порядок у будинку.
Фото: usfa.gov.ua
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень ago5 смартфонів, які можна купити замість нового Samsung Galaxy A57 (фото)
