Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Помер актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах «Найкращий стрілець» і «Назад у майбутнє»
Актор Джеймс Толкан, найвідоміший за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Новину про смерть Толкана оголосила його родина, а також сценарист та продюсер Боб Гейл.
Кар’єра Толкана тривала понад п’ять десятиліть. Його перша телевізійна роль була в серіалі 1960 року «Голе місто», а остання — у фільмі 2015 року «Кістяний Томагавк». Хоча Толкана, мабуть, найбільше знають за його роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв головного героя містера Стрікленда в оригіналі 1985 року та у продовженні 1989 року. У 1990 році він повернувся в ролі дідуся свого персонажа в третьому фільмі.
Толкан також відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець», а в бойовику Тоні Скотта 1986 року Толкан зіграв командира Тома Джардіана, відомого під прізвиськом Стінгер, разом з зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Мег Райан та іншими.
Він також зіграв ролі у фільмах «Військові ігри», «Стилетто», «Викрадення», «Вони можуть бути велетнями», «Жах Амітівілля», «Нестандартний», «Озброєний та небезпечний» та інших. Грав ролі у телесеріалах, таких як «Важливе значення», «Таємниця Ніро Вулфа», «Самозванець», «Рання версія», «Людина нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки» серед інших.
Джеймс Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган, та навчався у коледжі Коу та Університеті Айови після вступу до ВМС США. Зрештою він поїхав до Нью-Йорка, де навчався в Акторській студії у Стелли Адлер та Лі Страсберга.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор Чак Норріс помер у віці 86 років вранці у четвер.
Фото: imdb.com
Події
З України намагалися вивезти поштою 39 археологічних пам’яток VIII-XX століть
Надсилали ці предмети жителі Харківської і Вінницької областей та Прикарпаття.
Митники через очевидні ознаки старовини скерували їх на експертизу до Національного музею історії України.
Фахівці визначили, що надані на експертизу предмети – автентичні зразки салтово-маяцької культури, а також часів Середньовіччя, Ранньомодерної, Модерної та Новітньої доби на території України.
Серед вилученого два бронзових туалетних набори є зразками предметів побуту салтово-маяцької культури, поширеної колись, зокрема, в басейні річки Сіверський Донець (VIII-X ст.). Такі косметичні набори складаються з копоушки, пінцета і шпильки.
Вилучені з відправлень 28 гудзиків є зразками одежної гарнітури (IX-XVIII ст.). Вони слугували не лише застібками, а й прикрасами.
Також митники вилучили прикладну особисту печатку, яка належить до пам’яток сфрагістики (XVIII ст.) з гравійованими ініціалами.
Серед вилученого також три натільні мідні чотирикінцеві хрестики латинського типу (XVIII ст.).
Крім того, митники вилучили п’ять бронзових перснів із вставками зі скла – зразки жіночих прикрас (XIX-XX ст.), які належать до пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва України.
Як повідомляв Укрінформ, волинські митники запобігли вивезенню до Польщі 223 монет, карбованих у XVI-XVIII століттях.
Події
У МЗС анонсували проведення українсько-польської конференції істориків
Україна та Польща проведуть 6–8 травня конференцію істориків, яка стане фаховим майданчиком для обговорення складних сторінок спільного минулого, розвитку конструктивного діалогу та зміцнення двостороннього партнерства.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка з головою Комісії із закордонних справ Сейму Республіки Польща, уповноваженим уряду Польщі з питань відбудови України Павлом Ковалем, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство закордонних справ України.
Сторони зазначили, що розпочаті 23 березня спільною українсько-польською експедицією пошукові роботи у селі Угли Рівненської області є важливим свідченням конструктивної та прагматичної взаємодії у вирішенні історичних питань.
«У цьому контексті заступник міністра відзначив ефективну підготовку сторонами до проведення 6-8 травня у Польщі Українсько-Польської конференції (форуму) істориків, метою якої є обговорення найскладніших питань спільного минулого на фаховому рівні істориків обох країн», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.
Сторони також предметно обговорили питання участі Польщі у відновленні нашої країни, зокрема, в контексті проведення 25-26 червня у польському Ґданську Конференції з питань відновлення України (URC 2026).
Як повідомляв Укрінформ, у селі Угли Сарненської міської громади Рівненської області розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни.
Фото: МЗС України
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
