Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.
«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.
Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.
У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».
Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.
Фото: Читомо
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.
“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Суспільство6 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Відбудова1 тиждень agoУ Корабельному районі Миколаєва розпочали масштабну реконструкцію водопровідних мереж