Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Українська письменниця Ярина Груша отримала спецвідзнаку однієї з найпрестижніших літературних премій Італії

Published

on


Українська перекладачка та письменниця Ярина Груша отримала спеціальну міжнародну відзнаку премії Viareggio-Répaci 2026 за свій дебютний роман «Синій альбом» (L’Album Blu).

Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці.

Події книги розгортаються після аварії на Чорнобильській АЕС. У центрі сюжету – дівчина на ім’я Ярина. Вона дорослішає на тлі розпаду Радянського Союзу, Помаранчевої революції й Революції Гідності. Авторка вплела в оповідь власні дитячі спогади про ці історичні події.

Роман написаний італійською мовою. Вийшов він друком цьогоріч у видавництві Bompiani.

Журі премії відзначило внесок Ярини Груші в поширення української культури в Італії та Європі, а також майстерність письма, що поєднує теми пам’яті, ідентичності та громадянської відповідальності.

Читайте також: Ярослав Мельник став лавреатом премії, що підтримує сучасну литовську новелістику

Як повідомлялося, Viareggio-Répaci є однією з найпрестижніших літературних премій Італії. Заснована вона в 1929 році.

Фото: pen.org.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Ще один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»

Published

on



Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield).

Як передає Укрінформ, про це музей повідомляє у Фейсбуці.

«Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Це надзвичайно важливий крок задля захисту культурної спадщини в умовах війни», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, «Блакитний щит» — це всесвітньо визнаний символ охорони культурної спадщини. Емблему у вигляді синього щита з білими трикутниками запровадила Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ще у 1954 році. Вона маркує об’єкти, які мають виняткову історичну, наукову чи художню цінність для людства, щоб убезпечити їх від руйнування та знищення.

Цей знак офіційно засвідчує, що об’єкт є культурною цінністю, яка перебуває під захистом міжнародного права. Він полегшує розпізнавання будівлі здалеку, щоб запобігти випадковим ушкодженням. Пошкодження або руйнування таких пам’яток вважається воєнним злочином, за який передбачена відповідальність, згідно з міжнародним правом.

Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду.

«Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», – переконані у музеї.

Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах.

Читайте також: Частина вкрадених росіянами експонатів з Херсонського музею гниє у підвалі в Генічеську

Як повідомляв Укрінформ, Херсонський краєзнавчий музей позначили міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит». Спеціальні знаки засвідчують належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до норм міжнародного права.

Ще дві будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею марковані міжнародним знаком «Блакитний щит», який означає, що на об’єкт поширюється дія Гаазької конвенції про захист культурних цінностей – літературний музей та музей природи.



Джерело

Continue Reading

Події

У Британії на аукціон виставлять листи Толкіна і його шанувальниці

Published

on


На аукціон Sotheby’s виставлять книги, листи та нотатки, які документують «несподівану» дружбу між письменником Дж. Р. Р. Толкіном та його глухою шанувальницею.

Про це повідомляє ВВС, передає Укрінформ.

Ейлін Елгар, яка померла в 1980 році, мешкала неподалік готелю «Мірамар» у Борнмуті, графство Дорсет, де Толкін із дружиною щороку проводили відпустку.

Елгар написала йому листа, і між ними зав’язалася дружба. Її онука, Гелен Датфілд, розповіла, що письменник часто «заходив поговорити» та погратися з її собакою.

Оскільки Елгар ніколи не вміла читати по губах, вона й Толкін спілкувалися за допомогою записок під час його візитів. Датфілд сама ніколи не зустрічалася з Толкіном і зазначила, що жоден із зошитів, якими вони користувалися, не зберігся.

Фахівець відділу книг та рукописів аукціонного дому «Sotheby’s» Вілл Пассі зазначив, що ще однією родзинкою аукціону став лист, знайдений у першому виданні книги «Том Бомбадил», в якому йшлося про смерть колеги Толкіна по літературному гуртку Inklings – Керола С. Льюїса.

«Хоча ми маємо чимало опублікованих листів Толкіна, ці досі залишалися поза увагою», – сказав Пассі.

Він додав, що очевидно, розмови Толкіна з його шанувальницею були досить глибокими, адже в деяких записках міститься обговорення міфології Середзем’я.

Читайте також: Перше видання «Гобіта» продали на аукціоні майже за $40 тисяч

Аукціон відбудеться 9 липня в лондонських аукціонних залах «Sotheby’s» та онлайн.

Загальна вартість цих творів оцінюється від 39 000 до 55 000 фунтів стерлінгів.

Як повідомляв Укрінформ, аукціонний дім Christie’s виставив на аукціон рідкісний примірник першого видання роману Емілі Бронте «Буремний перевал» з орфографічними помилками.

Фото: Sotheby’s 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.