Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У чеській столиці відбулась зустріч письменниці з Харкова Людмили Охрименко з представниками української громади.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Охрименко розповіла про свою волонтерську діяльність та представила книги, серед яких ті, що принесли їх авторці літературні призи.
До 2014 року, розповіла письменниця, вона вела нормальне життя і вважала написання книжок своїм хобі, свої роботи писала при цьому російською мовою, якою користувалась і у спілкуванні.
«У 2014 році я потрапила на фронт, на передову, це був Слов’янськ, місто Щастя Луганської області, і там я і побачила, що таке є «руський мир». І саме тоді я запитала себе: хто я, звідки я?», – згадує авторка.
Відповідь була: «я – українка» і тоді постало питання: «чому я, українка, послуговуюся іноземною мовою, та ще й мовою свого ворога? Ще й мовою, яка на тисячу років молодша за мою рідну мову та має на 30% менший словниковий запас!».
Переходити на українську, почати писати нею, «щоб було не соромно», було важко, зізналась авторка, яка просто почала вивчати мову по шкільних підручниках і зараз користується вже підручниками Києво-Могилянської академії.
Першою книжкою, яку Охрименко написала українською, стали «Волонтерські історії». В них жінка розповідає про те, що побачила та з ким зустрічалася під час своїх поїздок на фронт. Охрименко почала активно займатися волонтерством саме у 2014-му, коли фактично розпочалася російська війна проти України. При цьому, зауважила вона, насправді зрозуміли, що саме відбувається, всі, а не окремі люди, лише після 24 лютого 2024 року. «Зараз це зовсім інші люди, інша країна, інше єднання українців», – вважає авторка.
Охрименко розповіла також про те, з якими надзвичайними людьми звела її доля під час поїздок на фронт і літературна діяльність, зокрема, про героїв її книжок «Оскар» і «Хрещена». Обидві книжки були написані «на замовлення» – за пропозицією самих героїв, надзвичайних людей і патріотів: у першій розповідається про кримського татарина, розвідника, який у 2015 році потрапив у полон до так званого «МГБ ДНР», однієї з найстрашніших катівень на окупованій території, звідки зміг втекти з перебитими ногами і втраченим оком; у другій представлена медикиня полку «Азов», яка пройшла Азовсталь, Оленівку і Таганрозьку в’язницю, повернулась з полону в кінці 2024 року та знову пішла на службу в полк «Азов», у віці більш як 70 років.
Загалом Охрименко написала 12 книжок, з яких 5 отримали премії, зокрема «Коронація слова» (2021 рік) за найкращий роман на воєнну тематику (роман «Оскар»).
У авторки є плани на майбутнє і вона впевнена, що нові її книжки обов’язково здобудуть нові премії.
Як повідомлялось, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» (колишня ВДНГ) з 23 по 26 квітня відбудеться п’ятий літературний фестиваль «Книжкова країна».
Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Оскільки кількість російських культурних заходів по всій Європі, зокрема в Бельгії, зростає, важливо пам’ятати, що російська культура стоїть на боці російського диктатора Володимира Путіна.
Про це заявив посол України в Бельгії Ярослав Мельник у коментарі Укрінформу.
«Сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості російських культурних заходів по всій Європі, зокрема в Бельгії. Ми часто чуємо, що культура повинна залишатися поза політикою. Однак ми все частіше бачимо не нейтральну культуру, а культурні платформи, які нормалізують насильство, відлунюють провоєнні наративи та несуть мову агресії та пропаганди», – зазначив Мельник.
Він зауважив, що Росія ховається за міфом про «велику російську культуру», яка була побудована на «викрадених голосах, заглушених життях та крові».
Вкрай важливо пам’ятати, що за цим міфом стоять митці, яких убили, заборонили або змусили мовчати. Їхні роботи були взяті, перейменовані або заявлені як російські, сказав посол.
Він пояснив, що російську культуру називають «великою» лише тому, що багато української культури було знищено або вкрадено, а її творців ув’язнили, змусили замовкнути або вбили.
«І сьогодні російська культура відкрито стоїть на боці диктатора. Її провідні діячі підтримують Путіна, приймають медалі з його рук і служать кремлівській пропагандистській машині», – наголосив Мельник.
Як повідомляв раніше Укрінформ, 26 січня музей Hof van Busleyden у бельгійському місті Мехелен приєднався до ініціативи Першої леді України Олени Зеленської, відкривши аудіогід українською мовою, який охоплюватиме всю його постійну експозицію.
Запуск аудіогіда ініціювало Посольство України в Королівстві Бельгія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Головна редакторка культурного відділу The Guardian Шарлота Гіґґінс написала книжку Ukrainian Lessons («Уроки української») про мистецтво, життя та опір в Україні під час повномасштабної війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо із посиланням на сайт видавництва Penguin Random House.
Як зазначають у видавництві, Гіґґінс ніколи не уявляла, що буде писати репортаж про війну.
Восени 2022 року, через сім місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ, вона приїхала до України, щоб написати про літературний фестиваль. Ця поїздка стала для неї переломною і визначила подальшу роботу над книжкою.
У книжці Ukrainian Lessons авторка осмислює глибокі зв’язки між війною, мистецтвом і життям, спираючись на понад двадцятирічний досвід культурної журналістики, три роки репортажних поїздок до України та власну академічну підготовку класичної філологині.
«У війні, що підживлюється спробами знищення української культури, яка забрала життя незліченної кількості митців і породила ще більше, мистецтво стало питанням життя і смерті. У часи війни мистецтво і література є тим місцем, де виживають труднощі і складнощі, де все ще можна зіткнутися з найболючішими, невимовними правдами. Це гостра, актуальна і незабутня книга про те, на що готові ризикнути митці, і про те, чому культура залишається тим, за що варто боротися», – ідеться в анотації.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції перекладне видання українського мальопису «Коротка історія довгої війни» за перші два місяці продажів розійшлося накладом п’ять тисяч примірників.
Фото: Chytomo
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
-
Економіка1 тиждень agoУдари по підстанціях АЕС – Безугла попереджає про тотальний блекаут в Україні
-
Події1 тиждень agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Відбудова6 днів agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Політика6 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Суспільство6 днів agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання