Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна та Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Лубош Весели обговорили розвиток культурної співпраці та підтримку українських проєктів у Європі.
Про це повідомляється на сайті Міністерства культури, передає Укрінформ.
“Сторони обговорили подальший розвиток українсько-чеської співпраці у сфері культури. Зокрема, йшлося про підтримку українських інституцій в умовах повномасштабної війни, просування українського культурного продукту в Європі та поглиблення співпраці між мистецькими установами обох країн”, – йдеться у повідомленні.
Бережна висловила вдячність Чехії за підтримку культурної сфери України та активну участь у міжнародних ініціативах зі збереження і відновлення української культурної спадщини. В цьому контексті вона відзначила збереження архіву Лесі Українки в Празі та реалізацію проєкту ARK (Archa), спрямованого на оцифрування музейних і бібліотечних фондів, що дозволяє убезпечити культурні цінності, зокрема в регіонах, які постраждали від російської агресії.
Крім того, сторони обговорили посилення присутності українського культурного продукту в Європі, зокрема створення системного механізму співпраці між культурними інституціями України та європейських держав. Йшлося про підтримку театрів, мистецьких колективів і перекладацьких ініціатив, а також розширення доступу українських митців до європейських сцен і професійних платформ.
Своєю чергою, Весели відзначив зростаючий інтерес чеського суспільства до українського мистецтва, літератури та спільних культурних ініціатив і висловив готовність сприяти подальшому розвитку довгострокових партнерств між профільними інституціями обох держав.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні Мартіном Обергом, де обговорили підтримку відновлення пошкодженої культурної спадщини та перспективи взаємодії у рамках гуманітарної політики.
До четвертих роковин повномасштабного вторгнення РФ, 24 лютого, в мережі кінотеатрів Multiplex по всій Україні відбудуться безкоштовні покази документального фільму «Паляниця» режисерів Кадіма Тарасова і Юлії Большинської.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Зазначається, що це документальна історія про свободу, війну та незламність українців, розказана мовою вуличного мистецтва.
«Герої стрічки – американські стріт-арт митці Бандит | USA, Трістан | USA, Джонні | USA та їх однодумниця і координаторка з України Катерина Тимченко – вирушили у подорож десятком міст України під час повномасштабного вторгнення, щоби побачити, відчути і зафіксувати, як Україна бореться за свою свободу та гідність. За 2,5 роки вони створили 33 настінних графіті, що стали символами пам’яті та стійкості», – зауважили в агентстві.
У стрічці увага зосереджена не лише на графіті – фільм розповідає про внутрішню трансформацію іноземних митців, які стали свідками й учасниками української боротьби.
Зокрема, під час зйомок вони відвідали Київ, Ірпінь, Бучу, Бородянку, Харків, Ізюм, Краматорськ, Костянтинівку, Одесу та Миколаїв. Кожне з цих міст постає у фільмі не просто географічною точкою на мапі, а глибоким емоційним досвідом, що змінює світогляд стрітартерів і змушує їх переосмислювати цінності.
«Назва фільму – це не просто слово. «Паляниця» стала паролем, маркером ідентичності, символом своїх», – додали у Держкіно.
Стрічка вже набула широкого міжнародного розголосу, була показана у 18 країнах світу та стала частиною міжнародного кіномарафону Culture vs War. Вона також отримала позитивний резонанс серед іноземної аудиторії.
Фільм створений за участі гурту «Антитіла», Олександри Паскаль, Ольги Стоян, Олени Сергеєвої, військовослужбовців Збройних сил України, за підтримки Національної поліції України, асоціації «Дивись українське!» та інших.
Як повідомляв Укрінформ, фестивальна прем’єра документальної стрічки «Паляниця» (Palyanytsia) режисерів Кадіма (Дмитра) Тарасова і Юлії Большинської відбулася в межах 54-го міжнародного кінофестивалю «Молодість».
У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкрили масштабний проєкт «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900–1930-х».
Про це у Фейсбуці повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький, передає Укрінформ.
З його слів, в експозиції представлені понад пів сотні живописних і графічних творів митців, які творили в часи революцій, воєн та великих змін.
Серед них – Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Анатолій Петрицький та інші видатні постаті українського авангарду.
«Дякую Національному музею у Львові імені Андрея Шептицького, Національному художньому музею України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та Національному музею українського декоративного мистецтва за те, що об’єднали ці роботи й створили настільки масштабний проєкт про силу й тяглість нашої історії», – зазначив Козицький.
Як повідомляв Укрінформ, у Львові Zenyk Art Gallery спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка відкрили концептуальну виставку «ВІН: Тарас Шевченко. Художник». Експозиція об’єднала 58 живописних і графічних творів різних періодів життя Кобзаря.
-
Усі новини6 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини6 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Суспільство1 тиждень agoУ ГСЦ попереджають про шахрайський Телеграм-чатбот, де продають «записи на прийом»
-
Усі новини7 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна7 днів agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза