Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У Німеччині відкрилась найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom

Published

on



Найбільша у світі виставка відеоігор Gamescom відкрилася у середу в німецькому місті Кельн з рекордною кількістю експонентів, де понад 1700 компаній, асоціацій та інших організацій представили свої електронні продукти на п’ятиденному заході.

Про це повідомляє dpa з посиланням на організаторів заходу, передає Укрінформ.

Зазначається, що попередній рекорд участі у найбільшій у світі щорічній міжнародній виставці відеоігор та інтерактивних розваг у Кельні було встановлено минулого року – 1568 учасників.

Усього кілька тижнів тому організатори говорили про понад 1600 експонентів, але після цього кількість учасників стрімко зросла.

Тема цьогорічного Gamescom – «Ігри запалюють ентузіазм щодо майбутнього». Очікується щонайменше 350 тисяч відвідувачів, деякі з них – у барвистих костюмах для косплею. Дві третини експонентів приїжджають з-за кордону, причому значною мірою представлені компанії з Азії.

У середу виставка була відкрита лише для відвідувачів-фахівців та фанатів зі спеціальними квитками.

Організатори розраховують зустрічати сотні тисяч шанувальників з четверга, коли Gamescom відкриє свої двері для широкої публіки.

Читайте також: Розробник GTA 6 назвав ціну та дату виходу гри

Відмічається зростання інтересу до виставки з боку політиків. У середу на Gamescom очікували віцеканцлера Німеччини Ларса Клінгбайля, прем’єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія Хендріка Вюста та віцепрезидента Європейської комісії Хенну Вірккунен. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр оголосив, що завітає на захід у четвер.

Ігри – це багатомільярдний бізнес, значення якого зростає в цифрову епоху: візуальна якість покращується, і все більше людей беруть до рук смартфон чи консоль, або сідають за настільний ПК, щоб пограти.

Ігри також вважаються важливими для просування демократії, зокрема через «серйозні ігри» – ігри з освітньою цінністю, наприклад, критичне обговорення ультраправого екстремізму та спонукання гравців до роздумів. Такі серйозні ігри є центральною темою цьогорічного Gamescom.

Як повідомляв Укрінформ, на платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.

Фото: AA



Джерело

Continue Reading

Події

До 170-річчя Івана Франка записали серію VR-синглів на його слова

Published

on


До 170-річчя від дня народження Івана Франка проєкт FRANKO: Sound Continuum 360° представить 12 імерсивних VR-синглів для голосу та фортепіано на слова видатного письменника.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на комунікаційну кураторку проєкту Ольгу Стельмашевську.

До серії увійдуть десять романсів і солоспівів українських композиторів ХІХ-ХХ століть, а також два нові твори, спеціально написані для проєкту сучасними композиторами Олександром Чорним і Тетяною Хорошун.

Серед авторів музики – Микола Лисенко, Денис Січинський, Ярослав Лопатинський, Станіслав Людкевич, Борис Лятошинський, Федір Надененко, Анатолій Кос-Анатольський, Василь Барвінський, Богдана Фільц і Леся Дичко.

Кожен сингл матиме VR-візуалізацію. Записи відбулися 2 серпня на сцені Національної філармонії України за участю музикантів, звукорежисера Андрія Мокрицького та VR-художників.

Ідея проєкту належить піаністці та концертмейстерці Марії Прилипко. Вона працювала над записами разом із молодими вокалістами, яких відібрали під час відкритого онлайн-кастингу.

«Позаду десятки прослуховувань, знайомство з новими голосами, хвилювання, роздуми й непрості рішення. Найцікавішим і водночас найскладнішим завданням для мене було не лише обрати виконавців, а й знайти для кожного саме той романс, у якому його голос, темперамент і музична індивідуальність зможуть розкритися найповніше», – зазначила Прилипко.

За словами авторів, проєкт має на меті поєднати камерно-вокальну традицію із сучасними композиторськими практиками та імерсивними технологіями.

Читайте також: Організатори Євробачення пропонують суттєво змінити правила голосування

FRANKO: Sound Continuum 360° реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня в Івано-Франківську стартував п’ятиденний FRANKOFEST-170, мета якого – відкрити Івана Франка через сучасне мистецтво.

Фото: Наталія Ткачук



Джерело

Continue Reading

Події

Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток

Published

on



Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.

«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.

Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.

У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.

У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.

«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

Читайте також: Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:

Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;

  • Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
  • Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
  • Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
  • Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».

Фото ілюстративне: Дія 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.