Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Національний мовник Франції France Télévisions оголосив, що не зможе приймати пісенний конкурс Дитяче Євробачення-2026 через фінансові проблеми.
Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Eurovoix News, у заяві мовник пояснив, що для збалансування бюджету на 2026 рік компанії необхідно зекономити 140 млн євро.
Зокрема, передбачено подальше зниження вартості програмної сітки національного мовлення, зупинку окремих передач, збільшення частки повторних показів програм власного виробництва, а також можливий перепродаж одного або кількох спортивних заходів, які традиційно транслює суспільний мовник.
«Крім того, France Télévisions відмовиться від проведення дитячого пісенного конкурсу «Євробачення» на території Франції у 2026 році», – ідеться в заяві.
Поки що невідомо, як ці бюджетні скорочення вплинуть на участь самої Франції в конкурсі.
Нагадаємо, Франція перемогла на цьогорічному Дитячому Євробачення у Тбілісі з піснею «Цей світ» у виконанні Лу Делез. Це четверта перемога країни в історії конкурсу.
Фото: pexels
Український короткометражний анімаційний фільм переміг на фестивалі AI International Film Festival у Лос-Анджелесі (США).
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія.
«14 грудня у Лос-Анджелесі оголосили переможців фестивалю AI International Film Festival. Короткометражка «Нічна зміна» (The Night Shift) команди української креативної агенції Adshot Creative здобула перемогу у номінації «Найкраща коротка анімація», – ідеться у повідомленні.
У жовтні цього року стрічка вже була визнана найкращою анімацією на Megogo AI Film Fest в межах Одеського міжнародного кінофестивалю (Odesa International Film Festival).
«Нічна зміна» – це історія про внутрішній діалог людини, котра працює на межі смерті.
Стрічка розповідає про постійний контакт із чужим болем і про те, як цей досвід змінює людину.
Історія візуалізована в стилі вовняної анімації, що пом’якшує сприйняття гострої й травматичної теми, роблячи її більш людяною та доступною.
Фільм створений за допомогою ШІ-інструментів: візуальні образи згенеровані в Midjourney та ChatGPT, анімація реалізована за допомогою Kling 1.6, Hailou і Veo 3.
Для озвучування використані HeyGen та Kling.
Переглянути фільм «Нічна зміна» можна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма «Ти — космос» режисера Павла Острікова за чотири вікенди прокату зібрала 48,1 млн грн.
Фото: Українська Кіноакадемія
Події
Мінкульт продовжив прийом пропозицій щодо кандидатів до експертної і наглядової рад Музею Голодомору
Міністерство культури України продовжило до 11 січня прийом пропозицій щодо кандидатів до двох постійних органів Національного музею Голодомору-геноциду — Експертної ради та Наглядової ради.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
Їх діяльність має на меті забезпечити високі стандарти наукової роботи, ефективне управління та прозорий нагляд за діяльністю музею.
Мінкульт запрошує українські та міжнародні інституції долучитися до формування органів, які відіграватимуть ключову роль у розвитку та стратегічному управлінні музеєм.
Експертна рада Національного музею Голодомору-геноциду — консультативно-дорадчий орган, що координує наукову діяльність музею.
Рада працює постійно. Строк повноважень членів — п’ять років. Вона створюється для удосконалення науково-дослідної, екскурсійно-освітньої, експозиційно-виставкової, інформаційно-видавничої, науково-фондової та методичної роботи музею.
До складу Експертної ради увійдуть:
- шість експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями та науковими установами;
- шість експертів та/або науковців, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або іноземними науковими установами.
Контактний номер телефона – 044 272 48 05. Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.
Наглядова рада Національного музею Голодомору-геноциду — спеціальний наглядовий орган, що контролює діяльність музею та його посадових осіб.
Строк повноважень членів Наглядової ради — п’ять років. Одна і та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль.
Наглядова рада покликана забезпечувати баланс інтересів держави, суспільства та суб’єктів діяльності у сфері культури, а також дотримання принципів законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.
До складу Наглядової ради увійдуть:
- шість членів, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями;
- шість членів, запропонованих міжнародними організаціями, міжнародними неурядовими організаціями або громадськими організаціями закордонних українців.
Усі кандидати мають володіти бездоганною діловою репутацією, високим суспільним авторитетом і бути визнаними фахівцями у своїй професійній сфері.
Щоби запропонувати кандидатів, необхідно заповнити аплікаційну форму за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури реалізує проєкт “Інформація без бар’єрів” в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, а також відповідний план заходів на 2025–2026 роки.
-
Одеса1 тиждень agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Усі новини7 днів agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Одеса1 тиждень ago
Ліцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Одеса4 дні ago
Затори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою