Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
В Одеському національному академічному театрі опери та балету 27 березня відбудеться прем’єра спектаклю «Снігова королева».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
На сцені театру постане хореографічна історія про Снігову Королеву – балет на музику сучасного фінського композитора Туомаса Кантелінена, який вже створив музику до понад 30 кінострічок, а його «Снігова Королева» вважається справжнім хітом Фінського національного балету.
За словами генеральної директорки-художньої керівниці театру Надії Бабіч, «Снігова Королева» Т. Кантелінена стане ще однією яскравою сторінкою у новітній історії балету Одеської опери та перетворить сцену театру на територію формування нового, сучасного танцю.
На глядачів чекають містичні сміливі образи, відеоінсталяції, світлові ефекти та мінімалістичні декорації. Все це разом дозволяє виставі бути унікальним твором мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 20 березня відбудеться прем’єра вистави «Будівничий Сольнес» за п’єсою норвезького драматурга Генріка Ібсена.
На Прикарпатті, у селі Крилос поблизу міста Галич, археологи виявили колекцію скляних намистин X-XIII століть, що слугували прикрасою жінок княжої доби. Артефакти передали до музею.
Про це у Фейсбуці повідомляє Національний заповідник «Давній Галич», передає Укрінформ.
«У Крилосі – серці літописного Галича – виявлено колекцію скляних намистин X-XIII століть, що колись прикрашали жінок княжої доби. Ці маленькі артефакти – мовчазні свідки часу, коли Галич був важливим центром торгівлі між Візантією, Центральною Європою та Сходом… Щиро дякуємо Мар’яні Коваль за передані до музею цінні артефакти», – йдеться у повідомленні заповідника.
Тут зауважили, що смарагдово-зелені, темно-зелені, кобальтово-сині, жовті та білі намистини зберегли на собі сліди століть – патину, іризацію скла та навіть тріщини, які сьогодні допомагають дослідникам розкривати секрети давнього склоробства.
Зазначається, що серед знахідок є велика намистина жовтуватого кольору, ймовірно, з бурштину, а також кам’яна.
За інформацією Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Мар’яна Коваль – молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Як повідомляв Укрінформ, біля Галича археологи виявили залишки дороги часів княжої доби.
Фото: Національний заповідник «Давній Галич»
У Києві в Будинку кіно 18 березня відбудеться показ фільму «Крим, як це було» та зустріч з творчим колективом фільму на чолі з режисером Костянтином Кляцкіним.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
«Крим, як це було» – повнометражний документальний фільм 2016 року про українських військовослужбовців (офіцерів, солдатів та матросів), які під час захоплення Криму російськими військами не зрадили присягу на вірність народу України й продовжували виконання своїх військових обов`язків на землі, морі та в повітрі.
Прем’єра фільму, знятого студією DOCNOTEFILMS та об’єднанням BABYLON’13, відбулась в Києві, 16 березня 2016 року.
Стрічка отримала у 2016 році нагороду Rivne International Film Festival «Dreams city».
Покази фільму відбулися у Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.
Як повідомляв Укрінформ, у столичному кінотеатрі «Жовтень» 18 березня відбудеться закритий показ документального фільму «Вона» режисерки Тетяни Станєвої.
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Події1 тиждень agoКанада випустила золоту монету у формі української писанки
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом