Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Під час масованої атаки пошкоджені сім культурних закладів Києва

Published

on



У Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомляє у Фейсбуці.

На цей час у переліку:

– Національний художній музей України

– Національна філармонія України

– Національна музична академія України

– Національний центр “Український Дім”

– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

– Київська опера.

Також значних пошкоджень зазнав Національний музей “Чорнобиль”.

Крім того, пошкоджені пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.

“Дуже важка ніч для України. Численні російські ракети та “Шахеди” на мирне населення. Наймасштабніша серія пошкоджень культурних закладів Києва за часи повномасштабної війни РФ проти України. Поки росіяни отримували нагороди на Каннському кінофестивалі, їхні брати та сестри обстрілювали українських дітей. Особливо цинічно виглядала нагорода російським митцям та їхня спроба вибілити себе, перекладаючи провину лише на російського диктатора-президента”, – заявила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

У Мінкульті зауважили, що продовжують збирати інформацію про наслідки російської атаки і координують взаємодію із пошкодженими закладами культури.

Як поінформували у Національній філармонії України, попри спричинені російською атакою наслідки усі заплановані на сьогодні концерти відбудуться за графіком. Там зазначили, що вибуховою хвилею пошкоджена будівля філармонії — вибиті вікна й пошкоджені двері.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у Фейсбуці, що внаслідок російської атаки пошкоджена історична будівля на вулиці Грушевського: вибухова хвиля знищила вікна, пошкодила стелю й фасад.

Також пошкоджене приміщення бібліотеки на вулиці Набережно-Хрещатицька, 1.

В установі поінформували, що бібліотека на вулиці Грушевського, 1 призупиняє обслуговування читачів у читальних залах.

Про відновлення роботи й подальші зміни повідомлятимуть додатково.

Читайте також: У Конотопі через атаку РФ пошкоджений міський краєзнавчий музей

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня зазнали пошкоджень приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.



Джерело

Continue Reading

Події

Після атаки РФ Національний художній музей зачиняють на невизначений термін

Published

on



Росіяни пошкодили Національний художній музей України, він зачиняється на невизначений термін.

Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомляє у Фейсбуці.

“Відсьогодні музей буде зачинений на невизначений термін. Про наше відкриття ми обов’язково повідомимо окремо”, – ідеться у повідомленні.

У музеї висловили сподівання невдовзі зустрітись.

“Бережіть себе і тримайтеся”, – додали в музеї.

Як повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури України, музей зазнав пошкоджень через вибухову хвилю внаслідок російської атаки. Колекція та працівники не постраждали.

Працівники музею та профільні служби зараз оглядають будівлю, фіксують наслідки атаки та уточнюють масштаби руйнувань. В Мінкульті зазначили, що будівля музею — пам’ятка архітектури, історії, монументального мистецтва національного значення.

«Національний художній музей України — це місце, де зберігається історія українського мистецтва. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру й культурні інституції. Кожен такий удар — спроба залякати та знищити нашу ідентичність. Ми документуємо всі пошкодження та продовжуємо працювати над відновленням нашої пошкодженої культурної спадщини», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Національний художній музей України — один із найстаріших і найважливіших музеїв країни. ВІн зберігає та представляє українське мистецтво від княжої доби до сучасності.

Колекція NAMU налічує десятки тисяч творів українського мистецтва — від іконопису та класичного живопису до сучасного мистецтва.

Читайте також: Росія завдала удару по заповіднику «Стародавній Київ» – музей «Чорнобиль» майже знищений

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ вночі 24 травня зафіксоване пошкодження будівлі “Київського муніципального академічного театру опери та балету”.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відбудеться фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

Published

on


У Києві з 3 по 5 липня відбудеться четвертий фестиваль «Протасів Яр» пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади «Холодний яр» Романа «Сенеки» Ратушного.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці фестивалю у Фейсбуці.

Цьогорічним гаслом фестивалю стануть слова філософа-стоїка Сенеки: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».

У програмі «Протасового Яру» заплановані дискусії й публічні розмови, музика, театральні та музично-поетичні перформанси, екскурсії, спеціальні події від дружніх українських фестивалів, а також дитяча галявина.

«Водночас ми збираємось у момент, коли Протасів Яр знову під загрозою. Боротьба за нього триває в судах. Доля найбільшої частини Протасового Яру (приблизно 16 гектарів з 21-го) досі під великим питанням. На сьогодні існує серйозна загроза того, що на Протасі можуть почати забудову, оскільки з більшої частини вже забрали природоохоронний статус, а землі не віддадуть громаді, а залишать у приватних руках. Тоді питання забудови, проти якої боровся Роман Ратушний разом з усією місцевою громадою, – лише питання часу», – йдеться на сторінці фестивалю.

Саме тому цьогорічний логотип фестивалю доповнює розірвана будівельна стрічка – як нагадування про те, що боротьба триває.

«Це наш спосіб сказати: ми пам’ятаємо, за що боровся Роман. І ми не готові це віддати», – наголосили організатори.

Фестиваль пройде на галявині Протасового Яру.

Як повідомлялося, основна мета фестивалю «Протасів Яр» – популяризація сучасного і традиційного мистецтва, української історії, правозахисних ініціатив і вшанування пам’яті про Романа Ратушного.

Читайте також: На фестивалі «Протасів Яр» презентували меморіальний проєкт на честь братів Ратушних

Роман Ратушний у 2019 році очолив громадське об`єднання «Захистимо Протасів Яр», яке виступало проти побудови багатоповерхівок у парковій зоні столиці. Після початку вторгнення Росії Роман пішов добровольцем до лав Сил оборони України. Він загинув у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку. Поховали Романа на Байковому кладовищі.

Після загибелі Романа його справу продовжують однодумці з громадської організації «Захистимо Протасів Яр».

У липні 2022 року Протасів Яр отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду, а у 2023 році заказнику присвоєно ім’я Романа Ратушного.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.