Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Концерт російського скрипаля Вадима Рєпіна у Мангаймі (Німеччина) скасовано після листа посла України у ФРН Олексія Макеєва до міської адміністрації та організаторів, а також розмови українського генконсула з мером міста.
Про це Макеєв повідомив у своєму дописі у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Abgesagt (з нім. “скасовано” – ред.) – таким повідомленням оновився анонс концерту “народного артиста Росії” Вадима Рєпіна у місті Мангайм після мого листа до адміністрації міста Мангайм та організаторів концерту з Мангаймської філармонії, а також особистої розмови генконсула Юрія Никитюка з мером Мангайма Крістіаном Шпехтом”, – написав Макеєв.
За його словами, аргументи української сторони були почуті, і відповідальне рішення про скасування концерту було ухвалене.
Посол нагадав, що у той час, коли російські війська вчиняли масові вбивства мирних мешканців у Бучі, Рєпін отримував від Путіна звання “народного артиста”. А 21 лютого 2024 року, коли окупанти здійснювали масований ракетно-дроновий удар по Україні, Рєпін “разом з державним кремлівським оркестром виступав на концерті, організованому фондом кремля до дня захисників вітчизни”.
“Особливо важливо для мене було на цьому прикладі побачити, наскільки чутливо і з розумінням німці поставилися до того, що для українців публічні виступи осіб, пов’язаних із державою-агресором, є особливо болісними”, – наголосив дипломат.
Він підкреслив, що таке ставлення не виникає саме по собі: це результат позиції держави, активності української громади та розуміння з боку німецьких друзів.
Як повідомляв Укрінформ, в італійському місті Флоренція скасовано виступ у театрі Maggio Musicale Fiorentino російських артистів – балерини Світлани Захарової та її чоловіка, скрипаля Вадима Рєпіна.
Фото:backstageclassical.com
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна провела зустріч із предстоятелем Православної церкви України митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм, під час якої обговорили підготовку до відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Зазначається, що у заході також взяли участь заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, заступник міністра культури Іван Вербицький, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври єпископ Бориспільський Авраамій та протоієрей Петро Ландвитович.
Під час зустрічі сторони обговорили ключові завдання, які необхідно реалізувати в межах підготовки до 975-річчя Києво-Печерської лаври, ювілей якої відзначатимуть у 2026 році.
Зокрема, окрема увага була приділена питанням функціонування лаври як духовного та культурного центру України.
Зі свого боку Бережна наголосила на важливості координації дій і збалансованого підходу до поєднання релігійної, культурної та державної складових.
«Для держави принципово важливо, щоб Києво-Печерська лавра й надалі залишалася простором української духовності, культури та історичної тяглості»,- підкреслила вона.
Як повідомляв Укрінформ,15 січня стало відомо, що генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» призначили Максима Остапенка.
Фото: Мінкульт
«Вирішив мобілізуватися до лав ЗСУ. Тому позаду ви бачите крайню в моїй волонтерській роботі машину для армії – повнопривідний дизельний пікап Ford Ranger, на який ми зібрали гроші разом із засновницею блогу StyleGuideUA», – ідеться в дописі.
За його словами, це 415-та куплена автівка – «солідний результат для нашої волонтерської команди, яка протягом років вторгнення купувала, ремонтувала і відганяла на фронт машини для наших воїнів».
«Але війна триває і настав час рухатися далі – бути не тільки для ЗСУ, але і в ЗСУ. Якщо хочемо вистояти і перемогти, то служити мають усі – безвідносно до того, наскільки корисними ми були в тилу. Настала моя черга – і це по-чесному», – зауважив письменник.
Також він повідомив, що рішення мобілізуватися він ухвалив у жовтні та вже обрав підрозділ, закінчив усі важливі справи й фіналізував робочі проєкти, а тепер вирушає на базову загальну військову підготовку (БЗВП).
«Ще не знаю, як виглядатиме моє життя в майбутньому – мабуть, не буде легко, зате точно буде цікаво. Сподіваюся, цей новий досвід стане мені корисним і як письменнику», – додав Любка.
Як повідомлялося, Андрій Любка – письменник, есеїст, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН. Серед найпопулярніших його творів – романи «Карбід» і «Малий український роман», збірки оповідань «Кімната для печалі» і «Щось зі мною не так», поетичні збірки «Вісім місяців шизофренії» і «Сорок баксів плюс чайові».
З лютого 2022 року він став волонтером та допомагав воїнам ЗСУ.
Фото: facebook.com/andriy.lyubka
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Політика1 тиждень agoМельник в Радбезі ООН закликав союзників негайно передати Україні ППО та посилити санкції проти РФ
-
Усі новини1 тиждень agoНацвідбір на Євробачення 2026 – KHAYAT став десятим фіналістом
-
Усі новини1 тиждень agoКішка вперше побачила сніг і зробила те, чого ніхто не очікував (відео)
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Одеса1 тиждень ago
Ланжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Одеса1 тиждень ago
ДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди