Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція».
Про це у Телеграмі повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Трохи більше ₴1 мільйона – на підтримку крутого проєкту нашого Рівненського обласного краєзнавчого музею. Дякую Українському культурному фонду за довіру до цієї ідеї. Підтримка культури у непростий час потрібна», – йдеться у повідомленні.
Як розповів голова облради, музей спільно з Town Image Studio і кафедрою архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства (НУВГП) запланували втілити проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Відвідувачі зможуть побачити 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, скористатися AR-додатком, аудіогідом та анімаційними відео, що допоможуть зануритися в історію Волині доби великих політичних і культурних трансформацій.
Як наголошується, особливе місце в експозиції займуть унікальні предмети з музейних фондів – корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти, частина з яких буде представлена публіці вперше. Важливою складовою стане оцифрування музейних колекцій та їх публікація на сайті закладу. Це – про збереження культурної спадщини, розширення доступу до неї та популяризація історії Рівненщини серед молоді, освітян, дослідників і туристів.
За словами Карауша, згідно з умовами, проєкт мають втілити до 30 жовтня цього року. Він нагадав також, що УКФ підтримав іще кілька культурних ідей з Рівненщини, зокрема, «Віртуальна виставка «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина» та «Цифрова лабораторія креативних індустрій та культурного менеджменту».
Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт – «Історія одного експонату».
Фото: Андрій Карауш
«Подорож крізь східну казку» — це мультидисциплінарний художній проект Майї Макєєвої, що поєднує фотографію, дизайн авторського одягу, дослідження культурної пам’яті та особисту ідентичність у єдиний простір візуального та смислового діалогу.
В основі проекту лежить прагнення авторки дослідити власне коріння, національну приналежність, міжпоколінську пам’ять та культурну спадщину Сходу через два взаємопов’язані напрямки: фотопроект «Коріння» та проект авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми».
Назва проекту «Подорож крізь східну казку» звертається не до казки як до вигадки, а до казки як до архетипного простору пам’яті, культури та символів. Схід у цьому контексті стає метафорою спадщини, багатошаровості походження, краси, сили та пошуку власної форми.
Через мову художньої та документальної фотографії авторка звертається до питань роду, втрати, пам’яті та формування власного «я». Проводить дослідження того, як родові сценарії, культурні традиції, жіночі лінії сім’ї, історичні потрясіння та етнічне походження стають частиною особистої ідентичності. Проект порушує універсальні питання: Хто ж я? Звідки я? Які смисли та сценарії я успадкувала і які вибираю зберегти?
Проект авторських кафтанів продовжує пошук вже через мову одягу як художню форму. Тут кафтан стає не просто предметом гардеробу, а символом внутрішньої сили, гідності, національної ідентичності та візуального самовираження. Кожен виріб є художнім об’єктом, створеним на перетині культурної пам’яті, сучасного дизайну, психології форми та інтелектуальної розкоші. «Подорож крізь східну казку» — це подорож як крізь культуру Сходу, так і крізь особисту історію себе.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.
На 66-му Краківському міжнародному кінофестивалі нагородили дві українські кінострічки. Перемогу здобули короткометражна стрічка “Пасхальний день” та документальне кіно “Тиха повінь”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті кінофестивалю.
Зазначається, що нагороду за найкращий європейський фільм у категорії короткометражних фільмів вручили стрічці “Пасхальний день” режисера Миколи Засєєва.
“Потрібна, справді, виняткова чуйність та тонкість, щоб торкнутися такої похмурої теми, водночас витягнувши гумор і людяність із трагічного досвіду воєнного часу”, – зазначили в журі фестивалю.
Ця кінострічка розповідає історію, що відбувається у Великодню неділю в Києві. Вулицями повільно їздять двоє чоловіків з територіального центру комплектування. Вони придивляються до чоловіків, яких можуть призвати на службу, і їхній шлях перетинається з юнаком, що вийшов з власної домівки по корм для кота.
Нагороду “Срібний ріг” для режисера стрічки “високої художньої цінності” вручили Дмитру Сухолиткому-Собчуку за його фільм “Тиха повінь”.
“Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ”, – заявили журі.
Фільм висвітлює історію пацифістської релігійної громади на Дністрі, яка живе на землі, що колись була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє спокійне життя, наповнене дитячим сміхом, регулярно переривається повенями та новою війною.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув премію “Еммі” за найкращу режисуру.
Фото: Krakow Film Festival/FB
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини7 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події6 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв