Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У Черкаській області професійні театральні митці, ветерани бойових дій та люди з інвалідністю створили дві вистави та показали їх у межах двотижневого гастрольного туру.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“На Черкащині реалізували культурно-мистецький проєкт “РІВНІ: Театр без бар’єрів”, спрямований на розвиток інклюзивних театральних практик і забезпечення рівного доступу до мистецтва для людей з інвалідністю та ветеранів війни”, – ідеться в повідомленні.
За даними Міністерства культури, ініціатива громадської організації “Спілка людей з інвалідністю “Перспектива” об’єднала професійних театральних митців, людей з інвалідністю, ветеранів бойових дій та їхніх рідних. Учасники упродовж чотирьох місяців займалися акторською майстерністю, плейбек-театром, хореографією та пластикою, а також отримували психологічний супровід.
За результатами занять і репетицій створили дві свідоцькі вистави – “Любов ніколи не минає” та “Сильніші за долю”, а також підготували покази плейбек-перформансів. У межах двотижневого гастрольного туру вистави представили містах Черкасах, Каневі, Умані, Золотоноші, Шполі, Смілі та Чигирині.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.
Фото: Міністерство культури України
Сучасний український композитор, піаніст і аранжувальник кримськотатарського походження, триразовий номінант на премію «Греммі» Усеін Бекіров здійснив студійний аудіозапис циклу «Пори року».
Про це Укрінформу повідомила продюсерка проєкту Світлана Євдокименко.
«Музикант переосмислює традицію музичних творів про пори року, поєднуючи академічну традицію, джаз та кримськотатарський фольклор. Кожна з 12 частин має власний характер і відображає сезонні ритми, природні явища та внутрішні переживання людини», – зазначила Євдокименко.
Сам Усеін Бекіров зауважив, що «Пори року» – це музика про безперервний рух життя. Після кожної зими неодмінно приходить весна, після кожного випробування – надія, а разом із нею народжується новий початок.
Майже годинний твір для скрипки та камерного оркестру всключає 12 частин. Його прем’єра відбулася у 2025 році на фестивалі «Контрасти» у Львові. «Пори року» виконали скрипаль Назарій Пилатюк і Львівський камерний оркестр «Академія» під орудою Ігоря Пилатюка. Керівник і концертмейстер оркестру Артур Микитка.
Той самий склад музикантів долучився і до студійного запису, який здійснено за підтримки Українського культурного фонду.
Традиція звернення до теми пір року має велику історію в європейській музиці – від Антоніо Вівальді до Астора П’яццолли. Сучасні українські композитори звертаються до цієї теми не вперше. Наприклад, Золтан Алмаші написав Concerto grosso №4 «Пори року» для скрипки й камерного оркестру, Олександр Гоноболін – однойменний цикл із чотирьох концертів для скрипки з оркестром. Також є українські хорові цикли з такою назвою у Мирослава Скорика, Лесі Дичко, Людмили Шукайло та інших. У Бекірова ця тема отримує інше прочитання: українські та кримськотатарські традиції, джазова свобода і сучасна композиторська мова формують нове звучання цієї універсальної теми.
«Цей цикл я присвячую видатному українському скрипалеві Назарію Пилатюку – музиканту, чия майстерність, глибина інтерпретації та щира відданість мистецтву стали для мене джерелом натхнення. Саме його виконавська культура й особистість спонукали мене створити цей твір», – розповів Бекіров.
За словами Назарія Пилатюка, професійний студійний запис дасть змогу представити музику міжнародній авдиторії. «Як змінюються пори року, так змінюються епохи. Але є речі, які залишаються незмінними – людська гідність, пам’ять і культура. Саме про це, на мою думку, «Пори року» Усеіна Бекірова», – зазначив скрипаль.
Наступним етапом проєкту стане створення відеоверсії циклу та відеокліпу на композицію «Вересень».
Невдовзі цикл «Пори року» стане доступним для слухачів на Spotify, YouTube та інших цифрових платформах.
Як повідомлялося, у Миколаєві створили стінопис на честь співачки Квітки Цісик.
Фото: Анна Салій
На Закарпатті завершився 15-й Міжнародний скульптурний симпозіум у межах проєкту «Карпатський скульптурний шлях».
Про це повідомив у Фейсбуці Департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
Зазначається, що упродовж двох тижнів вересня на базі санаторію «Квітка полонини» у селі Солочин працювали митці із семи країн – України, Угорщини, Румунії, Франції, Португалії, Мексики й Аргентини.
“Майстри створювали монументальні роботи на теми, що осмислюють культурну спадщину краю, зв’язок між народами й поколіннями, а також утверджують цінність миру. Відвідувачі ж мали змогу безпосередньо спостерігати за творчим процесом, спілкуватися зі скульпторами та побачити, як народжуються нові мистецькі об’єкти”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляється, підсумки творчої роботи учасників презентували під час урочистого закриття симпозіуму.
Як повідомляв Укрінформ, «Карпатський скульптурний шлях» започаткувала у 2013 році ГО «Про Арте – Мункач» на чолі із закарпатським скульптором Петром Матлом, котрий має світове ім’я.
За задумом Матла, створені під час симпозіумів роботи митці дарують громадам на Закарпатті. Там скульптури стають частиною культурного простору та формують унікальний мистецько-туристичний маршрут, що нині простягається більш ніж на 250 кілометрів.
Фото: Департамент культури Закарпатської ОДА
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Усі новини1 тиждень agoшоумен назвав точні суми гонорарів українських зірок
-
Відбудова1 тиждень agoНідерланди передали 97 тонн енергообладнання для п’яти областей