Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield).
Як передає Укрінформ, про це музей повідомляє у Фейсбуці.
«Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Це надзвичайно важливий крок задля захисту культурної спадщини в умовах війни», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, «Блакитний щит» — це всесвітньо визнаний символ охорони культурної спадщини. Емблему у вигляді синього щита з білими трикутниками запровадила Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ще у 1954 році. Вона маркує об’єкти, які мають виняткову історичну, наукову чи художню цінність для людства, щоб убезпечити їх від руйнування та знищення.
Цей знак офіційно засвідчує, що об’єкт є культурною цінністю, яка перебуває під захистом міжнародного права. Він полегшує розпізнавання будівлі здалеку, щоб запобігти випадковим ушкодженням. Пошкодження або руйнування таких пам’яток вважається воєнним злочином, за який передбачена відповідальність, згідно з міжнародним правом.
Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду.
«Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», – переконані у музеї.
Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонський краєзнавчий музей позначили міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит». Спеціальні знаки засвідчують належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до норм міжнародного права.
Ще дві будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею марковані міжнародним знаком «Блакитний щит», який означає, що на об’єкт поширюється дія Гаазької конвенції про захист культурних цінностей – літературний музей та музей природи.
На аукціон Sotheby’s виставлять книги, листи та нотатки, які документують «несподівану» дружбу між письменником Дж. Р. Р. Толкіном та його глухою шанувальницею.
Про це повідомляє ВВС, передає Укрінформ.
Ейлін Елгар, яка померла в 1980 році, мешкала неподалік готелю «Мірамар» у Борнмуті, графство Дорсет, де Толкін із дружиною щороку проводили відпустку.
Елгар написала йому листа, і між ними зав’язалася дружба. Її онука, Гелен Датфілд, розповіла, що письменник часто «заходив поговорити» та погратися з її собакою.
Оскільки Елгар ніколи не вміла читати по губах, вона й Толкін спілкувалися за допомогою записок під час його візитів. Датфілд сама ніколи не зустрічалася з Толкіном і зазначила, що жоден із зошитів, якими вони користувалися, не зберігся.
Фахівець відділу книг та рукописів аукціонного дому «Sotheby’s» Вілл Пассі зазначив, що ще однією родзинкою аукціону став лист, знайдений у першому виданні книги «Том Бомбадил», в якому йшлося про смерть колеги Толкіна по літературному гуртку Inklings – Керола С. Льюїса.
«Хоча ми маємо чимало опублікованих листів Толкіна, ці досі залишалися поза увагою», – сказав Пассі.
Він додав, що очевидно, розмови Толкіна з його шанувальницею були досить глибокими, адже в деяких записках міститься обговорення міфології Середзем’я.
Аукціон відбудеться 9 липня в лондонських аукціонних залах «Sotheby’s» та онлайн.
Загальна вартість цих творів оцінюється від 39 000 до 55 000 фунтів стерлінгів.
Як повідомляв Укрінформ, аукціонний дім Christie’s виставив на аукціон рідкісний примірник першого видання роману Емілі Бронте «Буремний перевал» з орфографічними помилками.
Фото: Sotheby’s
На Вінниччині поблизу с. Черемошного Вінницького району облаштували курган-могилу козацького полковника Данила Нечая, яка є пам’яткою історії України національного значення.
Про кореспонденту Укрінформу повідомили у пресцентрі Вінницького козацького полку імені Івана Богуна.
«Практично всі знають брацлавського полковника Данила Нечая, героя національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1657 років, соратника Богдана Хмельницького. А ось про місце поховання Данила Нечая відомо поки що небагатьом. Його могила — поблизу с. Черемошного Вінницького району. Четвертого липня на кургані урочисто вшановували пам’ять Данила Нечая. Масова зустріч пройшла з нагоди відкриття інформаційного щита і вказівних табличок. Вони допоможуть туристам і дослідникам історичної спадщини дістатися місця козацької сили», – повідомили у пресцентрі.
Зазначається, що облаштування могили Данила Нечая, яка є пам’яткою історії України національного значення, здійснили коштом благодійників. Завдяки їм територію навколо поховання упорядкували і розмістили нові інформаційні стенди та вказівники.
Могила козацького полковника розташована на стародавньому кургані, обсадженому деревами, посеред поля, де вирощують фермерську продукцію.
Курган знаходиться неподалік від Сухої долини, де у 1651 року загинув Данило Нечай.
Брацлавський полковник Данило Нечай – герой національно-визвольної боротьби українського народу 1648-1657 років, соратник Богдана Хмельницького. У Вінниці його ім’ям названа вулиця.
Фото: Пресцентр Вінницького козацького полку імені Івана Богуна
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ7 днів agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Події7 днів agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Відбудова7 днів agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики