Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У Нью-Йорку відбувся перший фестиваль сценічних читань української драматургії Ukrainian Drama Showcase.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, фестиваль проходив 7–10 травня в театрі Flamboyan на Мангеттені.
Глядацькій авдиторії були представлені повнометражні п’єси Лесі Українки «Блакитна троянда», Сергія Жадана «Хлібне перемир’я», Лєни Лагушонкової «Оренда застелених ліжок», а також невеликі драматичні твори сучасних письменників Аліни Сарнацької, Анни Галас та Олександра Жугана.
«Ми мали на меті показати нью-йоркським глядачам українські драматичні твори, поставлені американськими режисерами та у виконанні американських акторів», – розповіла в коментарі Укрінформу кураторка літературних проєктів благодійної організації Razom for Ukraine Марія Генкін.
За її словами, усі американські актори «закінчували Драматичну школу Єльського університету, Джульярдську школу, Нью-Йоркський університет – тобто все це дуже високий рівень».
«Ми хотіли подивитися, як українські п ‘єси – в перекладі на англійську – працюють на американську аудиторію, – зазначила Генкін. – І тепер бачимо, що такий фестиваль може стати щорічною подією».
Як повідомляв Укрінформ, у канадському місті Мішен 9 травня відбувся 29-й щорічний Фестиваль української культури у Британській Колумбії.
Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Мер Парижа Еммануель Грегуар уперше спробував сили у петриківському розписі під час святкування Дня Європи на площі Республіки.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, участь у святкових заходах також взяли посол України у Франції Вадим Омельченко, представники української громади та громадських асоціацій.
«Місто Париж за останні роки активно допомагає українцям, зокрема киянам. Ми готові продовжувати цю максимальну підтримку надалі, у нас багато нових ідей та задумів», – наголосив Грегуар.
Він відвідав український простір асоціації Vidkryta Arka, що займається психологічною підтримкою дітей-переселенців. Там мер Парижа вперше спробував себе у мистецтві петриківського розпису.
Посол України Вадим Омельченко своєю чергою нагадав, що цей розпис внесений до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО і походить із Дніпропетровщини, яка від початку війни регулярно зазнає російських обстрілів.
«Європа сильна своєю єдністю, культурним різноманіттям та солідарністю. І радісно бачити, як Україна збагачує Європу та є невід’ємною частиною великої європейської родини», – зазначив Омельченко.
День Європи завершився концертом музичних гуртів з Франції, європейських країн та України. На площі Республіки виступив і український інді-фолк-музикант Postman.
Як повідомляв Укрінформ, низка українських асоціацій взяла участь у Європейському ярмарку, що відбувся в День Європи, 9 травня, біля собору Нотр-Дам у Страсбурзі.
На платформі Steam вийшла українська гра The Hollow, натхненням для якої став роман Івана Багряного “Тигролови”.
Про це повідомляє Читомо, передає Укрінформ.
Гру створили розробник Віталій Чиж і студія Brenntkopf Development.
Події The Hollow розгортаються наприкінці 1960-х років в альтернативному світі. За сюжетом, попри офіційну ліквідацію системи ГУЛАГ, для “найнебезпечніших” політичних в’язнів у Сибіру існує секретний табір “Заслон”, розташований у кратері Тунгуського метеорита. Саме там Радянський Союз утримує науковців і в’язнів, нелояльних до режиму.
Гравець діє від імені персонажа на ім’я Морок – сина вченого, який працював над створенням секретної зброї на основі вигаданого мінералу “тунгусій”. Основне завдання героя – з’ясувати природу цієї зброї та встановити, хто контролює її використання.
У грі є як вигадані персонажі зі світу “Тигроловів”, так і реальні історичні постаті. Серед них – герой роману Григорій Многогрішний, сам Іван Багряний, правозахисник Михайло Сорока, конструктор Юрій Кондратюк, а також Левко Лук’яненко.
Окремим простором гри є Чорноклин – вигадана незалежна держава, поділена на так звані “Зачепилівки”, віртуальні зони, натхненні реальним населеним пунктом Зачепилівка на Харківщині. У світі The Hollow Чорноклин, де живуть представники УНРівського середовища, протистоїть Білій гвардії, яка також існує в альтернативній реальності гри.
За жанром The Hollow поєднує елементи шутера, виживання, дослідження й горору. Гравець має протистояти ворожим угрупованням і незрозумілим сутностям, досліджувати ізольований простір табору та поступово розкривати історію цього світу.
Розробник описує гру як політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу. Водночас за механіками The Hollow наслідує шутери середини 2000-х: серед референсів до неї згадують Xenus, перший Far Cry і ранні збірки S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost.
Як повідомляв Укрінформ, за два дні після релізу відеогри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” було продано 1 мільйон копій.
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026