Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Netflix працює над возз’єднанням акторів фільму «Переростки»

Published

on



Стримінгова платформа Netflix працює над фільмом-возз’єднання акторського складу британської комедії «Переростки» (The Inbetweeners).

Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.

Очікується повернення головних акторів Саймона Берда, Джеймса Баклі, Блейка Гаррісона та Джо Томаса.

Зазначається, що серіал «Переростки» транслювався на каналі E4 у Великій Британії між 2008 і 2010 роками.

У сюжеті розповідається про пригоди підлітка-школяра з передмістя Вілла Маккензі (Берд) та його друзів Саймона Купера (Томас), Ніла Сазерленда (Гаррісон) і Джея Картрайта (Баклі) у вигаданій школі Rudge Park Comprehensive.

Читайте також: Колін Фаррелл зіграє у трилері «Погані Бріджит» для Netflix

Після трьох успішних сезонів серіалу вийшли ще два хітові повноцінні фільми – у 2011 та 2014 роках.

Netflix відмовився від коментарів.

Як повідомляв Укрінформ, популярний стримінговий сервіс Netflix придбав біографічний фільм «Аведон» (Avedon), його показ на платформі запланований пізніше цього року.

Кадр із серіалу: E4/IMDb



Джерело

Continue Reading

Події

На Прикарпатті готують пересувну виставку писанок

Published

on



На Прикарпатті готують виставку 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису.

Про це у Фейсбуці повідомляє Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, передає Укрінформ.

«Готуємо виставку з 700 писанок, відтворених на основі колекції Музею писанкового розпису. Виставка підсилюватиме міжнародний імідж України, сприятиме якісній інтеграції української культури в європейський культурний простір і поглибленню співпраці з культурно-мистецькими та громадськими інституціями за кордоном», – йдеться у повідомленні музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Виставку готують за фінансової підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони» в Музеї писанкового розпису – філії Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Назва проєкту – «Писанка крізь віки: скарби з колекції Музею писанкового розпису».

«Важливою складовою проєкту є забезпечення безбар`єрного доступу до музейної колекції для відвідувачів з інвалідністю. З пересувною виставкою зможемо завітати до людей, які перебувають на лікуванні чи оздоровленні в реабілітаційних центрах», – додають у Музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Зазначається, що виставку доповнюватимуть доступні на сенсорному екрані відео-, фотоілюстративний та інформаційний матеріали, двомовний каталог (українською та англійською мовами), який розповідатиме про представлені твори в контексті музейної збірки.

Емоційне сприйняття друкованого матеріалу підсилюватимуть анімаційні ролики, які розкриватимуть красу писанок різних регіонів України.

Читайте також: У Барселоні відбувся VI Міжнародний фестиваль української культури «Вишиванка-Берегиня»

Виставку писанок обіцяють представити в Музеї писанкового розпису під час відзначення 100-літнього ювілею Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.

Нині збірка Музею писанкового розпису налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та 35 країн світу.

Українську традицію «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» офіційно внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО 3 грудня 2024 року.

Як повідомляв Укрінформ, Музей писанкового розпису поповнив збірку твором, створеним на замовлення військових.

Фото: Український культурний фонд



Джерело

Continue Reading

Події

В Австралії до бібліотеки повернули книгу через 150 років після видачі

Published

on



До публічної бібліотеки австралійського міста Кіама повернули книгу про античну Грецію, яку знайшли під час ремонту будинку. Вона близько 150 років пролежала замурованою в каміні.

Про це повідомило AP, передає Укрінформ.

За словами менеджерки бібліотеки Мішель Хадсон, місцевий житель Росс Сіммонс виявив книгу в ящику з-під чаю під час ремонту старого будинку.

«До нас ніколи не повертали нічого настільки старого. Я стежу за багатьма бібліотеками в соцмережах, і часто там розповідають про книги, які знаходять через 30-40 років під час прибирання старих маєтків», – зазначила Хадсон.

Сіммонс припустив, що книгу свого часу взяв почитати його прапрадід Джон Сіммонс, якому належав цей будинок.

Бібліотеку в Кіамі відкрили у 1872 році. Книга «Афінські старожитності», видана у 1858 році, мала номер 506 у її першій колекції, яка налічувала близько тисячі книжок.

За словами Хадсон, імовірно, книгу не повернули вже в перші роки після відкриття бібліотеки.

Якби штраф за прострочення нараховували донині, він становив би близько 28 тисяч австралійських доларів (майже $19,5 тисячі) з урахуванням інфляції.

Розрахунок грунтується на правилі, надрукованому на внутрішньому боці обкладинки: за кожен тиждень прострочення стягували три пенси.

Водночас Хадсон зазначила, що бібліотека втратила записи про читачів за 1870-ті роки, тому встановити, хто саме востаннє брав книгу, неможливо.

Згідно з тодішніми правилами, читач мав повернути книгу й сплатити штраф, перш ніж отримати іншу.

«Можливо, саме тому її нам так і не повернули», – пояснила Хадсон.

Читайте також: Найстаріший житель Канади помер у 110 років

Книгу включать до краєзнавчої колекції бібліотеки.

«Ми більше не видаватимемо її. Не хочемо знову чекати 150 років на повернення», – додала Хадсон.

Як повідомляв Укрінформ, Національна бібліотека України імені Вернадського отримала у свій фонд європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України.

Фото: Facebook/Kiama Library



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.