Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Оголосили претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура
Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура в 2026 році.
Про це повідомляє Держмистецтв, передає Укрінформ.
Цьогоріч номінантами є Наталія Горішна за переклад з польської мови збірки «Adam Mickiewicz, «Sonety»; Віктор Мельник за переклад з польської мови драми Юліуша Словацького «Кордіан»; Віталій Радчук за навчальний посібник «Мистецтво перекладу».
Премія імені Григорія Кочура присуджується щороку за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом премії імені Григорія Кочура в 2025 році став Олег Жупанський за переклад з німецької на українську мову збірки поезії Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни».
Фото Укрінформу можна купити тут.
Події
Картину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
Картину “Щедра планета” українського художника Івана Марчука продали на аукціоні Sotheby’s за рекордні €96 тисяч.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив Іван Марчук, передає Укрінформ.
“Щойно лот пішов з молотка за €96 000. Особистий аукціонний рекорд на Sotheby’s! Твір перебував у приватній колекції у США. Вітаю нового власника!”, – написав Марчук.
Раніше Іван Марчук розповів, що картина “Щедра планета” була створена у Нью-Йорку.
“Сьогодні завершуються торги на платформі найвідомішого аукціону світу, і мій твір здобуде нову оселю. У кожної картини, як і у кожної людини, своя доля… Саме “Щедра планета” могла б багато розповісти про своє кольорове заокеанське життя. Створена у серці Нью-Йорка, вона 32 роки когось втішала й надихала, пробуджувала спогади і мрії. Таке покликання мистецтва”, – написав на своїй сторінці Марчук.
Як повідомляв Укрінформ, художник Іван Марчук прийшов на виставку своїх робіт у Музеї історії Києва.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Театр Лесі Українки представить прем’єру вистави «Ой, не ходи, Грицю…»
Постановка створена в межах творчого проєкту «Пошук 2025–2026».
Інтерпретація п’єси Старицького переносить знайому історію кохання і зради у простір сучасних міських околиць – туди, де почуття швидко стають зброєю, а боротьба за увагу та значущість часто важить більше за правду.
Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного об’єкта – фотокабіни, яка стає не лише частиною побуту, а й символом ілюзії близькості, потреби бути побаченим і страху зникнути. Це історія про бажання бути потрібним і страх залишитися ніким. І про момент, коли вже запізно – бо кожен зробив свій вибір.
Режисер вистави – Максим Свець, сценографія – Петро Богомазов.
Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем’єра вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса» про театр «Березіль» та події періоду Розстріляного Відродження, які відбувалися у Києві та Харкові.
Фото: lesyatheatre.com.ua
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство7 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
