Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль починає реєстрацію конкурсних робіт
Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль розпочинає реєстрацію конкурсних робіт, він проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя».
Про це повідомляє Вінницька міська рада, передає Укрінформ.
«Цьогоріч Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль проходитиме під девізом «Гумор – наша зброя». Подія, що вже стала особливою частиною культурного життя Вінниці в час війни, вкотре об’єднає творчість, патріотизм і підтримку українських захисників та захисниць», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, традиційно захід організовує ЗК «Міський Палац мистецтв» за підтримки Вінницької міської ради та департаменту культури. Долучитися до конкурсної програми запрошують українських військових. Для учасників та учасниць підготували FPV-дрони, а автор найкращої роботи отримає автомобіль-пікап.
Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення ВІННИЦіЯнський кінофестиваль змінив свій формат: із події, присвяченої комедійному та пародійному кіно, він перетворився на майданчик підтримки українських військових. У межах заходу проводили благодійні виступи артистів-волонтерів та аукціони на підтримку Збройних сил України. Один із таких аукціонів дозволив зібрати близько 700 тисяч гривень для потреб воїнів.
Цей фестиваль присвячений Дню міста, який у Вінниці відзначається у вересні. Символом фестивалю традиційно залишається головна нагорода – «Золотий летючий слон». Цьогоріч, як і торік, він матиме не звичні крила, а крила «мавіка», виготовлені з гільз, як символ незламності, сучасної боротьби та сили українських воїнів.
До участі у конкурсі запрошуються бійці Збройних сил України, Національної гвардії, територіальної оборони, ДСНС, медичних служб та волонтери. Через гумор, самоіронію й креатив конкурсанти мають створити свої роботи.
До участі у конкурсній програмі приймаються короткі відеофільми, зняті самими бійцями, наприклад, на такі теми: бійці і тварини, пародія на відеокліп, а також таланти під бронею і реклама підрозділу. Стрічки обов’язково повинні мати сюжет і тривати від 30 секунд до трьох хвилин.
Матеріал необхідно надіслати до 20 серпня.
Кожен учасник фестивалю отримає комплект дронів, а переможці конкурсної програми – спеціальні подарунки.
Переможців визначатиме професійне журі на чолі з генеральним директором Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. До складу журі увійдуть відомі діячі мистецтва, режисери та актори.
Як повідомлялось, XVIII Незламний ВІННИЦіЯнський кінофестиваль відбувся у вересні 2025 року задля підтримки Збройних сил України. Уперше його лауреатами стали українські оборонці, які представили 28 гумористичних короткометражних фільмів.
Фото: Вінницька ОВА
Події
Стартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
Український продюсер Єгор Олесов з режисером Шекаром Капуром розпочинає роботу над фільмом “Чужорідні тіла” (Foreign Bodies).
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Проєкт вже був представлений на Каннському кінофестивалі. Він розповість історію одесита Вальдемара Хавкіна – вченого, що створив вакцини проти холери та чуми. Хавкін народився в Одесі, наприкінці XIX – на початку XX століття його робота над вакцинами проти холери й чуми допомогла врятувати мільйони життів, а його наукова спадщина залишається важливою частиною історії сучасної вакцинології. Британська адміністрація в Індії призначила Хавкіна державним бактеріологом, однак згодом він був несправедливо звинувачений у справі, яка стала відомою як “друга справа Дрейфуса”. Дія фільму розгортатиметься в Одесі, Парижі, Лондоні, Мумбаї та Колкаті.
Режисер Шекар Капур описує “Чужорідні тіла” як історію епічного масштабу та глибокого внутрішнього конфлікту: “Це історія надзвичайного масштабу, але водночас дуже особистого й внутрішнього конфлікту – про людину, яка врятувала мільйони життів і стала водночас об’єктом поклоніння як Бог та ненависті як диявол. У фільмі є любовна історія, що долає культурні конфлікти, вона одночасно зігріває серце і розбиває його. В іншому часі й іншому контексті, але за своїм епічним характером цей фільм нагадує мені Lawrence of Arabia”.
Продюсером проєкту з української сторони виступає Олесов, кофаундер компанії United Heroes, який продюсував, зокрема такі стрічки: “Ціна правди”, “Мавка. Лісова пісня”, “Захар Беркут”. Капур – лауреат BAFTA та режисер “Elizabeth”. Сценарій написав британський сценарист Пол Твіві, який протягом трьох років досліджував історію Хавкіна, зокрема працював із сімейними архівами. До міжнародної продюсерської команди також входять Джей Ді Захаріас з Curiosity Rights, Гелен Гедфілд та Александра Стоун.
“Для нас важливо бути частиною проєкту, який повертає Вальдемара Хавкіна в міжнародний контекст не лише як великого науковця, а як людину, чия історія починається в Україні й водночас належить усьому світу. Це фільм про науку, гідність, упередження, віру в правду, кохання і ціну, яку іноді платить людина, що випереджає свій час”, – зазначає Олесов.
Зараз триває кастинг на головні ролі.
У НСКУ нагадали, що Українська кіноакадемія і Netflix оголосили проєкти, які отримають гранти на розробку сценарію. Серед них “Форма світла”, сценарист і режисер Єгор Олесов, продюсер Павло Черепін.
Як повідомляв Укрінформ, український кінопродакшн ForeFilms стане копродюсером нового фільму румунського режисера Раду Жуде “Диптих любові”.
Фото: credo
Події
У Харкові оголосили переможців другої Премії «Генерація Ніка»
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, лауреаткою у категорії “Живопис” стала Катерина Носаль, у категорії “Література” – Єлизавета Теплякова.
Крім того, вручили дві спецномінації – Вероніці Хмелівській (за лірико-філософське есе) та Владиславу Малишеву (за художню роботу). Також спеціальну відзнаку від художньої студії Aza Nizi Maza отримала художниця Купава Надточій.
Як розповіла кореспонденту Укрінформу менеджерка премії Мілєна Ляшенко, цьогоріч кількість учасників зросла на 45%.

“Премія носить ім’я Ніки Кожушко, але вона трансформувалася у пам’ять про всіх молодих талановитих людей, чиє життя забрала Росія. Ми отримали 246 заявок. Минулого року – близько 170. Розширилася “географія” учасників, було багато робіт з-за кордону, зокрема з Грузії та Канади”, – зазначила Ляшенко.

Одним із членів журі, що оцінювало літературні твори, став письменник, музикант, громадський діяч, військовослужбовець бригади Нацгвардії “Хартія” Сергій Жадан.

“Це нова генерація. Так, вони пишуть зовсім інакше. Але цікавить їх, як і всіх 17-річних, – світ, їхнє місце у цьому світі, ставлення до нього. Якісь такі проблеми, які за останні дві тисячі років, я думаю, не змінилися. А ось як про це писати – кожне покоління вирішує для себе по-своєму. Що впадає в очі, так це те, що навіть якщо у тексті немає слова “війна”, війна відчувається, і є розуміння, що це пишеться в нашій країні у наш час. Це таке “маркування” покоління, яке, на превеликий жаль, виростає у часи війни”, – зауважив Жадан.

Церемонія відбулася у незвичайному форматі. Оголошення переможців поєднали з театралізованим перформансом, який створив харківський театр “Нафта” (режисер – Артем Вусик) у колаборації зі студентами Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського та з музичним супроводом “Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера”. У постановці використали поезії Вероніки Кожушко.

За словами співзасновника премії Ігоря Кожушка, для створення перформансу вдалося залучити грантові кошти, також також випустити подарунковий альманах – за результатами минулорічної премії.

Під час вступного слова батько Ніки зачитав її лист, написаний у середині 2022 року.

“Харків є моїм рідним та найулюбленішим містом. Він надихає мене на те, щоб творити – малювати та писати. Навіть на початку повномасштабного вторгнення мені не вистачило духу покинути це місто, хоч було дуже страшно. Я висловлювала свої почуття та хвилювання у малюнках. Ці ілюстрації я дарувала військовим, волонтерам, лікарям, працівникам ДСНС, аби виразити свою вдячність за їхню надзвичайно тяжку працю. Попри часті обстріли, Харків залишався гарним та сильним, а харків’яни показали те, якими ми можемо бути чуйними, добрими, а головне – непереможними”, – виголосив Ігор Кожушко.
Як повідомлялося, 30 серпня 2024 року внаслідок ударів по Харкову загинули шестеро людей, серед них – 14-річна школярка, переселенка з Куп’янська Софія Глиняна та 18-річна студентка, художниця та поетеса Вероніка Кожушко. Близько сотні людей дістали поранень чи травмувалися.
У грудні 2024 року благодійний фонд “Ніка Генерація”, благодійний фонд Сергія Жадана та Харківський літературний музей заснували щорічну Премію “Генерація Ніка”. Для участі в ній приймаються художні тексти (поезія, проза) або роботи у живописі, графіці, арт-диджитал від творців віком 16-21 років.
19 травня (у день народження Вероніки) 2025 року у Харкові оголосили перших переможців премії.
Фото: В’ячеслав Мадієвський
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
