Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
Премія «Золотий ліфон» оголосила переможців
Оголосили переможців премії “Золотий ліфон”. Серед лавреатів поети і письменники Ігор Мітров, Артем Чех, Василь Піддубний, Андрій Любка, Сергій Жадан, Артур Дронь та Артем Полежака.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Місця розподілилися наступним чином:
1. Культурний критик, журналіст, музикант Альберт Цукренко.
2. Музикант, співак та ведучий Зіновій Карач.
3. Диригент Вадим Яценко, який нещодавно очолив хор імені Григорія Верьовки.
4. Вокаліст гуртів “Мертвий півень” та “Green Silence” Юрій Рокецький. Серед його здобутків – відзначили книжку “Всьо чотко” про Сергія Кузьмінського, лідера гурту “Брати Гадюкіни”.
5. Актор, режисер і шоумен Олександр (Колмен) Сердюк.
Шосте місце цього року ніхто не посів. На нього був номінований Сашко (Обрій) Кучеренко, але організатори його дискваліфікували. Причина – вірш “Спляча красуня”, який організатори розцінили як об’єктивізацію беззахисної жінки.
7. Поет та військовослужбовець Ігор Мітров.
8.П исьменник і військовослужбовець Артем Чех.
9. Фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо.
10. Письменник та військовослужбовець Василь Піддубний (Сірий Кіт).
11. Письменник і волонтер Андрій Любка.
12. Письменник і музикант Сергій Жадан.
13. Письменник та військовослужбовець Артур Дронь.
14. Поет Артем Полежака.
15. Актор Олексій Гнатковський.
“Золотий ліфон” – народна премія, яка визначає найпривабливішого та найсексуальнішого митця української культури. Її започаткувала викладачка хімії Ганна Арінархова. Вперше премію вручили 2019 року – тоді переможця обирали серед відвідувачок літературних фестивалів “Книжковий Арсенал”, “Форум видавців” та музичного фестивалю “Бандерштат”.
Першим лавреатом став письменник і музикант Сергій Жадан. Він же вдруге поспіль очолив рейтинг у 2020 році.
У 2021 році премію отримав поет Юрій Іздрик, а у 2023-му формат премії змінили через повномасштабну війну: відзнаку присуджували митцям, які стали на захист України. Тоді переміг поет Артем Полежака, а премія отримала назву “Кевларовий ліфон”.
У 2024 році до звичного формату повернулися, а лавреатом став актор Олексій Гнатковський, відомий, зокрема, роллю у фільмі “Довбуш”.
Як повідомляв Укрінформ, X кінопремія “Золота Дзиґа” оголосила переможців.
Фото: Золотий ліфон, Facebook
Події
Разом із церквою XVIII століття росіяни знищили головну ікону Бериславського району на Херсонщині
На Херсонщині росіяни знищили головну святиню Бериславсього району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Херсонська єпархія УПЦ МП.
«1 серпня 2026 року, близько о 19.00, російські війська за допомогою дронів завдали нищівного удару по Свято-Введенському храмі м. Берислав. У результаті прямих влучань святиня 1726 року згоріла вщент. Також вогнем знищено головну святиню Береславського району – Бериславську (Касперівську) ікону Пресвятої Богородиці», – йдеться у повідомленні.
Херсонська облпрокуратура інформує, що розпочато розслідування за фактом знищення окупантами на Херсонщині унікального храму, збудованого без жодного цвяха майже 300 років тому.
За даними слідства, 1 серпня 2026 року близько 18:00 військовослужбовці РФ атакували місто Берислав трьома безпілотними літальними апаратами із запалювальною сумішшю.
Унаслідок ударів знищено будівлю Свято-Введенської церкви – пам’ятку архітектури національного значення.
Храм є унікальною пам’яткою української сакральної архітектури XVIII століття. Його збудували у 1725 році з дуба без використання металевих цвяхів. У 1782 році козаки переправили церкву Дніпром із Переволочанської фортеці на Полтавщині до Берислава.
Свято-Введенська церква була одним із найдавніших дерев’яних храмів півдня України та взірцем традиційного українського культового будівництва. Вона пережила століття історичних випробувань і збереглася до наших днів, однак була знищена внаслідок російської атаки.
Як повідомляв Укрінформ, російські військові за допомогою безпілотника спалили на Херсонщині пам’ятку архітектури XVIII століття – Свято-Введенську церкву.
Фото: Херсонська єпархія УПЦ МП, Телеграм
Події
Національна філармонія відкриє сезон творами Ґершвіна і Лятошинського
Національна філармонія України 8 серпня відкриє 163-й концертний сезон програмою, що поєднає два яскраві музичні світи ХХ століття – український симфонізм Бориса Лятошинського та неповторну творчість Джорджа Ґершвіна.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
За диригентським пультом того вечора буде Теодор Кухар. Солісткою концерту виступить тайванська піаністка Фаня Лінь.
У першому відділі концерту прозвучать твори, що представляють різні художні світи. Вечір відкриє «Кубинська увертюра» Джорджа Ґершвіна.
Після неї слухачі почують Симфонію № 4 Бориса Лятошинського.
Друге відділення буде присвячене музиці Ґершвіна. Спершу прозвучить його Концерт для фортепіано з оркестром. Виконання Лінь розкриє багатство образів цього твору – від ліричної меланхолії Adagio до стрімкої енергії Allegro agitato.
Фіналом вечора стане симфонічна картина «Поргі та Бесс» в аранжуванні Роберта Рассела Беннетта.
Як повідомляв Укрінформ, український камерний ансамбль нового покоління Lyatoshynsky Trio дебютував у програмі святкового відкриття Зальцбурзького фестивалю Fest zur Festspieleröffnung.
Фото: facebook/Національна філармонія України
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
