Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

Фільм «Трагедія» Павла Острікова відібрали до міжнародної програми воркшопів MFI Script 2 Film

Published

on



Новий повнометражний ігровий фільм автора стрічки «Ти – космос» українського режисера Павла Острікова «Трагедія» відібрано до міжнародної програми воркшопів MFI Script 2 Film – однієї з найавторитетніших європейських платформ для розвитку кінопроєктів.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на команду фільму.

«Трагедія» поєднує елементи фентезі, пригодницького роуд-муві та глибокої людської історії про втрату, пам’ять, надію та здатність продовжувати жити після пережитого болю.

Події фільму розгортаються в майбутньому після завершення російсько-української війни. Головний герой Юрій, професор філософії, який після загибелі дружини втратив інтерес до життя, несподівано опиняється у світі, де на Землю повернулися давньогрецькі боги. Разом зі своїм студентом Колею вони вирушають у подорож через всю Україну в пошуках царства мертвих, сподіваючись повернути своїх найдорожчих людей.

За словами продюсерки Анни Яценко, «Трагедія» – дуже амбітний проєкт Павла Острікова, який поєднує універсальну людську історію з унікальним українським контекстом, і команда сподівається, що участь у воркшопі MFI Script 2 Film допоможе зробити його ще сильнішим.

“Для нас участь у цій програмі – це важливий етап розвитку проєкту. Програма об’єднує сильних міжнародних експертів і авторів, тож ми раді можливості працювати над сценарієм у такому середовищі», – зазначила Яценко.

З моменту свого заснування у 2000 році програма MFI Script 2 Film допомогла розробити понад 500 кіно- та телевізійних проєктів. Програма пропонує учасникам інноваційні інструменти для роботи над сценаріями та проєктами, сприяє професійному обміну, міжнародному нетворкінгу та підготовці фільмів до успішного виходу на світовий ринок.

Читайте також: Британський актор Клайв Оуен зіграє у новому фільмі Мирослава Слабошпицького «Радіоактивні»

Як повідомляв Укрінформ, Павло Остріков – український режисер і сценарист, автор короткометражних фільмів «Випуск’97», «Mia Donna» та повнометражної стрічки «Ти – космос», яка стала одним із найуспішніших українських фільмів останніх років та отримала міжнародне визнання на провідних кінофестивалях світу.

Фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Події

У Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою

Published

on



У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду.

Про законодавчу ініціативу №15331 повідомив Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, передає Укрінформ.

«З огляду на системний характер злочинних дій, спрямованих не лише проти окремих об’єктів культурної спадщини, а й проти національної ідентичності як такої, народні депутати України — члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (№ 15331)», – йдеться у повідомленні комітету.

Очікується, що ухвалення документа забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.

Співавторка законопроєкту, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук у Фейсбуці пояснила, що документом пропонується доповнити частину першу статті 442 Кримінального кодексу України визначенням та відповідальністю за так званий культурний геноцид: «знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, традицій, історичної пам’яті або культурних інституцій такої групи, якщо такі дії спрямовані на ліквідацію її культурної ідентичності як умови або засобу фізичного чи соціального знищення цієї групи.»

За такі дії пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного ув’язнення. Заклики до вчинення таких дій пропонують карати позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

«Від початку повномасштабного вторгнення Росія не лише руйнує міста. Вона системно атакує музеї, пам’ятки, бібліотеки, театри, вивозить музейні колекції з окупованих територій, намагається переписати історію та витіснити все українське», – підкреслила депутатка.

За словами Кравчук, те, що відбувається на окупованих територіях і на всій території України, — це системна політика ворога: руйнування пам’яток, викрадення культурних цінностей, нав’язування російської освіти та історії, спроба замінити українське культурне середовище російським.

Читайте також: Намісник Лаври сказав, коли проведуть оцінку пошкоджень в Успенському соборі

«Культура не є побічною жертвою війни. Вона є її мішенню. І саме тому українське законодавство має дати чітку відповідь на такий злочин», – підсумувала вона.

Читайте також: Через атаку РФ пошкоджено 80% даху Успенського собору – Бережна

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що два дрони РФ під час масованого обстрілу 15 червня цілеспрямовано атакували ту частину Києва, де розташовані лавра і «Мистецький арсенал».

Унаслідок російської атаки вночі 15 червня дах Успенського собору Києво-Печерської лаври пошкоджено на 80%. Попередні збитки вже перевищують 500 млн грн.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Картину Караваджо “Взяття Христа під варту” з одеського музею привезли до Вільнюса

Published

on


Важлива подія для Одеси, України та європейської культурної спільноти відбулася у Вільнюсі – в міській картинні галереї урочисто відкрилася виставка «Питання Караваджо: картина “Взяття Христа під варту”». Після тривалого шляху, випробувань та кропіткої роботи відроджений шедевр з Одеси знову зустрічається зі своїми глядачами — цього разу в серці Литви.

Відкриття виставки стало подією міжнародного масштабу – були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Ольга Нікітченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Литовській Республіці Еммануель де Мегре. Їхня участь підкреслила значення проєкту та важливість культурного діалогу між Україною, Литвою та Італією.

Для музею західного та східного мистецтва ця виставка є не лише мистецькою подією. Це символ довіри, підтримки та солідарності, які ми відчуваємо від наших литовських друзів від перших днів повномасштабної війни. Сьогодні у Вільнюсі звучить голос Одеси. І цей голос — про мистецтво, яке долає кордони, про збереження культурної спадщини та про дружбу народів, що стає сильнішою у час випробувань.
 

 

 

 
Фото: Катерина Кіпер.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.