Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України — міністр культури Тетяна Бережна обговорила з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Туреччина Мустафою Левентом Більгеном потенційні партнерства у сфері культури.
Про це Бережна повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Зустрілася з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Туреччина Мустафою Левентом Більгеном та його командою. Обговорили поточні проєкти співпраці між країнами, а також потенційні партнерства у сфері культури. Подякувала Туреччині за підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення”, – написала урядовиця.
За її словами, під час зустрічі сторони обговорили нові можливості співпраці: від участі Туреччини у програмах Альянсу культурної стійкості до спільних проєктів між нашими музеями, архівами й науковими інституціями.
Бережна зазначила, що Міністерство культури продовжує працювати з міжнародними партнерами над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.
“Окремо хочу відзначити особисту увагу пана посла до нашої країни: він активно подорожує українськими регіонами. Було дуже приємно дізнатися, що нещодавно він відвідав і моє рідне місто — Рогатин. Саме там народилася Настя Лісовська. Більше відома як Роксолана, дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Для мене важливо, що турецька сторона зацікавлена в академічних обмінах — у тому числі спільних дослідженнях османських архівів. Це глибока й цінна робота, що відкриває нові шари нашої історії”, – зауважила Бережна.
Як повідомляв Укрінформ, Тетяна Бережна та представники медіаплатформи ARTE обговорили шляхи поглиблення співпраці й механізми прискорення запуску україномовної версії каналу.
Фото: Данило Антонюк/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Події
В Україні вперше переклали книжку лауреата Нобелівської премії з літератури Ласло Красногорнаї
В Україні вперше вийшов друком переклад роману «Меланхолія опору» цьогорічного нобелівського лауреата з літератури Ласло Красногорнаї.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило видавництво «Комора», яке випустило книжку.
Переклав роман з угорської Олександр Вешелені. Обкладинку та ілюстрації створила художниця Ілона Сільваші.
Як зауважили видавці, «Меланхолія опору» – це грандіозний роман із суцільним плином тексту без берегів, що одночасно є темним океаном, музикою нескінченності й Космосом.
«У перші дні грудня в провінційному угорському містечку химерний цирк розставляє намети й розвішує нічними вулицями афіші – обіцяє показати опудало найбільшого у світі кита і загадкового карлика на ймення Князь. Разом з новинами про дивовижу починають ширитися тривожні чутки, мовляв, циркові працівники прибули з лихими намірами. І коли одні мешканці чіпляються за безпечний затишок дому та звичні ритуали, інші піддаються нестримній жазі до влади…», – ідеться в анотації.
У видавництві підкреслили, що твори лауреата Нобелівської премії 2025 та Букерівської премії 2015 року Ласло Краснагоркаї вже набули статусу класики світової літератури. Вони перекладені на понад 25 мов, серед яких відтепер і українська.
Як повідомляв Укрінформ, лауреатом Нобелівської премії з літератури 2025 року став угорський письменник Ласло Краснагоркаї «за його переконливу та пророчу творчість, яка серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва».
Від ARTE участь у зустрічі взяли представники французького підрозділу медіаплатформи: директор редакції Боріс Разон та директор відділу «Суспільство/Культура» Фабрис Пушо.
Також долучилася заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська.
Бережна наголосила, що україномовна версія каналу ARTE стане важливим інструментом культурної дипломатії та забезпечить доступ мільйонів українців за кордоном до високоякісного європейського інформаційного та культурного контенту.
«Представники ARTE France підтвердили готовність розпочати реалізацію україномовної версії платформи. Наразі ARTE вже має значний обсяг українського контенту і планує розширювати співпрацю з українською аудіовізуальною індустрією», – зазначають у міністерстві.
Окрему увагу під час зустрічі сторони приділили перспективам виробництва локального контенту, зокрема програмам за участю українських ведучих і розвитку цифрових форматів.
Як повідомлялося, ARTE – це франко-німецька медіаплатформа, що спеціалізується на документалістиці, культурних, освітніх і суспільних програмах. Наразі вона веде мовлення англійською, французькою, німецькою, іспанською, італійською, польською та румунською. ARTE активно розширює свою присутність у європейських країнах.
Торік медіаплатформа започаткувала проєкт Generation Ukraine, що передбачає створення режисерами з України 12 документальних стрічок, які розповідають про реальність після початку повномасштабного вторгнення РФ. Серед фільмів-учасників – «День як день», «Мирні люди», «Куба та Аляска».
Фото: Мінкультури
-
Усі новини1 тиждень agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Усі новини1 тиждень agoКонкурс Міс Всесвіт — українка Софія Ткачук вийшла на подіум в купальнику
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби
-
Політика1 тиждень agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини1 тиждень agoВійна в космосі – РФ глушить військові супутники
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення роздала підрядів на майже 743 млн
-
Події1 тиждень agoХудожниця з Херсону відкрила в Одесі персональну виставку «Почути, щоб почати»
-
Відбудова5 днів agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів