Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Міністр культури Литви Лукас Алсіс відвідав знищений росіянами книжковий склад у Харкові.
Як передає Укрінформ, про це голова наглядової ради корпорації RNK‑Ranok Віктор Круглов повідомив у Фейсбуці.
“Міністр культури Литви Лукас Алсіс не очікував побачити таке. Він мовчки обійняв мене. У співробітників текли сльози. Боляче дивитися на зруйновані рашистами сенси життя українців”, – написав Круглов.
Він додав, що про цей злочин має знати весь світ.
Як повідомляв Укрінформ, у Харкові 1 серпня внаслідок російської атаки зайнялися склади корпорації RNK-Ranok, згоріли книги самого видавництва “Ранок”, а також мережі книгарень “Книголенд” та видавців “Readberry”, “Жорж”, “Фабула” та інших.
Рятувальники боролися з вогнем кілька днів. Склад, за інформацією власника, відновленню не підлягає. Знищені 8 мільйонів примірників книжок, зокрема 600 тисяч підручників, які мали надійти до навчальних закладів до 1 вересня.
Фото: Viktor Kruglov, Facebook
На 51-му міжнародному кінофестивалі у Торонто в Канаді, який пройде з 10 по 20 вересня 2026 року, в конкурсній програмі TIFF Short Cuts відбудеться світова прем’єра короткометражного автобіографічного фільму української режисерки Марії Пономарьової «По батькові».
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Зазначається, що цей фільм став єдиною українською стрічкою в цьому конкурсі.
«По батькові» (Patronymic) створили за участі Нідерландів та України, спродюсувала компанія Family Affair Films – у її доробку, зокрема фільм «Окуповане місто» оскарівського лауреата Стіва Макквіна.
Це автобіографічна історія: режисерка вже понад десять років живе за кордоном, але регулярно приїздить додому – і шукає зниклу частину свого імені, по батькові «Володимирівна», яке пропало з міжнародних документів без її згоди й відома.
Фільм поєднує документальні кадри, архівні матеріали, офіційні документи, закадровий голос Марії та ігрові реконструкції подій у купе нічного потяга – такий гібридний формат поєднує документалістику з елементами ігрового кіно.
Для Марії це вже третя робота, що досліджує її ідентичність, – після «9 травня» (2015) та «Три вікна на південний захід» (2023).
В Українській кіноакадемії нагадали, що TIFF Short Cuts часто стає прем’єрним майданчиком для майбутніх фаворитів оскарівської гонки. У минулі роки в програмі показували «Ти – космос» Павла Острікова та «До перемоги!» Валентина Васяновича.
Як повідомляв Укрінформ, історична драма «Дисидент» режисерів Станіслава Гуренка і Андрія Алфьорова 3 вересня виходить у широкий український прокат.
Фото: Українська кіноакадемія
У Запоріжжі відкрилась фотовиставка, присвячена бойовому шляху білоруського підрозділу «Полк Калиновського», який боронить Україну у складі Сил оборони.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Фотовиставка під назвою «Полк Калиновського: довга подорож додому» відкрилась в центрі Запоріжжя. Вона присвячена історії білоруського підрозділу у складі Сил оборони України – Полку імені Кастуся Калиновського. Експозиція розповідає про бойовий шлях підрозділу, який за час повномасштабної війни встиг побувати на найгарячих ділянках фронту.
«Наш підрозділ захищає Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Частина хлопців, які стояли біля витоків полку, мали досвід АТО. Я доєднався до підрозділу із самого початку, коли це була ще рота. Дуже швидко ми стали батальйоном і потім вже полком. Мотивація моя змінювалась: з початку я хотів показати українцям, що білоруси поруч. Так, з території нашої країни заходили російські війська, але я прагнув показати, що ми не Лукашенко, ми завжди підтримували братські стосунки. Для мене було боляче, коли в перші дні війни я відчув на собі, що дуже швидко стаю тут ворогом, саме тому, що з території моєї країни йдуть ворожі війська. «Полк Калиновського» показує своїми реальними справами на фронті, що ми разом, що ми друзі і ми підтримуємо Україну», – говорить один з авторів фоторобіт, білоруський доброволець Костянтин Сушик (позивний «Кос»).
На виставці представлені понад 100 фото різних років, більшість із яких експонуються вперше. На мапі експозиції – Буча та Ірпінь, Сєвєродонецьк і Лисичанськ, Бахмут і Часів Яр, Покровськ і Міньківка, Липці та Куп’янськ, населені пункти Запорізької області.
«Кожен знімок – це більше ніж мить, зафіксована об’єктивом. Це нагадування про вибір, який змінив долі. Це історія шляху, який триває. Для кожного з нас дім – це місце, куди ми завжди можемо повернутися. Навіть після найдовших мандрівок. Але є люди, для яких дорога додому стала найдовшою в житті», – говорять організатори.
Із міркувань безпеки відкриття проходило у закритому форматі і без розголошення місця проведення.
Як повідомляв Укрінформ, на станції «Площа Українських Героїв» у київському метро відкрилася фотовиставка «Обличчя піхоти».
-
Відбудова1 тиждень agoна Запоріжжі відновили пів кілометра високовольтної лінії через Дніпро
-
Усі новини6 днів agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoВбивство інфлюенсерки Енджі Марсели Рамірес Варгас у Колумбії
-
Події1 тиждень agoПосол Ізраїлю з дружиною представили у Києві «Посібник для майбутніх дипломатів та їхніх батьків»
-
Україна1 тиждень agoВ Україні запустять пошук людей за фото: як працюватиме система «Лікон»
-
Війна4 дні agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Події1 тиждень agoУ Києві вдруге за літо пошкодили книгарню «Альпака»
-
Одеса1 тиждень agoСудно затонуло біля Одеси 26 липня через удар РФ