Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

1 рік ago

31.03.2025

У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);

«Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);

Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;

«Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;

«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;

португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;

«Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;

у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay

Джерело

Події

Тернопільська письменниця презентувала відеопоезію про дружин українських Героїв у межах проєкту «В_цілі_ТИ»

Published

3 години ago

10.08.2026

Головний з новин

Тернопільська письменниця та продюсерка Зоряна Биндас представила відеопоезію, присвячену дружинам загиблих українських військовослужбовців.

Про деталі вона розповіла кореспонденту Укрінформу.

«Робота створена спільно з громадською активісткою та волонтеркою Ольгою Коновал і стала черговою частиною мистецького проєкту “В_цілі_ТИ”. Чоловік Ольги Коновал, Герой України Сергій Коновал, загинув під час виконання бойового завдання 6 квітня 2024 року», – зазначила Биндас.

«В_цілі_ТИ» – це серія з десяти відеопоезій про досвід життя українців під час повномасштабної війни. Проєкт поєднує сучасну українську поезію, голос і візуальний образ, а у відео використано кадри, в яких глядачі впізнають Київ, Донеччину, Тернопіль і Карпати. Окремі роботи вже зібрали понад 170 тис. переглядів у соціальних мережах.

«Торік моя “Колискова Тернополю”, написана в пам’ять про людей, які загинули внаслідок російського обстрілу, набрала майже мільйон переглядів в Instagram та Facebook. Я б дуже хотіла, щоб цього вірша ніколи не довелося писати. Але якщо вже сталося таке горе, а люди знайшли в поезії розраду чи змогли через неї прожити власний досвід, я зрозуміла: поезія може бути інструментом. Саме тоді й народилася ідея створити серію відеопоезій про проживання війни», – зазначила Биндас.

Читайте також: Українська поезія стала для французів способом зрозуміти досвід війни – перекладачка

До створення окремих відеопоезій також долучилися актор і волонтер Роман Ясіновський, військовий та письменник Павло Дерев’янко, волонтерка Христина Феціца. Разом із відео публікуються англомовні переклади поетичних текстів, щоб зробити сучасну українську поезію доступною міжнародній аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували казку «Норд і Сталева Сотня», присвячену пам’яті Героя України Сергія Коновала.

Джерело

Події

етнографічний кінофестиваль «ОКО» оголосив програму

Published

7 години ago

10.08.2026

Головний з новин

Міжнародний етнографічний кінофестиваль оприлюднив програму “Вихідних з ОКО”, які відбудуться 5-6 вересня та будуть присвячені темі дому.

Про це Держкіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Кінофестиваль проходитиме на Поляні ВДНГ у Києві.

“Цьогорічні “Вихідні з ОКО” – це два дні про дім. Про місце, куди хочеться повертатися. Про людей, з якими тепло. Про традиції, які нас об’єднують”, – зауважили організатори.

У спеціальній кінопрограмі – історії про пошук і втрату дому, повернення, пам’ять та людей, які роблять будь-яке місце рідним.

У межах фестивалю покажуть 14 фільмів з України, Болгарії, Чехії, Австралії, Латвії, Франції, Португалії та Великої Британії.

Окрім кінопоказів у “Вихідні з ОКО” відбудуться:

толока “Чамур”, де відвідувачі зможуть виготовити бессарабські цеглини з глини, соломи та води;

майстер-клас із виноробства, де учасники витоптуватимуть виноград під музику;

майстер-клас із приготування традиційного хліба;

створення народних іграшок та ляльок-мотанок;

бессарабський ярмарок;

дитяча локація “Правиця” ;

контактний зоопарк та зона притулку домашніх улюбленців;

родинна вечеря з ОКО за одним великим столом;

майстер-клас болгарського народного танцю хоро;

фотозони у справжній бессарабській атмосфері.

Ввечері відбудеться великий святковий концерт за участю болгарських фольклорних колективів з Бессарабії, Тетяни Шилової та гурту “ГуляйГород”. Хедлайнер вечора – Олег Скрипка і “Воплі Відоплясова”.

Читайте також: Одеський кінофестиваль оголосив програму

Крім того, відбудеться панельна дискусія “Ми всі різні, але дім у нас один”, де учасники обговорять, що сьогодні означає дім, поговорять про втрати, повернення, біль, надію та те, що об’єднує людей попри всі відмінності.

6 вересня відвідувачів чекає друга частина спеціальної кінопрограми, зустрічі з авторами та героями фільмів і розмови про їхні історії, ідеї та послання.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування.

Фото – facebook.com/OKO.Ethnographic.Film.Festival

Джерело

Події

На станцію «Академік Вернадський» доставили картину Івана Марчука, яку він подарував українським полярникам

Published

11 години ago

10.08.2026

Головний з новин

На антарктичну станцію «Академік Вернадський» доставили роботу з циклу «Виходять мрії з берегів» народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Марчука, яку він минулої осені подарував українським полярникам.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Минулої осені в Києві Іван Марчук подарував картину з автографом очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому. Символічно, що це – робота з циклу «Виходять мрії з берегів», адже антарктичні дослідження — це також про вихід за межі звичного та відкриття нових горизонтів», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили в НАНЦ, за словами художника, він мріяв, щоб його твори побували на всіх континентах. Останньою білою плямою на цій мапі залишалася Антарктида.

«На просторах Антарктики сталося щось дивне: на тлі чорних скель, снігу, льоду й холодного полярного світла її кольори наче влилися в навколишній пейзаж. Виникло відчуття, що вона завжди була частиною цього місця. Хаотичні мазки перетворилися на хуртовину, темні лінії – на скелі, білі – на снігові схили й кригу, якими тупотять засніжені пінгвіни. Наче сама Антарктика домалювала на картині щось загадкове – уже не фарбами, а світлом і холодом», – поділилась враженнями очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Як зазначається, роботу розмістили в культовому барі «Фарадей» на станції – поруч зі старими платівками, книгами та іншими цінними речами.

Читайте також: Антарктида: 65 років миру під льодом

Українські полярники висловити вдячність метру за такий надзвичайний подарунок.

Як повідомляв Укрінформ, народний художник України, лауреат Шевченківської премії Іван Марчук передав свою картину полярникам на антарктичну станцію «Академік Вернадський».

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Джерело