Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
На Тернопільщині розповіли про два елементи лемківської культури, які увійшли до переліку нематеріальної спадщини
“Відповідно до наказу Міністерства культури до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ввійшли традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті та орнаментальні традиції і технологія виготовлення лемківської жіночої нагрудної прикраси кривулька”, – зазначила Байталюк.
Киселиця – це королева лемківської кухні. Перші згадки про страву датують часами Київської Русі. Головний інгредієнт цієї страви – овес, культура, яка добре родила на Лемківщині.
“Кривулька — це широкий заокруглений комір з бісеру, який прикриває шию, плечі і груди жінки. Ця прикраса є жіночим оберегом, кожен орнамент несе у собі певний символізм, як і у вишиванці. Ми щиро вдячні музейному комплексу “Лемківське село”, які організували збір матеріалів, подання і листи-згоди носіїв, обласному товариству “Лемківщина” за ефективну співпрацю, адже дуже важливо зібрати спогади носіїв і показати тяглість цих традицій, – додала Байталюк.
За її словами, внесення цих елементів лемківської культури до переліку нематеріальної спадщини дуже важливе саме зараз, адже у ці роки Україна вшановує скорботну дату – 80-ліття з часу депортації лемків з їх етнічних територій.
“За цей час вже пройшла активна асиміляція і вже десь почалася втрата традицій і обрядів. Тому внесення цих елементів у перелік нематеріальної спадщини приверне увагу до них і допоможе їх зберегти”, – наголосила посадовиця.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Перше фото: Світлана Байталюк у лемківській кривулі, Суспільне Тернопіль
Події
Книжкова премія KBU Awards оголосила шортлист претендентів
Організатори книжкової премії KBU Awards, якою відзначають українські нонфікшн-книжки, оприлюднили короткі списки 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомив kniga.biz.ua, власник якого – Дмитро Лаппо, входить до оргкомітету премії.
Книжкова премія KBU Awards була заснована у 2020 році для популяризації українських авторів, їх книг та ідей.
У 2025 році премія має п’ять номінацій: бізнес, особистий розвиток, історія, ідентичність та війна.
У номінації “Бізнес” до короткого списку увійшли:
- “Більше ніж команда” Артура Лупашка (Punkt publishing);
- “Твій AI-маркетолог” Антона Воронюка (ArtHuss);
- “Солодкий несолодкий бізнес” Анни Завертайло (Stretovych);
- “Люди купують у людей” Юлії Колесник (Stretovych);
- “Storytelling наше все” Еліни Слободянюк (Артіль).
У номінації “Ідентичність” до короткого списку потрапили:
- “Шляхетна традиція” Ольги Петренко-Цеунової (Стилет і стилос);
- “Культурна колонізація” Радомира Мокрика (Локальна історія);
- “Суперсила Різдва” Богдани Неборак та колективу авторів (Stretovych);
- “Як вдихнути вільно?” Маріам Найєм (Лабораторія);
- “Проти культурної амнезії” Віри Агеєвої (Віхола).
У номінації “Війна” у короткому списку:
- “Життя на межі” Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка (Дух і Літера);
- “Перша енергетична” Віталія Крижевського та Євгена Мочалова (Віхола);
- “Книга обіймів” Ірини Білоцерківської (Білка);
- “Володар гніву” Галини Тютюнник (Білка);
- “Чорнобильська рулетка” Сергія Плохія (КСД).
У номінації “Історія” до переліку найкращих увійшли:
- “Агентура НКВС–МДБ–КДБ у православному єпископаті України” Романа Скакуна (Видавництво УКУ);
- “Мазепа. Тисячоликий герой української історії” Віктора Горобця (Віхола);
- “Генерал Кук” Володимира В’ятровича (Vivat);
- “Жінки свободи” Марини “Мамайки” Мірзаєвої (Vivat);
- “29 століть” Анни Євгенії Янченко (Vivat);
- “Українське радіо. Історія буремного століття” Вадима Міського та Тамари Гусейнової (Лабораторія).
У номінації “Саморозвиток” у короткому списку:
- “Відріж себе ніжно” Максима Роменського (СІМІО);
- “Любов не минає” Тетяни Трощинської (Yakaboo Publishing);
- “Що зі мною?” Софії Терлез та Марка Лівіна (Vivat);
- “Як написати книгу” колективу авторів (Stretovych);
- “Soft skills: Бути собою” Володимира Станчишина та Олени Жильцової (Віхола);
- “Прийняття” Ганни Крицької (Книголав).
KBU Awards – спеціалізована премія, що відзначає українських авторів за найкращі нонфікшн-книжки, зокрема відзначаючи літературу про розвиток бізнесу і особистісне зростання. Її заснували у 2021 році. Оргкомітет премії: власник інтернет-магазину бізнес-літератури kniga.biz.ua Дмитро Лаппо, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, ресторатор Максим Храмов (є співзасновниками премії), секретарка премії Наталія Кучер.
До складу журі входять Юлія Тичківська, Георгій Коваленко, Олена Ластівка Мокренчук, Ганна Скоріна, Тетяна Пилипець, Тетяна Лукинюк, Владислав Рашкован, Катерина Глазкова, Андрій Длігач, Лариса Мудрак, Богдан Тихолоз, Андрій Миронюк, Дмитро Джеджула, Михайло Крикунов, Лала Тарапакіна, Остап Українець, Екатерина Ясько, Тамара Сухенко, Олена Джеджора, Оксана Кісь, Роман Кабачій, Андрій Любка, Тетяна Кіпіані, Олена Юзькова, Ірина Тихомірова, Олена Нікольська.
Як повідомлялося, Премія Читомо визначила короткі списки претендентів на перемогу за видатні досягнення дієвців українського книговидання та літературної сфери у 2025 році.
Фото: KBU Awards
Події
У справі про ймовірне шахрайство з картинами Марчука проводять слідчі ді
Слідчі Шевченківського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві проводять усі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні, яке розпочали на підставі заяви українського художника Івана Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.
Про це повідомила у коментарі Укрінформу речниця Київської міської прокуратури Ірина Винокурова.
“Слідчим відділенням Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, яке розпочато на підставі заяви художника. Розслідування проводиться за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Процесуальне керівництво здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва”, – повідомила Винокурова.
За її словами досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться усі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на всебічне, повне й об’єктивне проведення досудового розслідування.
Як повідомляв Укрінформ, про спробу заволодінням авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року за позовною заявою Марчука. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Як повідомляв Укрінформ, поліція Києва розпочала розслідування за заявою Марчука щодо привласнення авторських прав на його картини.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини5 днів agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
