Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Тринадцятий міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків “Чілдрен Кінофест” оголосив переможців.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Фестиваль проходив в Україні з 12 до 22 червня у гібридному форматі – онлайн та офлайн.
Найкращим фільмом Міжнародного кіноконкурсу стала стрічка режисера Маркуса Вальтера “Баррі. Пес-рятівник” (Німеччина, Швейцарія).
Це пригодницький фільм, що розповідає про дружбу сироти, який потрапляє до монастиря високо в Альпах і одного разу знаходить собі найкращого друга — маленьке цуценя Баррі. Він рятує пса, вигодовує, а згодом слава Баррі стала такою, що тривалий час породу неофіційно називали Barryhunden – “собаки Баррі”.
Також оголосили переможців 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу Чілдрен Кінофесту.
Гран-прі отримала робота “Ангели чудяться” (режисерка Вероніка Костюкова, 12 років із міста Івано-Франківськ).
Найкращим ігровим фільмом у категорії 7–14 років стала стрічка “Дивна вакансія” (режисер Марк Морозов, 12 років зі Львова).
Найкращий анімаційний фільм у категорії 7–10 років — “Пригоди монети” (режисер Данило Петрук, 8 років із міста Нетішин Хмельницької бласті).
Найкращим анімаційним фільмом у категорії 11–14 років стала стрічка “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Адам Лошневський, Всеволод Абрахманов, Златослава Срібна, 11 років із міста Хотин Чернівецької області).
Журі Спілки кінокритиків України відзначило фільм “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Всеволод Абрахманов, Адам Лошневський і Златослава Срібна, 11 років із Хотина Чернівецької області) “За органічне поєднання форми і внутрішнього наповнення“, а також ігрову стрічку “Де твій фокус?”(режисерка Марта Романча, 13 років із міста Кривий Ріг) – “За поетичність форми та незалежність художнього мислення“.
Чілдрен Кінофест – щорічний міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей і підлітків, який знайомить молоду українську аудиторію як з найновішими європейськими стрічками, так і зі світовою кінокласикою. Щорічний фільм-переможець фестивалю визначається шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримує бюлетень, за допомогою якого оцінює фільм.
Як повідомляв Укрінформ, український дитячий кінофестиваль “Чілдрен Кінофест” спільно з представництвом ЮНІСЕФ в Україні запускають кінопрограму для юних талантів “У кадрі: крізь дитячий об’єктив”.
Канадська співачка Селін Діон оголосила про вихід нової пісні французькою мовою під назвою Pardon, Bonjour, Merci.
Про це вона повідомила в Інстаграмі, повідомляє Euronews Culture, передає Укрінформ.
За даними видання, пісня, написана французькими композиторами Рено Ребійо та Ycare, вийде 3 липня. Водночас шанувальники співачки вже можуть додати її до списку попереднього збереження.
Повідомляється, що сингл Pardon, Bonjour, Merci виходить слідом за релізом композиції Dansons – першої пісні Діон після її повернення на сцену у квітні.
Діон провела кілька років поза сценою після того, як її світовий тур Courage був перерваний через пандемію коронавірусу, а у 2022 році у неї діагностували синдром м’язової скутості, пише видання.
Співачка повернулася до виступів під час церемонії відкриття Олімпійських ігор 2024 року в Парижі, де з вершини Ейфелевої вежі виконала пісню Hymne à l’amour Едіт Піаф.
У березні, у день свого 58-річчя, Діон оголосила про нову п’ятитижневу серію концертів у концертній залі Paris La Défense Arena у вересні та жовтні.
Квитки надійшли у продаж 7 квітня, і всі 16 дат концертів були швидко розкуплені. Раніше у червні Діон оголосила про десять додаткових концертів у травні 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, всесвітньо відома співачка Селін Діон готується до масштабного повернення на сцену із серією концертів у Парижі.
Фото: nicvder1, flickr
Від початку 2026 року україномовні аудіогіди запрацювали ще в п’яти країнах Європи, також з’явилося 25 нових українських книжкових поличок.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Офісу Президента України.
За словами дружини Президента України Олени Зеленської, аудіогіди запрацювали в музеї Hof van Busleyden (Бельгія), Музеї Ейнштейна (Швейцарія), дитячому музеї Junibacken (Швеція), на екскурсійних круїзах Гельсінським архіпелагом (Фінляндія) та в меморіальному комплексі Маутгаузен (Австрія).
За час існування проєкт охопив уже 122 україномовні аудіогіди в 59 країнах світу.
“Всюди, де бувають, українці повинні мати змогу отримувати інформацію рідною мовою. А світ має звикати до нашої мови на її заслуженому місці поряд з іншими”, – наголосила перша леді.
Вісім українських книжкових поличок з’явилося в Угорщині, чотири – в Греції та по одній – у Норвегії, Польщі, Демократичній Республіці Конго, Італії, Ірландії, Іспанії, Німеччині, Чилі, Єгипті, Словенії та Словаччині. Вперше полички відкрилися в Панамі та Іраку.
Цей проєкт охопив 73 країни й штаб-квартиру міжнародної організації ЮНЕСКО. Загалом функціонує понад 390 поличок, що містять більш як 100 тисяч книг.
“Українська література, наука, історія, книжки з глибокою, об’єктивною інформацією про нашу країну мають стати доступними в усіх куточках світу, всюди, де є українці, щоб підтримувати їх. І також для того, щоб наші закордонні друзі краще знали нас. Порозуміння з’являється лише з об’єктивних знань і бажання зрозуміти. Працюємо для цього – для України та світу”, – зауважила Зеленська.
Як повідомляв Укрінформ, столиця Фінляндії приєдналася до глобальної мережі культурних локацій, де звучить українська мова – на екскурсійних круїзах компанії Stromma офіційно відкрили україномовний аудіогід.
Фото: ОП
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Відбудова6 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Війна6 днів agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях