Connect with us

Події

Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році

Published

on



У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.

Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу. 

Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.

Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).

«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни». 

За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».

Серед найпопулярніших авторів цього року:

  • Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
  • «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
  • Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).

У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:

  • поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
  • «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
  • «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
  • португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
  • «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
  • у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».

Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.

Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.

В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу. 

Читайте також: Українська книжка потрапила до короткого списку світового конкурсу дизайну

Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.

Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.

Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.

Фото: Pixabay



Джерело

Події

У Німеччині відкриється фотовиставка про культурну спадщину Криму

Published

on



12 жовтня в Університеті Байройта, Німеччина, відкриється фотовиставка Documenting Crimea: Cultural Heritage Through Open Knowledge. Вона розповідатиме про Крим – його природу, культуру та людей, для яких півострів є історичною батьківщиною.

Про це повідомляє у Фейсбуці представництво Президента у Криму, передає Укрінформ.

Зазначається, що експозиція налічує понад 40 фотографій із Wikimedia Commons та особистих сімейних архівів. На них показано Крим таким, яким його бачать і пам’ятають його мешканці: унікальна природа, культурні пам’ятки, традиції та життя корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків.

Фотографії супроводжуватимуться публікаціями з поясненнями та додатковою інформацією, підготовленими науковцями й представниками спільнот.

Фотоекспозиції можна буде побачити до 27 жовтня.

Читайте також: Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою

Виставку організовує Мар’яна Сеньків, кандидатка географічних наук, доцентка, стипендіатка програми DAAD на кафедрі географії Університету Байройта, спільно з ГО «Вікімедіа Україна».

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Києві відбулася мистецька виставка «Тінь від води» до 11-ї річниці спротиву окупації Криму.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим



Джерело

Continue Reading

Події

На асамблеї «Арктичного кола» у Рейк’явіку показали стрічку про українських полярників

Published

on



У столиці Ісландії Рейк’явіку під час щорічної асамблеї «Арктичного кола» відбувся показ документального фільму про українських полярників «Воїни науки» із прямим включенням з Антарктики.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.

Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.

На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.

Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.

Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.

Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.

«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.

Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.

«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.

Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.

Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Вийшов тизер фільму «Дні нашого життя»

Published

on



Вийшов тизер дебютного повнометражного фільму режисера Владлена Одуденка «Дні нашого життя».
 

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія.

Над повнометражним ігровим фільмом «Дні нашого життя» (це його робочою назвою) працює кінокомпанія Arsenal Films.

Одну з головних ролей у стрічці виконає Станіслав Боклан.

Зазначається, що фестивальна прем’єра фільму запланована на 2027 рік.

«Дні нашого життя» – повнометражний режисерський дебют відомого художника-постановника та володаря чотирьох статуеток національної кінопремії «Золота Дзиґа» Одуденка.

Він також виконав у фільмі головну роль – 50-річного Влада, який опинився між обов’язком перед батьками, що потребують постійного догляду, і прагненням жити із сім’єю, що виїхала за кордон після повномасштабного вторгнення.

Кіно зображує, як війна змінює приватне життя: про родини, роз’єднані на роки, про дистанційне батьківство, про виснаження тих, хто доглядає за близькими, і про любов як щоденну дію.

Виробництво здійснюється в копродукції з іспанською кінокомпанією Edna Cinema та European Solidarity Fund For Ukrainian Films (ESFUF).

Продюсер та оператор фільму – Валентин Васянович, режисер фестивальних хітів «Атлантида», «Відблиск» та «За перемогу!», оператор фільму «Плем’я».

Візуально й стилістично фільм стане стриманою, але емоційно глибокою оповіддю зі статичною камерою та довгими, споглядальними кадрами. Природне, м’яке освітлення та поєднання професійних і непрофесійних акторів створять відчуття реалістичності й камерності – історія є автобіографічною для режисера.

Читайте також: В Україні презентували тизер військової драми «Лютий Березень»

Знімальний процес триває. Наступного року творці планують міжнародну фестивальну прем’єру, а у 2028 році картина вийде в національний кінотеатральний прокат.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Як повідомляв Укрінформ, художній фільм «Довженко. Перший погляд» українського режисера та сценариста Костянтина Коновалова за перший тиждень прокату зібрав понад 1,6 млн грн.

Фото: Українська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.