Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
Події
На Дерибасівській художники створили нову експозицію для виставки “Воля не смерть”
На Дерибасівській відновилась вулична виставка “Воля не смерть”, яку започаткував у 2022 році одеський художник Володимир Уманенко. У неділю 26 квітня близько 10 художників влаштували колективний перфоманс – зняли новорічний банер і на зворотній стороні прямо на тротуарі і зробили колаж для нової експозиції. Кожний митець використав відведену частину полотна, щоб виразити свої емоції та рефлексії на війну та події в Одесі та в Україні.
Проєкт стартував у березні 2022 року, на так званому ринку “Книжка”, де зібрав твори митців зі всієї України на одну тему – російсько-українська війна. Ідея була зрозуміла – важливо жити, важливо доносити неприємну правду про війну, підтримувати моральний стан та силу духа спротиву російській окупації.
Фото: Наталія Михайленко/Фейсбук.
Події
Бережна презентувала проєкт «Тисячовесна» для музичної спільноти
Міністерство культури презентувало державний проєкт з підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна» музичній спільноті.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми намагалися дати наше розуміння того, що ми очікуємо від музичної спільноти, але, знову ж таки, ви глибше в темі і повинні розуміти, що ми пропонуємо не виключний перелік того всього, що ми можемо отримати в напрямку музичному… Нам дуже важливо мати сучасне звучання, яке буде відображати те, що відбувається в нашій державі зараз, і ми будемо оцінювати власне унікальний стиль”, – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури Тетяна Бережна.
Вона зазначила, що йдеться не лише про створення пісень чи альбомів – фінансування можуть отримати також музичні фестивалі, кліпи, інші формати сучасного музичного контенту.
За словами урядовиці, одним із завдань програми є відкриття нових імен та створення умов, за яких молоді артисти можуть реалізуватися в Україні, тож дебютні проєкти фінансуватимуться на 100%. Також повне фінансування передбачене для контенту, орієнтованого на дітей. Інші музичні проєкти можуть отримати до 80% державної підтримки за умови співфінансування.
Бережна підкреслила, що подавати заявки на участь можуть лейбли, продюсерські центри, культурні організації та інші юридичні особи, але не фізичні особи.
Вона наголосила, що від музичної спільноти очікують не лише творчих рішень, а й продукту, який матиме попит і зможе конкурувати як в Україні, так і за її межами.
“Наше завдання як держави зробити так, щоб українського культурного продукту – достойного, цікавого, конкурентоздатного – ставало більше, щоб алгоритми доносили його до українців. Тому що мета цієї програми – через сучасний культурний продукт виростити покоління українців, які будуть мислити українськими сенсами, будуть стійкими до зовнішніх інформаційних впливів і будуть плекати українську ідентичність”, – сказала віцепрем’єр-міністр.
Відбір відбуватиметься у кілька етапів: від технічної перевірки заявок до оцінювання експертами та фінального пітчингу. Серед ключових критеріїв – якість ідеї, реалістичність бюджету, потенціал реалізації.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Мета ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені ₴4 мільярди. Із них ₴2,6 мільярда заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. На інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – ₴1 мільярд, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько ₴300 мільйонів.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок триватиме до 28 травня, з 20 травня по 5 червня триватиме перший етап перевірки документів, з 10 червня по 21 липня – експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Станом на 23 квітня на програму «Тисячовесна» були подані три заявки.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни
Із Чернівців розпочався промоційний тур української психологічної драми «Втомлені» про ветеранів російсько-української війни.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Презентували стрічку продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай та виконавиця головної ролі акторка Валерія Ходос.
За словами Пилипа Іллєнка, основні зйомки фільму проходили у Києві та поблизу столиці, в реабілітаційних закладах. Частину ролей виконували чинні військові і ветерани з реальним бойовим досвідом та травмами від війни.

“Це дуже складна тема і дуже велика відповідальність розказувати художню історію про це. Є багато червоних ліній, які дуже не хочеться перейти. І треба бути відповідальним і обережним. А присутність реальних ветеранів на знімальному майданчику нам допомагала правильно зробити це висловлювання. Своєю участю, спілкуванням із нами, вони налаштовували нас на правильний підхід. Це дуже цінно. І зараз у нас були покази в реабілітаційних центрах. Були надзвичайно складні розмови після фільму. Але одночасно дуже цінні”, – каже продюсер стрічки.

Він вважає, що кожен глядач повинен знайти у фільмі свою ідею, кожен може по-різному сприйняти побачене. Головне, щоб стрічка не залишила людей байдужими.
У широкий прокат психологічна драма «Втомлені» виходить із 7 травня.
Як повідомлялося, раніше у «Держкіно» опублікували трейлер фільму «Втомлені».
-
Події6 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Політика6 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова4 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Суспільство6 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події7 днів agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
