Події
Які українські книжки перекладуть іноземними мовами у 2025 році
У межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine у 2025 році на іноземні мови перекладуть 81 книжку українських авторів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.
«Експертна рада програми підтримки перекладів Translate Ukraine, яку реалізовує Український інститут книги, затвердила список проєктів-переможців. У переліку – 81 позиція, саме стільки творів української літератури планують перекласти за підтримки УІК іноземними мовами у 2025», – ідеться у повідомленні.
Як зазначили в УІК, цьогоріч вони отримали 161 заявку, із яких 28 не пройшли технічний відбір.
Загалом, у межах Translate Ukraine 2025 заплановано перекласти твори української літератури 25 мовами у 28 країнах світу.
Серед проєктів-переможців – найбільше перекладів польською (7), іспанською (6), латиською (6), словацькою (6) мовами.
Окрім цього, українські книги побачать світ англійською (5), арабською (2), бенгальською (1), болгарською (3), грецькою (2), грузинською (3), івритом (1), італійською (4), китайською (1), литовською (3), македонською (5), німецькою (3), португальською (3), румунською (2), сербською (1), угорською (4), фінською (2), французькою (4), хорватською (2), чеською (3) та шведською (2).
«Члени Експертної ради зазначили, що кількість заявок на цьогорічний конкурс програми підтримки перекладів Translate Ukraine зросла, їхня якість підвищилася, а географія розширилася. До програми долучаються все нові й нові країни».
За словами голови Експертної ради з добору проєктів до програми Translate Ukraine Валентини Стукалової, «проєкти, що були підтримані, перемогли в справжній конкурентній боротьбі, а серед тих, що, на жаль, залишилися без підтримки, є також цікаві».
Серед найпопулярніших авторів цього року:
- Софія Андрухович (її роман «Амадока» вийде болгарською, румунською, фінською й шведською, «Катананхе» перекладуть македонською, а «Фелікс Австрію» — сербською);
- «Драбину» Євгенії Кузнєцової видадуть грузинською, литовською і словацькою, роман «Спитайте Мієчку» вийде грецькою, а «Вівці цілі» – фінською);
- Сергій Жадан (книга короткої прози «Арабески» вийде в румунському та шведському перекладах, роман «Ворошиловград» перекладуть словацькою, «Месопотамію» – угорською, а «Інтернат» – хорватською).
У переліку проєктів-переможців також книги авторів-військових, зокрема:
- поетична збірка Артура Дроня «Тут були ми», яка вийде польською і французькою мовами;
- «Мисливці за щастям» Валерія Пузіка, котру перекладуть польською;
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийде угорською;
- португальською, французькою і болгарською перекладуть поетичну збірку «Вірші з бійниці» Максима Кривцова;
- «Світлий шлях» Станіслава Асєєва вийде грузинською;
- у англійському перекладі вийде збірка Ярини Чорногуз «[dasein: оборона присутності]».
Також у межах Translate Ukraine 2025 заплановано видати 11 книг дитячої літератури, 41 книгу художньої прози, 6 книг української класики, 8 книг нонфікшну та 15 поетичних збірок.
Із детальним переліком можна ознайомитися за посиланням.
В УІК нагадали, що починаючи з 2020 року (2022 року програму не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення Росії в Україну), в межах програми підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine вийшов 251 переклад українських книг різними мовами світу.
Результати Translate Ukraine (2020-2024) доступні за посиланням.
Мета програми — збільшення видимості України та української літератури у міжнародному культурному просторі, зростання впізнаваності голосів українських авторів за кордоном, забезпечення доступу іноземних читачів до творів української літератури.
Як повідомляв Укрінформ, Національний стенд України на Лейпцизькому книжковому ярмарку цьогоріч представляє дев’ять видавництв.
Фото: Pixabay
У містечку Козова на Тернопільщині за грантові кошти створили мультифункціональний культурний центр у приміщенні, збудованому на руїнах замку родини Потоцьких XVI століття.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила керівниця громадської організації “Інститут міської культури” Марічка Юрчак.
“Замок у Козовій був споруджений у XVI столітті родиною Потоцьких. Це була оборонна споруда, яку зруйнувала турецько-татарська орда в 1667 році. На залишках мурів спорудили будівлю, де розташовувалася броварня, згодом фабрика лікерів, а у радянські часи – склад. В останні роки це була закинута будівля. Наша громадська організація вирішила ревіталізувати споруду. Ми отримали малий інфраструктурний грант за програмою ЄС “House of Europe” на €20 тисяч на реалізацію проєкту “Козівський замок – культурний центр Козівської громади”, – зазначила Юрчак.
За її словами, за ці кошти вдалося замінити дах, вікна та двері, залити підлогу та придбати піч для опалення приміщення. Також ₴400 тисяч на ремонт споруди залучив ініціатор проєкту – громадська організація “Інститут міської культури”. Аби відновити занедбане приміщення, ініціатори об’єднали волонтерів і спільно влаштували толоки, щоб прибрати і винести сміття, яке роками залишали у будівлі.
“Ця будівля не є пам’яткою архітектури, вона не внесена в жодні реєстри, але ми дуже поставилися відповідально до цієї культурної спадщини області. Ми нічого не перебудовували і не руйнували. Ми залишили вигляд кам’яної кладки, яка збереглася від замку. А вже добудовані пізніше стіни, які не мають жодної історичної цінності, зашпаклювали”, – зазначила Юрчак.
У 2025 році вдалося закінчити першу чергу відновлення Козівського замку та відкрити простір площею 200 м², де жителі громади зможуть проводити творчі вечори, концерти або ж театральні постановки, організовувати виставки картин. Під час відкриття оновленого козівського замку в артпросторі провели концерт фольк-гурту “ДваТри” та мініярмарок. Подія об’єднала як жителів громади, так і гостей із Тернополя.
Загальна площа приміщення близько 1000 м². Також тут збереглися старовинні замкові підземелля. Ініціатори проєкту продовжать залучати кошти, аби повністю його відновити і повернути до життя. Зокрема, у планах відкрити хостел, кав’ярню, крамницю крафтової продукції. Це будуть соціальні підприємства, прибуток з яких направлятиметься на розвиток громади. У пивницях замку планують створити музей, який діятиме і як укриття.
Як повідомляв Укрінформ, у Бережанському замку облаштовують імерсивну експозицію у підземеллях.
Третій науково-фантастичний фільм франшизи «Трон» вийде на стримінговому сервісі Disney+ вже з 7 січня 2026 року.
Джерело
Подружжя Джорджа та Амаль Клуні разом зі своїми двома дітьми отримали французькі паспорти.
Відповідний указ про натуралізацію було оприлюднено напередодні в Офіційному журналі, передає Укрінформ із посиланням на Paris-Match.
«Клуні Джордж Тімоті, народжений 06.05.1961 у Лексінґтоні, штат Кентуккі, а також Александр та Елла Клуні, народжені 6 червня 2017 року у Вестмінстері, в Лондоні, відтепер є французами, так само як і дружина актора Амаль Аламуддін, народжена в Бейруті 3 лютого 1978 року», – йдеться у повідомленні офіційного вісника.
Родина Клуні ніколи не приховувала своєї любові до Франції. У 2021 році актор та адвокатка придбали виноробний маєток у Бриньолі, між Сен-Тропе і Марселем, щоб мати змогу виховувати їхніх близнюків подалі від папараці та ажіотажу Голлівуду.
«Я хвилювався з приводу виховання наших дітей у Лос-Анджелесі, в голлівудській культурі», – пояснював раніше Клуні журналістам. На його думку, у Франції до знаменитостей ставляться значно спокійніше, а діти зірок захищені законом.
«Тут є закони, які забороняють фотографувати ваших дітей, чого не існує у Сполучених Штатах. Ми хотіли запропонувати їм безпечне середовище, дати змогу зростати нормально. І наразі це працює досить добре. У них абсолютно збалансоване життя. Нам пощастило», – поділився зірковий актор в інтерв’ю французьким ЗМІ.
Клуні, відомий своїми культовими ролями в серіалі «Швидка допомога» та трилогії «Друзі Оушена», та його дружина – юрист лівансько-британського походження – проводять частину свого життя у Франції. Водночас вони зізнаються, що досі не вивчили французьку мову.
«Я люблю французьку культуру, мову, навіть якщо все ще так само погано її знаю після 400 днів уроків», – зізнався 64-річний актор.
Як повідомлялось, юристи фонду американського актора Джорджа Клуні та його дружини Амаль «За справедливість» хочуть притягнути до відповідальності російських пропагандистів, які закликають до війни проти України та геноциду українців.
Фото: Instagram/amalclooneyofficial1/bazaaruk
-
Відбудова3 дні agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Війна1 тиждень agoРФ знову використовує військову базу в Луганську, яка раніше зазнавала удару ATACMS
-
Відбудова1 тиждень agoНаступного року Київ направить понад ₴1,2 мільярда на відновлення будівель, пошкоджених атаками РФ
-
Політика1 тиждень agoспікер Джонсон назвав основну причину
-
Політика1 тиждень agoВибори в Україні – ЦВК відновив роботу Державного реєстру виборців
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін — історія про життя співака та шлюб з чоловіком
-
Війна1 тиждень agoУ прикордонному Сотницькому Козачку на Харківщині лінія фронту стабільна
-
Відбудова1 тиждень agoКошти на відновлення підуть лише на території, що перебувають під контролем України