Відбудова
Японія надала Україні партію модульних конструкцій для відновлення мостів
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) в межах грантової угоди для Програми екстреного відновлення передало Україні перші модульні елементи тимчасових мостів.
Про це повідомило у Фейсбуці Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, передає Укрінформ.
«Японське агентство міжнародного співробітництва (Japan International Cooperation Agency, JICA) надало першу партію міжнародної технічної допомоги. Йдеться про елементи конструкції тимчасових мостів, що постачаються японськими партнерами відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення між Японським агентством міжнародного співробітництва та урядом України», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що такі модульні конструкції будуть використані для швидкого відновлення в регіонах, де постійні споруди зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій. Модульні елементи мають багато переваг: вони компактні для зберігання, швидко монтуються та дозволяють в короткі терміни відновити транспортне сполучення.
Тимчасові мости допоможуть забезпечити логістику товарів, гуманітарну допомогу та мобільність населення в постраждалих регіонах України.
Як повідомлялося, Україна та Японія продовжать співпрацю за Програмою екстреного відновлення – на реалізацію четвертої фази буде спрямовано 58 млн дол. грантових коштів.
Фото: Keizo Mori/UPI
У сучасному лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ «Охматдит» в Києві змонтували дві гібридні фотоелектричні станції.
Джерело
Конкурсна комісія затвердила документацію для потенційних учасників конкурсу на будівництво 1,5 ГВт нової генерації.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі.
“Комісія з проведення конкурсу офіційно затвердила правила та вимоги до учасників. Тепер потенційні інвестори мають 20 днів для подання своїх зауважень та пропозицій”, – написав Шмигаль.
За його словами, проєкт кожного об’єкта, який допускатиметься до відбору, повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт, передбачати другий рівень захисту, повинен забезпечувати роботу в умовах відсутності напруги у зовнішній мережі та мати гарантований строк експлуатації не менше 20 років або 100 000 годин.
До конкурсу допускатимуться тільки ті об’єкти, які не були в експлуатації раніше. Територія розміщення – у Києві, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській областях.
“Очікуємо, що весь запланований обсяг потужностей буде введений в експлуатацію до кінця 2027 року. Це стане одним із ключових елементів розвитку розподіленої генерації та посилення енергетичної безпеки України”, – додав Шмигаль.
Як повідомлялося, 22 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про проведення конкурсу на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у межах планів стійкості. Згодом уряд розширив регіональний лот на конкурсі із будівництва нової генерації для Дніпропетровської області на 183 МВт.
Фото: Денис Шмигаль / Фейсбук
Відбудова
Україна та Німеччина посилюють співпрацю у сфері житлової політики та просторового планування
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Мінрозвитку.
Зазначається, що під час зустрічей українська та німецька сторони обговорили систему соціального, доступного та орендного житла, механізми її фінансування, а також роль муніципалітетів і житлових компаній у забезпеченні громадян житлом.
Українська делегація представила перебіг житлової реформи, підходи до створення соціального житла та механізми житлового забезпечення населення.
«Цей візит є частиною системного та довгострокового діалогу між Україною та Німеччиною у сфері житлової політики та міського розвитку. Ми визначили наступні кроки співпраці та розпочали підготовку нових спільних заходів для підтримки житлової реформи та відновлення України», – зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
Окрему увагу сторони приділили питанням просторового планування. Українська делегація ознайомилася з німецькою моделлю управління просторовим розвитком і будівельним законодавством, а також представила власні напрацювання у сфері цифровізації містобудівної діяльності, розвитку Містобудівного кадастру та створення цифрової системи просторового планування.
За словами Козловської, Україна впроваджує підхід інтегрованого відновлення, який передбачає комплексний розвиток громад із поєднанням житлової, транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури в єдиній системі планування.
У межах візиту українська делегація провела зустрічі з представниками Федерального міністерства житлового будівництва, міського розвитку та будівництва Німеччини, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку, Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку, KfW, GIZ, Сенату Берліна та муніципальних житлових компаній.
У міністерстві зазначили, що візит став практичним продовженням реалізації Декларації про стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною та Спільної декларації про наміри, підписаної у квітні 2026 року.
Як повідомлялося, голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник підписав меморандум із представниками німецької гуманітарної організації Arbeiter-Samariter-Bund про реалізацію спільних проєктів до 2028 року.
Фото: Мінрозвитку
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики