Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці за підсумками засідання штабу, передає Укрінформ.

«Рухаємося чітко в графіку затвердженої на цей рік ремонтної програми», – зазначив віцепрем’єр.

Щодо відновлення генерації та обладнання київського енерговузла, за словами Шмигаля, наразі фахівці опрацьовують механізми для функціонування систем резервного живлення об’єктів теплопостачання.

Також тривають роботи з посилення захисту енергооб’єктів по всій країні.

«Наше завдання – захистити максимально все, що можемо», – наголосив Шмигаль.

Учасники засідання деталізували плани зі встановлення когенераційних установок.

Щодо енергетичних хабів, віцепрем’єр зауважив, що розподіл ресурсів чітко відповідає нагальним запитам компаній і регіонів. Лише за березень-квітень Україна отримала від міжнародних партнерів понад 140 гуманітарних вантажів загальною вагою майже 1,5 тисячі тонн.

За підтримки японської JICA планується постачання 62 потужних трансформаторів. Ще 11 надасть Програма розвитку ООН.

До Фонду підтримки енергетики з березня вдалося залучити вже 75,7 млн євро.

Шмигаль висловив вдячність усім міжнародним партнерам за постійну підтримку.

Як повідомляв Укрінформ, українська енергосистема потребує додаткових 6,5 гігават потужностей.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство енергетики України.

“Сторони обговорили підготовку української енергосистеми до зими та практичні кроки, якими Польща може посилити Україну вже зараз. Йдеться про можливість передачі виведеного з експлуатації обладнання для теплової генерації, аварійно-відновлювальних робіт, а також систем балансування та резервного живлення”, – йдеться у повідомленні.

Окремо міністри сфокусувалися на поглибленні партнерства у газовій сфері. Зокрема, Шмигаль висловив зацікавленість України у збільшенні постачання скрапленого газу через польські точки входу, а також використання українських підземних сховищ як регіонального газового хабу.

Крім того, в електроенергетиці Україна та Польща працюють над збільшенням пропускної здатності міждержавних мереж, підвищенням гнучкості системи та інтеграцією відновлюваної генерації.

Як повідомлялося, НКРЕКП погодила пропозицію ТОВ “Оператор ГТС України” щодо збільшення потужності газотранспортної системи у точці входу на міждержавному з’єднанні з Польщею.

Фото: mev.gov.ua

Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.

«Сьогодні працюємо у Лейпцигу на саміті Міжнародного транспортного форуму – одному з ключових майданчиків для обговорення майбутнього транспортної та логістичної системи у світі. Взяв участь у круглому столі високого рівня, присвяченому підтримці транспортної системи України в умовах війни та запуску Фонду підтримки транспорту України», – йдеться в повідомленні.

Учасникам саміту віцепрем’єр-міністр розповів про кількість атак на українську інфраструктуру з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, про понад 5 100 ударів по Укрзалізниці, внаслідок яких пошкоджено або знищено понад 26 000 об’єктів. Також пошкоджено понад 900 об’єктів портової інфраструктури та 177 цивільних суден.

Окремо говорили про запуск механізму для практичного відновлення транспортної інфраструктури України – Фонду підтримки. Українська сторона подякувала Швеції, Канаді, Литві та керівництву Міжнародного транспортного форуму за лідерство у цьому питанні.

За словами Кулеби, Швеція, Німеччина та Норвегія оголосили, що готові долучитись внесками. Наступний етап — запуск перших проєктів відновлення.

Як повідомлялося, у межах Четвертого діалогу високого рівня з питань транспорту, який проходив 16–17 лютого 2026 року у Стокгольмі, підписано угоду про створення Фонду підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund, UTSF).