Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для надання державної допомоги працівникам, які були залучені до аварійно відновлювальних робіт після ракетно дронових атак на об’єкти критичної інфраструктури.

Про це заявила Сандра Лінгдорф, заступниця виконавчого директора Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, яка виступила в Європарламенті під час презентації Ініціативи Справедливість для Маріуполя, передає кореспондент Укрінформу.

«Відповідальність часто розглядається з точки зору кримінального правосуддя. Але для жертв правосуддя також означає визнання, відновлення та здатність до перебудови. Тому компенсація є важливою», – наголосила вона.

За її словами, з цією метою будується структурована система з трьома елементами, включаючи Реєстр збитків для України, майбутню Міжнародну комісію з розгляду претензій та Компенсаційний фонд.

«Це не окремі ініціативи. Вони є частиною єдиної архітектури», – зазначила чиновниця.

Вона нагадала, що Реєстр збитків відкритий для фізичних осіб, підприємств та держави Україна.

«На сьогоднішній день вже подано майже 150 тис. претензій, з яких майже 25 тис. пов’язані з Маріуполем. Понад 45 тис. заяв вже опрацьовано та офіційно зареєстровано», – сказала посадовець.

Вона нагадала, що заяви можна подавати через платформу Дія, що робить систему доступною в тому числі для тих, хто виїхав з України.

«Ми тісно співпрацюємо з українською владою, муніципалітетами та громадянським суспільством, щоб заявники знали про свої права та мали можливість подавати претензії», – зазначила Лінгдорф.

Щодо Міжнародної комісії, вона сказала, що її правова база вже створена, зазначивши, що очікує до кінця цього року відповідної ратифікації участі з боку 25 держав.

Водночас вона додала, що компенсації повинні бути підкріплені фінансуванням.

«І це один з найскладніших викликів з юридичної та політичної точки зору. Але з точки зору жертв, цей принцип дуже цинічний. Компенсація має бути реальною. Від цього залежить довіра до всієї системи, і це стосується не лише України. Йдеться про довіру до міжнародного права», – заявила чиновниця.

Вона підкреслила, що навіть якщо компенсація може здаватися далекою перспективою, подання заяв має значення.

«Кожна заява забезпечує докази, зберігає пам’ять, стверджує право, яке не можна ігнорувати, і гарантує, що збитки не зводяться до статистики», – зазначила вона. «Щоб міжнародна архітектура компенсації була успішною, люди повинні знати про неї та довіряти їй».

У зв’язку з цим вона закликала до підвищення обізнаності серед потенційних заявників як в Україні, так і серед переміщених осіб по всій Європі та за її межами.

«Кожна подана заява зміцнює основу цієї архітектури. Кожна заява наближає нас на один крок до компенсації», – підсумувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, 6 травня в Європейському парламенті у Брюсселі проведено захід, зосереджений на ініціативі «Справедливість для Маріуполя», яка об’єднує перевірені свідчення, оцінку збитків та міжнародні правові механізми, спрямовані на забезпечення відповідальності РФ та відповідної компенсації жертвам агресії.

У квітні 2026 року енергетики відновили електропостачання після обстрілів для майже 4 млн споживачів.