Україна та Японія готують нові спільні проєкти для відбудови та сталого розвитку українського агросектору.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з делегацією Японської місії державно-приватної співпраці в агропромисловому секторі, передає Укрінформ з посиланням на Мінагрополітики.

До складу делегації увійшли Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Йо Осумі, представники Бюро експорту та міжнародних справ Міністерства сільського, лісового та водного господарств Японії (MAFF) та провідні японські підприємці.

Під час зустрічі японські компанії представили широкий спектр інноваційних ініціатив. Вони спрямовані на технологічне оновлення українського агробізнесу, екологічну переробку органічних відходів, інженерне та іригаційне відновлення земель, цифровізацію агромоніторингу за допомогою штучного інтелекту, а також розбудову децентралізованої водної інфраструктури для громад.

«Японія є одним із ключових стратегічних партнерів України у відновленні та розвитку аграрного сектору. Ми високо цінуємо послідовну підтримку японського уряду та зацікавлені у подальшому поглибленні нашої співпраці – від реалізації спільних проєктів до залучення японських інвестицій і технологій», – наголосив Висоцький.

Міністр подякував представникам Японії за практичну допомогу дрібним і середнім фермерам і запропонував найближчим часом провести чергове засідання Спільної робочої групи та визначити нові практичні напрями взаємодії.

Українська сторона висловила сподівання на подальше розширення взаємодії, зокрема під час майбутнього засідання Спільної робочої групи та участі в міжнародній виставці FOODEX Japan.

Читайте також: Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький

Як повідомлялося, на сьогодні 80 компаній з Японії розглядають Україну як потенційного партнера, хочуть розвивати тут свої технології.

Фото: minagro.gov.ua

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

Зазначається, що питання співпраці обговорили під час робочої зустрічі заступника міністра економіки Олександра Краснолуцького зі старшим координатором ЮНІДО в Україні Штефаном Сікарсом, який координує реалізацію Програми зеленого індустріального відновлення України на 2024 – 2028 роки.

Серед пріоритетів майбутньої співпраці з ЮНІДО – оцінка та очищення територій, забруднених ртуттю; впровадження енергоефективних технологій охолодження; створення системи збору, регенерації, повторного використання та екологічно безпечного поводження з холодоагентами та інші.

Основну увагу сторони приділили новим ініціативам у межах співпраці з Глобальним екологічним фондом (ГЕФ), спрямованим на підтримку зеленого та сталого промислового відновлення. Українська сторона окреслила пріоритетні напрямки майбутніх проєктів кліматичної політики, які сприятимуть виконанню міжнародних зобов’язань України, наближенню законодавства до права Євросоюзу та впровадженню сучасних екологічних рішень.

Під час зустрічі також обговорили реалізацію чинних проєктів ЮНІДО в Україні, що фінансуються Глобальним екологічним фондом, а також подальшу взаємодію під час Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату COP31.

«Сьогодні Україні потрібні практичні рішення, які допоможуть модернізувати промисловість, підвищити енергоефективність і впроваджувати сучасну кліматичну політику. Саме на таких проєктах ми зосереджуємо співпрацю з міжнародними партнерами. Ми вдячні ЮНІДО за системну підтримку та готовність спільно працювати над проєктами, які відповідають цим пріоритетам», – сказав Краснолуцький.

Сторони домовилися й надалі координувати спільну роботу над підготовкою нових проєктів, спрямованих на підтримку зеленого промислового відновлення України та реалізацію екологічних реформ.

Як повідомляв Укрінформ, Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) є одним із ключових міжнародних партнерів України у сфері зеленого промислового відновлення, розвитку циркулярної економіки, кліматичної політики, управління небезпечними відходами та хімічної безпеки.

Зокрема, ЮНІДО уклала грантові угоди з 47 японськими компаніями для тестування їхніх інноваційних технологій і бізнес-моделей в Україні.

Фото: Мінекономіки

«Виклики, які ускладнюють можливу повоєнну відбудову, це, найперше, фінансові проблеми. З іншого боку – втрата фахівців чоловічої статі. Тому ми говоримо про відновлення людського капіталу», – зазначив Костицький.

На його переконання, для відновлення людського капіталу потрібно в Україні розробити програму протидії геноциду та екоциду.

«Російська влада здійснює в Україні політику геноциду – винищує українську націю. Це їхнє одне з головних завдань, і одним із засобів вирішення цієї проблеми є екоцид. Тобто Росія нищить середовище , в якому ми живемо. У них це чорний і системний підхід», – переконаний професор.

Він вважає, що повоєнну відбудову держави українці зможуть здійснити разом з фахівцями з тих країн, які направлятимуть в Україну свої інвестиції.

«Третій виклик – це проблеми технологій. Україна в умовах Радянського союзу була квазідержавою, але технологічно багата держава дуже відстала», – додав Костицький.

На його думку, часто інвестиції зводились до того, щоб вивозити ресурси з України. Тому нині, каже професор, важливим є питання зміни відношення у представників європейського бізнесу до української дійсності, а саме – головним має стати бажання вкладати гроші і заробляти в Україні.

Визначити підходи до повоєнного відновлення України – мета наукової конференції «Український Червоний Хрест як суб’єкт міжнародного партнерства: соціально-економічні проблеми післявоєнного відновлення та сталого розвитку територій в Україні», яку відкрили в Івано-Франківську.

Як повідомляло агентство, Швейцарія спрямує 135 мільйонів франків на проєкти з відновлення України.