Політика
ЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
Євросоюз направить 1 млн євро на створення Міжнародної комісії з претензій України щодо відшкодування збитків, завданих у ході військової агресії Росії.
Про це на дипломатичній конференції з питань прийняття Конвенції про створення Міжнародної комісії з претензій України в Гаазі заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Служби зовнішніх дій ЄС.
«Сьогодні я з гордістю оголошую про виділення 1 мільйона євро від ЄС на підтримку створення Комісії з претензій», – заявила Каллас.
Вона підкреслила, що, оскільки Росія відмовляється припинити війну, кількість заяв про компенсацію продовжуватиме зростати.
«Ми приймаємо дуже важливі рішення щодо притягнення Росії до фінансової відповідальності за воєнні збитки, завдані нею Україні. Робота, яку виконала Рада Європи для створення Комісії з претензій України, є життєво важливою та може змінити ситуацію», – вважає Каллас.
Висока представниця нагадала, що за майже чотири роки з початку повномасштабного вторгнення понад 200 тис. будівель в Україні було зруйновано або пошкоджено, а близько 2,5 мільйона будинків та квартир більше не придатні для проживання.
«І це лише одна з категорій реєстру. Комісія з претензій тепер має завдання визначити, які збитки у зв’язку з цими руйнуваннями, не в абстрактних цифрах, а в реальних втратах, понесли реальні люди», – підкреслила Каллас.
Вона навела історичні приклади функціонування подібних комісій, а саме щодо вторгнення Іраку в Кувейт та комісію з майнових претензій у Боснії та Герцеговині.
«Кожен приклад містить один і той самий важкий урок: правосуддя – це процес, який потребує часу», – заявила Каллас, визнаючи, що Росія ніколи добровільно не відшкодує збитки.
У цьому зв’язку вона закликала до якомога ширшої міжнародної підтримки процесу.
«Ми щодня бачимо, що Росія майже виключно завдає ударів по цивільних цілях. Вона вирішує завдати ударів там, де може завдати максимальної шкоди цивільному населенню», – заявила Каллас, наголосивши, що це є порушенням міжнародного гуманітарного права.
«Терористичною тактикою Росії є безжальне заморожування міст, руйнування будинків, ламання волі людей, яких вона прагне знищити. Але вона зазнала невдачі, і нам потрібно переконатися, що це продовжуватиметься. Ми робимо це, посилюючи тиск на Росію та зміцнюючи оборону України», – заявила висока представниця ЄС, нагадавши, що протягом вихідних понад мільйон домогосподарств в Україні залишилися без електроенергії через російські удари по енергетичній інфраструктурі.
Каллас нагадала, що вчора ЄС запровадив нові санкції проти російських нафтотрейдерів та суден тіньового флоту, а паралельно триває робота над створенням правової бази для притягнення Росії до відповідальності, в тому числі за злочин агресії.
Вся ця робота чітко сигналізує потенційним агресорам: якщо ви розпочнете війну, вас притягнуть до відповідальності.
Як повідомлялося, лідери та високопоставлені політики з усієї Європи та з-за її меж 16 грудня зібралися на Всесвітньому форумі в Гаазі, щоб прийняти нову конвенцію про створення Міжнародної комісії з претензій України.
Глава уряду Нідерландів Дік Схооф вважає, що необхідно продовжувати ретельну підготовчу роботу щодо притягнення Росії до відповідальності за військову агресію після встановлення миру в Україні, адже настання такої відповідальності не є автоматичним процесом.
Міжнародна комісія стане другою частиною механізму компенсації за військову агресію Росії, спираючись на існуючий Реєстр збитків для України. Вона створюється в рамках Ради Європи та буде відкрита для інших країн.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру, який уже отримав понад 80 тис. заяв.
Фото: ОП
Міжнародне право може забезпечити притягнення російського лідера Володимира Путіна до відповідальності.
Про це заявив в коментарі Укрінформу експерт з міжнародного кримінального права, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) Марк Елліс.
“Міжнародне право грає в довгостроковій грі. Історія показує, що інші колишні глави держав, такі як Слободан Мілошевич та Чарльз Тейлор, які вважали себе “недоторканними”, зрештою постали перед судом. Але в короткостроковій перспективі Путін захищений імунітетом чинного глави держави щодо злочину агресії, доки перебуває на посаді. Відповідно до міжнародного права, чинні глави держав зазвичай захищені від переслідування, якщо вони не постають перед міжнародними кримінальними судами, такими як Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР) і Міжнародний кримінальний суд (МКС), які не визнають імунітет глави держави. Саме тому Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну обвинувачення у воєнних злочинах і видав ордер на арешт”, – сказав він.
За його словами, “що стосується Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, його статут також не визнає імунітет глави держави. Це важлива позиція на підтримку підзвітності. Водночас у необхідному компромісі між основними державами, що беруть участь у розробці статуту, передбачено, що прокурор зможе підготувати обвинувальний акт проти Путіна за злочин агресії, але цей обвинувальний акт не може бути підтверджений, доки він перебуває на посаді. У такому випадку ордер на арешт не видаватиметься, і суддя, який проводить досудове розслідування, буде зобов’язаний призупинити процес до моменту, доки Путін не залишить посаду. Але я переконаний, що Путін буде притягнутий до відповідальності як МКС, так і Спецтрибуналом. Для злочинів, які він скоїв, не існує строку давності”.
Елліс також назвав засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі (Молдова) 14-15 травня “важливим кроком у створенні трибуналу”.
“Він переходить від інституційної фази до операційної. Це має значення не лише для України, а й є критично важливим для міжнародної спільноти та для дотримання основоположних принципів міжнародного права”, – сказав Елліс.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди визначили локацію для початкової фази Спецтрибуналу в міжнародній зоні Гааги.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.
«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.
Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.
«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.
У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.
За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.
«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.
Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.
«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.
Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.
Як повідомлялось, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 36 країн та ЄС.
Фото: ОП
Політика
про запуск Спецтрибуналу: Сьогодні Путін, Лукашенко та інші злочинці отримали «свої квитки до Гааги»
Ухвалення угоди про запуск Спеціального трибуналу щодо агресії РФ стало «точкою неповернення», а Володимир Путін та інші представники російського і білоруського керівництва сьогодні отримали «свої квитки до Гааги» як майбутні фігуранти міжнародного правосуддя.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі, передає Укрінформ.
Глава української дипломатії назвав сьогоднішній день історичним, зазначивши, що Спеціальний трибунал у Гаазі, як і Нюрнберзький 80 років тому, відновить справедливість після російської агресії.
«Сьогодні ми пройшли точку неповернення. Спеціальний трибунал стає юридичною реальністю. Дуже мало хто вірив, що цей день настане. Але він настав. Рік тому у Львові ми ухвалили політичне рішення. Лише через рік маємо імплементаційну угоду. Для міжнародного кримінального правосуддя така швидкість – справжній юридичний рекорд», – наголосив Сибіга.
Він зауважив, що Путін завжди хотів увійти в історію, і цей Трибунал допоможе йому цього досягти.
«Він увійде в історію як злочинець. І не лише він. Путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, Лукашенко та інші сьогодні отримали свої квитки до Гааги», – підкреслив міністр.
За його словами, упродовж останніх століть Україна пережила надто багато звірств, утисків, окупацій, світових воєн, геноцидів, сталінських репресій та інших злочинів, але ніколи не бачила справжньої справедливості.
«Спеціальний трибунал розірве це замкнене коло… Але сьогодні не кінець. Це початок. Буде більше країн. Буде приміщення у Гаазі. Буде перший комітет. І будуть вироки. Україні це потрібно. Європі це потрібно. І навіть Росії потрібен цей Трибунал», – заявив глава МЗС.
Він також наголосив, що відповідальність ніколи не буде предметом компромісу, підкресливши, що справедливість є невід’ємним елементом тривалого миру.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 37 країн.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство6 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoУ Європарламенті презентували ініціативу «Справедливість для Маріуполя»
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин