Connect with us

Війна

ЄС оголосив про намір виділити майже €1,9 мільярда на військову підтримку України

Published

on


“Сьогодні ЄС офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 мільярда євро на військову підтримку України. Це історичне рішення, адже зброя для України буде закуплена за рахунок прибутків від заморожених російських активів через Європейський фонд миру”, – написав глава уряду.

Прем’єр-міністр додав, що 1 мільярд євро з цієї суми буде спрямовано на закупівлю зброї за так званою данською моделлю — безпосередньо в українських виробників. За його словами, це не просто посилить здатність України до захисту, а й стимулюватиме економіку та інновації в оборонно-промисловому комплексі.

“Щиро дякуємо Європейському Союзу за це далекоглядне рішення, лідерство та підтримку. Особлива вдячність Данії, Франції, Нідерландам та Італії, які реалізуватимуть закупівлі української зброї на суму 1 мільярд євро. Разом — сильні. Разом забезпечимо справедливий мир для України й безпеку для всієї Європи”, — зазначив він.






Церемонія підписання угоди про виплату другого траншу прибутків від заморожених активів РФ / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ

Читайте також: Сибіга назвав теми зустрічі європейських міністрів у Львові

Шмигаль поінформував, що ще понад 600 мільйонів євро буде спрямовано на артилерію та боєприпаси, понад 200 мільйонів євро — на посилення української ППО.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз, Данія, Франція, Італія домовилися про передачу на підтримку української оборонної промисловості 1 млрд євро фінансування, наданого Європейському фонду миру з надзвичайних чистих доходів від заморожених активів Росії.



Джерело

Війна

Генштаб підтвердив удар по НПЗ «Лукойлу» у Волгограді

Published

on



Сили оборони України в ніч на 13 листопада уразили на території Росії нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка».

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“На території підприємства спалахнула пожежа. Уражено установки первинної переробки нафти АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5, АВТ-6, установку гідроочищення, зливно-наливну естакаду та 6 резервуарів по 2000 м куб.”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з даними Генштабу, за рік Волгоградський НПЗ здатен переробити близько 15 млн тонн нафти. Виробляє він бензин, дизельне й авіаційне пальне.

Це підприємство є однією з ключових «бензоколонок» російської армії на півдні. Пальне його виробництва йде на фронт та до аеродромів, з яких злітають літаки для ударів по Україні. 

Читайте також: У Ростові-на-Дону українські ракети «Нептун» уразили виробництво, склад і сервісний центр БПЛА

У Генштабі підкреслюють: кожна година простою такого заводу – це «менше дизелю для танків і вантажівок, менше авіагасу для літаків і менше нафторублів, за які агресор створює знаряддя вбивства – ракети, шахеди, вибухівку». 

Наголошується, що Україна реалізує право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН. Сили оборони продовжують системно вживати заходів, спрямованих на підрив воєнно-екон­омічного потенціалу РФ та примушення її до припинення збройної агресії.

Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація, що в російському Волгограді внаслідок атаки безпілотників у ніч на 13 листопада .

Фото: ASTRA



Джерело

Continue Reading

Війна

Кордон із Білоруссю залишається загрозливим, роботи з укріплення не припиняються

Published

on



Рівень інженерно-фортифікаційного облаштування українського кордону з Білоруссю є на високому рівні, й подальші роботи не припиняються.

Про це в телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

«Роботи не припиняються й ведуться на цьому напрямку, за який відповідають саме наші підрозділи. Не буду розкривати всіх деталей щодо готовності – на скільки облаштовано та яка саме ділянка, але у межах усіх областей нашої держави, які мають кордон з Білоруссю, такі роботи ведуться на досить високому рівні, і вони не припиняються», – сказав Демченко.

Він ще раз наголосив, що роботи з укріплення українсько-білоруського кордону тривають безперервно.

«Бо ми маємо постійно нарощувати наші інженерні та фортифікаційні укріплення безпосередньо по лінії кордону для того, щоб кожен український воїн, який знаходиться на цьому напрямку, мав усі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти з території Білорусі», – зазначив Демченко.

Читайте також: Активності ворога на Чернігівщині та кордоні з Білоруссю не спостерігається – Демченко

Він пояснив, що кордон з Білоруссю залишається загрозливим для України й треба бути готовим до розвитку будь-яких ситуацій.

«Бо цей напрямок залишається для нас загрозливим. На щастя, якихось дій з того боку кордону ми не фіксуємо, як і нарощення угрупувань сил та засобів. Але допоки Білорусь перебуватиме у сфері впливу Кремля, наше завдання – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зауважив речник ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, до середини 2027 року Білорусь може завершити .



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрони Нацгвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей із початку вторгнення

Published

on



Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України уразили понад 316 тисяч ворожих цілей, майже 150 тисяч із них знищили.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у блозі командувача Нацгвардії Олександра Півненка, оприлюдненому на сайті агентства.

“Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік”, – зазначив Півненко.

За його словами, особливої уваги заслуговують показники виконання бойових завдань: у 2025 році підрозділи в середньому уражали ворожу ціль кожні шість хвилин, а знищували – кожні 22 хвилини.

Читайте також: Півненко відвідав підрозділи НГУ, які виконують бойові завдання від Харківщини до Херсонщини

“У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо”, – наголосив командувач.

Він також поінформував, що від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів.

“Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань”, – пояснив Півненко.

Водночас командувач заявив, що наразі приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії. Крім того, показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника.

“На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу”, – додав він.

Півненко підкреслив, що йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.

Як повідомляв Укрінформ, у липні командувач НГУ Олександр Півненко заявляв, що від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.