Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії

Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Політика
Зеленський зустрівся із Келлогом у Римі

Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.

Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Політика
ОЗХЗ посилить моніторинг ситуації на фронті в Україні

Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Політика
ЄСПЛ сьогодні оголосить рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»

Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами