Політика
Євросоюз погодив механізм фінансування України на 2026–2027 роки
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз забезпечив рішення для покриття фінансових потреб України на 2026–2027 роки, попри складні дискусії щодо механізмів використання заморожених російських активів.
Про це він сказав на пресконференції у п’ятницю в Брюсселі за результатами засідання Євроради, передає власкор Укрінформу.
Коментуючи запитання журналістів щодо двох варіантів фінансування, які розглядалися, Кошта наголосив, що ЄС уже використовує заморожені російські активи.
«Ми вже використовуємо заморожені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від заморожених активів, – ред.) і ухвалили рішення заморозити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.
За словами Кошти, Європейська комісія запропонувала два підходи до фінансування України. Один із них не був підтриманий одностайно на початковому етапі, тоді як другий є складнішим з юридичного, технічного та фінансового погляду.
«Сьогодні в Європейській раді ми досягли одностайності, аби негайно забезпечити цю позику, що чітко підтверджує наявність рішення для підтримки України», – сказав він, додавши, що робота над юридичними та технічними аспектами використання активів триватиме.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.
Фон дер Ляєн також підкреслила, що погоджений механізм передбачає: Україна повертатиме позику лише в разі виплати Росією репарацій. «Якщо цього не станеться, Україна не зобов’язана повертати ці кошти», – сказала вона.
Прем’єр-міністр Данії, яка головує в ЄС, Метте Фредеріксен зазначила, що фінальне рішення фактично поєднало два підходи. «Найважливіше – нагальні фінансові потреби України тепер гарантовані на наступні два роки, і Україна отримає кошти, яких потребує», – сказала вона, додавши, що підсумковий компроміс є прийнятним результатом переговорів.
Як повідомлялося, Європейський Союз розглядав два підходи до фінансування потреб України у 2026–2027 роках. Перший варіант передбачав безпосереднє використання заморожених російських активів для підтримки України. Однак цей механізм потребував одностайного схвалення держав-членів ЄС і не отримав необхідної підтримки через юридичні та технічні обмеження.
Другий підхід полягав у наданні Україні позики під гарантії бюджету Європейського Союзу. Згідно з погодженим рішенням, Україна зобов’язана повертати ці кошти лише в разі виплати Росією репарацій за завдані збитки. Якщо репарації не будуть сплачені, обов’язок погашення позики на Україну не покладається.
У результаті ЄС ухвалив компромісне рішення, яке забезпечує Україні гарантоване фінансування на найближчі два роки та водночас зберігає можливість подальшого використання заморожених російських активів після врегулювання правових питань.
Як повідомляв Укрінформ, Кошта заявив у п’ятницю, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.
Також він наголосив, що Україна повертатиме позику, яку Євросоюз надає коштом заморожених російських активів, тільки після того, як РФ сплатить репарації.
Фото: Європейський Союз
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга доручив Постійному представництву у Відні подати до Секретаріату МАГАТЕ пропозиції України щодо внесення змін до Статуту організації та поширити їх серед держав-членів.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що наразі Статут МАГАТЕ не передбачає жодних заходів у відповідь, коли держава свідомо підриває умови безпечного та захищеного використання ядерної енергії, але при цьому продовжує повною мірою користуватися керівними правами в межах Агентства.
«Україна пропонує чіткий механізм позбавлення права на участь в ухваленні рішень МАГАТЕ в таких випадках… Дав доручення нашому Постійному представництву у Відні подати наші пропозиції до Секретаріату МАГАТЕ та розповсюдити їх серед держав-членів», – поінформував міністр.
Він додав, що йдеться не про політику, а про авторитет організації, безпеку та справедливість.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі на позачерговому засіданні організації підтвердив, що систематичні атаки Росії на енергетику України створюють пряму ядерну загрозу.
Фото: IAEA
Політика
Росія змінила делегацію на професійних військових, коли до перемовин долучився Буданов, — УП
Характер перемовин Росії та України змінилися після того, як відбулася заміна голови Офісу президента з Андрія Єрмака на Кирила Буданова. З того моменту змінився склад не лише української, але й російської делегації.
Відзначається, що відбулася принципова зміна у підході Кремля до перемовин: замість пустослівних дипломатів туди відправили професійних військових РФ. Про це йдеться в матеріалі “УП”.
“Раніше наші мусили слухати годинні проповіді про те, хто і коли кого завоював в минулому. Тепер сидять військові й обговорюють дуже конкретні речі: механізми відведення, гарантії, терміни й так далі. Це, мабуть, ключова зміна, яка сталась з приходом Буданова”, — повідомив один зі співрозмовників, знайомий із ходом перемовин.
За часів роботи Андрія Єрмака на посаді голови Офісу президента той намагався створити монополію на перемовини. Однак реально існувало три різні канали: офіційний, який очолював сам Єрмак разом з МЗС, а також два неофіційних — зв’язки Буданова та зв’язки голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії.
Офіційний канал транслював позицію щодо необхідності запровадження “формули миру”, водночас через неофіційні канали доносилася реальна позиція щодо оцінки ситуації та процесів в Україні.
Зміна голови Офісу президента призвела до того, що вся комунікація української перемовної групи зібрана воєдино: вона перебуває під контролем Буданова.
Ще одна важлива деталь перемовин — повернення до делегації Давида Арахамії. У нього є три переваги для України:
- Арахамія має широкий набір контактів у США;
- Арахамія тісно співпрацював з Будановим ще за часів роботи Андрія Єрмака в Офісі президента;
- Арахамія з часів стамбульських перемовин він має прямі контакти з росіянами, наприклад з Романом Абрамовичем.
Рішення про повернення Арахамії до переговорної групи було ухвалене спільно Зеленським та Будановим. В УП нагадали, що саме лідер “слуг” у Верховній Раді був очільником першої переговорної делегації на початку повномасштабної війни.
Нагадаємо, що перед обстрілом у ніч на 3 січня президент США Дональд Трамп заявив, що перемовини між Україною та Росією просуваються дуже добре і натякнув на хороші новини.
Раніше журналіст видання Axios Барак Равід повідомив, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф в середу та четвер проведе ще один раунд переговорів з Росією та Україною.
Нагадаємо, що в інтерв’ю чеському виданню Český rozhlas Plus президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до будь-яких форматів переговорів із Росією та США. Він підкреслив, що питання територій можна ефективно вирішити лише під час особистої зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. За словами Зеленського, передусім має відбутися тристоронній контакт між Україною, Росією та США, а без такого формату команди сторін не зможуть домовитися щодо територіальних питань.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський відреагував на нічні обстріли Росією Києва та інших регіонів України, зазначивши, що саме так виглядає обіцянка Путіна президентові США Дональду Трампу не завдавати ударів упродовж тижня по критичній інфраструктурі України.
Про це Сікорський написав в соцмережі X, реагуючи на допис українського колеги Андрія Сибіги про сьогоднішній ракетний обстріл Росією території України.
«От і вся обіцянка Путіна Трампу», – написав Сікорський.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп заявив, що російський лідер Володимир Путін погодився не обстрілювати впродовж тижня українські міста під час екстремальних холодів.
Раніше Зеленський зазначив, що тема енергетичної безпеки обговорювалася під час перемовин, і висловив сподівання, що домовленості будуть виконуватись.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга засудив російську атаку на енергетику і житлові будинки під час морозів у ніч на 3 лютого. За його словами, ані очікувані дипломатичні зусилля в Абу-Дабі цього тижня, ані його обіцянки Сполученим Штатам не завадили йому продовжувати терор проти простих людей у найсуворішу зиму.
Уночі 3 лютого росіяни атакували Україну ракетами та безпілотниками. Вибухи пролунали, зокрема у Києві, Дніпрі, Харкові, Конотопі. На Вінниччині через влучання в об’єкти критичної інфраструктури знеструмлені 50 населених пунктів. В Одеській області через атаку без електропостачання залишились понад 50 тисяч людей. У Харкові довелося злити воду у 820 будинках, аби не замерзла тепломережа. Крім того, через наслідки атаки на частині лівого берега Києва застосовуються аварійні відключення світла.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство7 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Усі новини5 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Події1 тиждень agoФільм «Одна битва за іншою» отримав у США премію USC Libraries Scripter Awards
-
Одеса7 днів ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей