Відбудова
ЮНЕСКО допоможе у відновленні ще трьох закладів культури та мистецької освіти, пошкоджених росіянами
Міністерство культури та стратегічних комунікацій підписало три меморандуми про співпрацю з Представництвом ЮНЕСКО в Україні та державними закладами культури і мистецької освіти
Про це повідомляє пресслужба МКСК, передає Укрінформ.
Ідеться про такі заклади, як Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського й Одеський державний музичний ліцей імені професора П. С. Столярського.
Меморандуми передбачають реалізацію комплексних заходів з відновлення об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок російської агресії.
Фінансування проєктів, організацію робіт, технічний супровід і контроль за їхнім втіленням здійснюватиме ЮНЕСКО за підтримки уряду Японії.
Для наукової бібліотеки імені Короленка меморандумом передбачена модернізація системи опалення всього бібліотечного комплексу. Мета – зберегти фонди та саму будівлю, яка є пам’яткою архітектури. Цей заклад є найбільшою бібліотекою сходу України з понад сімома мільйонами одиниць фондів. Через російські обстріли він зазнав серйозних пошкоджень.
В Одеському державному музичному ліцеї імені професора Столярського будуть здійснені роботи з реставрації й укріплення будівлі. Це дозволить відновити навчальний процес та зберегти традицію музичної освіти. Музичний ліцей імені Столярського є унікальною музичною школою. У липні 2023 року вибухова хвиля після російського удару зруйнувала в його будівлі сотні вікон і дверей, стелю.
Харківському національному університету мистецтв імені І. П. Котляревського в межах меморандуму ЮНЕСКО допоможе відновити системи опалення, водопостачання й каналізації, щоб убезпечити умови для навчання студентів і зберегти культурний простір. Цей заклад є один із провідних мистецьких вишів України. Він зазнав суттєвих пошкоджень через ворожу атаку в березні 2022 року.
Укладені меморандуми скріпили своїми підписами виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі та керівники вказаних держустанов.
Бережна висловила вдячність міжнародним партнерам, зокрема самій ЮНЕСКО та японському уряду, за послідовну підтримку в умовах воєнного стану.
«Особливо цінною є готовність не зупинятись на формальних кроках, а переходити до реальних дій. Ми разом працюємо над тим, щоб зберегти українську культурну спадщину, національну пам’ять, мистецтво та ідентичність», — зазначила вона.
Голова представництва ЮНЕСКО зі свого боку підкреслила важливість послідовної підтримки українських інституцій.
За словами Децці Бардескі, підписання меморандумів — це не просто символічний акт, а «продовження конкретної роботи», яка вже розпочата.
«Культура — це серце нації. Ми переконані, що відновлення закладів культури є невід’ємною складовою відновлення соціальної єдності та національної цілісності», — наголосила голова представництва.
Як повідомляв Укрінформ, раніше був укладений меморандум на відновлення будівель Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука, пошкоджених унаслідок російського обстрілу навесні 2024 року.
Фото: МКСК
“Самі категорії В4 та В5 не встановлюють якихось обмежень щодо обсягів витрат про компенсацію яких можна подавати заяви. Категорії передбачають параметри, яким мають відповідати витрати, що можуть бути компенсовані – це стосується і джерела коштів, і того, на що вони були спрямовані. Далі вже майбутня компенсаційна комісія визначатиме, компенсація яких саме витрат і в якому обсязі є юридично обґрунтованою”, – сказав він.
Він також зазначив, що “обидві ці категорії призначені для заяв від імені держави Україна – центральних чи місцевих органів влади, та витрат, профінансованих державним чи місцевим бюджетами. Правила Реєстру збитків (Форми заяв у цих категоріях) містять чіткий перелік інформації і доказів, які мають бути подані заявниками. Тому, хоча обґрунтування цих витрат має бути ретельним, можна сподіватись, що вся необхідна документація та інформація є в розпорядженні потенційних заявників – і щодо того про які кошти йде мова, на подолання яких наслідків вони були спрямовані та хто був їх отримувачем”, – додав Ключковський.
За його словами, особливо важливо детально описати характер гуманітарних витрат. Зокрема, це може бути евакуація населення, забезпечення людей тимчасовим житлом, екстрена медична допомога, реабілітаційні програми та інші заходи з подолання наслідків російської агресії.
“Зокрема, важливо ретельно описати, на що спрямовані кошти у вигляді гуманітарних витрат – на евакуацію людей, на забезпечення їх тимчасовим житлом, екстреною медичною допомогою чи реабілітаційними програмами, чи мова йде про інші програми, такі, наприклад, як програма єВідновлення, в рамках якої фінансується відновлення пошкодженого чи зруйнованого житла. Важливі деталі – де реалізовуються ці програми, в якому вигляді, що саме спричинило їх потребу і хто отримав за ними допомогу. Чим більше деталей – тим краще, адже тут мова ймовірно може йти про великі суми, і вони мають бути належним чином обґрунтовані. Якщо мова йде про розмінування, то важливо вказати на що спрямовані витрати, на який вид діяльності, в якій саме локації і як обґрунтовуються витрачені суми. Дуже важливо цю інформацію систематизувати та подати до Реєстру разом із заявою у зрозумілому вигляді”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України оголосив про запуск двох нових категорій заяв про компенсацію, які стосуються витрат держави, понесених через агресію Російської Федерації проти України. Йдеться про категорії: B4 – державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; B5 – розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.
Україна закликає Євросоюз створити спільний механізм підтримки аграріїв: обстріли портів загрожують експорту. Уряд прискорить виконання умов програми Ukraine Facility для залучення коштів ЄС. Спалені підручники та мільйонні збитки: українська освіта удар тримає і втримає.
Джерело
Відбудова
Північна Македонія надала силові трансформатори для підприємств Харківської та Запорізької областей
До енергетичних підприємств Харківської та Запорізької областей зі складів хабів екстреної допомоги Міністерства енергетики України передано силові трансформатори, надані північномакедонською компанією Rade Končar.
Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.
“Обладнання використовуватиметься для відновлення та підтримки роботи енергетичної інфраструктури регіонів, які регулярно зазнають російських атак”, – йдеться у повідомленні.
У міністерстві подякували Північній Македонії та компанії Rade Končar за підтримку українського енергетичного сектору та солідарність з Україною.
Як повідомляв Укрінформ, посольство України в Республіці Північна Македонія спільно з представниками міжнародного дипломатичного корпусу та організацією «Карітас» передало сучасний дизельний генератор Rade Koncar потужністю 35 кВт для потреб Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова. Обладнання було придбане завдяки внескам іноземних дипломатів, акредитованих у Північній Македонії.
Фото ілюстративне
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Одеса7 днів ago
Потужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Відбудова5 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський представив Клименка команді РНБО