Третій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу армії Російської Федерації – ворог пішов в атаку одночасно на семи напрямках і задіяв понад півтисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів.

***

Вона історію творила

За нею душу й тіло у вогонь

Вона як птаха сизокрила

Яка присіла на долонь

Ці рядки про рідну мову декламував у соцмережах студент-історик Богдан Гриценко. Коли прийшла війна — він підтвердив свої слова вчинками: старший солдат став на захист України в перші дні широкомасштабного вторгнення РФ, хоча йому було лише 20 років.

Богдан народився і виріс у Вознесенську, навчався на історичному факультеті Миколаївського національного університету, мріяв викладати історію й передавати молодшому поколінню любов до України. Служив у складі 188-го батальйону 123-ї бригади ТрО, де швидко здобув авторитет побратимів і отримав свою першу відзнаку за оборону Миколаєва.

Після звільнення Херсона Богдан обрав одну з найнебезпечніших ділянок служби — став драйвером моторних човнів. Під постійним ворожим вогнем переправляв через Дніпро боєприпаси й підкріплення, а назад вивозив поранених і мирних жителів.

Навіть коли артилерія накривала воду, він не залишав своїх: брав на буксир пошкоджені човни, витягував екіпажі з-під ударів і повертався за тими, хто потребував допомоги. Побратими згадують його як відважного, витриманого й надійного воїна, який завжди йшов туди, де було найважче, і ніколи не ховався за чужими спинами.

Богдан загинув у грудні 2023 року під час евакуації бійців у районі Кринок на Херсонщині.

За коротке, але героїчне життя він здобув державні та бойові нагороди — серед них орден «За мужність» ІІІ ступеня та відзнака Президента «За оборону України». Його подвиг назавжди залишився у пам’яті побратимів і вдячних людей, яких він урятував.

Рідні згадують Богдана як світлого, працелюбного й надзвичайно відповідального юнака. Він рано став самостійним, багато працював, писав вірші, любив історію та завжди допомагав іншим. Богдан свідомо обрав шлях воїна й до останнього залишався вірним побратимам. Його життя стало прикладом честі, мужності та безмежної любові до України — любові, за яку він віддав найдорожче.

Честь Герою!

Олег Книгницький

Фото з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Про це повідомили на сторінці AviVector в Х, де викладають дані супутникової розвідки авіабаз. Там показали фото аеродрому Раменське.

Автор зазначає, що на аеродромі Раменське під Москвою зафіксовано зведення нових ангарів та розширення стоянок для літаків Ту-160, Ту-95МС та Ту-22М3, які є носіями ядерної зброї та ракет для ударів по Україні.

Згідно зі знімками станом на 15–19 березня 2026 року, активні роботи ведуться в центральній та південній частинах авіабази.

На супутникових знімках видно, що у центрі аеропорту розпочато монтаж споруд розміром 110 на 77 метрів. Такі габарити дозволяють повністю приховати стратегічні ракетоносці від візуального спостереження та захистити їх від уламкових уражень.

Крім того, у південній частині аеродрому помічено підготовку нових майданчиків для базування бортів. Аналогічні роботи раніше фіксувалися на авіабазі “Енгельс-2” у Саратовській області.

На території вже встановлено будівельні вагончики та склади для матеріалів.

Також розслідувачі AviVector ідентифікували присутність основних сил стратегічної авіації ворога:

• Ту-160 (Білий лебедь): 3 одиниці (один із бортів у період 18–19 березня був переміщений або залишив аеродром).
• Ту-95МС: 1 одиниця.
• Ту-22М3: 1 одиниця.

Аеродром Раменське межує з містом Жуковський та однойменним міжнародним аеропортом, що робить цей військовий об’єкт частиною великого авіаційного вузла біля російської столиці.

Нагадаємо, ЗСУ влучили по літаку дальнього радіолокаційного виявлення А-50 Збройних сил Російської Федерації. Це дефіцитний літак, яких у росіяни залишилось менш як п’ять одиниць, тривалий час перебував на території 123 авіаремонтного заводу у Старій Русі під Новгородом. А-50 здатний виявляти повітряні цілі на відстані до 650 км і одночасно супроводжувати десятки об’єктів, передаючи дані іншим літакам. Його екіпаж налічує близько 15 осіб.

А вдень 20 березня у соцмережах стало відомо про збиття вертольота Ка-52 “Алігатор” РФ, який підбили FPV-дроном на відстані 6 км від лінії боїв: Бровді опублікував кадри полювання.