Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило розмову, в якій російський військовослужбовець розповідає про десятки загиблих з шевронами армії РФ у Серебрянському лісництві Луганської області.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці.

«Вчора ввечері завершилися пошуково-рятувальні роботи в Тернополі, на місці влучання ракети у житловий будинок. Чотири доби безперервно працювали рятувальники. Внаслідок цього російського злочину загинуло 33 людини, серед них шість дітей. Мої співчуття рідним та близьким. На жаль, шестеро досі вважаються безвісти зниклими», – зазначив Зеленський.

Президент подякував усім службам, які були залучені до ліквідації наслідків цього удару та працювали заради порятунку українців.

«Тривають аварійні роботи у Дніпрі, на місці влучання російського дрона біля багатоповерхівки. 14 людей постраждали від удару, серед них дитина. Дякую всім нашим службам, які оперативно спрацювали над ліквідацією пожежі й допомагають на місці. У Нікополі росіяни вдарили FPV-дроном, внаслідок чого травмували двох дітей та жінку», – додав він.

Як зауважив глава держави, вночі знову були удари по житловій та цивільній інфраструктурі, а також по об’єктах енергетики в різних регіонах України.

За його словами, протягом цього тижня Росія застосувала проти України понад 1050 ударних дронів, майже 1000 керованих авіаційних бомб та більше 60 ракет різних типів.

«Вже сьогодні наші радники працюватимуть у Швейцарії з представниками Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Франції та Великої Британії. Але паралельно з дипломатичним треком маємо робити все, щоб посилити наш захист від таких підлих російських ударів», – підкреслив Зеленський.

На його переконання, дуже важливо прискорювати реалізацію всіх домовленостей з партнерами України щодо систем та ракет до ППО.

«Дякую всім, хто допомагає захищати життя. Дякую кожному, хто працює для миру», – зазначив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 69 із 98 безпілотників, якими росіяни атакували Україну з вечора 22 листопада.

Фото: скріншот із відео 

Віктор Боржиєвський із Кам’янця-Подільського любив подорожувати, відкривати нові країни, підкорювати вершини і був чемпіоном України з гірського туризму. Він мав багато планів на життя – хотів одружитися і побачити ще більше світу, але коли розпочалася повномасштабна війна, добровільно став на захист України. 

«Вітя народився 25 жовтня 1986 року. На світ з’явився просто на порозі пологового, так поспішав. Змалечку був патріотом, ще в садку зрозумів, що українець. Вдома я розмовляла російською, бо мій батько – росіянин. Коли і в людному місці спілкувалася російською, Вітя не соромився робити мені зауваження. Гарно вчився в школі. За яку б справу не брався, віддавався сповна», – згадує мама воїна Тетяна Олексіївна.  

За її словами, син із дитинства захоплювався спортом. Спочатку це була боротьба, а потім баскетбол. На одному із тренувань Віктор зламав руку, після чого більше не повернувся до залу. Згодом захопився спортивним туризмом, якому присвятив багато зусиль та часу. У Кам’янці-Подільському він відвідував станцію юних туристів і долучився до команди «Вертикаль». 

Після дев’ятого класу хлопець продовжив освіту в Кам’янець-Подільському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Далеко з рідного міста не хотів їхати, бо прагнув продовжувати займатися альпінізмом та скелелазінням зі своєю командою.  

«Часто відвідував Карпати, а до анексії – Крим, безмежно любив рідний Кам’янець. Коли вступив до Одеської академії будівництва та архітектури, там теж знайшов клуб альпіністів, і разом із ним підкорив Ельбрус. Вітя хотів побачити світ. І якось під час літніх канікул за студентською програмою поїхав до Америки. Нам розповів, що їдуть багато студентів, а потім дізналися, що був сам. Там працював і втілив мрію – побачив Ніагарський водоспад. Після академії влаштувався в американську компанію на туристичні лайнери і відвідав чимало країн. Побував від Аляски, Канади до Австралії, Нової Зеландії, Індонезії, Бермудських островів», – додала мама. 

Паралельно зі своїми захопленнями Віктор стежив за подіями в Україні. Під час Помаранчевої революції їздив на Майдан у Київ, в ході Революції Гідності підтримував рух країни до Європи. Рідні згадують його слова про те, що в українців немає нічого спільного з росіянами.  

До повномасштабної війни Віктор працював інженером-лаборантом на цементному заводі. Він часто їздив у відрядження, а відпустки присвячував своєму хобі. Разом із друзями пройшов Туреччину із заходу на схід та мріяв побувати у Центральній Африці. Захоплювався подорожами, бо вважав, що вони дають відчути життя по-справжньому.  

«Віктор любив свою роботу і завжди прагнув професійного розвитку. Ми пам’ятаємо його відповідальною, цілеспрямованою та хороброю людиною з гострим почуттям справедливості», – згадують колеги. 

Після 24 лютого 2022 року Віктор сам пішов у ТЦК і долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді навідника 16-го окремого мотопіхотного батальйону. Виконував завдання на Луганщині, Харківщині, Запоріжжі. На війні діставав поранення, після яких щоразу повертався в стрій. 

36-річний Віктор Боржиєвський загинув унаслідок кулі ворожого снайпера 17 березня 2023 року в селі Діброва на Луганщині.  

«Надійшла cумна звістка для туристської спільноти Хмельниччини – на війні загинув кам’янчанин Віктор Боржиєвський. Віктор – вихованець Кам’янець-Подільської станції юних туристів, активно займався спортивним туризмом, успішно виступав у складі команди м. Кам’янця-Подільського на змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів. Був суддею ІІ категорії, входив до складу головної суддівської колегії обласних чемпіонатів для учнівської та студентської молоді», – поінформували в Хмельницькому обласному центрі туризму та краєзнавства. 

За словами тренера Героя Юрія Загоруйка, Віктор часто виступав на змаганнях і був п’ятиразовим чемпіоном України.  

«Відповідальний, добрячий, надійний і дуже класна людина. У Кам’яці він був у команді «Вертикаль». Зараз майже вся команда – майстри спорту і кандидати в майстри спорту служать та захищають нашу Україну», – зазначив Юрій.

Віктора Боржиєвського поховали на Алеї слави центрального кладовища у Кам’янці-Подільському. У Героя залишилися батьки, брат і сестра.  

Посмертно він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та удостоєний звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського». На фасаді коледжу, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку.  

Честь Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Боржиєвський, Фейсбук-сторінка Наталя Ківільша, Хмельницький обласний центр туризму та краєзнавства, Кам’янець-Подільська міська рада