Війна
Загроз із боку Білорусі на кордоні з Україною наразі не фіксується
Наразі активності з боку Білорусі на кордоні з Україною не спостерігається.
Про це у телеефірі сказав речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«По лінії нашого кордону з Білоруссю ситуація не змінилася. Як це було і до навчань «Запад-2025», і під час цих навчань, і зараз – активності по напрямку нашого кордону на території Білорусі ми не фіксуємо», – зазначив він.
Демченко наголосив, що напрямок залишається потенційно загрозливим, оскільки Білорусь продовжує підтримувати РФ. Після завершення активної фази спільних навчань білоруські та російські підрозділи повернулися на постійні місця дислокації. Речник додав, що чисельність особового складу та техніки росіян була незначною, і зараз прикордонники не фіксують їх переміщень.
«Білорусь продовжує тримати невелику кількість підрозділів на кордоні. Така ситуація ще з 2022 року, коли Білорусь намагається показати, що начебто загроза йде з території України», – пояснив Демченко.
Щодо Сумщини він повідомив, що в межах Хотінської та Юнаківської громад РФ застосовує лише малі штурмові та піхотні групи. Техніку ворог не використовує, а активність груп суттєво зменшилася порівняно з попереднім періодом.
За словами речника, ворог не досягає результатів і навіть перекидає сили з цього напрямку на інші ділянки фронту.
Як повідомляв Укрінформ, США підтвердили, що направляли своїх спостерігачів на навчання Росії та Білорусі «Запад – 2025» за запрошенням.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про початок підписання нових контрактів Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.
“Починаємо підписувати нові контракти Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками. Від сьогодні підписати нові контракти можуть цивільні, мобілізовані, чинні військовослужбовці та військові, які вже проходять службу за контрактом”, – зазначив Федоров.
За його словами, нові контракти передбачають чіткі терміни служби, гарантовані відстрочки після її завершення, нову систему грошового забезпечення та більше прогнозованості й контролю над власною службою.
“Для чинних військовослужбовців це насамперед чітко визначені терміни служби. Залежно від типу контракту вони можуть становити від 6 до 24 місяців, а після завершення служби передбачена гарантована відстрочка, яка враховує попередній термін служби та бойовий досвід”, – прокоментував Федоров.
Оформити перехід на новий контракт можна кількома способами:
- Через застосунок “Армія+” – подати рапорт у розділі “Сервіси – Контракти” та відстежувати статус його розгляду безпосередньо в застосунку.
- Через військову частину – подати рапорт на укладання нового контракту через відділення персоналу своєї військової частини.
- Через застосунок “Резерв+” – у розділі “Вакансії – Нові контракти” обрати вакансію та подати заявку до підрозділу — далі з людиною зв’яжеться рекрутер.
Через центр рекрутингу – отримати консультацію щодо умов служби, обрати посаду та розпочати оформлювати контракт.
Також уже в липні будуть нараховані нові виплати за червень усім військовим, незалежно від того, чи вони підписали нові контракти.
“Це лише перший етап трансформації. Наше завдання — побудувати систему військової служби зі зрозумілими правилами, справедливими умовами та повагою до людини”, – наголосив Федоров.
Детальна інформація про умови контрактів та порядок оформлення — за номером гарячої лінії 1519 та на сайті контрактної системи Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 15 червня в Україні можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони.
Фото: МОУ
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані більш як тисяча російських загарбників.
Про це повідомив Укрінформу речник Командування Сил підтримки Збройних сил України Максим Кравчук.
За його словами, Інженерні війська Сил підтримки ЗСУ системно нарощують інженерні загородження, застосовуючи безпілотні комплекси для дистанційного мінування.
За травень 2026 року на інженерних загородженнях, встановлених усіма інженерними підрозділами Сил оборони України, були знищені 1099 загарбників, 119 одиниць озброєння та військової техніки і 36 інших цілей.
Мінування здійснюється як безпосередньо перед переднім краєм, так і в глибині території, тимчасово зайнятої ворогом. Такий підхід дає чіткий результат: під час наступальних дій росіяни втрачають значну кількість техніки та близько тисячі осіб щомісяця.
Сучасні технології суттєво змінюють підхід до виконання інженерних завдань. Підрозділи дистанційного мінування із застосуванням безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів ефективно перекривають маршрути просування ворога, створюють нові рубежі інженерних загороджень та завдають значних втрат, підкреслив Кравчук.
Завдяки використанню безпілотних систем мінування виконується швидше, точніше та безпечніше для особового складу. Усі підтверджені результати фіксуються в режимі реального часу та вносяться до системи ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує об’єктивність і достовірність даних, додав речник Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2026 року, становлять близько 1 384 190 осіб.
Масована російська атака на Україну в ніч проти понеділка за своїм характером та масштабом нагадує обстріл 2 червня.
Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в телеефірі, передає Укрінформ.
«Ця атака дуже схожа на обстріл 2 червня – буквально довелося змінити лише деякі цифри. Відмінність полягає в тому, що цього разу не було крилатих ракет “Калібр”, натомість ворог застосував крилаті ракети “Іскандер-К””, – сказав Ігнат.
Загалом, він зазначив, що за даними ранкового зведення Росія випустила по Україні 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.
За словами спікера, серед ракет були протикорабельні “Циркони”, запущені з Криму, 34 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, які також застосовуються як балістичні цілі, 30 крилатих ракет Х-101, а також крилаті ракети “Іскандер-К”. Крім того, противник використав 611 ударних безпілотників різних типів.
“Щодо збитих цілей, то для нас, на жаль, проблемним напрямком і надалі залишається протидія балістичним ракетам”, – сказав Ігнат.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 червня.
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі