Війна
Загроза існує, але нестандартних дій ворога на кордоні з Білоруссю немає
Українські прикордонники наразі не фіксують російських спроб підійти до кордону з території Білорусі або ж накопичити війська напроти Київської області. Проте ця ділянка кордону залишається під загрозою.
Як передає Укрінформ, про це сказав у телеефірі речник ДПСУ Андрій Демченко.
“Кордон із Білоруссю, звісно, вкрай відмінний від кордону з Росією. Якихось нестандартних дій з того боку кордону або ж спроб якихось груп (ворога – ред.) підходити до нашого кордону, спроб накопичити сили поблизу нашого кордону на даний момент не фіксується. Мова йде про ділянку (кордону України з Білоруссю – ред.) по всій протяжності. В тому числі, і (напроти -ред.) Київської області”, – заявив Демченко.
За його словами, цей напрямок залишається для нас загрозливим. Тому важливо посилювати оборонні можливості й укріплювати лінію кордону, створююючи фортифікаційні укріплення.
“Це стосується і зони відчуження, й інших областей, які межують із Білоруссю”, – додав речник.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2024 року Збройні сили Білорусі перекинули до кордону з Україною близько 1 500 військовослужбовців.
Фото: ДПСУ
Війна
Зеленський про атаку РФ на «Арселор Міттал»: Сподіваюсь, прем’єр Індії відреагує
Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відреагує на цілеспрямовану атаку на завод «Арселор Міттал», що призвела до його зупинки.
Про це глава держави повідомив під час зустрічі з держсекретарем з питань оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, передає кореспондент Укрінформу.
«Протягом кількох місяців росіяни масовано атакували найбільший металургійний завод України, один із найбільших у світі, розташований у Кривому Розі. Тепер його роботу зупинено. Його зупинили саме внаслідок ракетних ударів, зокрема балістичних. До речі, власники цього підприємства – індійська компанія Arcelor Mittal. (…) Це один із найбільших заводів у світі. Його неможливо просто знищити однією ракетою. Саме тому росіяни використали їх сотні. (…) Сподіваюся, до речі, що прем’єр-міністр Моді відреагує на це. Адже це індійське підприємство, великий індійський проєкт в Україні», – розповів Зеленський.
Він також зауважив, що на цьому заводі працювали понад 20 тисяч людей.
Крім того, реагуючи на обстріли Кривого Рогу, Президент наголосив, що росіяни вражають саме цивільні об’єкти.
«Вони цілеспрямовано атакували об’єкти водопостачання та ресторани. Тобто цивільну інфраструктуру, місця, де живуть звичайні люди», – сказав Президент.
Як повідомлялося, зупинка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обійшлася материнській компанії у понад $1,1 млрд, через що компанія завершила третій квартал 2026 року з чистим збитком у $391 млн.
Війна
Кримський міст, по якому Путін перекидає зброю, не залишиться на місці
Лідер Росії Володимир Путін використовує Керченський міст для перекидання великої кількості військової техніки на тимчасово окуповану українську територію, тому цей міст «не залишиться на місці».
Про це заявив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю NBC News, передає Укрінформ.
Відповідаючи на судження журналіста про те, що Кримський міст, побудований Путіним як доказ, що «Крим назавжди залишиться частиною Росії», Зеленський порадив не звертати увагу на подібні заяви російського лідера.
«Не має значення, що Путін говорить про нашу землю та про Крим. Це наша земля. Вона тимчасово окупована. Це демонструє повну зневагу до територіальної цілісності та суверенітету (України – ред.). Саме так він почав діяти після 2014 року», – сказав Президент.
Він вчергове наголосив, що Україна продовжить відповідати на російські атаки по українських об’єктах.
«На його (Путіна – ред.) атаки на наші мости ми відповідатимемо. І він повинен розуміти, що цей (Кримський – ред.) міст все одно не збережеться», – зазначив Зеленський.
Президент висловив сподівання, що ми знайдемо «дипломатичний спосіб завершити цю війну» та додав, що «в будь-якому разі ми досягнемо цього – дипломатичним чи військовим шляхом».
«Ми ніколи не приймемо окуповані Путіним та Росією українські території як російські. Ми також не погодимося з подальшою мілітаризацією нашої землі, оскільки Путін використовує цей (Кримський – ред.) міст для перекидання якомога більшої кількості озброєнь. Такою є наша відповідь», – підсумував Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 19 листопада Керченський міст зазнав чергової атаки, після якої рух поїздів через нього було призупинено.
Того ж дня на пресконференції за підсумками саміту Коаліції охочих у Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав чергове серйозне пошкодження Керченського мосту чітким попередженням Росії та свідченням її слабкості.
Фото: ОП
Війна
Євросоюз схвалив ще €1 мільярд військової допомоги Україні
Рада Євросоюзу ухвалила два рішення, які дозволяють надати Збройним силам України нову військову допомогу на суму 1 мільярд євро у межах Європейського фонду миру (EPF) шляхом спільних закупівель летального та нелетального обладнання.
Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт Ради ЄС.
Зазначається, що заходи допомоги охоплюють постачання безпілотників, засобів протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), радарних систем та вибухівки.
Усе це обладнання має бути передане Україні до кінця 2027 року.
«За 24 години Росія вбила українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві та порушила повітряний простір Польщі. Немає жодних ознак того, що Росія хоче миру — дії Москви говорять самі за себе. Сьогодні ми схвалюємо використання ще 1 мільярда євро для підтримки здатності України захищати себе», — наголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Вона додала, що Україна може розраховувати на Європу у зміцненні своїх позицій на полі бою та за столом переговорів
Як підкреслили в Раді ЄС, ухвалені рішення є черговим важливим кроком у реалізації політичної домовленості, досягнутої державами-членами Євросоюзу 25 вересня 2026 року щодо мобілізації загалом 6,6 мільярда євро для України через Європейський фонд миру.
Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Єврокомісія виплатила Україні рекордний транш макрофінансової допомоги в розмірі майже 7,9 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж від ЄС з початку дії цієї програми. Кошти, серед яких близько 5 мільярдів євро припадає на позику підтримки України (Ukraine Support Loan) на 2026 рік, надані за успішне виконання Києвом низки реформ, зокрема у сферах судочинства, боротьби з корупцією, енергетики, цифровізації та управління державними активами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Євросоюз та його держави-члени надали Україні підтримку на суму 245,5 мільярда євро.
Фото: Рада Європи
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Події7 днів agoПішов з життя народний артист України Євген Шах
-
Усі новини5 днів agoБрітні Спірс збентежила дивними танцями із ножами в одному спідньому (відео)
