Connect with us

Суспільство

Засудженого кримського журналіста етапували до Далекого Сходу рф Анонси

Published

on



Окупанти етапували кримського громадянського журналіста Рустема Шейхалієва до колонії в Благовіщенську. Він є одним із 24 кримськотатарських активістів, засуджених після масових обшуків у 2019 році, і визнаних політв’язнями.

Про це повідомив Крим.Реалії з посиланням на інформацію, що надала його дружина Сурія Шейхалієва.

Громадянського журналіста з Криму Рустема Шейхалієва, якого засудила росія, етапували до колонії в місті Благовіщенськ Амурської області. 

До цього він перебував у в’язниці в Єнісейську Красноярського краю. За словами його дружини, чоловіка спочатку перевели до транзитного пункту в Красноярську, потім — до Іркутська, звідки його етапували до Чити. Вже там стало відомо, що кінцевим пунктом є Благовіщенськ.

Шейхалієв — один із 24 кримськотатарських активістів, яких затримали у березні 2019 року після масштабних обшуків у Криму. Серед заарештованих були й інші громадянські журналісти — Осман Аріфмеметов та Ремзі Бекіров.

У листопаді 2022 року Південний окружний військовий суд у рф засудив Рустема Шейхалієва до 14 років позбавлення волі. Перші чотири роки він має провести у в’язниці, а після звільнення — ще рік буде під обмеженням свободи.

Правозахисний центр “Меморіал” визнав усіх 24 затриманих кримських татар політв’язнями.

Також нещодавно судовий процес у справі другої Джанкойської групи фігурантів так званої “справи Хізб ут-Тахрір” вийшов на завершальну стадію. Шістьох кримських татар, затриманих після обшуків у січні 2023 року в Джанкойському районі, згодом етапували до Ростова-на-Дону. Влада рф звинувачує їх в участі в організації “Хізб ут-Тахрір”, забороненій у рф, але легальній в Україні та низці інших країн.

Вирок херсонській політув’язненій Ірині Горобцовій теж залишили без змін — її засудили до понад 10 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві. Жінку етапують до Криму, де вона жила до арешту. Після окупації Херсона у 2022 році вона працювала водійкою-доброволицею, допомагала медикам і підтримувала постраждалих від дій окупантів.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

Експерт пояснив, чому Полісся важливе для протидії зміні клімату

Published

on



Науковці порівнюють Полісся, де збереглися одні з найбільших у Європі природних торфовищ, з Амазонією. Вони утримують воду і, як і карпатські ліси, зберігають вуглець, тому їхня охорона важлива для протидії зміні клімату.

Про це в коментарі Укрінформу на полях кліматичної конференції ООН COP31 в Анталії сказав керівник європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер.

«У Карпатах є великі лісові масиви, які зберігають багато вуглецю, а на Поліссі – великі торфовища, одні з найбільших непорушених торфовищ у Європі. Це край води, який утримує воду і зберігає вуглець у торфовищах, у водно-болотних угіддях», – сказав Бромбахер.

За його словами, українська частина Полісся за площею вдвічі більша за Швейцарію. Експерт назвав Полісся «Амазонією Європи» й наголосив на важливості охорони цього ландшафту, який сформувала вода.

Відповідаючи на запитання про те, як поєднати потреби оборони України зі збереженням природи в національних парках, Бромбахер звернув увагу на захисну роль поліських боліт.

«Сама природа забезпечує захист. На Поліссі ми бачимо, що це край води, тож що більше води залишається в цьому ландшафті, то краще захищена українська частина Полісся», – зазначив він.

За словами Бромбахера, товариство працює в Україні вже 25 років. Серед причин, які свого часу спонукали його взятися за охорону поліських торфовищ, експерт назвав протидію зміні клімату. Нині товариство підтримує 23 українські національні парки.

Читайте також: Викиди вуглекислого газу цьогоріч мають скоротитися вперше з часів пандемії COVID-19

«Після російської агресії та повномасштабного вторгнення ми розширили підтримку, охопивши все, чого потребували парки. Ми ремонтуємо автомобілі, надаємо пальне, ремонтуємо будівлі, купуємо генератори, форму, обладнання – усе, що потрібно, аби парки могли працювати», – зауважив Бромбахер.

Як зазначив науковець, в деяких із цих парків працюють сотні людей, тож потреби в підтримці значні. Допомогу фінансують кілька міністерств Німеччини, а також приватні донори.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ до червня цього року сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 7 трлн грн.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Херсоні ударний дрон атакував балкер іноземної держави

Published

on



Ударний дрон росії поцілив у суховантаж біля мікрорайону Корабел у Херсоні. Вибух спричинив пожежу на судні, яке стояло тут на ремонті ще з довоєнного часу.

Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

Атака сталася 21 листопада 2026 року. 22 листопада, відео удару по суховантажу оприлюднили пропагандистські пабліки.

Як зазначили правоохоронці, минулої доби у Корабельному районі Херсона оператор російського БпЛА скинув також боєприпас із дрона на цивільний автомобіль. Внаслідок вибуху чоловіки віком 72 та 82 роки отримали вибухові та закриті черепно-мозкові травми, контузії та осколкові поранення. Також постраждала 53-річна жінка. У неї діагностували вибухову травму та незначні осколкові поранення.

У поліції повідомили, що російська авіація завдала удару двома керованими бомбами також по Білозерці на Херсонщині. Одна влучила по раніше вже неодноразово пошкодженій адмінбудівлі. Інша авіабомба впала поміж житлових будинків.

В результаті вибухів госпіталізували 57-річного чоловіка та двох жінок віком 57 та 58 років. У поранених діагностували мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Болграді дискутували про винно-гастрономічний туризм та крафтове виробництво

Published

on


7 листопада у Болграді під час ювілейного п’ятнадцятого Міжнародного фестивалю «Bolgrad Wine Fest 2026» пройшла панельна дискусія «Винно-гастрономічний та подієвий туризм України: стійкість, крафт, синергія». Учасники обговорили виклики, перед якими постала галузь через безпекову ситуацію та логістичні перешкоди, а також шляхи виходу локальних брендів на національний та міжнародний ринки.

Детальніше про те, як пройшла дискусія та про що говорили представники галузі – дивіться у сюжеті видання «Південь сьогодні».

Дмитро ЄФИМОВ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.