Одеса
Затори на кордонах з Одещиною
Затор біля Паланки. Фото: скриншот
У вівторок, 2 квітня є великі затори на трасі Одеса — Рені. На прикордонних пунктах пропуску до Молдови час від часу збираються черги, але дорога майже вільна.
Про це Новини.LIVE дізналися з картографічного вебсервісу Google Maps.
Читайте також:
Затори до Молдови
У бік пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” наразі є 2 значні затори перед пунктом пропуску. Простояти в тягнучці доведеться більше ніж півтори години. Спостерігається рух автівок і біля “Старокозаче — Тудора”, проте траса на цій ділянці не перенавантажена. На КПП “Рені — Джурджулешть” великих черг не зафіксовано.
Затори до Румунії
На найближчому до Румунії поромному переході пункт пропуску “Орлівка — Ісакча” час очікування — близько години, оскільки автівок там небагато. Проте час від часу спостерігаються невеликі скупчення машин біля каналу Кофа (через ремонтні роботи). Біля пункту пропуску “Орлівка” наразі дорога вільна.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про проблемну дорогу, яку відремонтують протягом семи місяців. А також про документи, які необхідно взяти з собою у Молдову.
Одеса
Перевірки СІЗО та інтернатів на Одещині: що виявили
Одеське СІЗО. Фото ілюстративне: vitk.com.ua
На Одещині під час перевірок місць несвободи виявили порушення прав ув’язнених і підопічних соціальних закладів. В Одеському СІЗО люди роками чекають на вироки, а в дитячих установах зафіксували неналежні умови та випадки жорстокого поводження. Перевірки охопили також психоневрологічні інтернати області.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
Реклама
Перевірка СІЗО
Під час моніторингового візиту до Одеського слідчого ізолятора представник омбудсмана Артем Володін разом із працівниками Офісу та громадськістю виявив низку порушень. Зокрема, у СІЗО перебувають 93 людини, які понад три роки чекають на обвинувальний вирок суду. Один із них перебуває під вартою ще з жовтня 2016 року. Тобто чоловік провів у слідчому ізоляторі близько десяти років, але досі не отримав вироку.
“Ви тільки вдумайтесь: особу тримають під вартою 10 років без вироку суду! Це просто не вкладається у голові”, — написав Лубінець.
Також перевірка виявила порушення прав ув’язненого з тяжкими захворюваннями. Чоловіка помістили до карцеру без попереднього медичного огляду та необхідних ліків. Після втручання моніторингової групи його оглянув лікар і забезпечив життєво важливими препаратами.
Читайте також:
Крім того, перевіряльники виявили випадки підроблення офіційних документів. За цим фактом Державне бюро розслідувань внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідство вже розпочали.
Порушення у дитячих закладах
Окрему увагу під час перевірок приділили правам дітей із психічними порушеннями. З’ясувалося, що близько року в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні перебувають діти, які за своїм соціальним статусом мали б жити в закладах соціального захисту. Аналогічну ситуацію зафіксували й у Дитячій міській клінічній лікарні №3.
Серйозні проблеми виявили також у Красносільському дитячому будинку-інтернаті. На харчоблоці помітили тарганів, стіни та стеля вкриті тріщинами, а місцями відпадає плитка. Крім того, заклад не забезпечує вихованкам належних умов для проживання та прогулянок.
Особливе занепокоєння викликав випадок неправомірної ізоляції та фіксації однієї з підопічних. Дівчині зв’язали руки замість того, щоб застосувати альтернативний спосіб, який не принижував би її гідність.
“Психоемоційний стан деяких дівчат потребує негайного стаціонарного лікування. Окрім того, на рахунках вихованок зберігаються значні кошти, які чомусь не витрачаються на їхні індивідуальні потреби”, — зазначив Лубінець.
Візит до інтернатів
Проблеми виявили й у Великорибальському психоневрологічному інтернаті. Стан приміщень там незадовільний: дах протікає, а обладнання та інвентар застаріли. Заклад потребує термінового фінансування для поліпшення умов проживання підопічних. Керівництво інтернату також повідомило про нестачу працівників. Серед причин називають низьку фінансову привабливість роботи та мобілізацію. Через кадровий дефіцит закладу складно знайти будівельників, слюсарів і сантехніків, які могли б ремонтувати приміщення та підтримувати їх у належному стані.
“Наголошую: затримана, ув’язнена чи людина з психічними порушеннями у статусі підопічного — не значить позбавлена прав!”, — додав омбудсмен.
Загалом від початку 2026 року представники Офісу омбудсмана провели вже 548 моніторингових візитів до місць несвободи. Їхня мета — запобігти катуванням, жорстокому поводженню та порушенням прав людей.
Попередні перевірки
Під час попередніх моніторингових візитів на Одещині представники Офісу омбудсмана також виявляли порушення умов перебування людей. Зокрема, у Білгород-Дністровському районному ТЦК та СП мобілізовані спали на старих ліжках, частина з яких була без матраців. Деяким доводилося ночувати в підвальних приміщеннях просто на бетонній підлозі. Незадовільними були санітарні умови, а на дверях приміщень, де перебували мобілізовані, встановили металеві ґрати.
Порушення зафіксували й у казармах роти охорони: там було тісно, замість тумбочок використовували картонні коробки. Крім того, військове спорядження зберігали у відкритому гаражі серед старих меблів. За результатами перевірки омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку актів реагування для усунення недоліків і перевірки дій відповідальних посадовців.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одеському слідчому ізоляторі чоловік знущався з новоприбулого співкамерника. Він принижував потерпілого, бив його та змушував ставати навколішки й приносити капці в зубах. Усе це фігурант знімав на відео. Потерпілий зазнав легких тілесних ушкоджень і моральних страждань. Справу вже передали до суду.
Також Новини.LIVE писали, що на Одещині тривають масштабні перевірки харчування дітей у школах та інших закладах освіти. Контроль посилили на тлі скарг батьків на шкільні обіди, які з’явилися на початку навчального року. Інспектори вже видали третині перевірених закладів приписи щодо порушень санітарних вимог, а перевірки досі не завершені.
Одеса
Скандал із крокодилом Соколова: позиція Одеського зоопарку
Крокодил в зоопарку. Фото ілюстративне: : КУ “Одеський зоопарк”
В Одесі спростували заяву бізнесмена Владислава Соколова про купівлю крокодила в місцевому зоопарку за 2,5 тисячі доларів. Реептилію виявили у помешканні фігуранта після обшуків у справі про можливе привласнення бюджетних коштів. У зоопарку стверджують, що не продавали крокодилів щонайменше 15–16 років.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Слідству.Інфо.
Реклама
Крокодил за 2,5 тисячі доларів
Після обшуків у помешканнях бізнесмена Владислава Соколова в мережі поширили фотографії розкішних інтер’єрів. На одному зі знімків помітили тераріум із живим крокодилом. Це привернуло увагу користувачів соцмереж. 12 листопада Соколов уперше публічно прокоментував ситуацію. Він заявив, що придбав крокодила офіційно в Одеському зоопарку за 2,5 тисячі доларів.
“Крокодила, який сколихнув усіх в Інтернеті, я офіційно придбав в Одеському зоопарку всього за 2500 доларів. Відтоді він жодного разу не хворів, дай Бог йому здоров’я”, — заявив бізнесмен.
Однак у зоопарку цю інформацію заперечили. Працівник установи наголосив, що за останні 15–16 років заклад не відчужував крокодилів.
Читайте також:
“Це неправда. У нас крокодили за останні 15–16 років не відчужувались зоопарком. Він мав купити в будь-якого іншого зоопарку, а чого каже на Одеський — не знаю”, — пояснив представник установи.
Він також додав, що зоопарк готує офіційну відповідь для Одеської обласної військової адміністрації та департаменту культури. За його словами, передача тварин відбувається між ліцензованими зоопарками. Вони можуть обмінюватися тваринами або передавати їх на тимчасове утримання, якщо не мають відповідних умов.
Реакція колишнього директора
На заяву Соколова відреагував і колишній директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков, який керував установою з 2013 року до весни 2026-го. Він також заперечив продаж крокодилів під час свого керівництва. Водночас Бєляков запропонував шукати відповіді у Володимира Самайчука — колишнього керівника акватераріуму зоопарку. Ексдиректор стверджує, що в той період там відбувалися серйозні проблеми.
У чому підозрюють Соколова
Владислав Соколов — 47-річний бізнесмен із Дніпра. Правоохоронці проводили в нього обшуки в межах розслідування можливого привласнення бюджетних коштів, виділених на будівництво захисних споруд для енергетичних об’єктів і шкільних укриттів на Київщині. За даними судової ухвали, компанії “Сталь Плюс” і “ТД Тризуб”, які слідство пов’язує із Соколовим, постачали металопродукцію підрядникам, що отримували державні замовлення. Загалом ідеться про 25 контрактів на близько 1,89 млрд грн. Правоохоронці перевіряють можливе завищення вартості металопродукції. Попередньо встановлена різниця в цінах становить близько 20,8 млн грн. Окремо поліція розслідує можливе привласнення 129 млн грн під час будівництва захисних споруд для енергооб’єктів. У цій справі раніше оголосили підозру директору одного з товариств-підрядників.
Також слідство перевіряє можливе виведення 10,8 млн грн під час будівництва шкільних укриттів. За версією правоохоронців, підрядник “Консалтинг Буд” залучав субпідрядні компанії, які могли фактично не виконувати роботи, але отримували за них бюджетні кошти. Серед підприємств, які перевіряють у межах цієї справи, є компанії, пов’язані із Соколовим. Сам бізнесмен відкидає звинувачення. Він заявив, що нерухомість придбав ще у 2009 та 2011 роках, а відповідальність за проблеми з будівництвом поклав на Київську обласну військову адміністрацію. Також Соколов заявив про тиск з боку правоохоронців і назвав себе людиною, з якої намагаються зробити “цапа-відбувайла”.
Як повідомляли Новини.LIVE, раніше в Одеському зоопарку заявили про серйозну загрозу його існуванню через постійні атаки з боку груп осіб, які називають себе зоозахисниками. Адміністрація скаржиться на нескінченні фейкові доноси та скарги, які блокують нормальну роботу закладу. Через постійні перевірки та аудити фахівці просто не мають часу повноцінно опікуватися своїми підопічними.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі суд наклав арешт на будівлі Одеського зоологічного парку. Рішення ухвалили в межах кримінального провадження про можливе привласнення бюджетних коштів. Слідство підозрює зловживання під час капітального ремонту системи опалення.
Одеса
Урожай 2026 на Одещині: чи буде Україна з хлібом у наступному році
Трактор в полі. Фото: Новини.LIVE
На Одещині цьогоріч зібрали непоганий урожай — у середньому 4,5 тонни зернових із гектара. Але з новою посівною виникли труднощі: спочатку аграріям заважала посуха, потім почалися затяжні дощі. У результаті засіяли приблизно на 90 тисяч гектарів менше, ніж торік. До того ж зерно складно продати за вигідною ціною, а добриво й пальне дорожчають. Тепер аграрії готуються до зими, від якої багато в чому залежатиме врожай наступного року.
Про осінню посівну на Одещині, проблеми аграріїв та перспективи врожаю 2027 року — в ексклюзивному матеріалі Новини.LIVE з директоркою Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України Раїсою Вожеговою.
Реклама
Урожай 2026
Урожай 2026 року на Одещині виявився досить непоганим. Середня врожайність зернових культур в області становила 4,5 тонни з гектара. Зокрема, пшениці зібрали 4,5 тонни, ячменю — 5,5 тонни, а гороху — понад 2 тонни з гектара. Однак осіння посівна кампанія проходить за складних погодних умов, які впливають на терміни проведення польових робіт.
“Посівна кампанія 2026 року незвичайна і відрізняється тим, що весь вересень і половина жовтня були дуже посушливі, і тому деякі кампанії, деякі господарі не намагалися сіяти в дуже сухий ґрунт. А з середини жовтня і по сьогоднішній день, вже майже місяць, 4 тижні, йдуть дощі і дуже велика кількість опадів випала. І тому такий незвичайний рік”, — каже директорка Селекційно-генетичного інституту Раїса Вожегова.
Посівна на Одещині
Оптимальні строки сівби озимих культур завершилися 15 жовтня, однак не всі господарства Одещини встигли виконати заплановані роботи. За словами експертки, порівняно з минулим роком в області залишаються недосіяними близько 90 тисяч гектарів. Можливість продовжити роботу залежить від ситуації в конкретних районах області.
Читайте також:
“Ці дощі затримують закінчення нашої посівної кампанії. Але саме головна проблема — це воєнні дії, які відбуваються в нашій країні. Тому що всі проблеми економічні, політичні, кліматичні пов’язані між собою”, — зазначає Раїса Вожегова.
Через війну аграрні господарства стикаються з нестачею працівників, адже значна частина чоловіків пішла захищати Україну. Додаткові труднощі створюють обмеження в роботі портів, які ускладнюють реалізацію вирощеної продукції.
“Є проблеми з експортом нашої продукції, тому ціна на неї майже вдвічі менша, ніж могла би бути, а навпаки на дизпалива, на добрива, на засоби захисту рослин ціни дуже високі. Тому це дуже заважає нашим аграріям і вчасно сіяти, і отримувати достойний врожай”, — пояснює директорка Селекційно-генетичного інституту.
Попри затримку посівної, стан озимих культур на Одещині наразі не викликає значного занепокоєння. Господарства, які встигли провести сівбу до початку дощів, уже отримали непогані сходи. Водночас перспективи пізніх посівів залишаються невизначеними, адже їхній розвиток залежатиме від погодних умов узимку.
“А те, що не встигли ще посіяти, чи пізні посіви, і те, що ми ще будемо досівати, мабуть, то вже будемо бачити, як вони будуть розвиватися. Це буде залежати від погодних умов зими. У нас, на жаль, нема таких довгострокових прогнозів, і ніхто не знає, як буде проходити перезимівля наших озимих культур”, — зазначає експертка.
Селекція та насінництво
Після складного аграрного сезону особливого значення набуває правильний вибір культур для вирощування на Півдні України. Науковці працюють над адаптацією сільського господарства до нових умов, зокрема досліджують придатність сортів для різних ґрунтів і технологій вирощування у зв’язку з кліматичними змінами, від яких найбільше страждає регіон.
“В першу чергу треба звертати увагу на ті культури і на ті сорти, які посухостійкі, і які мають коротший період вегетації. Це скоростигли сорти, щоб вони встигли дозріти і дати врожай до настання спеки. Для півдня України в першу чергу потрібно, щоб були посухостійкі сорти, скоростигли сорти і культури, які в нашій зоні будуть давати максимальний урожай”, — пояснює Раїса Анатоліївна.
За словами науковиці, дефіциту посівного матеріалу в Україні немає. Виробництвом оригінального насіння займаються установи Національної академії аграрних наук, зокрема Миронівський інститут пшениці та Селекційно-генетичний інститут. Їхні розробки призначені для різних регіонів країни.
“Ті культури і ті сорти треба вирощувати тієї селекції, яка знаходиться на цій території. Тому ми и випробовували і французькі, і немецькі сорти, наприклад, озимі культури пшениці, ячменю, але в наших умовах України на першому місці по зерновим, зернобобовим культурам стоїть саме селекція вітчизняна. Є в нас по кукурудзі, по соняшнику, і, звісно, конкурують іноземні сорти, американські, вони вирощуються в нас і дають непогані результати також”, — розповідає директорка інституту.
Окреме питання захист сортів від шкідників і хвороб. Увагу аграрії мають приділяти фітосанітарному стану озимих посівів, адже зміни погодних умов можуть сприяти активності організмів, які їм шкодять.
“Цей рік показує, що в нас достатньо вологи і достатньо високі температури. Якщо порівняти, у нас опадів за півмісяця жовтня випало по різним районам від 1,5 норми до 3,5 місячної норми. І температура повітря в цьому місяці в нас на 2 градуси вища, ніж середньобагаторічна. Тому умови сприятливі для розвитку таких хвороб, як злакова муха, тля, цикадки”, — зазначає науковця.
Для боротьби зі шкідниками господарства проводять обробку посівів інсектицидами. Однак через високі ціни на засоби захисту рослин аграрії хотіли б зменшувати витрати на вирощування культур. Одним із напрямів такої роботи є запобігання ураженню рослин ще на початкових етапах їхнього розвитку.
“Від сорту, від роботи селекціонерів залежить, зможемо ми зекономити наші препарати чи ні. Тому що в нас є селекція в інституті, в нас є інфекційні фони, в нас є цілий відділ фітопатології, ентомології, який саме проводить дуже великий аналіз, проводять моніторинг, випробують наші всі сорти на інфекційних фонах, саме на стійкість до хвороб, на стійкість до шкідників в тому числі. Але в першу чергу ми створюємо сорти стійкі до хвороб. І якщо сорт стійкий до хвороб, то вже на цій обробці цих сортів препаратами від хвороб ми можемо зекономити в тому числі”, — пояснює Раїса Вожегова.
Зрошення на Півдні
Для господарств Півдня України забезпечення полів водою залишається одним із головних технологічних завдань. Там, де є можливість, аграрії використовують свердловини та наземне краплинне зрошення, яке дозволяє економніше витрачати водні ресурси.
“Ну, ви знаєте, що південь України без зрошення, а зрошення –— це гарантоване отримання урожаю, продукції. І на півдні України зрошення — це питання номер один. На превеликий жаль, після підриву Каховської ГЕС, питання з зрошенням в нас на півдні здається дуже гостро”, — наголошує експертка.
Використання сучасних агротехнологій дозволяє господарствам ефективніше працювати на зрошуваних землях. Обмеженість же водних ресурсів змушує аграріїв переглядати підходи до землеробства, поєднуючи різні технології вирощування культур залежно від доступності поливу.
“І є технології, можна отримувати два, інколи і три урожаї в рік на одному ж тому самому полі. А в першу чергу зараз, коли в нас немає такої можливості зрошувати все, що ми маємо бажання, то нам треба підбирати саме посухостійкі культури й сорти. І оцю вологу, яка зараз випадає в якості дощів, опадів, то нам треба її дуже раціонально і ефективно використовувати в тому числі”, — пояснює директорка Селекційно-генетичного інституту.
Окрім нестачі води, серйозною проблемою для сільського господарства Півдня України залишається погіршення стану ґрунтів. До наслідків кліматичних змін додається вплив бойових дій, зокрема забруднення земель внаслідок обстрілів. Це створює додаткові ризики для вирощування сільськогосподарських культур, якості продукції та економічної стабільності господарств.
“Зараз під час війни у нас грунти потерпають від снарядів і відбувається велике забруднення грунтів. Ми про це не кажемо, ми цього не помічаємо, але це є також. І все в комплексі відображається на якості нашої продукції, на ведення нашого сільського господарства в цілому і в кінці кінців — і на економіці господарства, і на вирішенні нашої продавочої безпеки в цілому”, — зазначає науковиця.
Аграрна наука під час війни
Війна вплинула і на аграрні господарства, і на роботу наукових установ, які займаються селекцією, відновленням родючості ґрунтів, технологіями зрошення та механізацією. Науковці також стикаються з нестачею працівників, зростанням вартості пального, добрив і засобів захисту рослин. Додаткові труднощі виникають під час закупівель необхідних матеріалів через тендерні процедури.
“По-перше, це недостача фінансування, тому що ми розуміємо, що зараз в першу чергу все фінансування йде на війну, на підтримку наших військових і на оборону нашої країни. І тому наші науки, наші інститути, вони також страждають в недостатку фінансування. По-друге, ми знаходимося в таких же умовах, як будь-яке господарство. На наші поля також прилітають, в нас теж є небезпека”, — розповідає Раїса Анатоліївна.
Попри складні умови, селекційна робота в Україні триває. Одним із завдань залишається пошук економічно вигідних альтернатив традиційним зерновим культурам. Цей напрям відіграє важливу роль для господарств, які через обмежені можливості експорту та низькі закупівельні ціни змушені переглядати структуру виробництва.
“Ми підбираємо такі нішеві культури, які, можливо, з не таким великим врожаєм, але вони дуже рентабільні. Зараз ми шукаємо виходи, як нам, коли не працюють порти, коли нема експорту, а нам треба пропонувати нашим виробникам щось нове, розумієте, щоб воно було ефективно і рентабельно. Тому науки не стоять на місці, ми працюємо”, — зазначає директорка Селекційно-генетичного інституту.
Перспективи врожаю 2027 року залишаються невизначеними. За словами науковиці, сильні зимові морози можуть вплинути на накопичену в ґрунті вологу, а навесні посівам загрожуватимуть можливі посухи та пилові бурі. Питання продовольчої безпеки залежить й від наявних запасів сільськогосподарської продукції.
“Який рік станеться, ми ще не можемо сказати, але я впевнена, що Україна буде з урожаєм при будь-яких умовах. Я впевнена, що голоду ніколи в нас не буде. В нас є, до речі, зараз запаси, багато господарств тримають свій урожай цього року, тому що вони не можуть його реалізувати. Нема достойної, нормальної ціни, нема реалізації, і тому урожай, скажімо так, фонди в нас є”, — наголошує Раїса Вожегова.
Майбутнє українського агросектору
Нестача працівників, високі виробничі витрати та труднощі з реалізацією продукції залишаються основними перешкодами для розвитку українського сільського господарства. Ці проблеми впливають на фінансові можливості господарств, планування наступних посівних кампаній та перспективи аграрного виробництва загалом.
“Для того, щоб наші аграрії стабільно працювали, в першу чергу, треба, щоб завершилась війна. Ну, а по-друге, я вважаю, що якщо завершиться війна, то вже почне і відроджуватись наша економіка. А воно все взаємопов’язане”, — зазначає науковиця.
Попри труднощі, українські аграрії продовжують забезпечувати країну зерном, а науковці працюють над збереженням і підвищенням урожайності. За словами Раїси Вожегової, наявні запаси зерна та потенціал вітчизняного сільського господарства дають підстави з оптимізмом оцінювати продовольче забезпечення країни в майбутньому.
“Я впевнена, що і Україна, і Одеса будуть з хлібом і сьогодні, і наступний рік, і завжди. Я в цьому навіть не можу сумніватися”, — підсумовує Раїса Вожегова.
Українські аграрії довели, що здатні збирати високі врожаї навіть у найскладніших умовах. Та виростити зерно — це ще пів справи. Його потрібно продати за гідною ціною, покрити витрати й підготуватися до наступного сезону. На Одещині аграріям доводиться ще й пристосовуватися до примх погоди та нестачі води. Тож головне сьогодні — створити умови, за яких господарства зможуть нормально працювати, заробляти й надалі забезпечувати країну хлібом.
Раніше Новини.LIVE розповідали, як за останні десять років скоротилися площі виноградників на Одещині. Регіон залишається головним центром виноградарства в Україні, хоча за цей час втратив понад третину насаджень.
Також Новини.LIVE писали, як війна та масштабні забруднення впливають на екосистему Чорного моря. Науковці фіксують наслідки витоків олії, нафтопродуктів і руйнування Каховської ГЕС, однак повністю оцінити стан моря поки не можуть.
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова7 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство4 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Події7 днів agoПішов з життя народний артист України Євген Шах
