Про це повідомляє Польське радіо, передає Укрінформ.

Наприкінці серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на попередню поправку, яка передбачала продовження захисту для українців. Він стверджував, що дитячі виплати повинні надаватися лише тим, хто працює в Польщі. Новий законопроєкт має на меті поєднати вимогу ЄС про продовження тимчасового захисту з більш суворими гарантіями щодо доступу до соціальної допомоги.

Згідно з планом, іноземці з-поза меж Європейського Союзу отримуватимуть допомогу на дітей, відому як «800 плюс», лише в тому випадку, якщо заявник є активним на ринку праці, а діти відвідують школу в Польщі. Польське МВС зазначило, що правила застосовуватимуться лише до того з батьків, хто подає заявку, а не до статусу зайнятості другого з батьків. У заяві додано, що допомога не повинна бути єдиним джерелом доходу, оскільки іноземці, які легально проживають у Польщі, повинні мати засоби для самозабезпечення.

Законопроєкт також охоплює допомогу на початок навчання в школі, відому як «Добрий старт». Для іноземців право на її отримання залежатиме від наявності роботи або медичного страхування.

Крім того, Польська установа соціального страхування (ZUS) щомісяця перевірятиме через базу даних Прикордонної служби, чи законно проживають отримувачі допомоги в країні.

Законопроєкт передбачає й інші заходи. Він зробить обов’язковою особисту явку при поданні заявки на отримання національного ідентифікаційного номера PESEL, за винятком дітей, народжених у Польщі, щоб підтвердити, що заявники дійсно проживають у країні. Він також передбачає більш суворі перевірки документів про проживання, включаючи використання відбитків пальців для ідентифікації.

Інший розділ законопроєкту реалізує рішення Ради Європейського Союзу від червня 2024 року, яке продовжує тимчасовий захист українських біженців, до 4 березня 2026 року. Це продовжить легальність їхнього перебування в Польщі, доступ до ринку праці до жовтня 2025 року. Воно також продовжує термін дії дозволів на проживання, віз та документів, що посвідчують особу, для українців, зберігаючи при цьому деякі надзвичайні заходи воєнного часу.

Проєкт також пропонує зберегти податкові пільги для громадян України до кінця 2026 року. До них належать пільги на гуманітарну допомогу та звільнення від податку на доходи з певних пожертв і пільг. Водночас у ньому викладено правила для запобігання зловживанням, такі як більш суворі підстави для скасування тимчасових дозволів на проживання у разі виявлення підроблених документів або фіктивних шлюбів.

Речниця міністерства Кароліна Галецька повідомила польському інформаційному агентству PAP, що уряд має розглянути пропозицію до кінця вересня.

Як повідомляв Укрінформ, президент Польщі Кароль Навроцький заявив 25 серпня, що не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України. Законопроєкт передбачав продовження отримання біженцями соціальних виплат до березня 2026 року.

Фото: Unsplash

Володимир Ільченко з Донеччини очолив Департамент розвитку територій Херсонської ОВА.

Ці зміни, які набули чинності з 2 вересня, були помічені в системі YouControl.

Раніше Ільченко працював начальником управління капітального будівництва та перспективного розвитку міста у Краматорській міській раді. Він замінив на цій посаді Світлану Васіну, яку звільнили наприкінці серпня. За інформацією місцевих ЗМІ, її звільнення було несподіваним. Васіній раніше оголошували про підозру в завищенні вартості техобстеження пошкоджених об’єктів, але через нестачу доказів її відпустили під заставу.

У Херсонській обласній адміністрації – кадрові зміни. Володимира Клюцевського призначили уповноваженою особою (координатором) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

На Миколаївщині суд залишив під слідством чиновника за фактом вимагання у Національному природному парку “Білобережжя Святослава”. Контрольні умови встановили, аби запобігти переховуванню підозрюваного та впливу на свідків до завершення розслідування. 

Суддя розглянув клопотання прокурора про продовження покладених обов’язків на підозрюваного, який обіймав посаду заступника директора Національного природного парку “Білобережжя Святослава”. Його підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — отриманні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.

За даними слідства, підозрюваний діяв у змові з директором парку та начальником фінансово-економічного відділу. Вони організували схему вимагання грошей від підлеглих, зокрема шляхом розподілу ролей у групі, приховування злочинної діяльності та передачі готівки через посередника. Чиновники вимагали “відкати” з премій підлеглих.

Катерина Глушко

На Одещині судитимуть місцевого жителя, який організував теракт у приміщенні поліції в Біляївці. Під час вибуху загинула людина, ще троє правоохоронців отримали поранення. Чоловік діяв за завданням російських спецслужб і вже перебуває під вартою.

Про це повідомили в Одеській обласній прокуратурі.

Деталі теракту

Слідство встановило, що чоловіка завербував представник російських спецслужб. Він погодився виготовляти саморобні вибухові пристрої та передавати їх для терактів у регіоні. У своїй квартирі зібрав вибухівку, замаскував її під подарунок і відправив таксі до Біляївки.

За інструкцією зловмисника пакунок передали жінці, яка не знала про його вміст. Вона занесла його до приміщення районної поліції. Через кілька хвилин вибухівку дистанційно активували телефонним дзвінком з Росії.

У результаті вибуху загинула одна людина, троє поліцейських отримали поранення середньої тяжкості. Частково зруйновано будівлю поліції, збитки оцінені у понад 220 тисяч гривень.

Реклама

Як покарають

Чоловікові інкримінують організацію теракту, незаконне виготовлення вибухівки та співпрацю з російськими спецслужбами. Він перебуває під вартою й чекатиме вироку в СІЗО. Чоловіку загрожує до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Ізмаїлі поблизу багатоквартирного будинку стався вибух. Також ми писали, що у Києві затримали агентку ФСБ, яка передавали дані про об’єкти оборони України.