За інформацією з соціальних мереж, поява Януковича стала справжньою сенсацією для користувачів, адже колишній президент останнім часом практично не з’являвся у медіа-просторі. У мережі X з’явилося чимало мемів і жартів, що висміювали як його зовнішність, так і сам факт повернення в публічний простір. Фокус зібрав ці публікації в одному матеріалі.

Зокрема, користувач “Le Saloon de Roro” опублікувала фото Джима Моріарті, головного антагоніста серіалу “Шерлок”, який “повернувся після своєї нібито смерті”, із підписом “сумували за мною?” і зазначила: “Янукович сьогодні — це ось цей момент”.

Окрім цього, авторка під іменем “Пруца” відзначила, що ефір Януковича може стати темою обговорень серед людей у вересні 2025 року, написавши: “Десь сьогодні в країні будуть сидіти люди і питати один одного: “А ти чув, що Янукович сьогодні сказав?”” і додала гіфку враженої Барбі.

Неочікуваною реакцією на появу колишнього президента поділився користувач Юрій Крупенін, який зазначив: “Чекали апдейтів Трампом, але живим виявився Янукович, 10/10”.

Також увагу користувачів привернув зовнішній вигляд Януковича. Багато хто не зміг не помітити зміни обличчя та яскраво-білі зуби колишнього президента. Користувач “Gorobeць” порівняла його з Россом Ґеллером із серіалу “Друзі” у сцені, коли персонаж надто відбілив зуби перед побаченням, підписавши фото: “Янукович сьогодні бі лайк”. Аналогічне порівняння зробила користувачка “Оленка змія” та додала фото того ж епізоду з підписом: “Янукович перед записом”.

Крім того, меми поширювались і на тему можливого майбутнього вигляду колишнього президента. Користувачка “Anastas” опублікувала зображення персонажа Сквідварда з мультсеріалу “Губка Боб Квадратні Штани”, де він після нещасного випадку стає надзвичайно привабливим із різко вираженими рисами обличчя та “модельною” зовнішністю. Авторка мемів додала, що через три роки Янукович нібито може виглядати саме так.

Нагадаємо, що колишній президент України Віктор Янукович в ефірі заявив, що нібито цілеспрямовано працював над зближенням України з Євросоюзом і ставив завдання на вступ країни до ЄС. Він додав, що під час переговорів європейські партнери проявляли зарозумілість та не завжди враховували складність економічної ситуації в Україні. Водночас Янукович підкреслив, що завжди був категоричним противником вступу України до НАТО, оскільки вважав, що це могло призвести до катастрофи та громадянського конфлікту.

Також нещодавно Фокус зібрав меми українських користувачів, присвячені зустрічі президента Росії Володимира Путіна та лідера США Дональда Трампа в Анкориджі на Алясці, де обговорювали питання врегулювання російсько-українського конфлікту.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», оприлюднені 1 вересня.

«Telegram – головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%). На другому місці – YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому – Facebook (28%)», ­– йдеться у повідомленні.

За даними опитування, телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25% українців.

Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.

Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

При цьому, за даними соціологів, українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри – до Телеграм-каналів (29%) і Ютуб-каналів (24%).

Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.

Найбільше українці не довіряють телемарафону «Єдині новини» (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як зазначається у повідомленні, майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18-29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.

35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% – що їм це робити важко або скоріше важко.

Найпоширеніші практики перевірки достовірності – це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

«59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту», – зауважують соціологи. Зокрема, такі громадяни значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади; рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа; оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни; коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.

«Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій», ­– підсумовують соціологи.

Соціологічна група «Рейтинг» 1-23 квітня провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО «Львівський медіафорум» та International Media Support. Теми опитування: інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

‍Зокрема, в межах тесту на вразливість до дезінформації респондентам запропонували 12 поширених медійних тверджень про політику, економіку й культуру (шість правдивих і шість неправдивих). Далі респонденти оцінили кожне твердження за шкалою від 1 (цілковита маніпуляція) до 5 (достовірна інформація). Категорії вразливості сформовані на основі нової змінної, розрахованої як середнє значення оцінок правдивості тверджень. До категорії «вразливих» належать респонденти, середні значення відповідей яких тяжіють скоріше до дезінформації. Натомість респонденти, чиї відповіді переважно ближчі до правдивих оцінок, належать до категорії «невразливих».

Опитування було проведено методом CAPI (Computer-Assisted Personal Interviewing – особисті інтерв’ю з використанням планшета). Розмір вибірки: 2000 респондентів. Формат вибірки: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та АР Крим. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).

Суддя Білозерського районного суду оскаржила своє звільнення. Вона наполягає на скасуванні оцінювання та дій комісій, що призвели до її усунення з посади.

Про це повідомив Мост.

Суддя Білозерського районного суду Анна Біла-Кисельова подала позов до Верховного Суду, виступаючи як суд першої інстанції, з вимогою скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП), якими її звільнили з посади.

Позов було подано ще у травні 2025 року, але розгляд справи триває. Суддя вимагає визнати незаконною співбесіду ВККС, проведену 17 січня 2024 року в межах кваліфікаційного оцінювання, адже вона нібито порушила статтю 126 Конституції України та призвела до неконституційного усунення її з посади.

Анна Біла-Кисельова також просить суд встановити відсутність повноважень у доповідача ВККС Волкової та членів комісії щодо оцінювання її відповідності займаній посаді. На думку судді, дії ВККС щодо надання представникам Громадської ради доброчесності доступу до повного досьє у 2023–2024 роках були протиправними, а рішення потрібно скасувати.

ВККС та ВРП визнавали суддю такою, що не відповідає посаді, і внесли подання про її звільнення. За інформацією Громадської ради доброчесності, у 2016 та 2021 роках Біла-Кисельова відвідувала окупований Крим і контактувала з окупантами. Крім того, особа з повністю ідентичним ПІБ мала російський ідентифікаційний номер. 30 квітня 2024 року ВРП офіційно звільнила суддю з посади.

У позові суддя також просила винести окремі ухвали у зв’язку з виявленням, на її думку, підроблених документів у матеріалах досьє, а також через розголошення персональних даних працівниками ВККС та членом комісії Волковою.

8 липня 2025 року Касаційний адміністративний суд повернув її позовну заяву. Позивачка не погодилася з ухвалою і подала апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду з вимогою скасувати рішення КАС та передати справу на розгляд суду першої інстанції. 

У червні Президент України Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових суддів у кількох регіонах країни. Серед призначених — троє суддів-жінок, які відтепер здійснюватимуть правосуддя в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.д справи призупинено через формальні помилки, і суд залишив заяву без руху.

Анна Бальчінос